Конфліктологія в міжнародних відносинах

Метою вивчення навчальної дисципліни є здатність професійного оцінювання конфліктів в сучасних світополітичних процесах; формування системи знань про природу конфліктів, набуття практичних навичок у їх вирішенні, вироблення вмінь прогнозувати і контролювати конфліктну ситуацію, позитивно сприймати конфлікт і прагматично його використовувати; озброєння здобувачів вищої освіти сучасними теоріями з конфліктології, розвинення вміння застосовувати їх у профілактиці і вирішенні конфліктів у всіх сферах життєдіяльності людини. 

Завданнями вивчення  навчальної дисципліни є: 
формування системних знань про об’єкт, предмет і методи врегулювання міжнародних конфліктів; 
навчання здобувачів вищої освіти  предмету «Конфліктологія в міжнародних відносинах» як дисципліни, яка об'єктивно сприяє розвитку гнучкості мислення, розумінню складності і внутрішньої суперечності відносин, тісного зв'язку самосвідомості з особливостями сучасного психологічного та культурного розвитку, традицій, котрі існують у суспільстві; 
надати знання з основних теоретичних питань та вміти зробити аналіз: сутності конфліктології як системи знань; 
- вивчення загальної теорії конфліктів та сутності конфліктності як системи знань, розвиток конфліктологічної думки;
- усвоєння вмісту процесу управління конфліктом;
- розгляд переговорів як способи вирішення конфліктів; 
- виховання особистої політичної та громадянської позицій.

Основні результати навчання

Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури.

Визначати причини, типи та характер міжнародних та міжрегіональних конфліктів і суперечок, розуміти економічні та дипломатичні методи їх вирішення, відстоюючи національні інтереси.

Розуміти принципи використання теоретичних знань з міжнародних відносин, зовнішньої політики, міжнародної безпеки та конфліктів, регіоналістики при вирішенні практичних завдань.

Уміти налагодити ефективну комунікацію в міжнародних відносинах та регіоналістиці.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача. 

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Предмет і завдання навчальної дисципліни. Вступ до проблематики міжнародних конфліктів. 
ПЗ № 1. Предмет і завдання навчальної дисципліни. Вступ до проблематики міжнародних конфліктів. 
СРЗ, К, КР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Міжнародні конфлікти в історії суспільно-політичної думки та сучасній теорії   міжнародних відносин. Типи і функції конфліктів.  
ПЗ № 2. Міжнародні конфлікти в історії суспільно-політичної думки та сучасній теорії  міжнародних відносин. Типи і функції конфліктів.  
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Методологія дослідження міжнародного конфлікту. Конфлікт і криза у міжнародних відносинах.
ПЗ № 3. Методологія дослідження міжнародного конфлікту. Конфлікт і криза у міжнародних відносинах.
СРЗ, К, КР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Фази міжнародних конфліктів. Аналітика конфлікту.
ПЗ № 4. Фази міжнародних конфліктів. Аналітика конфлікту.
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Війна — крайня форма розв’язання міжнародних протиріч. Особливості та основні риси сучасних міжнародних конфліктів. 
ПЗ № 5. Війна — крайня форма розв’язання міжнародних протиріч. Особливості та основні риси сучасних міжнародних конфліктів. 
СРЗ, К 

6 тиждень
Л6. Асиметричні конфлікти в сучасній системі міжнародних відносин. Особливості і функції конфлікту у біполярному світі.
ПЗ № 6. Асиметричні конфлікти в сучасній системі міжнародних відносин. Особливості і функції конфлікту у біполярному світі.
СРЗ, К 

7 тиждень
Л7. Управління міжнародними конфліктами. Врегулювання міжнародних конфліктів.
СРЗ, К 
ПЗ № 7. Управління міжнародними конфліктами. Врегулювання міжнародних конфліктів.
СРЗ, К, МКР1 

8 тиждень
Л8. Основні принципи міжнародного права щодо вирішення міжнародних конфліктів. Національна та міжнародна безпека і міжнародні конфлікти на сучасному етапі.
СРЗ, К 
ПЗ № 8. Основні принципи міжнародного права щодо вирішення міжнародних конфліктів. Національна та міжнародна безпека і міжнародні конфлікти на сучасному етапі.
СРЗ, К

9 тиждень
Л9. Цивілізаційні конфлікти і війни першої половини ХХ століття. 
ПЗ № 9. Цивілізаційні конфлікти і війни першої половини ХХ століття. 
СРЗ, К, КР початок етапу 3

10 тиждень
Л10. Світові конфлікти у другій половині ХХ століття.
ПЗ № 10. Світові конфлікти у другій половині ХХ століття.
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Глобальні конфлікти перших десятиліть ХХI століття. Міжнародний тероризм як прояв сучасних конфліктів. «Глобальна війна проти терору» (Global War on Terror). Інформаційне забезпечення міжнародного тероризму.
ПЗ № 11. Глобальні конфлікти перших десятиліть ХХI століття. Міжнародний тероризм як прояв сучасних конфліктів. «Глобальна війна проти терору» (Global War on Terror). Інформаційне забезпечення міжнародного тероризму. 
СРЗ, К

12 тиждень
Л12. Причини виникнення та розвитку сепаратизму у ХХІ ст. Сепаратистські конфлікти у ХХІ ст.  
ПЗ № 12. Причини виникнення та розвитку сепаратизму у ХХІ ст. Сепаратистські конфлікти у ХХІ ст. 
СРЗ, К, КР початок етапу 4

13 тиждень
Л13. Роль міжнародних організацій у розв’язанні конфліктів і міжнародні операції з підтримки миру. Діяльність ООН з підтримки миру: миротворчі операції, місії з підтримки миру. 
ПЗ № 13. Роль міжнародних організацій у розв’язанні конфліктів і міжнародні операції з підтримки миру. Діяльність ООН з підтримки миру: миротворчі операції, місії з підтримки миру. 
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Концепція сталого позитивного миру. Проблеми розв’язання конфлікту та постконфліктного миробудівництва. Постконфліктне миробудівництво та концепції примирення у врегулюванні сучасних міжнародних конфліктів. 
ПЗ № 14. Концепція сталого позитивного миру. Проблеми розв’язання конфлікту та постконфліктного миробудівництва. Постконфліктне миробудівництво та концепції примирення у врегулюванні сучасних міжнародних конфліктів. 
СРЗ, К

15 тиждень
Л15. Концептуальні засади безпекової політики України в постбіполярний період розвитку міждаржавних відносин.  
ПЗ № 15. Концептуальні засади безпекової політики України в постбіполярний період розвитку міждаржавних відносин.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується КР.
 
Курсова робота (КР) – це самостійне навчально-наукове дослідження здобувача вищої освіти, індивідуальне завдання, що передбачає розкриття конкретної теми, яка охоплює один або декілька змістовних модулів робочої навчальної програми дисципліни. 

Мета курсової роботи – розвиток  самостійності у розв’язанні політичних проблем і завдань та практичних навичок при вирішенні будь-яких політичних ситуацій при прийнятті політичних рішень. 

Завдання КР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження. 

Виконання курсової роботи передбачає вироблення навичок самостійної роботи з джерелами й науковою літературою, оволодіння методикою досліджень, допомагає здобувачеві вищої освіти систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість засвоєння знань.

Виконання курсової роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень 
Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень 
Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту курсової роботи. 
9-10 тиждень 
Етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень 
Етап 4 – публічний захист роботи.
  Тематика курсових робіт:
1. Міжнародні конфлікти на африканському континенті. 
2. Врегулювання конфліктів. 
3. Шляхи, підходи і методи врегулювання конфліктних ситуацій. 
4. Традиційні методи врегулювання конфліктів. Послуги третьої сторони. Посередництво. 
5. Основні напрями в дослідженні міжнародних конфліктів. 
6. Зростання значення переговорів в сучасних міжнародних відносинах. 
7. Інформаційний, правовий і військовий елемент у попередженні та врегулюванні конфліктів. 
8. Особливості новочасних конфліктів. 
9. Етнічна, релігійна, ресурсна основа новочасних конфліктів. Зміна характеру конфліктів. 
10. Рівновага сил у світовій політиці. 
11. Конфлікт і кризу, спільні і відмінні риси. 
12. Спільні та відмінні риси міжнародних конфліктів у Європі в період «Холодної війни» та Пост біполярного світу. 
13. Суть «торгівельних» та «культурних війн» у Європі. 
14. Роль ООН у врегулюванні близькосхідної кризи. 
15. Міжнародні конфлікти кінця ХХ-ХХІ ст., як вираз протиріч пост біполярного світу. Роль міжнародних організацій у врегулюванні міжнародних конфліктів. 
16. Втручання третьої сили у конфлікти на території колишнього СРСР. 
17. Міжнародні зусилля по врегулюванню конфліктів на теренах колишнього «соціалістичного табору». 
18. Роль ОБСЄ у врегулюванні міжнародних конфліктів. 
19. Трансформація НАТО. Процес поширення НАТО на Схід. Роль НАТО у врегулюванні міжнародних протистоянь. 
20. Неспроможність міжнародних організацій вирішувати гострі конфлікти між державами. Нові реалії функціонування ООН, ОБСЄ, НАТО.
21. Політика Трампа «America - First».
22. Зміна пріоритетів держав у всіх сферах міжнародної взаємодії. Поняття «крихкості» глобального простору. 
23. Близький Схід, Африка, Україна, Грузія. Особливості та спільні риси військових конфліктів
24. Альтернативні варіанти розвитку міжнародних конфліктів та криз.
25. Арабські країни та палестинська проблема.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та курсової роботи.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 120 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 45 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання КР – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та курсову роботу. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-6. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 25 балів.
ПЗ № 7. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 8-14. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 25 балів.
ПЗ № 15. МКР № 2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень). 
 
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів (50 балів у семестровому модулі № 1 та 50 балів у семестровому модулі № 2), які складаються із змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 КР оцінюються максимум у 50 балів (термін надання – 8 тиждень), етапи 3 та 4 – 50 балів (термін надання – 12 тиждень) за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.