Інфраструктурна безпека

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Предметом навчальної дисципліни «Інфраструктурна безпека» є: теоретичні засади та практичні механізми забезпечення організаційно-правових, інформаційних, експлуатаційних, наукових та інших заходів, спрямованих на забезпечення інфраструктурної безпеки як складової національної безпеки.
Метою дисципліни є поглиблення компетентностей, у т.ч. у секторальному вимірі, здобувачів другого (магістерського рівня) вищої освіти щодо: захисту об'єктів критичної інфраструктури та попередження порушень у сфері життєзабезпечення населення; забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури у контексті національної безпеки. 
Завдання навчальної дисципліни:
поглиблення знань щодо категоризації об'єктів критичної інфраструктури, секторів критичної інфраструктури;
освоєння навичок формування та реалізації політики безпеки та стійкості національної критичної інфраструктури щодо всього спектра загроз і ризиків, як одного пріоритетних напрямів безпекової політики; 
удосконалення знань і навичок застосування міжнародних практик щодо впровадження державної системи захисту критичної інфраструктури, а також її адміністративно-правового регулювання;
формування навичок виявлення, запобігання і зниження ризику реалізації ідентифікованих та прогнозованих ризиків у сфері інфраструктурної безпеки;
надання знань щодо методів паспортизації об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ),  інструментів розробки стратегій захисту об'єктів критичної інфраструктури від зовнішніх та внутрішніх загроз, політик інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури;
формування умінь застосовувати комплексні  й інклюзивні економічні, юридичні, медико-санітарні, освітні, екологічні та адміністративні заходи, що запобігають і знижують схильність до впливу небезпечних факторів і вразливість до катастроф, підвищують готовність до реагування і відновлення;
надання знань і навичок щодо залучення громадськості та бізнесу до підвищення безпеки та стабільності функціонування критичної інфраструктури;
формування системного підходу до реалізації політики інфраструктурної безпеки в практиках управління сектору безпеки і оборони України.
Робоча програма навчальної дисципліни «Інфраструктурна безпека» є нормативним документом Національного університету «Одеська політехніка», який розроблено кафедрою публічного управління та регіоналістики на основі освітньо-професійної програми «Національна безпека» відповідно до навчального плану другого (магістерського) рівня вищої освіти для здобувачів денної та заочної форми навчання за спеціальністю 256 «Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності)». 
Робочу програму навчальної дисципліни укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації освітнього процесу та оцінювання рівня знань в Національному університеті «Одеська політехніка». Програма визначає обсяги компетентностей, які повинен опанувати здобувач відповідно до освітньо-професійної програми, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Інфраструктурна безпека», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень. 
Дисципліна «Інфраструктурна безпека» викладається протягом другого семестру першого курсу, складається з лекційних та практичних занять та входить в обов’язкову частину професійної підготовки навчального плану підготовки магістрів. У відповідності до навчального плану закінчується заліком. 
Робочу програму навчальної дисципліни «Інфраструктурна безпека» складено відповідно до місця та значення дисципліни в структурно-логічній схемі.
Передумовами (пререквізити) для вивчення навчальної дисципліни «Інфраструктурна безпека» є дисципліни: 1.1.2 Публічне управління у сфері національної безпеки; 1.1.3 Політико-правове забезпечення управління національною безпекою; 1.1.4 Глобальні виклики для національної безпеки України; 1.1.5 Гендерна політика у сфері національної безпеки .
 РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

ПРН3. Приймати обґрунтовані рішення з питань забезпечення національної безпеки держави (за сферами забезпечення та видами діяльності), у тому числі в умовах багатокритеріальності, неповних чи суперечливих інформації та вимог. 

ПРН10. Формувати елементи (складові) стратегії національної безпеки держави (за сферами забезпечення та видами діяльності).

ПРН14. Зрозуміло і недвозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з питань національної безпеки до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються. 

ПРН15. Управляти проведенням заходів у процесі забезпечення національної безпеки в різних умовах обстановки з використанням нових стратегічних підходів.
ПРН17. Застосовувати Цілі сталого розвитку для вирішення завдань забезпечення національної безпеки.

Лекційні заняття
Лекція є однією з основних форм навчальних занять. Лекція – логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчальної дисципліни. 
Завданнями лекції є формування у здобувачів теоретичних засад відповідних компетентностей за освітньо-професійною програмою «Національна безпека», а також визначення напрямків, основного змісту і характеру практичних занять та самостійної роботи здобувачів з навчальної дисципліни «Система публічного управління на центральному, регіональному та місцевому рівнях» .

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 1.
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУННЯ ПОЛІИКИ ІНФРАСТРУКТУРНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретико-правові засади формування політики інфраструктурної безпеки як складової національної безпеки України

Лекція № 1. Вступ до курсу. Понятійні й науково-теоретичні засади розуміння сутності інфраструктурної безпеки
Література: основна [1;8;18;38;40;41], додаткова [18;22;23], інформаційні ресурси [1;3-6].
1. Вступ до курсу. Складові національної інфраструктури. Дефініція «критична інфраструктура» у контексті національної безпеки. 
2. Категорії «національна безпека» і «інфраструктурна безпека»: сутнісні та змістовні особливості у сучасних безпекових дослідженнях.
3. Поняття національної системи стійкості та її формування в Україні у контексті захисту критичної інфраструктури. Інфраструктурний потенціал та інфраструктурна могутність держави.
4. Характеристика критичної інфраструктури як об’єкта державного управління.

Лекція № 2. Державна політика захисту критичної інфраструктури в Україні
Література: основна [1;11;16;33;34], додаткова [1;10;17;20], інформаційні ресурси [1;2].
    1. Цілі та завдання безпекоінфраструктурної політики.
2. Структурно-функціональні особливості державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури України.
3. Механізми державного управління захистом об'єктів критичної інфраструктури.
4. Інфраструктурна безпека в умовах війни: проблеми та шляхи вирішення.

    Лекція № 3. Світовий досвід створення національних систем забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури
Література: основна [1;6;18;33], додаткова [4;9;18], інформаційні ресурси [3].
1. Захист критичної інфраструктури в безпековій політиці країн ЄС. 
2. Система забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури в США .
3. Система забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури у Великій Британії.
4. Висновки для України з огляду на зарубіжний досвід щодо державної системи забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури.

    Лекції №  4. Адміністративно-правове  регулювання інфраструктурної безпеки у контексті формування нової безпекової парадигми України 
Література: основна [1;3;4;13;25;32], додаткова [18;17;19], інформаційні ресурси [2;3].
1. Завдання законодавства щодо захисту критичної інфраструктури.
2. Наднаціональні нормативні правові акти, стандарти та керівництва в галузі регулювання критичної інфраструктури та протидії гібридним загрозам.
3.Системоутворюючі (базові) нормативно-правові акти України у сфері інфраструктурної безпеки. Правова природа щорічних послань Президента України.
4. Законодавство у сфері попередження терористичних актів щодо об'єктів критичної інфраструктури. 
5. Нормативні акти органів місцевої влади щодо об'єктів критичної інфраструктури. Відомчі інструкції щодо захисту об'єктів критичної інфраструктури.

Лекції № 5. Системи захисту критичної інфраструктури: механізми взаємодії та перспективи розвитку 
Література: основна [1;16;20;22;24], додаткова [1;15;19], інформаційні ресурси [3].
1. Аналіз загроз для  об’єктів критичної інфраструктури. Класифікація посягань на об'єкти критичної інфраструктури.
2. Координація та взаємодія  систем: фізичного захисту, запобігання терористичним актам, цивільного захисту.
3. Залучення громадськості та бізнесу до підвищення безпеки та стабільності функціонування критичної інфраструктури.
4. Сучасні парадигми формування макросистеми захисту критичної інфраструктури. 

    Лекції № 6. Формування державної системи захисту критичної інфраструктури
Література: основна [1;9;13;19;29], додаткова [1;10;18;22], інформаційні ресурси [3].
    1. Призначення, цілі та функції державної системи захисту критичної інфраструктури (ДСЗКІ). Принципи функціонування ДСЗКІ.
    2. Суб’єкти ДСЗКІ, їх повноваження та функції. Рівні управління ДСЗКІ.
    3. Об’єкти критичної інфраструктури за відповідними категоріями. Режими функціонування ДСЗКІ. 
     4.Вимоги до кадрів та підрозділів, які забезпечують безпеку об’єктів критичної інфраструктури, умови їх підготовки та атестації.
     
Лекції № 7. Інфраструктурна безпека на  регіональному,  місцевому та об’єктовому рівнях
Література: основна [1;11;18;26;30], додаткова [2;5;7;10;4;16], інформаційні ресурси [1;2].
    1. Органи місцевого самоврядування в системі суб’єктів захисту об’єктів критичної інфраструктури  України.
    2. Галузеві, регіональні та місцеві програми з протидії загрозам та забезпечення захисту та стійкості критичної інфраструктури. 
    3. Плани захисту критичної інфраструктури щодо забезпечення стійкості надання життєво важливих функцій та послуг для всіх режимів функціонування системи.
4. Механізми державно-приватного партнерства у сфері інфраструктурної безпеки: досвід держав ЄС. 

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 2.
ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТА СТІЙКОСТІ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЩОДО НАДАННЯ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ ФУНКЦІЙ ТА ПОСЛУГ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Практичні питання забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури щодо надання життєво важливих функцій та послуг 

    Лекції № 8. Методологічні та організаційні засади забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури як важливої складової національної безпеки держави 
Література: основна [1;12;13;21], додаткова [1;8;20;22], інформаційні ресурси [1 – 4] 
     1. Віднесення об’єктів до критичної інфраструктури та їх категоризація. Перелік об’єктів критичної інформаційної інфраструктури..
    2. Порядок формування та ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. 
    3.Методологія віднесення інфраструктурних об’єктів і систем до критичної інфраструктури секторальними органами та операторами критичної інфраструктури.
    4. Паспортизація об’єктів критичної інфраструктури. Плани захисту за кожною із проектних загроз національного, секторального та об’єктового рівня. 

    Лекції № 9. Управління ризиками об’єктів критичної інфраструктури в умовах сучасних викликів і загроз
Література: основна [1;15;17;21;23;36;42], додаткова [2;10;15;20;21], інформаційні ресурси [3-6].
    1.Ризик-орієнтовані підходи до управління безпекою на об’єктах критичної інфраструктури. Оцінка загроз та ризиків критичній інфраструктурі у відповідних сферах. 
    2. Адміністативно-правові основи скринінгу іноземних інвестицій в стратегічно важливі  державні об’єкти.
    3. Методика побудови системи управління інформаційною безпекою на  об’єктах критичною інфраструктурою. 
    4. Моніторинг рівня безпеки об’єктів критичної інфраструктури.

     Лекція № 10. Формування та реалізація державної політики  захисту критичної інфраструктури у сфері соціального захисту та систем життєзабезпечення
Література: основна [1;11;18;29;31], додаткова [7;11;12;14;15;20],інформаційні ресурси [1;3-6]
1. Інфраструктурна безпека у сфері комунальних послуг.
2. Складові безпеки у секторі критичної інфраструктури «Транспорт і пошта».
3. Об’єкти критичної інфраструктури у сфері охорони здоров’я.
4. ОКІ у соціально-економічних аспектах життєдіяльності громад.

    Лекція № 11. Безпека об’єктів критичної інфраструктури  у енергетичній та продовольчих сферах 
Література: основна [1;8;16;17;27;33;35], додаткова [1;2;7;10;11], інформаційні ресурси [1;2;4]
1. Безпека об’єктів критичної інфраструктури в секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу.
2. Об'єкти критичної інфраструктури у сфері енергетики та суб'єкти їх охорони.
3. Система об'єктів критичної інфраструктури в виробничій галузі. 
4. Загрози для інфраструктурної безпеки у космічної, авіаційної та суднобудівноій промисловості.

    Лекція № 12. Об’єкти критичної інфраструктури у  сфері правопорядоку та  здійснення правосуддя
Література: основна [1;8;9;16;38;33], додаткова [7;11;12;19;20], інформаційні ресурси [3-6]
1. Державна судова адміністрація та Мін’юст як секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури України.
2. Інфраструктура правопорядку. Правоохоронні органи як суб’єкти захисту об’єктів критичної інфраструктури. 
3. Служби порятунку та цивільного захисту населення і територій у ДСЗКІ.
4.Повноваження осіб, відповідальних за організацію та 
забезпечення захисту об’єкта критичної інфраструктури.

Лекції № 13. Об'єкти критичної інфраструктури у публічному секторі 
Література: основна [2;8;13;16;33], додаткова [7;11;14;17], інформаційні ресурси [1-3]
1. Забезпечення безпеки функціонування інформаційних системи єдиних та державних реєстрів. 
2. ОКІ у сфері підготовки та проведення виборів і референдумів. ЦВК як суб’єкт ДСЗКІ.
3.ОКІ сектору безпеки і оборони. Міноборони як секторальний органи у сфері захисту критичної інфраструктури.
    4. Забезпечення кібербезпеки об'єктів критичної інфраструктури в умовах кібервійни.

    Лекція № 14. Кіберзахист критичної інформаційної інфраструктури України 
Література: основна [2; 8;15;31;33], додаткова [7; 11; 20; 22], інформаційні ресурси [1-3]
    1. Принципи адміністративно-правового забезпечення стійкості критичної інформаційної  інфраструктури України.
    2. Категоріювання об'єктів критичної інформаційної інфраструктури. 
3. Державний реєстр об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
4. Система аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури.

Лекція №15. Об’єкти критичної інфраструктури у фінансовій та екологічній сферах
Література: основна [5;7;10;11;28;39], додаткова [7;11;17], інформаційні ресурси [1-3]
    1. Критерії та порядок віднесення банків до об’єктів критичної інфраструктури в банківській системі України. 
2. Безпека критичної інфраструктури у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
3 Критична дослідницька  інфраструктура наукових установ та закладів вищої освіти.
4. Перспективи повоєнного відновлення критичної інфраструктури України.

 Практичні заняття
Практичне (грец. prakticos –діяльний) заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд здобувачами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно до сформульованих завдань.
Основними функціями практичних занять (дидактична мета) є: розширення, поглиблення й деталізація знань, отриманих на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, закріплення знань, умінь і навичок, розвиток критичного мислення та усного мовлення здобувачів.
Методологічна мета практичних занять з дисципліни «Інфраструктурна безпека» формування відповідних компетентностей та результатів навчання за освітньо-професійною програмою «Національна безпека» через: поглиблення знань щодо категоризації об'єктів критичної інфраструктури, секторів критичної інфраструктури; освоєння навичок формування та реалізації політики безпеки та стійкості національної критичної інфраструктури щодо всього спектра загроз і ризиків, як одного пріоритетних напрямів безпекової політики; удосконалення знань і навичок застосування міжнародних практик щодо впровадження державної системи захисту критичної інфраструктури, а також її адміністративно-правового регулювання; формування навичок виявлення, запобігання і зниження ризику реалізації ідентифікованих та прогнозованих ризиків у сфері інфраструктурної безпеки; надання знань щодо методів паспортизації ОКІ, інструментів розробки стратегій захисту об'єктів критичної інфраструктури від зовнішніх та внутрішніх загроз, політик інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури; формування умінь застосовувати комплексні  й інклюзивні економічні, юридичні, медико-санітарні, освітні, екологічні та адміністративні заходи, що запобігають і знижують схильність до впливу небезпечних факторів і вразливість до катастроф, підвищують готовність до реагування і відновлення; надання знань і навичок щодо залучення громадськості та бізнесу до підвищення безпеки та стабільності функціонування критичної інфраструктури; формування системного підходу до реалізації політики інфраструктурної безпеки в практиках управління сектору безпеки і оборони України.
На практичних заняттях здобувачі мають змогу: проявити свою творчість і креативність; поглибити інтерес до науки і проведенню наукових досліджень; розвивати культуру мови, уміння та навички публічного виступу; брати активну участь у дискусії.
Планування самостійної роботи 
Самостійна робота здобувачів – одна з форм освітнього процесу та засобів засвоєння навчального матеріалу в вільний від обов’язкових навчальних занять час. Метою СРЗ є забезпечення системного i послідовного засвоєння здобувачами програми навчальної дисципліни, формування у них самостійності, відповідальності, вміння аналізувати, систематизувати та узагальнювати отриману інформацію. 
Самостійна робота здобувача поділяється на підготовку до аудиторних занять, підготовку до модульного контролю, виконання планових практичних завдань, виконання навчальних завдань, які викладач виніс до робочої програми навчальної дисципліни з метою більш якісної діагностики програмних результатів навчання. 
Необхідним елементом успішного засвоєння матеріалу навчальної дисципліни є самостійна робота здобувачів що включає: опрацювання лекційного матеріалу, роботу з законодавчими, нормативними та інструктивними матеріалами, підготовку до практичних занять, опрацювання питань, винесених на самостійну роботу. СРЗ забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни, а саме: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, методичними вказівками, тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи покликані забезпечити можливість проведення самоконтролю з боку здобувачів. 
Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи для навчальної дисципліни «Інфраструктурна безпека» визначається навчальним планом підготовки магістрів з урахуванням специфіки та змісту дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності).

ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
Засобами діагностики результатів навчання та методами, що забезпечують їх демонстрування є: 
– тестові завдання; 
– презентації результатів виконаних завдань та досліджень; 
– презентації та виступи на наукових заходах; 
– інші види індивідуальних та групових завдань. 

Поточний контроль
Поточний контроль – контрольні заходи, які здійснюються впродовж семестрових модулів з метою оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачем та здобувачем, перевірка готовності сприйняття здобувачам навчального матеріалу дисципліни, оцінювання досягнених ними програмних результатів навчання. 
Форми поточного контролю є: 
Обговорення питань практичного заняття.
Модульні контрольні роботи (контрольні роботи для заочної форми навчання).
Реферативна робота.

В процесі поточного контролю оцінюється СРЗ над досліджуваним матеріалом: повнота виконання завдань, рівень засвоєння навчальних матеріалів та окремих тем навчальної дисципліни, робота з додатковою літературою, вміння й навички індивідуальних презентацій, оволодіння практичними навичками аналітичної, дослідницької роботи тощо. 
Поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних та практичних занять, виконання навчального завдання та модульних контрольних робіт, оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів). 
Проведення практичних занять таких занять ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різного рівня складності для розв’язування їх на занятті. Воно включає проведення попереднього контролю знань, вмінь та навичок здобувачів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю здобувачів, розв’язування завдань із їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань. 
Запитання для Модульного контролю 1
1.Критерій, за яким визначається ступінь загрози вчинення терористичного акту щодо об'єкта критичної інфраструктури та можливі негативні наслідки від терористичного акту? 
2. Документ, що визначає мету, основні принципи і механізми забезпечення здатності держави і суспільства своєчасно ідентифікувати загрози, виявляти вразливості та оцінювати ризики національній безпеці, запобігати або мінімізувати їх негативні впливи, ефективно реагувати та швидко і повномасштабно відновлюватися після виникнення загроз або настання надзвичайних та кризових ситуацій усіх видів, включаючи загрози гібридного типу ?
3. Комплекс цілеспрямованих дій, методів та механізмів взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, інститутів громадянського суспільства, які гарантують збереження безпеки і безперервності функціонування основних сфер життєдіяльності суспільства і держави до, під час і після настання кризової ситуації?
4. Здатність системи пристосовуватися до кризових умов і нових обставин, які виникли під впливом загрози або кризової ситуації, забезпечувати виживання, а також застосовувати інноваційні рішення?
5. Оцінка ризику виникнення на промислових об'єктах надзвичайних 
ситуацій  з урахуванням визначення джерел загроз,  умов розвитку і 
можливих наслідків надзвичайних ситуацій це:
6. Яким шляхом здійснюється взаємодія між державними системами захисту у разі загрози виникнення або виникнення протиправних дій, диверсій, надзвичайних ситуацій на інфраструктурних об’єктах?
7. Які об’єкти мають загальнодержавне значення, розгалужені зв’язки та значний вплив на іншу інфраструктуру?
8.  Об’єкти, порушення функціонування яких призведе до кризової ситуації регіонального значення, це
 9. На якому рівні забезпечується розроблення та здійснення інженерно-технічних заходів цивільного захисту під час будівництва та експлуатації об’єктів критичної інфраструктури із забезпеченням їх стійкого функціонування у різних режимах?
10. На якому рівні забезпечується розроблення та передбачення здійснення інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації стосовно розміщення, проектування та експлуатації об’єктів критичної інфраструктури?
Модульна контрольна робота 1 складається з 30 тестових завдань, що охоплюють усі теми семестрового модулю 1 «Теоретико-методологічні та історичні засади публічного управління». Запитання тесту корегуються з питаннями, що були розглянуті під час лекційних та практичних занять та віднесених до самостійного вивчення. Модульна контрольна робота 1 полягає у заповненні тесту в Google-формі. 
Приклад типових тестових завдань, які входять до модульної контрольної роботи 1:
З якими системами захисту у сфері національної безпеки взаємодіє національна система захисту критичної інфраструктури:
з єдиною державною системою цивільного захисту;
із системою захисту персональних даних
з правоохоронними органами у сфері протидії злочинності, а також з контррозвідувальними та розвідувальними органами у сфері забезпечення державної безпеки;
з системою стратегічної екологічної оцінки ризиків

Які суб’єкти спільно з операторами критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об’єктів критичної інфраструктури:
секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури
місцеві органи виконавчої влади та військово-цивільні адміністрації
функціональні органи у сфері захисту критичної інфраструктури
уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України
У якому режимі національної системи захисту критичної інфраструктури здійснюється функціонування інфраструктури з обмеженнями відповідно до визначених термінів ліквідації наслідків кризи:
штатний режим
режим готовності та запобігання реалізації загроз
режим реагування на виникнення кризової ситуації
режим відновлення штатного функціонування

    Запитання для Модульного контролю 2
1.На якому рівні забезпечується збір, аналіз та узагальнення даних щодо об’єктів критичної інфраструктури, постійний моніторинг стану безпеки об’єктів критичної інфраструктури?
2. На якому рівні забезпечується організація взаємодії суб’єктів державної системи захисту критичної інфраструктури, створення мережі ситуаційних центрів?
3. Державна система захисту критичної інфраструктури забезпечує ефективне функціонування критичної інфраструктури в таких режимах:
4. У якому режим функціонування Державної системи захисту критичної інфраструктури здійснюється проведення оцінки можливих загроз та аналіз 
5. Сукупність об’єктів інфраструктури держави, які є найбільш важливими для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення і виведення з ладу або руйнування яких може мати вплив на національну безпеку і оборону, природне середовище, призвести до значних фінансових збитків та людських жертв, це:
6. До об’єктів виробничо-економічної інфраструктури належать: 
7. Сукупність взаємозалежних і взаємодіючих елементів, що створюють комплекс матеріального виробництва, життєдіяльності населення регіону або розв’язання нагальних потреб суспільства це:
8. Об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам, це:
9. На період дії воєнного стану уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури в Україні є:
10. На якому рівні управління ДСЗКІ розробляються програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням надання чи погіршенням якості важливих для їх життєдіяльності послуг або припиненням здійснення життєво важливих функцій?
Модульна контрольна робота 2 складається з 25 тестових завдань, що охоплюють усі теми семестрового модулю 2 «Прикладний та науковий виміри публічного управління в Україні в умовах системних змін». Запитання тесту корегуються з питаннями, що були розглянуті під час лекційних та практичних занять та віднесених до самостійного вивчення. Модульна контрольна робота 2 полягає у заповненні тесту в Google-формі. 

ДІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПЕРШОГО СЕМЕСТРОВОГО МОДУЛЮ
На практичних заняттях впродовж семестру (першого семестрового модуля) здобувачі виконують контрольні заходи і отримують бали за виконання накопичувальної частини. 
Накопичувальна частина вважається зарахованою, якщо здобувач виконав всі види визначених в РПНД навчальних елементів і отримав не менш ніж 60 % від максимального балу, що відведено на кожен вид.
До модульної контрольної роботи №1 (МКР1) допускаються всі здобувачі, незалежно від ступеню виконання накопичувальної частини.
До відомості модульного контролю вноситься сумарна оцінка за виконану МКР1 та елементи накопичувальної частини.
Здобувачу семестровий модуль зараховується, якщо за підсумками оцінювання МКР1 та накопичувальної частини він отримав 30 та більше балів (не менш ніж 60% від максимального балу, що відведено на модуль).
Викладач доводить підсумковий бал за першим семестровим модулем до відома здобувачів не пізніше, ніж на останньому в першому семестровому модулі аудиторному занятті (у відповідності до календарного графіка). Одночасно викладач відображає у Google-класі результати поточного контролю.

ДІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДРУГОГО СЕМЕСТРОВОГО МОДУЛЮ
Здобувачі, яким не зараховано перший семестровий модуль, повинні, виконуючи програму за другим семестровим модулем, ліквідувати борги за першим семестровим модулем впродовж перших 4-х тижнів від початку другого семестрового модуля. Допускається перескладання МКР1 не більше 2-х разів.
Графік відпрацювань (перескладань МКР1) з навчальної дисципліни складається згідно з графіком консультацій викладача, за яким закріплене викладання дисципліни, та затверджується завідувачем кафедри.
До модульної контрольної роботи №2 (МКР2) допускаються тільки ті здобувачі, яким зараховано перший семестровий модуль та які виконали накопичувальну частину другого семестрового модуля (не менш ніж на 60 %).
Оцінку за виконання навчальних елементів першого та другого семестрових модулів (суму балів за двома семестровими модулями з навчальної дисципліни) викладач вписує до відомості модульного контролю.
Викладач доводить підсумковий бал за двома семестровими модулями до відома здобувачів вищої освіти не пізніше, ніж на останньому в семестрі аудиторному занятті. Одночасно викладач відображає у Google-класі результати поточного контролю.

 ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ
Оцінка з навчальної дисципліни, з якої передбачений залік (диференційований залік), виставляється після закінчення її вивчення (до початку екзаменаційної сесії) за сумарними результатами поточного контролю.
При цьому обов’язкової присутності здобувачів вищої освіти під час заліку не передбачено.
Якщо здобувач вищої освіти отримав недостатню кількість балів з навчальної дисципліни, форма підсумкового контролю якої є залік, він допускається до екзаменаційної сесії, і має право на перескладання дисципліни до початку наступного навчального семестру.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 Основна література:

Азаров С. І., Сидоренко В. Л., Єременко С. А., Пруський А. В., Демків А. М. Захист критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій: монографія; за заг. ред. П. Б. Волянського. Київ, 2021. 375 с.
Бобро Д. Г., Іванюта С. П., Кондратов С. І., Суходоля О. М. Організаційні та правові аспекти забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури України: аналіт. доп. за заг. ред. О. М. Суходолі. К.: НІСД, 2019. 224 с. 
Богдан Б. В. Актуальні питання нормативно-правового регулювання захисту критичної інфраструктури в умовах воєнного стану в Україні. Проблеми сучасних трансформацій. Серія : право, публічне управління та адміністрування. 2022. № 6. URL: https://doi.org/10.54929/2786-5746-2022-6-01-09
Богуцький П. П. Концептуальні засади права національної безпеки України: монографія. Київ – Одеса: Фенікс, 2020. 376 с. 
Бойко О.В., Пушак Я.Я., Трушкіна Н.В. Формування сучасної парадигми інформаційної безпеки національної економіки: теоретичні засади. Вісник післядипломної освіти. Сер.: Соціальні та поведінкові науки. 2022. Вип. 22 (51). С. 139-160. URL: https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐2022‐22(51)‐139‐160.
Братель, С. Досвід зарубіжних країн у сфері забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури. Південноукраїнський правничий часопис. № 3. 2023. С. 261-265. https://dspace.oduvs.edu.ua/handle/123456789/6423
Глушко А.Д. Оптимізація заборгованості підприємства критичної інфраструктури в аспекті зміцнення фінансово-економічної безпеки. Вісник Хмельницького національного університету. 2023.  № 1 (314).  С. 47-54. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-314-1-6
Державна політика забезпечення національної безпеки України: основні напрямки та особливості здійснення: монографія/ Криштанович М.Ф., Пушак Я.Я., Флейчук М.І., Франчук В.І. Львів: Сполом, 2020. 418 с.
Державна система захисту критичної інфраструктури в системі забезпечення національної безпеки: аналітична доповідь За ред. О. М. Суходолі. Київ: НІСД, 2020. 28 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-08/dopovid-systema-zahystu-...
Дикий А. П. Симптоми проблеми гарантування економічної безпеки держави в контексті запобігання та протидії економічній злочинності. Бізнес Інформ. 2022.  № 12.- С. 6-16. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2022_12_2
Домарацький М. Б. Забезпечення безпеки та підвищення ефективності захисту критично важливих об'єктів на державному рівні. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2019.  Вип. 14. С. 82–85. 
Домарацький М. Б. Методика державного категорування критично важливих об’єктів / М. Б. Домарацький. Держава та регіони.  2019.  № 4(68).  С. 278 – 281.  
Домарацький М. Б. Нормативне й адміністративне забезпечення державного регулювання критичної інфраструктури в Україні: аналіз і оцінка. Вісник Національного університету цивільного захисту України. 2020.  Вип. 1(12).  С. 470–475.
Домарацький М. Б. Особливості категоріювання об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Фінансова система та економічна безпека: стан, проблеми, ефективність: збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції для студентів, аспірантів та молодих учених. -К.: Аналітичний центр «Нова Економіка», 2019. Ч. 2. – С. 91–92.
Домарацький М. Б. Особливості формування та функціонування державної системи моніторингу стану об’єктів критичної інфраструктури. Право та державне управління.  2019.  № 4.  С. 170– 174. 
Домбровська С., Помаза-Пономаренко А., Порока С., Урбанек А. Безпекова політика України в умовах євроінтеграції : монографія. Харків: НУЦЗУ, 2023. 252 с.
Єремчук О. Паспорт безпеки об’єкта критичної інфраструктури як обов’язковий елемент системи захисту критичної інфраструктури. In: Jurnalul juridic national: teorie şi practică, 2019, nr. 3(37), pp. 53-58. ISSN 2345-1130.
Захист критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій / за заг. ред. П. Б. Волянського. Київ : НІСД, 2021. 375 с.
Зубко Г. Ю. Система субʼєктів реалізації державної інфраструктурної політики України. Правові новели. 2020. № 11. С. 166–178. URL:http://legalnovels.in.ua/journal/11_2020/11_2020.pdf
Кваша Т. К. Світові наукові та технологічні тренди у сфер і забезпечення національної безпеки / Т. К. Кваш а. Київ: УкрІН ТЕІ, 2019 . 107 с. 
Коцюруба В. І., Білик А. С., Веретнов А. О. та ін. Методика розрахунків та обґрунтування вимог до інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури від БпЛА типу баражуючий боєприпас. Опір матеріалів і теорія споруд. 2022. № 109. С. 164-183.
Кудінов С. С. Міжнародний досвід протидії тероризму та його значення для України. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Юридичні науки.  2019.  Т. 30(69), № 1.  С. 117-123. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_law_2019_30%2869%29_1_22
Курсеітов Т.Л., Мурасов Р.К., Мельник Я.В Імовірнісний метод прогнозування надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-60-63.–122.
Кучерина С. Є., Олєйніков Д. О. Сучасний стан кримінально-правової охорони об’єктів критичної інфраструктури. Інформація і право. 2021. №1( 36) . С. 90 – 98
Кучерина С.Є., Павлов Д.М., Євтушенко І.В. Напрями підвищення ефективності організаційно-правового забезпечення захисту критичної інфраструктури. Честь і Закон. 2022. №80, т.1. С.51-57.
Мех Ю. В. Юридичний погляд на концепції оптимальних моделей державно-приватного партнерства в секторі безпеки України. Науковий вісник Ужгородського університету: серія: Право . Ужгород, 2023. Т. 1. Вип. 80. – С. 507-512. URL: http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/297170/290088
Музиченко М. В. Стратегічна роль розвитку газотранспортної інфраструктури у забезпеченні енергетичної безпеки ЄС. Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Економіка.  2020.  Вип. 19.  С. 84-92. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_ek_2020_19_11
Онишко С. В. Становлення та рівень розвитку інституційної інфраструктури фінансової безпеки України. Молодий вчений.  2022.  № 9.  С. 144-149. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2022_9_33
Підюков П.П., Калиновський О.В. Система державного захисту критичної інфраструктури України: генеза, сучасний стан і перспективи оптимізування в умовах подальшого забезпечення національної безпеки країни. Часопис Київського університету права, № 2020/4, С. 355-359. DOI: 10.36695/2219-5521.4.2020.63.
Плахотнюк, Р. В. (2022). Засади та напрями вдосконалення державно-приватного партнерства у сфері захисту критичної інфраструктури. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, (6) URL:https://doi.org/10.54929/2786-5746-2022-6-01-15
Резнікова О. О. Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища : монографія. – Київ : НІСД, 2022. – 456 с.
Сокіран М. В., Система принципів адміністративно-правового забезпечення стійкості критичної інформаційної  інфраструктури  України. Наукові записки. Серія: Право. 2020. Випуск 8. Спецвипуск С.73-77.  URL: https://cusu.edu.ua/images/nauk_zapiski/pravo/8_spec_2020/73-77.pdf
Стратегічні орієнтири розвитку партнерства держави, бізнесу та науки в контексті повоєнного відновлення України: моногр. /за ред. д.е.н., проф., академіка НАПН України І. М. Грищенка, д.е.н., проф. А. О. Касич, д.е.н., проф. І. О. Тарасенко. Київ: КНУТД, 2023. 267 с.
Страхніцький Я. О. Структурно-функціональна характеристика державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в Україні. Публічне управління та митне адміністрування. № 4 (35), 2022 С.112-117 URL: http://212.1.86.13/jspui/bitstream/123456789/5360/1/17.pdf 
Суходоля О.М. Проблеми захисту енергетичної інфраструктури в умовах гібридної війни: аналіт. зап. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1891.
Тарасенко Ю. С. Ризик-орієнтовані процеси забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури. Системи та технології. № 1 (65), 2023. С. 67-76.
Управління соціально-економічними системами на основі підвищення ефективності маркетингових послуг в умовах діджиталізації: колективна монографія / за ред. д.е.н., проф. В. І. Чобіток; Українська інженерно-педагогічна академія. Харків: Видавництво Іванченка І. С., 2023. 363 с.
Хрутьба В.О. Огляд науково-теоретичних аспектів безпеки об’єктів критичної інфраструктури транспорту. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія : Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами .  2019.  № 2.  С. 60 – 65.
Чумаченко, С. М. Теоретико-методологічні основи інформаційного аналізу еколого-техногенних загроз для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в умовах збройного конфлікту на Сході України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони.  2021.– № 1 (40).  С. 117 
Шевченко А. М. Комплексна модель системних досліджень проблем безпеки об`єктів критичної інфраструктури. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.  2022. № 77.  С. 145-160. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviknu_2022_77_15
Яременко О. І., Страхніцький Я. О. Теоретичні підходи до визначення дефініції критичної інфраструктури як об’єкту державного управління. Публічне управління та митне адміністрування. 2022. № 1 (32).  С. 76-82. 
Яременко О. І., Страхніцький, Я. О. Виявлення та управління загрозами в структурі державної політики захисту критичної інфраструктури. Університетські наукові записки. 2022. № 3. С. 73-82.