Релігієзнавство

Курс «Релігієзнавство» вводить здобувачі в базову проблематику релігієзнавства, демонструє її принципову плюралістичність, тим самим презентує теоретичні засади побутування в сучасній філософії культури світоглядних конструктів і, відповідно, є підґрунтям філософської освіти в цілому.
Метою вивчення дисципліни є одержання знань щодо основного змісту сучасного релігієзнавства з акцентуванням значення отриманих знань для українського суспільства, зокрема в царині релігійного життя минулого та сучасності, демократизації української держави в умовах релігійного плюралізму, розвитку української культури, розв’язанні глобальних проблем сучасного світу на засадах міжрелігійної толерантності.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– одержати знання з загальної проблематики сучасного релігієзнавства, досягненнями в вивченні історії, філософії, соціології, психології релігії як соціокультурного феномену;
– проаналізувати взаємозв’язок між культурою та релігією;
– охарактеризувати головні події в релігійному житті і основами віровчення найбільш поширених в українському суспільстві релігійних організацій, найважливішими правовими документами, що мають відношення до регулювання питань, пов’язаних зі свободою совісті, та діяльністю релігійних громад, актуальними проблемами сучасності в контексті їх релігійного усвідомлення.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу».
Лекція 2. «Релігійні системи стародавнього світу».
Лекція 3. «Національні релігії».
Лекція 4. «Світові релігії».
Лекція 5. «Буддизм: історія і сучасність».
Лекція 6. «Християнство: витоки і еволюція».
Лекція 7. «Католицизм: історія, віровчення, обрядовість».
Лекція 8. «Православ’я: історія, віровчення, обрядовість».
Лекція 9. «Протестантизм: історія та сучасні виклики».
Лекція 10. «Іслам: історія, віровчення, обрядовість».
Лекція 11. «Сучасні новітні релігійні течії».
Лекція 12. «Релігія в Україні: історія і сучасність».
Лекція 13. «Вільнодумство в історії духовної культури».
Лекція 14. «Релігія і церква у системі державно-правових відносин. Релігія, політика, право
в сучасній Україні».
Лекція 15. «Глобальні проблеми сучасності і релігія. Культура і релігія».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Походження і розвиток релігійних уявлень».
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування, зокрема релігійної культури.
Практичне заняття №2. «Релігійні системи стародавнього світу».
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики у релігійній сфері буття.
Практичне заняття №3. «Національні релігії».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру.
Практичне заняття №4. «Буддизм: історія і сучасність»
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування.
Практичне заняття №5. «Християнство: історія, віровчення, обрядовість».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру.
Практичне заняття №6. «Іслам: історія, віровчення, обрядовість».
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування.
Практичне заняття №7. «Сучасні новітні релігійні течії».
Мета заняття: Визначати, формулювати та аргументувати власну громадянську та професійну позицію щодо актуальних суспільних питань.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу».
Лекція 2. «Релігійні системи стародавнього світу».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Походження і розвиток релігійних уявлень».
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування, зокрема релігійної культури.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота (РГР)
Мета розрахунково-графічної роботи − проведення самодіагностування та надати інтерпретацію отриманих результатів за відповідною зоною вияву професійної надійності. Перелік тем РГР щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засідання кафедри культурології та філософії культури.
Виконання РГР складається з таких етапів:
1-2 тиждень - етап 1 – вибір теми дослідження, обговорення та затвердження науковим керівником, знайомство з літературою.
3-5 тиждень – етап 2 – складання плану роботи, опрацювання джерел, визначення об’єкту, предмету дослідження, відповідних дослідницьких стратегій та емпіричної бази;
6-9 тиждень – етап 3 – написання тексту розрахунково-графічної роботи, обґрунтування висновків, підготовка презентації.
10 тиждень – етап 4 – захист розрахунково-графічної роботи.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Розрахунково-графічної роботи, яка максимально оцінюється в 20 балів.
3) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких максимально оцінюється у 20 балів. Кожна з 2 Модульних контрольних робіт складається з теоретичних та теоретико-практичних питань двох рівнів складності. Максимальна оцінка за правильне виконання кожного з рівнів становить 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Підсумковим контролем є відповідь на екзаменаційний білет, який складається з теоретичної та практичної частин. Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини, яка складається з двох питань рівної складності по 30 балів. Загальна оцінка за виконання теоретичної частини може складати 60 балів. Максимальна оцінка за правильне виконання практичної частини становить 40 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 70 балів. Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 10 балів. Розрахунково-графічної роботи, яка максимально оцінюється в 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Підсумковим контролем є відповідь на екзаменаційний білет, який складається з теоретичної та практичної частин. Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини, яка складається з двох питань рівної складності по 30 балів. Загальна оцінка за виконання теоретичної частини може складати 60 балів. Максимальна оцінка за правильне виконання практичної частини становить 40 балів.