Арт-журналістика

Мета дисципліни: надання знань з історії і логіки розвитку професії журналіста в галузі культури і мистецтва; формування навичок створення інформаційних текстів про події у сфері мистецтва і культури; знання вимог до текстів базових жанрів і форматів артжурналістики; розвиток навичок сприйняття і опису творів мистецтва і подій культури.

Завдання дисципліни: дати знання щодо актуальних тенденції в мистецтві, основних жанрів артжурналістики, принципи оцінки значущості окремої художньої події для культурного контексту в цілому; надати знання про провідних вітчизняних арт-критиків у галузях кіно, театру, художнього та музичного мистецтва; навчити створювати рецензії на мистецькі події та продукти (кіно, книги, вистави, арт-акції, музичні фестивалі та альбоми тощо), навчити орієнтуватися в сучасних мистецьких та літературних тенденціях, відчувати межі художнього акционізму, піару та журналістської діяльності; навчити відрізняти функції критика і журналіста в художньому співтоваристві; навчити писати журналістські тексти з дотриманням вимог жанру.

 
Основні результати навчання

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій.

Використовувати сучасні цифрові технології, спеціалізовані програмне забезпечення, бази даних та інформаційні системи для розв’язання складних спеціалізованих задач у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій. 

Володіти навичками здійснення суспільних комунікацій різного рівня при розв’язанні спеціалізованих задач у сфері міжнародних відносин. 
 
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття; К – консультації викладача; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Від художньої критики до артжурналістиці.
ПЗ1. Від художньої критики до артжурналістиці.
К. СРЗ. РР початок етапу 1
 
2 тиждень
Л2. Специфіка роботи журналіста з матеріалами по темі культура. 
ПЗ2. Питання персоніфікації в артжурналістиці. 
К. СРЗ.
 
3 тиждень
Л3. Відображення в ЗМІ проблем культури на сучасному етапі. 
ПЗ3. Законодавство в сфері культури і мистецтва.
К. СРЗ. РР початок етапу 2 
 
4 тиждень
Л4. Сучасне мистецтво і принцип кураторства.
ПЗ4. Сучасне мистецтво і принцип кураторства.
К. СРЗ.
 
5 тиждень
Л5. Принципи і прийоми критичного аналізу.
ПЗ5. Критичне мислення в арт-журналістиці.
К. СРЗ.
 
6 тиждень
Л6. Жанри артжурналістики.
ПЗ6. Жанри артжурналістики.
К. СРЗ.
 
7 тиждень
Л7. Театральне мистецтво і перформативні практики.
ПЗ7. Театральне мистецтво і перформативні практики.
К. СРЗ.
 
8 тиждень
Л8. Критерії оцінки мистецької події.
ПЗ8. Критерії оцінки мистецької події.
К. СРЗ. МКР1. 
 
9 тиждень
Л9. Сучасна кінокритика.
ПЗ9. Кінорецензії.
К. СРЗ. РР початок етапу 3
 
10 тиждень
Л10. Літературний процес і літературна критика.
ПЗ10. Рекомендаційна рецензія на книгу.
К. СРЗ.
 
11 тиждень
Л11. Музична журналістика.
ПЗ11. Музична журналістика.
К. СРЗ. РР початок етапу 4
 
12 тиждень
Л15. Художній акционізм і артжурналістика.
ПЗ15. Художній акционізм і артжурналістика.
К. СРЗ.
 
13 тиждень
Л13. Освітлення в ЗМІ художньої самодіяльності, народних художніх промислів і ремесел.
ПЗ13. Фольклор в ЗМІ.
К. СРЗ. 

14 тиждень
Л14. Проблеми артжурналістики в електронних ЗМІ.
ПЗ14. Проблеми артжурналістики в електронних ЗМІ.
К. СРЗ.

15 тиждень
Л15. Арт-критика в різних ЗМІ.
ПЗ15. Арт-критика в різних ЗМІ.
К. СРЗ. МКР2
 
 
Індивідуальна робота:
 
Виконується РР.
 
Мета РР – розвиток і формування у здобувачів вищої освіти поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, закріплення і узагальнення отриманих знань, формування умінь використання набутих знань і навичок для комплексного вирішення відповідних професійних завдань; вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень - Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень - Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень - Етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень - Етап 4 – публічний захист роботи.

Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 120 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 30 годин;
2) підготовка до практичних занять – 52 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання РР – 8 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума балів за виконання практичних завдань у кожному модульному контролі 20 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 20 балів (10 балів у семестровому модулі № 1 та 10 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 10 балів, етапи 3 та 4 – 10 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60%. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР та екзаменаційного білета здобувача не оцінюється.
 
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 
 
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 
 
Під час Л, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.