Проектування фітнес програм

Mandatory discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 3.0.
Кількість аудиторних занять: 
лекції –8 аудиторних занять; практичні – 7 аудиторних занять.
Самостійна робота: 
60 год.
Індивідуальна робота: 
• очна форма — розрахунково-графічна робота.
Семестровий контроль: 
Test.
Освітню компоненту забезпечує: 
Викладач: 
проф. Джуринський П.Б..
Анотація: 

Мета вивчення дисципліни – «Проектування фітнес програм» є обов’язковою навчальною дисципліною професійної підготовки. Метою курсу є оволодіння здатністю розробляти та реалізовувати інноваційні проєкти фітнес програм, управляти робочими або навчальними процесами у сфері фітнесу, які є складними, непередбачуваними та потребують нових стратегічних підходів.
Практичне значення та використання отриманих знань полягає в здатності генерувати нові ідеї в процесі проектування фітнес програм; вмінні планувати, організовувати та здійснювати самостійні наукові дослідження з проблем фізичної культури і спорту; впроваджувати у практичну діяльність результати наукових досліджень, спрямованих на вирішення прикладних завдань у сфері фізичної культури і спорту; планувати та організовувати фізкультурно-спортивну роботу з урахуванням потенційних можливостей осіб зі стійкими порушеннями здоров’я. Важливими для подальшої професійної діяльності є вміння критично осмислювати проблеми у сфері фізичної культури і спорту.

Програмні результати навчання 
ПРН2. Приймати ефективні рішення щодо вирішення проблем у сфері фізичної культури та спорту, генерувати та порівнювати альтернативи, оцінювати ризики та ресурсні потреби.
ПРН9. Розробляти та реалізовувати наукові і прикладні проєкти, спрямовані на розв’язання проблем інноваційного характеру у сфері фізичної культури і спорту, а також дотичні до неї міждисциплінарні проєкти.
Тематика та види навчальних занять 
Для денної форми здобуття освіти 
Лекційні заняття 
Лекція 1. «Особливості фітнес-програм. Метод проектування у фітнесі». 
Лекція 2. «Сучасні напрями фітнесу. Силові та аеробні напрямки».
Лекція 3. «Сучасні напрями фітнесу. «Розумне тіло».
Лекція 4. «Сучасні напрями фітнесу. Комплексні види тренування, фітбол- та аквафітнес».
Лекція 5. «Загальні основи проектування фітнес-програми. Принципи фітнес-тренування».
Лекція 6. «Планування фітнес-програми. Структура та зміст фітнес-заняття».
Лекція 7. «Види та принципи використання сучасного фітнес обладнання».
Лекція 8. «Особливості проектування фітнес програм для дітей та підлітків».
Практичні заняття 
Практичне заняття №1. «Особливості фітнес-програм. Метод проектування у фітнесі. Проектування фітнес-програм для людей з особливими потребами». Мета заняття: приймати ефективні рішення щодо вирішення проблем у сфері фітнесу, генерувати та порівнювати альтернативи, оцінювати ризики та ресурсні потреби. 

Практичне заняття №2. «Сучасні напрями фітнесу. Силові та аеробні напрямки. Адаптація силових і аеробних програм для інклюзивних груп» Мета заняття: приймати ефективні рішення щодо вирішення проблем у сфері фітнесу, генерувати та порівнювати альтернативи, оцінювати ризики та ресурсні потреби. 

Практичне заняття №3. «Сучасні напрями фітнесу. «Розумне тіло. Інклюзивні програми в напрямку «розумного тіла». Мета заняття: приймати ефективні рішення щодо вирішення проблем у сфері фітнесу, генерувати та порівнювати альтернативи, оцінювати ризики та ресурсні потреби.

Практичне заняття №4. «Сучасні напрями фітнесу. Комплексні види тренування, фітбол- та аквафітнес. Інклюзивні програми в фітболі та аквафітнесі». Мета заняття: приймати ефективні рішення щодо вирішення проблем у сфері фітнесу, генерувати та порівнювати альтернативи, оцінювати ризики та ресурсні потреби. 

Практичне заняття №5. «Загальні основи побудови фітнес-програми. Принципи фітнес-тренування. Побудова інклюзивних фітнес-програм». Мета заняття: опанувати методи побудови фітнес-програм та принципи фітнес-тренування з метою розробки та реалізації наукових і прикладних проєктів, спрямованих на розв’язання проблем інноваційного характеру у сфері фізичної культури і спорту, а також дотичні до неї міждисциплінарні проєкти.

Практичне заняття №6. «Планування фітнес-програми. Структура та зміст фітнес-заняття. Планування інклюзивних фітнес-занять». Мета заняття: опанувати методи планування фітнес-програми, структуру та зміст фітнес-заняття з метою розробки та реалізації наукових і прикладних проєктів, спрямованих на розв’язання проблем інноваційного характеру у сфері фізичної культури і спорту, а також дотичні до неї міждисциплінарні проєкти.

Практичне заняття №7. «Види та принципи використання сучасного фітнес-обладнання. Використання інклюзивного фітнес-обладнання». Мета заняття: опанувати принципи використання сучасного фітнес-обладнання з метою розробки та реалізації наукових і прикладних проєктів, спрямованих на розв’язання проблем інноваційного характеру у сфері фізичної культури і спорту, а також дотичні до неї міждисциплінарні проєкти.  
Для заочної форми здобуття освіти 
Лекційні заняття 
Лекція 1. «Особливості фітнес-програм. Метод проектування у фітнесі. Сучасні напрямки фітнесу. Загальні основи проектування фітнес-програми». 
Лекція 2. «Принципи фітнес-тренування. Планування фітнес-програми. Структура та зміст фітнес-заняття. Види та принципи використання сучасного фітнес обладнання. Особливості проектування фітнес програм для дітей та підлітків».
Практичні заняття 
Практичне заняття №1. «Особливості фітнес-програм. Метод проектування у фітнесі. Сучасні напрямки фітнесу. Загальні основи проектування фітнес-програми». Мета заняття: приймати ефективні рішення щодо вирішення проблем у сфері фітнесу, генерувати та порівнювати альтернативи, оцінювати ризики та ресурсні потреби; опанувати методи побудови фітнес-програм та принципи фітнес-тренування з метою розробки та реалізації наукових і прикладних проєктів, спрямованих на розв’язання проблем інноваційного характеру у сфері фізичної культури і спорту, а також дотичні до неї міждисциплінарні проєкти.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу. 
Індивідуальна робота 
Для денної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота
Здобувач має право досліджувати будь-яку тему за проблемами у фізичній культурі, спорті, реабілітації за власним бажанням або обрати одну із запропонованих викладачем
Структура розрахунково-графічної роботи:
- Титульний аркуш.
- План-зміст.
- Вступ. 
- Основна частина. 
- Висновок. 
- Список використаних джерел.
Терміни узгодження календарного графіку виконання розрахунково-графічної роботи – 
9 тиждень: вибір теми; складання плану;
10-11 тижні: підбір і вивчення спеціальної літератури;
12-13 тижні: написання частин розрахунково-графічної роботи;
14 тиждень: оформлення розрахунково-графічної роботи;
15 тиждень: доповідь за змістом розрахунково-графічної роботи.
Для заочної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота – вимоги такі самі як і в денній формі навчання.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання 
Для денної форми здобуття освіти 
Максимальна оцінка за виконання всіх видів робіт – 100 балів.
Письмове опитування на практичних заняттях №№1-2 передбачає виконання 7 практичних завдань, кожне з яких оцінюється у 1 бал.
Письмове опитування на практичних заняттях №№3-4 передбачає виконання 8 практичних завдань, кожне з яких оцінюється у 1 бал. 
Письмове опитування на практичних заняттях №№5-6 передбачає виконання 6 практичних завдань, кожне з яких оцінюється у 0,5 бали. 
Письмове опитування на практичному занятті №7 передбачає виконання 8 практичних завдань, кожне з яких оцінюється у 0,5 бали.
Модульні контрольні роботи мають 2 теоретичних та 1 практичне запитання кожна: теоретичні завдання оцінюються по 5 балів кожне, практичне – 10 балів.
Підготовка розрахунково-графічної роботи: відповідність темі – 5 балів; глибина опрацювання матеріалу – 5 балів; правильність і повнота використання джерел – 5 балів; оформлення реферату – 5 балів.

Для заочної форми здобуття освіти 
Письмове опитування на практичному занятті №1 передбачає виконання 40 практичних завдань, кожне з яких оцінюється у 1 бал.
Контрольна робота має 4 теоретичних та 2 практичних запитання: теоретичні завдання оцінюються по 5 балів кожне, практичне – 10 балів.
Підготовка розрахунково-графічної роботи: відповідність темі – 5 балів; глибина опрацювання матеріалу – 5 балів; правильність і повнота використання джерел – 5 балів; оформлення реферату – 5 балів.
Форма підсумкового контролю – залік. Залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу за результатами виконання ними всіх видів навчальних завдань на лабораторних (практичних, семінарських) заняттях, самостійної роботи, модульних завдань та підсумкового залікового завдання.
Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %.
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.
Під час Л, ПЗ, МКР користуватися телефоном заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.
 

2023