Основи науково-дослідницької діяльності

Мета дисципліни – Формування у здобувачів компетентностей у проведенні самостійних кваліфікованих та цілком оригінальних наукових досліджень, прийнятті обґрунтованих рішень щодо обрання відповідного дослідницького інструментарію та шляхів розв’язання науково-прикладних завдань, які виникають під час розробки тієї чи іншої проблеми, а також оволодіння понятійно-категоріальним апаратом загальною та спеціальною методологією наукового пізнання, вироблення необхідних вмінь та навичок продукування нових ідей у сфері філології
Задачі  вивчення  дисципліни:
–  формування уявлень про сутність наукових досліджень;
– набуття знань про структурні компоненти наукового дослідження;
– набуття вмінь розрізняти загальнонаукові методи наукового дослідження і основні форми існування та розвитку наукового знання;
– розуміння функцій вченого в науковому дослідженні.
            Дисципліна має націлити майбутніх фахівців на використання набутих знань та вмінь в професіональній діяльності.
Основні результати навчання
За результатами освоєння навчальної дисципліни повинен продемонструвати такі результати навчання 
Знання: 
- показати обізнаність про етапи становлення, ознаки та функції науки як важливої сфери соціальної діяльності та описати основні наукознавчі проблеми сучасності із демонстрацією їх впливу на подальший розвиток суспільного прогресу в цілому та розуміння сутності базових  категорій філології, зокрема; 
- визначити особливості організаційного та когнітивного рівнів інституціоналізації наукових досліджень та роль науковців у розробці концептуальних засад для розв’язання завдань щодо ефективного освоєння практичної площини об’єктивної реальності; 
- демонструвати знання положень нормативно-правової бази про організацію і проведення науково-дослідної діяльності в Україні в цілому та підготовку кваліфікаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора філософії (доктора наук), а також показати специфіку організації цієї діяльності у передових зарубіжних країнах; 
- описати процес організації та проведення наукових досліджень, включаючи й дослідження у сфері філології, із розкриттям евристичного потенціалу системи дослідницьких підходів і методів та визначенням напрямів і перспектив проведення міждисциплінарних досліджень, об’єктом яких є єдина або суміжна область об’єктивної реальності; 
Уміння: 
- здійснювати аналіз переваг і недоліків різних дослідницьких парадигм сучасності, генерувати або розвивати наукові ідеї, концепції, стратегії, теорії тощо та обирати традиційні й інноваційні теоретико-методологічні підходи до розв’язання; 
- вільно орієнтуватися в системі нормативно-правових і світоглядно-процедурних засад організації та проведення наукових досліджень, а також використовувати пізнавальний потенціал системи методів наукового дослідження для розв’язання конкретних поточних та перспективних дослідницьких завдань у сфері філології; - всебічно оцінювати стан та перспективи розв’язання наукових проблем, створювати моделі стратегічних (основних) напрямів їх вирішення та прогнозувати у зв’язку із цим найбільш реалістичні сценарії зміни у стані відповідних проблемних ситуацій; 
- ставити першочергові та перспективні дослідницькі задачі з тим, щоб обирати ефективні шляхи і засоби збору й обробки емпіричного та теоретичного матеріалу із проблематики наукового дослідження у сфері філології; 
- критично мислити з метою послідовного та аргументованого викладення власної думки під час підготовки рецензій на наукові твори, зокрема присвячені методологічним засадам та шляхам прирощення нового наукового знання в галузі спеціальних правознавчих дисциплін, що вивчаються; 
- раціонально організовувати розумову працю та робочий день науковця; 
- дотримуватися етичних принципів та юридичних стандартів використання отриманого наукового результату та надбань інших вчених; 
- ефективно користуватися  важелями захисту права інтелектуальної власності. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультація.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень 
Л 1. Предмет і основні поняття навчальної дисципліни «Основи науково-дослідної діяльності». СРЗ. К.
2 тиждень 
ПЗ 1 Наука як продуктивна сила СРЗ. К.
3 тиждень 
Л 2. Розвиток наукових досліджень в Україні та  
закордоном СРЗ. К.
4 тиждень 
ПЗ 2. Види, етапи та обґрунтування доцільності проведення
наукового дослідження. СРЗ. К.
5 тиждень 
Л3.Організація  науково-дослідницької роботи студентів СРЗ. К.
6 тиждень 
ПЗ 3. Нормативно-правові та інституційні засади організації наукової діяльності в Україні             
СРЗ. К.
7 тиждень 
Л 4. Загальна характеристика методів  наукового дослідження, особливості їх застосування
СРЗ. К.
8 тиждень 
ПЗ 4. Методи наукових досліджень.
СРЗ. К., МКР 1
9 тиждень 
Л 5. Інформаційне забезпечення наукових досліджень СРЗ. К.
10 тиждень 
ПЗ 5. Інформаційне забезпечення наукових досліджень СРЗ. К.
11 тиждень 
Л 6. Вимоги до апробації результатів наукового дослідження      Поняття та різновиди наукових публікацій.
СРЗ. К.
12 тиждень 
ПЗ 6. Підготовка та напитсання тез конференції, наукової статті .
СРЗ. К.
 
13 тиждень 
Л 7. Курсова, дипломна, магістерська роботи: Написання, оформлення, захист
 СРЗ. К.
14 тиждень 
ПЗ 7. Написання курсової, кваліфікаційної (магістерської) роботи: вимоги до
змісту та оформлення
СРЗ. К.
15 тиждень 
Л 8. Сучасний стан та перспективні напрямки наукових досліджень в Україні
СРЗ. К., МКР 2
Індивідуальна робота 
Не передбачена
Самостійна робота
Самостійна робота складає 60 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 20 годин;
2) підготовка до практичних занять – 40 годин.

Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. 
Білет до МКР №1 та 2 складається з теоретичної частини, яка оцінюється в 10 балів та практично-теоретичної частини, яка оцінюється в 10 балів. 
Семестровий модуль № 1
ПЗ1. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 2 тиждень.
ПЗ2. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 4 тиждень.
ПЗ3. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 6 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ4. Оцінка за виконання – 7 балів. Термін надання – 8 тиждень.
ПЗ5. Оцінка за виконання – 7 балів. Термін надання – 10 тиждень.
ПЗ6. Оцінка за виконання – 8 балів. Термін надання – 12 тиждень.
ПЗ7. Оцінка за виконання – 8 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (14 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковий контроль виконується у формі заліку. 
Умови допуску до підсумкового контролю
Залік виставляється здобувачу вищої освіти, як сумарна оцінка за виконання всіх елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60%.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. *
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.*
Відсутність здобувача на контрольній роботі або на заліку відповідає оцінці «0».*
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.