Інформаційна безпека

МЕТА, ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою викладання навчальної дисципліни «Інформаційна безпека» є формування комплексу знань з основ теорії та практики, практичних умінь та навичок, а також інших компетентностей щодо забезпечення ефективного захисту інформації, оволодіння методичними підходами для аналізу комплексу проблем, що виникають у процесі запобігання та усунення загроз в інформаційній сфері, розроблення і  реалізації конкретних заходів щодо їх розв’язання в умовах широкого застосування інформаційних технологій. 
Предметом навчальної дисципліни «Інформаційна безпека» є процеси, методи та засоби захисту інформації, запобігання та усунення загроз в інформаційній сфері, підтримки та удосконалення систем управління інформаційної безпеки у загальній системі національної безпеки в Україні. 
Завдання навчальної дисципліни:
формування знань щодо: концептуальних засад, принципів, форм та методів забезпечення інформаційної безпеки; кращих практик світового досвіду застосування методів та засобів забезпечення інформаційної безпеки держави; взаємозв’язку інформаційної безпеки з інформаційним суверенітетом, національною безпекою та правами людини; загального напряму і тенденцій розвитку стратегії захисту інформації в Україні; 
вироблення аналітичних навичок аналізу інформаційних загроз та протидії з використанням знань теорії і практики інформаційної безпеки у практиці публічного управління, моделювання систем та процесів захисту інформації з врахуванням загроз та дестабілізуючих факторів інформаційної безпеки, інформаційного протиборства;
удосконалення навичок аналітичної, виконавчо-розпорядчої діяльності, розроблення і реалізації конкретних заходів щодо забезпечення ефективного захисту інформації, з достатньою обґрунтованістю, використанням різноманітних інформаційних джерел, з розумінням професійного та суспільного контексту ситуації, забезпечуючи науковий підхід до визначення напрямів і можливостей вдосконалення системи інформаційної безпеки України.
Робоча програма навчальної дисципліни «Інформаційна безпека»  є нормативним документом Національного університету «Одеська політехніка», який розроблено кафедрою публічного управління та регіоналістики на основі освітньо-професійної програми «Національна безпека» (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності) відповідно до навчального плану другого (магістерського) рівня вищої освіти для здобувачів денної та заочної форми навчання за спеціальністю 256 «Національна безпека».
    Робочу програму навчальної дисципліни укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації освітнього процесу та оцінювання рівня знань в Національному університеті «Одеська політехніка». Програма визначає обсяги компетентностей, які повинен опанувати здобувач відповідно до освітньо-професійної програми, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Інформаційна безпека», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень. 
    Дисципліна «Інформаційна безпека» викладається протягом другого семестру першого курсу, складається з лекційних та практичних занять та входить в обов’язкову частину професійної підготовки навчального плану підготовки магістрів. У відповідності до навчального плану закінчується екзаменом. 
Робочу програму навчальної дисципліни «Інформаційна безпека» складено відповідно до місця та значення дисципліни в структурно-логічній схемі.
Пререквізити. Основною для вивчення дисципліни є компетентності набуті при вивченні 1.1.1. Національна безпека: складові та виміри, 1.1.3. Політико-правове забезпечення управління національною безпекою, 1.2.1. Сталий розвиток територій як складова національної безпеки, 1.2.2. Інноваційні проєкти в сфері національної безпеки, 1.2.4. Інфраструктурна безпека.
Постреквізити. Навчальна дисципліна «Інформаційна безпека» є базовою для вивчення: 1.2.6 Кадровий менеджмент у сфері національної безпеки, 1.2.7. Територіальна оборона, мобілізаційна підготовка та мобілізація. 

РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

ПРН7. Аналізувати та оцінювати потенційний вплив розвитку технологій на сучасний стан безпекового середовища 
ПРН10. Формувати елементи (складові) стратегії національної безпеки держави (за сферами забезпечення та видами діяльності).

ПРН14. Зрозуміло і недвозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з питань національної безпеки до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.
ПРН15. Управляти проведенням заходів у процесі забезпечення національної безпеки в різних умовах обстановки з використанням нових стратегічних підходів.

Лекційні заняття
Лекція є однією з основних форм навчальних занять. Лекція – логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчальної дисципліни. Завданнями лекції є формування у здобувачів теоретичних засад відповідних компетентностей за освітньо-професійною програмою «Національна безпека» (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності), а також визначення напрямків, основного змісту і характеру практичних занять та самостійної роботи здобувачів з навчальної дисципліни «Інформаційна безпека».
СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 1.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні основи інформаційної безпеки

Лекція № 1. Вступ до дисципліни. Теоретичні засади інформаційної безпеки.
Література: основна [4; 5; 6; 7; 8; 9; 15; 16; 17], додаткова [1; 6; 16; 35; 36], інформаційні ресурси [1; 2; 4; 5; 7; 8; 9].
Підходи до визначення поняття «інформаційна безпека»: сутнісне та змістовне наповнення. 
Принципи, форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави. 
Інформаційна безпека: її роль та місце в системі національної безпеки України. Концепція національної безпеки України, концепція інформаційної безпеки України, доктрина інформаційної безпеки України 
Критерії визначення об’єктів інформаційної небезпеки та їх обґрунтування, їх ієрархія.
Основні завдання інформаційної безпеки. 

Лекція № 2. Теоретичні засади інформаційної безпеки.
Література: основна [4; 5; 8; 9; 10; 15; 16; 17; 26 ], додаткова [1; 2; 6; 9; 16; 36 ].
Об’єктно-орієнтований підхід до інформаційної безпеки.
Сутність інформаційної безпеки держави, суспільства та особи.
Складові інформаційної безпеки: інформаційно-технічний та інформаційно-психологічний захист. 
.Інформаційна безпека держави як комплекс правових, організаційних та інженерно-технічних заходів.
Стратегічні цілі у сфері інформаційної безпеки України: стан та перспективи розвитку.

Лекція № 3. Інформація як об’єкт інформаційної безпеки.
Література: основна [2; 10; 13; 15; 16; 17], додаткова [1; 6; 13; 14; 28].
Класифікація інформації. Види інформації як предмету захисту.
Критерії цінності інформації та стратегії комплексного захисту інформації та інформаційних ресурсів.
Режим доступу до інформації. Відповідальність за порушення законодавства до інформації.
Службова таємниця. Конфіденційна інформація. Комерційна таємниця. Професійна таємниця. Правові наслідки розголошення державної таємниці. 
Персональні дані. Вимоги до обробки персональних даних.
Шляхи поширення недостовірної інформації та механізми протидії в умовах війни. 

Лекція № 4. Взаємозв’язок інформаційної діяльності та інформаційної безпеки. 
Література: основна [4; 5; 10; 15; 16; 17; 28], додаткова [1; 3; 6; 11; 14; 36], інформаційні ресурси [1; 2; 4; 5; 7; 8; 9].
Сутність, поняття та правове визначення поняття «інформаційна діяльність»: складові, засоби та структура.
Інформаційні ресурси: сутність та види, основні функції, ієрархічні рівні.
Інформаційний ресурс як об’єкт інформаційної небезпеки: класифікація інформаційних ресурсів.
Особливості здійснення інформаційної діяльності в умовах постіндустріального суспільства. 
Перспективи та напрями розвитку інформаційної діяльності та її вплив на процеси забезпечення інформаційної безпеки.

Лекція № 5. Національні інтереси у сфері інформаційної безпеки.
Література: основна [4; 5; 10; 15; 16; 17; 28], додаткова [1; 11; 14; 24; 36], інформаційні ресурси [1; 2; 4; 5; 7; 8; 9].
Національні інтереси як реалізація природного права народу на самостійне існування та його включеність у світову цивілізацію.
Національні інтереси у сфері інформаційної безпеки: поняття та загальна характеристика.
Інтереси особи, суспільства та держави в інформаційній сфері.
Інформаційна безпека держави в умовах обмежень прав і свобод громадян у період воєнного стану.

Лекція № 6. Національний інформаційний суверенітет та державна інформаційна політика. 
Література: основна [1; 7; 10; 11; 12; 15; 16; 17], додаткова [1; 11; 15; 24; 29; 36], інформаційні ресурси [1; 2; 4; 5; 7; 8; 9].
Сутність поняття «суверенітет». Національний інформаційний суверенітет.  
Інформаційний та електронний суверенітет: основні завдання забезпечення інформаційного суверенітету. 
Державна політика, державна інформаційна політика, державна політика забезпечення інформаційної безпеки: сутність та співвідношення.
Складові державної інформаційної політики щодо забезпечення інформаційної безпеки країни: основні напрями діяльності органів державної влади у цій сфері. 
Сучасні та потенційні проблемні питання правового забезпечення інформаційного суверенітету та можливі шляхи їх вирішення.
Інформаційна безпека як глобальна проблема захисту інформації, інформаційного простору, інформаційного суверенітету країни та інформаційного забезпечення прийняття урядових рішень.

Лекція № 7. Загрози інформаційній безпеці. 
Література: основна [4; 5; 10; 15; 17; 21; 26; 28], додаткова [1; 12; 18;  19; 27; 30], інформаційній ресурси [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10].
Сутність «загроз» інформаційній безпеці: види загроз та дестабілізуючі фактори.
Класифікація загроз інформаційної безпеки: правові підходи.
Джерела та засоби впливу загроз на інформаційну безпеку.
Механізми реагування на загрози інформаційній безпеці.
Політико-правовий аналіз загроз інформаційній безпеці України на сучасному етапі.
Внутрішні та зовнішні інформаційні загрози національній безпеці України та шляхи гарантування інформаційної безпеки країни.

Лекція № 8. Безпека інформаційного простору. 
Література: основна [4; 8; 10; 15; 16; 17; 26;  27; 28], додаткова [1; 24; 26; 27; 30].
Інформаційний простір: підходи до визначення.
Ознаки, функції та структура інформаційного простору.
Сутність, витоки та механізми глобалізації інформаційного простору.
Національний інформаційний простір. Особливості формування та сучасний стан національного інформаційного простору держави.
Проблемні питання правового реагування та трансформаційні процеси забезпечення національної та міжнародної інформаційної безпеки та можливі шляхи їх вирішення. 

Лекція № 9. Інформаційні війни як джерело загроз безпеці держави. 
Література: основна [4; 5; 10; 14; 15; 16; 17; 19; 24], додаткова [4; 7; 8; 9; 17; 19; 26; 32; 37].
Сутність поняття «інформаційний вплив», «інформаційна операція», «інформаційна війна», «інформаційна зброя».
Об’єкти інформаційного впливу. Інформаційно-психологічна протидія, контроль каналів передачі інформації, система моніторингу та прогнозування негативних інформаційно-психологічних впливів.
Принципи, логіка, моделі, різновиди інформаційної війни. Засоби, моделі і технології інформаційних воєн. 
Інструменти інформаційно-психологічних протиборств. 
Відповідальність за порушення інформаційної безпеки держави. 
Способи та форми ведення інформаційної боротьби. Методологія оцінки ефективності інформаційної боротьби. 

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 2.
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 

Лекція № 10. Нормативно-правове та інституційне забезпечення інформаційної безпеки України.
Література: основна [4; 5; 8;10; 16; 18; 20; 22; 25], додаткова [10; 21; 23; 24; 31; 34; 38].
Система та державна політика забезпечення інформаційної безпеки України: основні загрози національній безпеці.
Мета функціонування, завдання та основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України.
Політика інформаційної безпеки та її реалізації в законодавстві. 
Особливості адміністративно-правового забезпечення інформаційної гігієни в умовах сучасної України. 
Інституційне забезпечення інформаційної безпеки України. 
Реальні та потенційні загрози інформаційній безпеці України.
Особливості розбудови системи інформаційної безпеки країни.

Лекція № 11. Інформаційна безпека України: особливості, моделі, механізми.  
Література: основна [4; 5; 10; 15; 16; 17; 18; 20; 22], додаткова [3; 11; 20;  21; 22; 23; 31; 34].
 Особливості забезпечення інформаційної безпеки України в різних сферах суспільного життя.
. Політика інформаційної безпеки організації.
Інформаційна безпека України у сфері прав і свобод людини.
Моделі впливу на інформаційну безпеку Української держави.
Недержавна система інформаційної безпеки як інституційний механізм її забезпечення.

Лекція № 12. Механізми протидії інформаційним війнам та захисту інформаційного простору України. 
Література: основна [4; 5; 8; 10; 17; 21; 22; 25], додаткова [23; 26; 31; 33; 34; 38], інформаційні ресурси [1; 2; 3; 4; 5; 6; 10].
Інформаційна система як об’єкт інформаційного впливу: змістова і представницька складові, ціннісні аспекти.
Кібератаки на державні інформаційні системи та об’єкти критичної інформаційної інфраструктури України. 
Реальні та потенційні загрози інформаційному простору України: спеціальні інформаційній операції (СІО) та акти зовнішньої інформаційної агресії (АЗА).
Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах російської агресії. 
Створення безпечних умов існування інформаційних технологій: питання захисту інформації, інформаційної інфраструктури держави, інформаційного ринку та розвитку інформаційних  процесів.

Лекція № 13. Інформаційна безпека системи публічного управління та адміністрування. 
Література: основна [4; 5; 10; 15; 16; 17; 20; 22], додаткова [5; 20; 21; 22; 23; 31; 34; 38], інформаційні ресурси [1; 2; 4; 5; 7; 8; 9].
Особливості феномену інформаційної безпеки у сфері публічного управління. 
Безпека інформаційного простору в публічному управлінні: заходи забезпечення ефективної діяльності системи публічного управління.
Діяльність органів та установ державного і публічного управління з питань захисту інформації. 
Організації системи захисту інформації у структурах державних органів та установ.
Напрями реалізації публічно-управлінської діяльності в органах публічної влади в Україні.
Виклики та завдання побудови системи забезпечення кібербезпеки в органах публічного управління. 

Лекція № 14. Інформаційна безпека України в умовах російської військової агресії. 
Література: основна [3; 4; 5; 10; 15; 16; 17; 23], додаткова [13; 14; 24; 25; 28; 30], інформаційні ресурси [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 10].
Проблеми забезпечення інформаційної безпеки держави в умовах воєнного стану. 
Характеристика і особливості реалізації функцій забезпечення інформаційної безпеки публічного адміністрування за умов дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Забезпечення стійкості України в умовах інформаційної війни: напрями й інструменти захисту українського інформаційного поля. 
Інформаційно-аналітична діяльність органів публічної влади в умовах російської агресії: механізми протидії методам гібридних атак.
Стандарти захисту інформації в Україні під час дії воєнного стану. 

Лекція № 15. Адаптація міжнародного досвіду та перспектив розвитку забезпечення інформаційної безпеки України.
Література: основна [4; 10; 12; 15; 17; 23; 26; 27], додаткова [1; 5; 11; 14; 15; 30], інформаційні ресурси [1; 2; 4; 5; 6; 7; 8; 9].
Інструменти, інститути та правова основа забезпечення інформаційної безпеки Європейського Союзу. 
Забезпечення інформаційної безпеки у нейтральних країнах Європи. Функціональний аналіз суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки в умовах євроінтеграції. 
Кібернетична безпека та поширення засобів інформаційного впливу: зарубіжний досвід.
Засади регуляторної політики щодо протидії глобальним інформаційним загрозам.
Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції.

Практичні заняття
Практичне (грец. prakticos –діяльний) заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд здобувачами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно до сформульованих завдань.
Основними функціями практичних занять (дидактична мета) є: розширення, поглиблення й деталізація знань, отриманих на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, закріплення знань, умінь і навичок, розвиток критичного мислення та усного мовлення здобувачів.
Методологічна мета практичних занять з дисципліни дисципліна «Інформаційна безпека» формування відповідних компетентностей та результатів навчання за освітньо-професійною програмою «Національна безпека» (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності) через удосконалення умінь і  навичок: формування знань щодо: концептуальних засад, принципів, форм та методів забезпечення інформаційної безпеки; кращих практик світового досвіду застосування методів та засобів забезпечення інформаційної безпеки держави; взаємозв’язку інформаційної безпеки з інформаційним суверенітетом, національною безпекою та правами людини; загального напряму і тенденцій розвитку стратегії захисту інформації в Україні; вироблення аналітичних навичок аналізу інформаційних загроз та протидії у практиці публічного управління, моделювання систем та процесів захисту інформації з врахуванням загроз та дестабілізуючих факторів інформаційної безпеки, інформаційного протиборства; участі в дискусіях і аргументованого відстоювання власної точки зору.
На практичних заняттях здобувачі мають змогу: проявити свою творчість і креативність; поглибити інтерес до науки і проведенню наукових досліджень; розвивати культуру мови, уміння та навички публічного виступу; брати активну участь у дискусії. 

ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
Засобами діагностики результатів навчання та методами, що забезпечують їх демонстрування є: 
– тестові завдання; 
– презентації результатів виконаних завдань та досліджень; 
– презентації та виступи на наукових заходах; 
– інші види індивідуальних та групових завдань. 

 Поточний контроль
Поточний контроль – контрольні заходи, які здійснюються впродовж семестрових модулів з метою оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачем та здобувачем, перевірка готовності сприйняття здобувачами навчального матеріалу дисципліни, оцінювання досягнених ними програмних результатів навчання. 
Форми поточного контролю є: 
Обговорення питань практичного заняття.
Модульні контрольні роботи. 

В процесі поточного контролю оцінюється СРЗ над досліджуваним матеріалом: повнота виконання завдань, рівень засвоєння навчальних матеріалів та окремих тем навчальної дисципліни, робота з додатковою літературою, вміння й навички індивідуальних презентацій, оволодіння практичними навичками аналітичної, дослідницької роботи тощо. 
Поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних та практичних занять, виконання навчального завдання та модульних контрольних робіт, оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів). 
Проведення практичних занять таких занять ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різного рівня складності для розв’язування їх на занятті. Воно включає проведення попереднього контролю знань, вмінь та навичок здобувачів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю здобувачів, розв’язування завдань із їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань. 
           
Модульна контрольна робота 1 складається з 25 тестових завдань, що охоплюють усі теми семестрового модулю 1 «Концептуальні засади інформаційної безпеки». Запитання тесту корегуються з питаннями, що були розглянуті під час лекційних та практичних занять та віднесених до самостійного вивчення. Модульна контрольна робота 1 полягає у заповненні тесту в Google Формі. 
Модульна контрольна робота 2 складається з 25 тестових завдань, що охоплюють усі теми семестрового модулю 2 «Інформаційна безпека в системі публічного управління як складова національної безпеки України». Запитання тесту корегуються з питаннями, що були розглянуті під час лекційних та практичних занять та віднесених до самостійного вивчення. Модульна контрольна робота 2 полягає у заповненні тесту в Google Формі. 

ДІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПЕРШОГО СЕМЕСТРОВОГО МОДУЛЮ
На практичних заняттях впродовж семестру (першого семестрового модуля) студенти виконують контрольні заходи і отримують бали за виконання накопичувальної частини. 
Накопичувальна частина вважається зарахованою, якщо здобувач виконав всі види визначених в РПНД навчальних елементів і отримав не менш ніж 60 % від максимального балу, що відведено на кожен вид.
До модульної контрольної роботи №1 (МКР1) допускаються всі здобувачі, незалежно від ступеню виконання накопичувальної частини.
До відомості модульного контролю вноситься сумарна оцінка за виконану МКР1 та елементи накопичувальної частини.
Здобувачу семестровий модуль зараховується, якщо за підсумками оцінювання МКР1 та накопичувальної частини він отримав 30 та більше балів (не менш ніж 60% від максимального балу, що відведено на модуль).
Викладач доводить підсумковий бал за першим семестровим модулем до відома здобувачів не пізніше, ніж на останньому в першому семестровому модулі аудиторному занятті (у відповідності до календарного графіка). Одночасно викладач відображає у Google-класі результати поточного контролю.

 ДІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДРУГОГО СЕМЕСТРОВОГО МОДУЛЮ
Здобувачі, яким не зараховано перший семестровий модуль, повинні, виконуючи програму за другим семестровим модулем, ліквідувати борги за першим семестровим модулем впродовж перших 4-х тижнів від початку другого семестрового модуля. Допускається перескладання МКР1 не більше 2-х разів.
Графік відпрацювань (перескладань МКР1) з навчальної дисципліни складається згідно з графіком консультацій викладача, за яким закріплене викладання дисципліни, та затверджується завідувачем кафедри.
До модульної контрольної роботи №2 (МКР2) допускаються тільки ті здобувачі, яким зараховано перший семестровий модуль та які виконали накопичувальну частину другого семестрового модуля (не менш ніж на 60 %).
Оцінку за виконання навчальних елементів першого та другого семестрових модулів (суму балів за двома семестровими модулями з навчальної дисципліни) викладач вписує до відомості модульного контролю.
Викладач доводить підсумковий бал за двома семестровими модулями до відома здобувачів вищої освіти не пізніше, ніж на останньому в семестрі аудиторному занятті. Одночасно викладач відображає у Google-класі результати поточного контролю.

ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ
Екзамени проводяться за повним змістом дисципліни в усній формі за розкладом. 
До екзамену допускаються здобувачі, у яких зараховано перший семестровий модуль і накопичувальну частину другого семестрового модулю (при її виконанні не менш ніж на 60 %).
Максимальна оцінка, яку може одержати здобувач за правильні відповіді на екзамені – 100 балів.
Якщо здобувач має сумарний бал з навчальної дисципліни 90 і більше, він має право не приходити на підсумковий семестровий контроль. Ця оцінка для нього і є підсумковою, однак за здобувачем залишається право складати екзамен.
Оцінка, яку здобувач отримав на екзамені, виставляється екзаменатором у відомість обліку успішності та залікову книжку.
При отриманні здобувачем оцінки нижче 60 балів (незадовільно), він вважається таким, що не склав екзамен.
Здобувачі, які не з’явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. У випадку відсутності здобувача на екзамені з поважної причини, підтвердженої документально, деканатом встановлюється додатковий графік складання підсумкового контролю.
Здобувачі, які отримали незадовільні оцінки при складанні екзаменів, допускаються до перескладання екзамену у терміни, визначені деканатом та за розкладом, який складено завідувачем кафедри.

 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література:

Бабарикiна Н.А., Горло Н.В., Заболотна М.Ф., Кiндратець О.М., Сергiєнко Т.І. (2022). Державний суверенітет в умовах глобалізації: теорія та практика : монографія. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 226 с.
Безпека інформації : конспект лекцій (2021) / укладач О. С. Кушнерьов. Суми. 99 с.
Валюшко І.О. Інформаційна безпека України в контексті російсько-українського конфлікту: дис. … канд. політ. наук, спеціальність 23.00.04. Миколаїв. 210 с.
Гребенюк А.М., Рибальченко Л.В. (2020). Основи управління інформаційною безпекою: навч. посібник.  Дніпро. 144 с.
Гур’єв В. , Мехед Д., Ткач Ю., Фірсова І. (2018). Інформаційна безпека держави: навч. посіб. для студ. спец. 6.170103 «Управління інформаційною безпекою», 125 «Кібербезпека». 166 с. http://іr.stu.cn.ua/bitstream/handle/123456789/19246/ Інформ.%20безпека%20держ.%20New%20booklet%201.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Доронін І.М. (2020). Національна безпека України в інформаційну епоху: теоретико-правове дослідження: дис. .. д-ра юрид. наук, спеціальність 12.00.01. Київ. 539 с.
Задерейко О.,  Троянський О., Чанишев Р.,  Дика А. (2022). Концептуальні основи захисту інформаційного суверенітету України : монографія. 220 с. URL: http://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/dba680a2-4208-4586-... 
Захаренко К.В. (2021). Інституційний вимір інформаційної безпеки України: трансформаційні виклики, глобальні контексти, стратегічні орієнтири: дис. .. д-ра політ. наук, спеціальність 23.00.02. Львів. 
Золотар О.О. Інформаційна безпека людини: теорія і практика : монографія. Київ : ТОВ «Видавничий дім «АртЕк», 2018. 446 с.
Інформаційна війна і національна безпека : монографія / П.П. Ткачук, Р.В. Гула, О.І. Сивак, О.М. Щурко, В.В. Шемчук. Львів: НАСВ, 2015. 265 с.
Концептуальні основи захисту інформаційного суверенітету України : монографія (2022) / О. В. Задерейко, О. В. Троянський, Р. І. Чанишев, А. І. Дика. 2-ге вид., перероб. і доп. Одеса. 220 с.
Копійка М.В. (2020). Політика інформаційної безпеки у сучасних міжнародних відносинах: дис. … д-ра філософії, спеціальність 291. Київ. 205 с.
Кушакова-Костицька Н.В. (2018). Право на інформацію в інформаційну епоху (порівняльне дослідження): монографія. Київ: Логос. 271 с.
Любовець Г., Король В. (2021). Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння : монографія. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2021. 266 с.
Мужанова Т.М. (2019). Інформаційна безпека держави: Навчальний посібник. Київ. 131 с.
Нашинець-Наумова А.Ю. (2017). Інформаційна безпека: питання правового регулювання: монографія. Київ. 168 с.
Нестеренко Г. (2022). Інформаційна безпека: курс лекцій. Київ: НАУ. 102 с.
Новіков В.О. (2024). Інституційні механізми публічного управління в умовах інформаційно-гібридних війн: дис. … канд. наук. з держ. упр., спеціальність 25.00.05. Національний університет цивільного захисту України. Харків. 218 с.
Олещук П. М. (2018). Новітні політичні технології інформаційного впливу : монографія. Київ : Видавець Вадим Карпенко. 288 с.
Панченко О.А. (2020). Державне управління інформаційною безпекою в епоху турбулентності: дис. д-ра наук із державного управління, спеціальність 25.00.05. Національний університет цивільного захисту України.  Харків. 521 с.
Перун Т.С. (2019). Адміністративно-правовий механізм забезпечення інформаційної безпеки в Україні: дис. … канд. юрид. наук, спеціальність 12.00.07. Львів. 268 с.
Публічне управління та адміністрування в умовах інформаційного суспільства: вітчизняний і зарубіжний досвід: монографія (2017) / С. Чернов та ін. Запоріжжя.: ЗДІА. 602 с.
Російська війна проти України як тригер змін міжнародної безпеки: базові наративи : аналіт. доп. / [Б. О. Парахонський, Г. М. Яворська].  Київ : НІСД, 2024. 49 с.  (Серія «Міжнародні відносини»).  URL:https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2024.02 
Сиротенко А.М. та ін. (2020).  Воєнні аспекти протидії “гібридній” агресії: досвід України : монографія. К. : НУОУ ім. Івана Черняховського, 176 с. 
Ткачук Т.Ю. (2019). Правове забезпечення інформаційної безпеки в умовах євроінтеграції України: дис. … д-ра юрид. наук, Ужгород. 487 с.
Торчий В.О. (2020). Інформаційне забезпечення державної безпеки України в умовах трансформаційних викликів і загроз: дис. … д-ра наук з держ. упр., спеціальність 25.00.05. Національний університет цивільного захисту України. Харків. 375 с.
Шемчук В.В. (2020). Конституційне-правове забезпечення інформаційної безпеки сучасних держав: порівняльно-правовий аналіз: дис. … д-ра юрид. наук, спеціальність 12.00.02. Ужгород. 2020. 411 с.
Яровенко Г.М. (2021). Інформаційна безпека як драйвер розвитку національної економіки: дис. … д-ра економіч. наук, спеціальність 08.00.03. Суми. 2021. 590 с.