Теорія міжнародних відносин

Мета навчальної дисципліни: сформувати об’єктивне уявлення про систему існування людства у сучасній парадигмі його розвитку; опанувати теоретичними знаннями і здобути практичні навички у здійсненні адекватної часу зовнішньої політики держави; засвоїти основні положення теоретичних понять, вивчити аргументи провідних політологічних шкіл щодо засад і розвитку міжнародних відносин.

Завдання навчальної дисципліни: обґрунтування теоретико-методичних засад формування і розвитку парадигм системи міжнародних відносин; опанування методами і поняттями досліджень міжнародних відносин („держава”, „функції держави”, „система МВ”, монополярність тощо); оволодіти знаннями із вчень провідних науково-теоретичних шкіл і напрямами досліджень міжнародних відносин; простеження взаємодії і взаємозалежності формування і розвитку міжнародних відносини і світової політики; характеристика парадигм міжнародних відносин; вивчення закономірностей розвитку системи міжнародних відносин; виокремлення основних загроз людству та пошук шляхів протистояння ним; засвоєння „пакс-американа” та наслідків однополярної системи розвитку людства; формування адекватного сприйняття сучасного розкладу сил і формування системи міжнародної безпеки; обґрунтування місця і ролі України в сучасній системі міжнародних відносин.
 
 
Основні результати навчання:
 
Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин.

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародним акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Знати та розуміти сутність понятійно-категоріального апарату теорії міжнародних відносин, процесу еволюції міжнародних відносин, історії дипломатії.
 
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; РР – реферативна робота; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Поняття теорії міжнародних відносин. Джерельна база вивчення курсу „Теорії міжнародних відносин”. 
ПЗ 1. Поняття теорії міжнародних відносин. Джерельна база вивчення курсу „Теорії міжнародних відносин”. 
СРЗ, К, РР початок етапу 1
 
2 тиждень
Л2. Об’єкт, предмет та методи міжнародних відносин.
СРЗ, К
 
3 тиждень
Л3. Методологічні проблеми теорії міжнародних відносин та основні методи теоретичного дослідження 
ПЗ 2. Об’єкт, предмет та методи міжнародних відносин. Методологічні проблеми теорії міжнародних відносин та основні методи теоретичного дослідження.
СРЗ, К, РР початок етапу 2
 
4 тиждень
Л4. Міжнародні відносини як суспільно-історичний феномен.
СРЗ, К
 
5 тиждень
Л5. Структура міжнародних відносин.
ПЗ 3. Міжнародні відносини як суспільно-історичний феномен. Структура міжнародних відносин.
СРЗ, К
 
6 тиждень
Л6. Головні напрями в теорії міжнародних відносин.
СРЗ, К
 
7 тиждень
Л7. Системні теорії модернізму.
ПЗ 4. Головні напрями в теорії міжнародних відносин. Системні теорії модернізму.
СРЗ, К, МКР
 
8 тиждень 
Л8. Системи міжнародних відносин. 
СРЗ, К
 
9 тиждень
Л9. Теорії міжнародного середовища.
ПЗ 5. Теорії міжнародного середовища. Системи міжнародних відносин. 
СРЗ, К, РР початок етапу 3
 
10 тиждень
Л10. Міжнародні системи.
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Система міжнародної безпеки. Міжнародні конфлікти.
ПЗ 6. Міжнародні системи. Система міжнародної безпеки. Міжнародні конфлікти.
СРЗ, К, РР початок етапу 4
 
12 тиждень
Л12. Суб’єкти міжнародних відносин. Мирне співіснування та міжнародна співпраця
СРЗ, К
 
13 тиждень
Л13. Специфіка європейської інтеграції. Сутність поняття і реалізація на практиці „Пакс-американа”.
ПЗ 7. Суб’єкти міжнародних відносин. Мирне співіснування та міжнародна співпраця. Специфіка європейської інтеграції. Сутність поняття і реалізація на практиці „Пакс-американа”.
СРЗ, К
 
14 тиждень
Л14.   Проблеми правового регулювання та моральні виміри міжнародних відносин.
СРЗ, К
 
15 тиждень
Л15. Місце і роль України в сучасній системі міжнародних відносин.
ПЗ 8. Місце і роль України в сучасній системі міжнародних відносин.
СРЗ, К, МКР2
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується реферативна робота.
 
Мета РР – розвиток і формування у здобувачів вищої освіти поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, закріплення і узагальнення отриманих знань, формування умінь використання набутих знань і навичок для комплексного вирішення відповідних професійних завдань; вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.
 
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.
 
Тематика реферативних робіт:
1. Становлення і розвиток теорії міжнародних відносин як самостійної наукової дисципліни. 
2. Методологічні основи теорії міжнародних відносин. 
3. Методологічне та прикладне значення теорії міжнародних відносин. 
4. Внутрішня структура науки теорії міжнародних відносин. 
5. Методи і методики теорії міжнародних відносин. 
6. Раймон Арон і теорія війни і миру.
7. Поняття світового і міжнародного порядків в інтерпретації реалістичного і неореалістичного, а також біхевіористичного підходів.
8. Неолібералізм: плюралізм і теорія світового суспільства.
9. Сутність біхевіористичного підходу. Теорії зв’язку, «теорія поля», системні теорії.
10. Характеристика "політичного реалізму”.
11. Війна як наслідок неорганізованих міжнародних відносин.
12. Школа “політичного реалізму” та її вплив на розвиток міжнародної політики.
13. Новий світовий порядок як система сучасних і майбутніх міжнародних відносин.
14. Концепція ноосфери і глобальні політичні проблеми сучасності.
15. Людство на межі тисячоліть: кінець історії чи становлення нової цивілізації?
16. Ієрархія міжнародних систем. Ключові типи міжнародних систем.
17. Основні характеристики міжнародних систем (суверенітет, територіальна цілісність, принцип формальної рівності держав).
18. Нові проблеми цивілізації після закінчення “холодної війни”.
19. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки.
20. Антична та середньовічна політична думка Європи про міжнародні відносини.
21. „Холодна війна”, „залізна завіса”, провідні лідери і теоретики – утворювачі біполярної системи.
22. Трансформація біполярної СМВ після розпаду СРСР
23. Прогнозні оцінки майбутнього розвитку світу
24. Міжнародні організації в боротьбі за розв’язання глобальних проблем людства.
25. Майбутнє України в нових геополітичних реаліях.
26. Особливості інтеграційних процесів в Західній та Центральній Європі.
27. Динаміка інтеграційних та дезінтеграційних процесів на терені колишнього СРСР.
28. Війна як інструмент політики.
29. Глобальні проблеми людства та складності вирішення.
30. Роль ООН у зміцненні міжнародного співробітництва та попередженні військових конфліктів.
31. Визначення суб’єкту МВ.
32. Основні теоретичні підходи до дефініції поняття «суб’єкт» в МВ.
33. Значення міждержавних відносин для глобальної системи МВ.
34. «Національний інтерес»: визначення та основні критерії
35. Поняття сфери інтересів в ТМВ.
36. Сутність взаємозв'язку між соціальними спільнотами та соціальними інститутами.
37. Доктрини та концепції у процесі здійснення зовнішньої політики.
38. Прийняття зовнішньополітичного рішення в умовах міжнародної кризи.
39. Особливості процесу прийняття зовнішньополітичного рішення у США
40. Особливості процесу прийняття зовнішньополітичного рішення в Великій Британії.
41. Поняття «сила» в теорії міжнародних політичних відносин
42. «Силовий потенціал» в ТМВ
43. «Силовий вплив»: типи, засоби здійснення
44. Співвідношення понять «центр сили» та «велика держава»
45. Проаналізуйте «рівновагу сил» в міжнародній системі
46. Визначте основні інструменти зовнішньополітичної класифікації
47. Особливості техніки «впливу» та суб’єкт міжнародних відносин
48. Поняття «консенсусу» в ТМВ
49. Застосування ідеологічних інструментів політики.
50. Дефініції «демагогія», «пропаганда» в ТМВ.
51. Доктрини стримування в теорії та історії міжнародних політичних відносин
52. Засоби та процедури вирішення міжнародних криз та конфліктів.
53. Проблема війни як форми міжнародних відносин.
54. Особливості психологічного та соціологічного підходу до визначення природи конфліктів в ТМВ.
55. Теорії протистояння загрозам, поняття і сутність превентивної дипломатії.
56. Україна та ЄС: до спільного європейського дому.
57. Сила як ціль і як засіб у системі міжнародних відносин.
58. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) – функціональна міжнародна організація.
59. Доктрина Монро – від регіональних до світових масштабів зовнішньої політики США.
60. Глобалізм і антиглобалісти.
61. Проблеми розколу Європи після воєн в Іраку (2003-2006 рр.)
62. Близький Схід: потенційне джерело небезпеки для сучасного світу.
63. Інтеграція в країнах Латинської Америки: новий етап міжнародних відносин.
64. Організація вільного вибору: новий етап політичних перетворень.
65. Американське міждисциплінарне співтовариство міжнародних досліджень.
66. Комп’ютерні технології у міжнародних дослідженнях.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання контрольних завдань, підготовки до екзамену.
 
Самостійна робота складає 89 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 36 годин;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів. 

Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів .

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 25 балів (7 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень). 

Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 20 балів (10 балів у семестровому модулі № 1 та 10 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 10 балів, етапи 3 та 4 – 10 балів за представлення результатів роботи у вигляді презентації, доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю:

Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР, індивідуальної роботи, екзаменаційного білету  здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.