Культурологія

В умовах модернізації вищої освіти в Україні пріоритетна увага має надаватися підготовці нової генерації фахівців та наукових кадрів – національної еліти, яка здатна оволодіти новою освітньо-світоглядною парадигмою національно-державного творення, гуманного піднесення соціально активної, творчої особистості. Однією з передумов вирішення цього надзвичайно важливого і складного завдання є опанування майбутніми бакалаврами ґрунтовними культурологічними знаннями, уміннями, навичками.
Цей курс є однією з пропедевтичних дисциплін для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 034-Культурологія і може вважатися вступом до спеціальності.
Мета вивчення дисципліни: введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять культурології, аналіз історичних взірців культури, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне дослідження сучасних культурних феноменів та процесів.
Практичне значення та використання отриманих знань: оволодіння теоретичними підходами та практичними методами сучасних досліджень культури; розгляд теоретичних моделей та базових культурологічних концепцій; формування знань про генезис світової культури; формування уявлень про історичні і сучасні проблеми розвитку культури; здобуття навичок аналізу культурних текстів; здобуття навичок осмислення та аналізу особливостей сучасного стану культури.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Поняття культури.
Лекція 2. Предмет культурології.
Лекція 3. Функції культури. Інформаційно-комунікативна функція культури.
Лекція 4. Адаптивна функція культури.
Лекція 5. Інтегративна функція культури.
Лекція 6. Функція культури в соціалізації людини.
Лекція 7. Культура і культури.
Лекція 8. Основні поняття культурології. Факти культури. Культурний контекст.
Лекція 9. Картина світу.
Лекція 10. Культурні універсалії, практики і парадигми.
Лекція 11. Формування та трансформація смислів у культурі. Види культурних смислів.
Лекція 12. Культура як світ знаків і символів. Трансляція культурних смислів.
Лекція 13. Міфи як результат і як чинник формування світогляду.
Лекція 14. Трансформація функцій і смислів міфічних образів зі зміною культурного контексту.
Лекція 15. Гра і ритуал в культурі.
Практичні заняття
Практичне заняття № 1. Перетворення елементів природи на елементи культури.
Мета заняття  напрацювання навичок виявлення й аналізу способів, за допомогою яких люди можуть перетворювати елементи природи на елементи культури.
Практичне заняття № 2. Культура як результат людської діяльності.
Мета заняття  навчитися усвідомлювати різноманіття культурних досягнень людства, аналізувати їх з точки зору користі для людей та природи, культурної їх цінності.
Практичне заняття № 3. Спілкування як складова життєдіяльності людей.
Мета заняття - напрацювання навичок аналізу, коментування, узагальнення текстів (художніх, публіцистичних тощо) культурологічного характеру.
Практичне заняття № 4. Національні кухні як складова культури. Діалог культур.
Мета заняття – закріплення знань, отриманих на лекції, щодо різноманіття та культурних функцій національних кухонь, набуття досвіду осмислення національної специфіки культурних традицій через створення художнього тексту.
Практичне заняття № 5. Візуалізація інтегративної функції культури.
Мета заняття  отримання навичок з пошуків об’єднавчих ідей як прояву інтегративної функції культури.
Практичне заняття № 6. Людина і суспільство (на матеріалі українських прислів’їв).
Мета заняття - навчитися аналізувати культурну спадщину України як тексти із соціальною змістовністю.
Практичне заняття № 7. Рекреативна та компенсаторна функції культури.
Мета заняття - навчитися аналізувати різні хобі з точки зору їх культурних функцій (пізнавальної, рекреативної, компенсаторної тощо).
Практичне заняття № 8. Артефакти і культурний контекст.
Мета заняття – формування розуміння механізму впливу культурного контексту на утворення смислового змісту артефакту.
Практичне заняття № 9. Картина світу в українських колядках та веснянках.
Мета заняття – напрацювання навичок з інтерпретування культурних джерел в контексті культурного різноманіття.
Практичне заняття № 10. Культурні універсалії в культурному різноманітті.
Мета заняття - здобуття практичного досвіду з узагальнення різних візуальних фактів в рамках однієї культурної універсалії.
Практичне заняття № 11. Блазні як феномен європейської культури в різних культурних контекстах.
Мета заняття - навчитися на базі різних текстів аналізувати феномени, характерні для певного історичного типу культури, та інтерпретувати зміни їх смислів зі зміною контекстів (історичного, соціального, політичного тощо).
Практичне заняття № 12. Знаки і символи.
Мета заняття - практичне закріплення розуміння функціональних і смислових відмінностей понять «знак» і «символ» у культурі.
Практичне заняття № 13. Розмаїття міфів у культурі.
Мета заняття - здобуття практичного досвіду з актуалізації знань про різноманіття міфів через кросворд як популярну форму інтелектуального дозвілля.
Практичне заняття № 14. Образ Трикстера в мистецтві.
Мета заняття - напрацювання вміння аналізувати образ Трикстера як соціокультурний феномен в контексті різних літературних творів.
Практичне заняття № 15. Гра і живопис.
Мета заняття - здобуття практичного досвіду з актуалізації твору живопису засобами гри.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Поняття культури, предмет культурології.
Лекція 2. Функції культури.
Практичні заняття
Практичне заняття № 1. Культурні універсалії в культурному різноманітті.
Мета заняття - здобуття практичного досвіду з узагальнення різних візуальних фактів в рамках однієї культурної універсалії.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форм здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота
Мета РГР – формування у здобувачів вміння самостійно досліджувати складні питання теорії та практики культурології, аналізувати через механізм графічного упорядкування та структурування (за змістовними характеристиками) різні об’єкти культурології.
Перелік тем РГР щороку змінюється, обговорюється на методичному семінарі та затверджується на засіданні кафедри.
Змістовна послідовність виконання роботи:
1 етап (2-3 тиждень)  вибір та затвердження теми, попередній огляд літературних, наукових та інших джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень)  підготовка чернетки есе, заповнення матриці;
3 етап (8-12 тиждень)  отримання відгуку від наукового керівника, редагування тексту есе, перевірка на плагіат, виправлення помилок у матриці, розробка комп’ютерно-графічної презентації роботи;
4 етап (13-15 тиждень)  публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних запитань та 1 практичного завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій.
Практичне завдання № 1. Практичне заняття № 6. Людина і суспільство (на матеріалі українських прислів’їв). Мета заняття - навчитися аналізувати культурну спадщину України як тексти із соціальною змістовністю.
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) завдань на практичних: у семестрі передбачено 15 практичних занять, за роботу на кожному занятті здобувач може отримати максимальну оцінку у 2 або 3 бали (разом  40 балів);
2) РГР, бездоганне виконання та успішний захист якої оцінюється у 20 балів.
3) двох модульних контрольних робіт, які представляють собою тестові завдання, що складаються із теоретичної частини (6 запитань двох рівнів складності) та практичної частини. Максимальна оцінка за виконання кожної модульної контрольної роботи – 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 50 балів.
Захист РГР. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 40 балів.
Бездоганне виконання та захист ПЗ оцінюється у 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів.