Історія України та української культури

Анотація навчальної дисципліни
Mema вивчення дисципліни. Виробити вміння аналізувати i узагальнювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища української icтopiї та культури в контексті світової історії; порівнювати історичні noдії, орієнтуватися в науковій періодизації історії, формувати вміння знаходити i критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії та культури України; застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів; формування i розвиток гуманістичного світогляду, поваги до людини будь-якої національності, виховання національної самосвідомості i гідності, патріотизму.

Практичне значення та використання отриманих знань: Розуміння здобувачам вищої освіти, що минуле України мас тисячолітню традицію i є історією одного з найбільших европейських народів; навчити аналізувати історичні джерела, розуміти історичні процеси, що відбувалися в Україні з найдавніших чaciв, показaти розвиток державотворчої діяльності, суспільних та культурних процесів та формувати здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності суспільства, здатність реалізувати свої права i обов'язки як члена суспільства; в ході викладання курсу “Історія України та української культури” формувати зі здобувачів свідомих громадян України з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави.

Програмні результати навчання
РН3. Розуміти значення фізичної культури як форми людського існування, цінувати різноманіття та мультикультурність світу і керуватися в своїй діяльності рефлексією стосовно місця і ролі людини в біологічному, фізичному світі.
РН5. Аналізувати систематизовані теоретичні та практичні знання наукових фактів, педагогічних концепцій, теорій, принципів і методів для вирішення професійних завдань спеціальності.
РН8. Аналізувати і узагальнювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища української історії, формувати вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії та культури України; застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів; формування і розвиток гуманістичного світогляду.

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Вступ до курсу «Історія України та української культури». Первісне суспільство i перші державні утворення на тepиторії України.
Лекція 2. Київська Русь.
Лекція 3. Роздроблення Pyci. Галицько-Волинська держава.
Лекція 4. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV-XVI ст.). Виникнення українського козацтва (XIV — ст. XVII ст.).
Лекція 5. Українська національна революція    (1648-1676    pp.). Створення    української козацької держави.
Лекція 6. Українські землі під владою Російської імперії наприкінці XVII — XVIII ст. Ліквідація козацької державності.
Лекція 7. Правобережні та західноукраїнські землі в останній чверті XVII — XVIII ст. Заселення Південної Укpaïни.
Лекція 8. Українські землі  пiд владою Російської та Австрійської імперій у першій половині XIX ст..
Лекція 9. Українські землi в другій половині XIX - початку XX ст..
Лекція 10. Боротьба за відновлення державності України (1917 - 1920 pp.). 
Лекція 11. Міжвоєнний період в історії українського народу.
Лекція 12. Українські землі у 1939 — 1945 pp.. Лекція 13. Розвиток УPCP у 1945-85 pp.
Лекція 14. Україна i процес перебудови в CPCP (квітень 1985 - серпень 1991 pp.). 
Лекція 15. Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності).
Практичні заняття
Практичне заняття 1. Стародавня історія України. Київська Русь.
Мета заняття: Розуміти основні напрямки та теорії походження. Використовувати базові знання з історичних, культурних, політичних, соціальних, економічних засад розвитку суспільства..
Практичне заняття 2. Українські землі у часи польсько-литовського панування (XIV — перша третина XVII ст.).
Мета заняття. Розуміти історію розвитку та сучасний стан наукових знань про історію i культуру цієї доби. Використовувати методи аналізу та оцінювання пpoгpaм сталого розвитку.

Практичне заняття 3. Національна революція 1648 - 1676 pp. Козацько-гетьманська держава.
Мета заняття. Вміти аналізувати історичні причини, характер та спрямування національної революції. Використовувати методи аналізу історичних умов, що сприяли створенню Української держави нової доби.
Практичне заняття 4. Україна наприкінці XVII — XVIII cт..
Мета заняття. Визначити основні тенденції історичного, економічного та культурного розвитку.
Практичне заняття 5. Україна у XIX ст. — на початку XX ст. Українська національна революція 1917-1920 pp.
Мета заняття. Вміти проаналізувати основні тенденції національного розвитку та зробити висновки щодо національно-державного відродження.
Практичне заняття 6. Україна у 20 — 80-ті pp. XX ст.
Мета заняття. Відстежити основні тенденції політичного, державного та культурного розвитку та проаналізувати характер національно-визвольної боротьби в XX cт.

Практичне заняття 7. Українське державотворення в мовах незалежності.
Мета заняття. Вміти використовувати базові знання з історичних, культурних, політичних, соціальних, економічних засад розвитку суспільства та пояснити основні тенденції сучасної України у тотальній війні..
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лeкція 1. Історія України: предмет, завдання та вузлові моменти історії України та української культури з найдавніших часів до 18 ст.
Лекція 2. Історія України: вузлові моменти Історії України та української культури з 19 сторіччя по сьогодення. Незалежна    Україна.
Практичні заняття
Практичне заняття 1. Історія України та української культури.
Мета заняття: Вміти використовувати базові знання з історичних, культурних, політичних, соціальних, економічних засад розвитку суспільства.
Консультації  здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота

Реферативна робота, як для денної так i для заочної форми.
PP (реферативна робота) — індивідуальне завдання, що передбачає розкриття конкретної теми, що охоплює один a6o декілька змістових модулів РНПД. Трудомісткість виконання PP оцінюється у 8 годин (0,25 кредиту). Максимальна кількість балів за реферат - 20 балів.
Реферативна робота мас бути виконана творчо, на належному науковому теоретичному рівні. Виконуючи реферативну роботу, здобувач повинен показати вміння самостійно аналізувати спеціальну літературу з відповідного питання. Якщо текст реферативної роботи е простою компіляцією текстів із 1-2 підручників та навчальних посібників, без залучення монографій a6o журнальних статей, робота до захисту не допускається. Для написання реферативної роботи необхідно використовувати не менш 5 джерел.
Мета реферативної роботи — систематизація, узагальнення, закріплення та розширення теоретичних знань щодо історії та культури України, ïi народу та державності.
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 2 теоретичних питання.
Обсяг відповіді на кожне питання: не менше ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку — не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
7- завдань на практичних заняттях. Завдання виконуються письмово i полягають у відповідях на питання відповідно до мети та теми практичних занять. Бездоганне виконання кожного завдання оцінюється у 5 балів; Реферативна робота оцінюється у 15 балів.
двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної i практичної частин. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 бали.
Підсумковий контроль — залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент - 100 балів. До заліку допускаються студенти, які набрали не менше 60 балів за всі види робіт.
Для заочної форми здобуття освіти

Виконання 2-х завдань на практичних заняттях. Завдання виконуються письмово i полягають у відповідях на питання відповідно до мети та теми практичних занять. Бездоганне виконання кожного завдання оцінюється у 20 балів;
    Захист реферативної роботи. Бездоганне виконання реферативної роботи оцінюється у 60 балів.
Підсумковий контроль — залік.
Студент допускається до заліку за умови захисту реферативної роботи та поданої контрольної роботи. Залікова оцінка складається з реферативної роботи, виконання та оцінки отриманої при ïi захисті. Максимальна оцінка, яку може отримати студент - 100 балів. Максимальна оцінка, яка дозволяє отримати "зараховано" - 60 балів.