Міжнародні відносини (історія дипломатії) 4

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти науково обґрунтованих уявлень про міжнародні відносини та історію дипломатії.

Завданням вивчення навчальної дисципліни є: формування у майбутніх фахівців широкого кола знань з історії та практики міжнародних відносин та дипломатії; системного бачення міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав з урахуванням різних чинників – економічних, соціальних, політичних, воєнних, ідеологічних, конфесійних, культурних; розуміння логіки та рушійних сил найважливіших подій європейської та світової політики у їх взаємозв’язку між собою.

Основні результати навчання

Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин. 

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці. 

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій. 

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. 

Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. 

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій. 

Знати та розуміти сутність понятійно-категоріального апарату теорії міжнародних відносин, процесу еволюції міжнародних відносин, історії дипломатії.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; КР – курсова робота, К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Перша світова війна 1914-1918 рр.
СРЗ, К
 
2 тиждень
Л2. Версальсько-Вашингтонська система міжнародних договорів.
ПЗ№1. Розвиток міжнародних відносин та дипломатії під час Першої світової війни.
СРЗ, К, КР початок етапу 1
 
3 тиждень
Л3. Міжнародні відносини в період тимчасової стабілізації та світової економічної кризи (1929 – 1933 рр.).
СРЗ, К
 
4 тиждень
Л4. Занепад Версальської системи і встановлення німецької гегемонії в Європі (1933 - 1939 рр.).
ПЗ№2. Розвиток міжнародних відносин та дипломатії у міжвоєнний період.
СРЗ, К, КР початок етапу 2

5 тиждень
Л5. Друга світова війна 1939-1945 рр.
СРЗ, К
 
6 тиждень
Л6. Становлення Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.
ПЗ№3. Розвиток міжнародних відносини та дипломатії під час та після Другої світової війни.
СРЗ, К
 
7 тиждень
Л7. Післявоєнне врегулювання: його особливості в Європі та на Далекому Сході.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Розгортання «холодної війни» та становлення біполярної структури міжнародних відносин.
ПЗ№4. Стан дипломатичних відносин у період розгортання «холодної війни» та становлення біполярної структури міжнародних відносин.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л9. Політика розрядки міжнародної напруженості (початок 60-х – кінець 70-х років).
СРЗ, К, КР початок етапу 3
 
10 тиждень
Л10. Криза політики розрядки і відновлення біполярної конфронтації.
ПЗ№5. Розвиток міжнародних відносини та дипломатії у період розрядки міжнародної напруженості та її кризи (початок 60-х – перша половина 1980-х років).
СРЗ, К
 
11 тиждень
Л11. Нові тенденції в міжнародних відносинах другої половини 1980-х - початку 1990-х років. Закінчення «холодної війни».
СРЗ, К
 
12 тиждень
Л12. «Країни третього світу» у світовій політиці.
ПЗ№6. Розвиток міжнародних відносини та дипломатії у другій половині 1980-х – на початку 1990-х років.
СРЗ, К, КР початок етапу 4
 
13 тиждень
Л13. Особливості розвитку регіональних систем міжнародних відносин (1945-1990 рр.).
СРЗ, К
 
14 тиждень
Л14. Глобальні інститути міжнародної співпраці у світовій політиці постбіполярного світу.
ПЗ№7. Загальні тенденції розвитку міжнародних відносин в умовах постбіполярності.
СРЗ, К, КР етап 4 – публічний захист, МКР 2
 
15 тиждень
Л15. Україна в системі міжнародних відносин.
СРЗ, К

Індивідуальна робота

Виконується курсова робота.

Курсова робота допомагає здобувачеві системно показати теоретичні знання з вивченої дисципліни, оволодіти первинними навичками виконання та оформлення результатів дослідної роботи.

Метою КР є формування здатності самостійно вирішувати проблеми, що пов’язані з окресленням сутності зв’язків з громадськістю як галузі знань та сфери практичної діяльності, вивченням світового досвіду цієї галузі та історією її становлення в Україні.
 
Виконання курсової роботи складається з 4 етапів: 
2-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
4-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту курсової роботи. 
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь);
12-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Тематика курсових робіт:

Світова політика у міжвоєнний період. Становлення та крах Версальсько-Вашингтонської системи (1919-1939 рр.)
Міжнародні відносини та дипломатія напередодні Другої світової війни.
Дипломатія часів Другої світової війни та формування принципів Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.
Тегеранська конференція 1943 р. та її міжнародно-правове значення.
Ялтинська та Постдамська конференції, оформлення нових сфер впливу в Європі.
Виникнення ООН та її структура та значення в системі міжнародних відносин.
Формування військово-політичних блоків НАТО та ОВД.
«Холодна війна» та її вплив на міжнародні відносини.
Процес деколонізації.
Формування фінансових блоків у повоєнному світі: план Маршалла та РЄВ.
Крах біполярної системи міжнародних відносин.
Розпад СРСР та зміни у світовій розстановці сил.
Регіональна та світова політика в 1990-х рр.
Глобалізація та світова політика.
Зовнішня політика України та її місце у світових міжнародних відносинах.
Міжнародний тероризм.
Міжнародні відносини на початку ХХІ ст.
Гонка озброєння та науково-технічна революція.
«Третя сила» в «холодній війні».
Міжнародні відносини в 60-ті роки, проблеми роззброєння і заборони атомноі зброї.
Проблеми міжнародних відносин в 70-ті роки і зовнішня політика радянської держави. 
Міжнародні відносини в 80-ті роки и перебудова у Радянському Союзі. 
Особливості розвитку міжнародних відносин в 1991–2000 рр.
Міжнародні відносини в період світової економічної кризи (кін. 20-х - поч. 30-х рр.): спроби перегляду Версальської системи.
Формування та ескалація «близькосхідного питання» у 1940-х-кін. 1960-х рр.
Основні проблеми 6 міжнародних відносин на Близькому і Середньому Сході протягом 1970-х — поч. 1990-х рр
Міжнародна політика та системні конфлікти в «третьому світі» (кін. 60-х - поч. 90-х рр.).
Міжнародні відносини в сучасному незахідному світі (90-ті - сер. 2000-х рр.).
Міжнародна політика провідних центрів сили протягом 1990-х - серед. 2000-х рр. (США, ЄС, Японія, Китай, Індія, Росія).
Міжнародні відносини в Азії, Африці, Латинській Америці: від периферійності до модернізації (1945 - сер. 2000-х рр.).

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять та виконання курсової роботи.

Самостійна робота складає 136 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 30 годин;
2) підготовка до практичних занять – 46 годин;
3) виконання КР – 30 годин;
4) підготовка до екзамену - 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі у кожному з 4-х семестрів. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують по дві модульні контрольні роботи за семестр курсову роботу.  

Модульні контрольні роботи № 1 - № 8 виконуються у письмовій формі. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 КР. Оцінка за виконання – 80 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 7. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 КР. Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 12 тиждень.
МКР № 8. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 

Індивідуальна робота:
 
Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Курсова робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етап 1 КР оцінюється максимум у 30 балів, етап 2 – 50 балів, етап 3-4 – 20 балів (10 балів представлення результатів роботи через доповідь, 10 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. Білет до екзамену складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач вищої освіти зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної сумлінності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідної компетентності, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача вищої освіти з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.