Вступ до мовознавства та літературознавства

Анотація навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни: оволодити основами теорії мови, з системою лінгвістичних понять і термінів, з основними методами дослідження мови; підготувати їх до свідомого засвоєння державної та іноземних мов; сформувати науково-теоретичні основи літературознавчого світогляду
майбутнього філолога; ознайомити з основними методологіями, методами та методиками літературознавчого пізнання; сформування системного погляду на літературний твір.
Практичне значення та використання отриманих знань:
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен знати: 
- основні завдання філології як науки та окремих її галузей;
- структуру мови як системи та принципи її функціонування та розвитку;
-основні поняття, методи та принципи лінгвістичних досліджень;
-теоретичні концепції та моделі мовозначної науки та основні її методи;
–структуру літературознавства як філологічної науки;
–природу, предмет і призначення художньої літератури;
– рівні та елементи літературного твору як художньої системи;
– закономірності літературного процесу;
– смислову і функціональну змістовність художньої форми;
– компоненти форми, змісту і сенсу твору;
– жанрову систему літератури.
вміти :
аналізувати структури мови на фонологічному, морфологічному, синтаксичному та семантичному рівні та характеризувати мовні явища та процеси.
використовувати мовознавчу термінологію та методи наукових досліджень сучасної лінгвістики,
систематизувати отримані знанняи.
аналізувати мовні одиниці та явища,  історичні процеси, що їх зумовлюють, 
поєднувати у власній інтерпретації мовних явищ синхронічні та діахронічні перспективи. 
визначати основні та другорядні функції художньої літератури;
здійснювати аналітичні, синтетичні та інтерпретаційні процедури стосовно
літературних творів різних стилів і жанрів.

Спрямованість навчальної дисципліни: навчальну дисципліну рекомендовано для вивчення здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за освітньою програмою: ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ (ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО), ПЕРША – АНГЛІЙСЬКА

2. Результати навчання

ПРН 1. Вільно спілкуватися з професійних питань із фахівцями та нефахівцями державною та іноземною(ими) мовами усно й письмово, використовувати їх для організації ефективної міжкультурної комунікації 
ПРН 7. Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів.
ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію мови (мов) і літератури (літератур), що вивчаються, і вміти застосовувати ці знання в професійній діяльності.
ПРН 10. Знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності.
ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі (відповідно до обраної спеціалізації).
ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.
ПРН 17. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання.

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Семестр 1

Лекційні заняття

Лекція 1.  Предмет, завдання та методи мовознавства. Походження та історичний розвиток мов. Історія мовознавства. Історія лінгвістичної думки.
Лекція 2.  Знакова природа мови. Структура мови.
Лекція 3.  Методи дослідження мови. Мови світу. Їх вивчення та генеалогічна класифікація
Лекція 4.  Фонологічна система мови. Граматична система мови. Лексико-семантична система
Мови.
Лекція 6.  Літературознавство як наука. Література як вид художньої творчості.
Лекція 7.  Форми літературно-художньоготвору. Композиція та змістова організація літературно-художнього твору.
Лекція 8. Роди і жанри літератури. Літературний процес. Напрями і течії літератури

Практичні заняття

Практичне заняття № 1.  Мова і мовознавство.  Предмет і проблематика мовознавства. Закономірності розвитку мов.
Мета заняття: Визначити об’єкт, предмет, мету та завдання дисципліни «Вступ до мовознавства» .  Оволодіти знаннями про основні поняття «Мова і мовознавство». Схарактеризувати завдання, структуру, зміст та місце дисципліни у професійній підготовці майбутніх фахівців.
Практичне заняття № 2. Знакова природа мови. Поняття про знак і знакову систему мови.
Мета заняття: Оволодіти знаннями  про знак і знакову систему мови.
Оволодіти знаннями  про історію лінгвістичної думки, історію мовознавства в Давній Індії, в Давньому Китаї та в Давній Греції. Оволодіти знаннями  про походження мови.
Практичне заняття № 3. Фонологічна система мови. Граматична система мови. Лексико-семантична система мови.    
Мета заняття: Оволодіти знаннями про словниковий склад мови. Схарактеризувати частини мови. Визначити відмінність між поняттєвими та граматичними категоріями. Відмінність між граматичним і лексичним значенням. Схарактеризувати словосполучення і речення як одиниці синтаксису.
Практичне заняття № 4. Літературознавство як наука. Література як вид художньої творчості. 
Мета заняття: Розуміти основні теоретичні положення дисципліни.
Практичне заняття № 5. Форми літературно-художнього твору.
Мета заняття: Оволодіти знаннями про основні форми літературно-художнього твору.
Практичне заняття № 6. Композиція та змістова організація літературно-художнього твору.    
Мета заняття: Оволодіти знаннями про принципи побудови, функції та основні складові елементів літературного твору
Практичне заняття №7. Роди і жанри літератури. Літературний процес. Напрями і течії літератури   
Мета заняття: Оволодіти знаннями про принципи та закономірності жанрово-родової системи літератури
 
Для заочної форми здобуття освіти

Семестр 1

Лекційні заняття

Лекція 1. Предмет, завдання та методи мовознавства. Знакова природа мови. Структура мови.
Лекція 2. Композиція та змістова організація літературно-художнього твору.    

Практичні заняття

Практичне заняття № 1. Знакова природа мови. Фонологічна система мови. Граматична система мови. Лексико-семантична система мови.    
Мета заняття: Розуміти основні теоретичні положення дисципліни. Оволодіти знаннями  про знак і знакову систему мови. Визначити відмінність між поняттєвими та граматичними категоріями. 

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота
Не передбачена

7. Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні 
двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
7 поточних завдань виконують у вигляді доповідей. Кожне оцінюється – 8,6 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Максимальна оцінка, яка дозволяє отримати “зараховано” –  60балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Підсумковий контроль – залік