Загальне мовознавство

Mandatory discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 4.5.
Кількість аудиторних занять: 
15 лекцій, 7 практичних занять..
Самостійна робота: 
91 годин.
Семестровий контроль: 
Exam.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Курс з позицій сучасного стану науки про мову покликаний узагальнити, розширити й поглибити знання студентів з проблем суті, розвитку, функціонування, взаємозв’язків і структурної організації мови. Дисципліна знайомить з історією лінгвістичної думки, мовознавчими напрямами й школами, теорією та метамовою, методологією і методами вивчення системи мови. У курсі розкриваються основні аспекти теорії мови: знакова природа, система і структура, взаємозв’язок мови і мислення, співвідношення мови і мовлення; специфіка мовознавства в сучасній парадигмі наукових знань та міждисциплінарний характер лінгвістичної науки – від етапу її зародження до початку ХХІ століття; методологія проблематики курсу збагачує здобувачів відповідного освітнього рівня методикою та технологією лінгвістичного аналізу та досліджень у філології.

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Мовознавство як наука. Мова, її природа і функції»
Лекція 2. «Методологічна основа мовознавства. Сучасні мовознавчі студії»
Лекція 3. «Мова і суспільство»
Лекція 4. «Мовознавство і семіотика»
Лекція 5. «Мова, мислення і свідомість»
Лекція 6. «Структура мовної системи. Мова як система систем»
Лекція 7. «Мовні значення. Лексика. Семантика»
Лекція 8. «Фонетика і граматика»
Лекція 9. «Мова як конкретно-історична категорія»
Лекція 10. «Методи дослідження й опису мови»
Лекція 11. «Історія мовознавства. Зародження порівняльно-історичного мовознавства»
Лекція 12. «Філософія мови Вільгельма фон Гумбольдта»
Лекція 13. «Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра»
Лекція 14. «Структуральні та інші мовознавчі школи ХХ століття»
Лекція 15. «Основні напрями мовознавства кінця ХХ — початку ХХІ століття»

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Мовознавство як наука. Мова, її природа і функції» «Методологічна основа мовознавства. Сучасні мовознавчі студії»
Мета заняття: закріпити знання про місце мовознавства серед інших наук, об’єкт і предмет мовознавства, а також про функції мови; засвоїти основні методологічні підходи до вивчення мови, розрізнення синхронії і діахронії, а також ознайомитися із сучасними дослідженнями у мовознавстві.
Практичне заняття №2. «Мова і суспільство». «Мовознавство і семіотика».
Мета заняття: дослідити суспільну природу мови, її соціальні функції та роль у формуванні нації, держави й культури; вивчити знакову природу мови, типи мовних знаків та їхні особливості.
Практичне заняття №3. «Мова, мислення і свідомість». «Структура мовної системи. Мова як система систем».
Мета заняття: розглянути основні теорії співвідношення мови, мислення і свідомості, зокрема теорію мовної відносності; навчитися аналізувати структуру мовної системи, визначати рівні та їх взаємозв’язки.
Практичне заняття №4. «Мовні значення. Лексика. Семантика». «Фонетика і граматика».
Мета заняття: розглянути типи мовних значень, семантичну структуру мови та лексичну семантику; закріпити знання про звуки мови, фонетичні одиниці, типи морфем і граматичні категорії.
Практичне заняття №5. «Мова як конкретно-історична категорія». «Методи дослідження й опису мови». «Історія мовознавства. Зародження порівняльно-історичного мовознавства».
Мета заняття: вивчити закони розвитку мови, мовні контакти та взаємодію мов у різні історичні періоди; засвоїти основні лінгвістичні методи, такі як описовий, порівняльний, зіставний та інші; дослідити основні етапи розвитку мовознавства, виникнення порівняльно-історичного підходу.
Практичне заняття №6. «Філософія мови Вільгельма фон Гумбольдта». «Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра».
Мета заняття: проаналізувати основні ідеї Гумбольдта щодо мови як феномену мислення, культури та суспільства; вивчити ключові ідеї де Соссюра щодо мови як системи знаків, діахронії та синхронії.
Практичне заняття №7. «Структуральні та інші мовознавчі школи ХХ століття». «Основні напрями мовознавства кінця ХХ — початку ХХІ століття».
Мета заняття: ознайомитися з основними структуралістськими школами, їх підходами та досягненнями; вивчити сучасні напрями мовознавства, такі як когнітивна, функціональна, комунікативна та прикладна лінгвістика.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

 Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
Підготовка реферату, написання есе, розробка презентації, складання порівняльної таблиці, створення схеми або діаграми, аналіз мовного явища, аналіз мовних одиниць, написання наукового огляду, дослідження історії розвитку мови, створення глосарію, проведення лексичного або семантичного аналізу, розробка тесту, підготовка міні-дослідження, огляд лінгвістичної концепції, порівняння мовних знаків.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
1. Контрольні заходи
Поточний контроль – 40 балів – 2 модульні контрольні роботи (по 20 балів кожна).
Формат: 
Теоретична частина – тести та проблемні питання.
Практична частина – аналіз мовних одиниць або мовних явищ.
Підсумковий контроль (екзамен) – 10 балів
Усний екзамен: відповіді на теоретичні запитання за основними темами курсу.
2. Робота на заняттях – 45 балів
На кожному занятті студент може отримати до 5 балів за:
Активну участь у дискусіях.
Усні відповіді на запитання викладача.
Виконання практичних завдань (аналіз тексту, мовних явищ, лексико-граматичних структур).
Презентації, реферативні повідомлення.
Оцінювання:
5 балів – бездоганна підготовка, повна участь у занятті.
3-4 бали – середній рівень підготовки та участі.
1-2 бали – мінімальна підготовка, пасивність.
3. Самостійна робота – 5 балів
Самостійна робота передбачає підготовку до практичних занять і модульних контрольних робіт. Види самостійної роботи:
Опрацювання літератури за темами курсу.
Складання тез до питань.
Підготовка до аналізу мовних явищ і одиниць.
Оцінювання:
5 балів – систематична підготовка до кожного заняття, високий рівень опрацьованого матеріалу.
3-4 бали – регулярна підготовка із незначними недоліками.
1-2 бали – епізодична підготовка, поверхневе опрацювання матеріалу.
Загальна структура оцінювання
Поточний контроль (2 модульні контрольні роботи): 40 балів.
Підсумковий контроль (екзамен): 10 балів.
Робота на заняттях: 45 балів.
Самостійна робота: 5 балів.
Максимальна сума: 100 балів.

 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Політика освітнього процесу базується на дотриманні принципів академічної доброчесності, взаємоповаги та етичних норм навчання. Здобувачі освіти зобов’язані готуватися до кожної теми, опрацьовувати рекомендовану літературу, активно брати участь у заняттях та виконувати всі завдання. Пропущені заняття мають бути відпрацьовані у встановленому порядку за погодженням із викладачем. Допускається асинхронне навчання у виняткових випадках (з дозволу адміністрації університету) за умови виконання всіх вимог курсу. Студент допускається до екзамену за умови виконання всіх передбачених програмою видів роботи, складання обох модульних контрольних робіт та отримання балів за поточне оцінювання.

Література
1.    Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики: Монографія / Флорій Бацевич.  Львів : ПАІС, 2010.  336 с.
2.    Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник / Флорій Бацевич.  К. : ВЦ “Академія”, 2009. 376 с.
3.    Бацевич Ф.С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень: Підручник. Київ : Академія, 2008. 240 с.
4.    Білецький А. О. Про мову і мовознавство. Київ : АртЕк, 1996. 222 с.
5.    Бондаренко О. Ф. Статус експерименту як методу лінгвістичних досліджень. Мовознавство.  1986.  № 1.
6.    Глущенко В. А. Лінгвістичний метод і його структура. Мовознавство. 2010. № 6. С. 32–44.
7.    Глущенко В. А. Лінгвістичний метод: cучасні концепції. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Серія : Філологія. Мовознавство. 2012. Т. 195. Вип. 183. С. 17–20.
8.    Глущенко В. А., Ледняк Ю. В., Овчаренко В. М., Рябініна І. М. Мова як система : навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2011. 132 с.
9.    Громко Т. В. Говірка як мовна система в метамові лінгвістики. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. № 21. Том 1. Хмельницький, 2021. С. 29–33.
10.    Громко Т. В. Моноговірковий ідеографічний словник: типологічна і лексикографічна параметризація. Південний архів (філологічні науки). Вип. 85. Херсон : ХДУ, 2021. С. 19–24.
11.    Громко Т. В. Сучасні лексикографічні технології опису говірки як мовної системи. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Вип. 46. Т. 1. Одеса : Гельветика, 2021. С. 114–117.
12.    Громко Т. В. Методологія та досвід дескрипції говірки : монографія. Дніпро : Середняк Т.К., 2021. 452 с.
13.    Дорошенко С. І. Загальне мовознавство. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 283 с.
14.    Дротянко Л.Г. Філософські проблеми мовознавства : Посібник. Київ, 2002. 161 с.
15.    Зеленько А. С. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень. Аспекти, методи, прийоми, процедури дослідження мови. Луганськ : Альма-матер, 2002. 276 с.
16.    Кочерган М. П. Загальне мовознавство. Київ, 2010. 464 с.
17.    Мусієнко В. П. Проблема істинності лінгвістичних. Мовознавство. 2000. № 2-3.
18.    Перебийніс В. І. Статистичні методи для лінгвістів : посібник. Вид. 2, випр. і допов. Вінниця : Нова Книга, 2013 .176 с.
19.    Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008. 711 c.
20.    Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
21.    Семчинський С. В. Загальне мовознавство. Київ : АТ “ОКО”, 1996. 416 с.
22.    Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. Київ : Основи, 1998. 324 с.
23.    Українська мова. Енциклопедія / Редкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), Т О. Зяблюк та ін. - 2-е вид. випр. і доп. - К. : Укр. енциклопедія, 2004. - 824 с.
24.    Хомський Н. Роздуми про мову. Львів, 2000. 352 с
25.    Chomsky N. Aspects of the theory of syntax, Cambridge : The M.I.T. Press, 1965. 131 p.
26.    Chomsky N. Syntactiс Structures. The Hague : Mouton, 1957. 134 p.
27.    Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. 506 p.
28.    Fromkin V., Rodman R., Hyams N. An Introduction to Language. Boston: Cengage Learning, 2017. 592 p.
29.    Gamkrelidze Th. V., Kiknadze Z., Shaduri I., Shengelaia N. A Course in Theoretical Linguistics. Tbilisi : Tbilisi University Press, 2008. 796 p.
30.    Halliday M. A. K., Matthiessen C. M. I. M. An Introduction to Functional Grammar. London: Arnold, 1994. 700 p.
31.    Lakoff G., Johnson, M. Metaphors We Live By. Chicago: University of Chicago Press, 1980. 242 p.
32.    Radford A. Minimalist Syntax: Exploring the Structure of English. Cambridge: Cambridge University Press, 2004. 541 p.
33.    Saussure F. de. Course in General Linguistics. New York: McGraw-Hill, 1983. 240 p.
 

Результати навчання: 

ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати результати досліджень державною та іноземною мовами.
ПРН 6. Застосовувати знання про експресивні, емоційні, логічні засоби мови та техніку мовлення для досягнення запланованого прагматичного результату й організації успішної комунікації. 
ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці.
ПРН 8. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства.
ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації
ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних. 
 

2024