Артжурналістика

Мета дисципліни: надання знань з історії і логіки розвитку професії журналіста в галузі культури і мистецтва; формування навичок створення інформаційних текстів про події у сфері мистецтва і культури; знання вимог до текстів базових жанрів і форматів артжурналістики; розвиток навичок сприйняття і опису творів мистецтва і подій культури.

Завдання дисципліни: дати знання щодо актуальних тенденції в мистецтві, основних жанрів артжурналістики, принципи оцінки значущості окремої художньої події для культурного контексту в цілому; надати знання про провідних вітчизняних арт-критиків у галузях кіно, театру, художнього та музичного мистецтва; навчити створювати рецензії на мистецькі події та продукти (кіно, книги, вистави, арт-акції, музичні фестивалі та альбоми тощо), навчити орієнтуватися в сучасних мистецьких та літературних тенденціях, відчувати межі художнього акционізму, піару та журналістської діяльності; навчити відрізняти функції критика і журналіста в художньому співтоваристві; навчити писати журналістські тексти з дотриманням вимог жанру.

 
Основні результати навчання

Створювати мультимедійний продукт з використанням положень й методів соціологічно-психологічних та інформаційно-технологічних наук з метою ефективного впливу на масову аудиторію.
Створювати й критично оцінювати власну медіапродукцію з погляду професіональної вправності та з урахуванням ринку інформаційних послуг.
Генерувати інформаційний контент за заданою темою з використанням різних джерел інформації.
Продукувати, аналізувати, редагувати та критично оцінювати журналістські, рекламні та PR-тексти і просувати їх на різних медіаплатформах.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Від художньої критики до артжурналістиці.
ПЗ1. Від художньої критики до артжурналістиці.
К. СРЗ. 
 
2 тиждень
Л2. Специфіка роботи журналіста з матеріалами по темі культура. 
ПЗ2. Питання персоніфікації в артжурналістиці. 
К. СРЗ.
 
3 тиждень
Л3. Відображення в ЗМІ проблем культури на сучасному етапі. 
ПЗ3. Законодавство в сфері культури і мистецтва.
К. СРЗ. 
 
4 тиждень
Л4. Сучасне мистецтво і принцип кураторства.
ПЗ4. Сучасне мистецтво і принцип кураторства.
К. СРЗ.
 
5 тиждень
Л5. Принципи і прийоми критичного аналізу.
ПЗ5. Критичне мислення в арт-журналістиці.
К. СРЗ.
 
6 тиждень
Л6. Жанри артжурналістики.
ПЗ6. Жанри артжурналістики.
К. СРЗ.
 
7 тиждень
Л7. Театральне мистецтво і перформативні практики.
ПЗ7. Театральне мистецтво і перформативні практики.
К. СРЗ.
 
8 тиждень
Л8. Критерії оцінки мистецької події.
ПЗ8. Критерії оцінки мистецької події.
К. СРЗ. МКР1. 
 
9 тиждень
Л9. Сучасна кінокритика.
ПЗ9. Кінорецензії.
К. СРЗ.
 
10 тиждень
Л10. Літературний процес і літературна критика.
ПЗ10. Рекомендаційна рецензія на книгу.
К. СРЗ.
 
11 тиждень
Л11. Музична журналістика.
ПЗ11. Музична журналістика.
К. СРЗ.
 
12 тиждень
Л15. Художній акционізм і артжурналістика.
ПЗ15. Художній акционізм і артжурналістика.
К. СРЗ.
 
13 тиждень
Л13. Освітлення в ЗМІ художньої самодіяльності, народних художніх промислів і ремесел.
ПЗ13. Фольклор в ЗМІ.
К. СРЗ. 

14 тиждень
Л14. Проблеми артжурналістики в електронних ЗМІ.
ПЗ14. Проблеми артжурналістики в електронних ЗМІ.
К. СРЗ.

15 тиждень
Л15. Арт-критика в різних ЗМІ.
ПЗ15. Арт-критика в різних ЗМІ.
К. СРЗ. МКР2
 
 
Індивідуальна робота:
 
Не передбачена

Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 120 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 24 годин;
2) підготовка до практичних занять – разом 66 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума балів за виконання практичних завдань у кожному модульному контролі 20 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60%. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР та екзаменаційного білета здобувача не оцінюється.
 
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 
 
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 
 
Під час Л, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.