Інформаційні технології у культурному просторі

Мета вивчення дисципліни: є підготовка висококваліфікованих фахівців з культурології із фундаментальною професійною підготовкою та методологічною культурою, яка спрямована на набуття здобувачами вищої освіти необхідних теоретичних основ і практичних навичок використання сучасних інформаційних технологій для розв'язання різноманітних задач у практичній діяльності за фахом; формування у здобувачів вищої освіти сучасного рівня інформаційної та комп'ютерної культури; підготовка кваліфікованих користувачів комп'ютерної техніки, які володіють основними теоретичними положеннями, методами і практичними прийомами аналізу й оброблення комп'ютерної інформації. Осмислення та використання оцифрованих матеріалів та матеріалів цифрового походження. Дослідження цифрової гуманітаристики, використовуючи комп’ютерні інструменти, відкривати нові можливості для накопичення та візуалізації культурно важливої інформації, інтерактивного аналізу даних. Такі дослідження та методи допомагають зберегти культурний спадок за допомогою цифрових технологій. У процесі вивчення курсу увага зосереджується на засвоєнні знань з таких питань: операційні системи, які призначені для управління роботою комп’ютера та налагодження взаємодії користувача з апаратною частиною ЕОМ та прикладним програмним забезпеченням; особливості застосування ПЗ, яке вільно поширюється на базі офісного пакету прикладних програм та офісних додатків MS Word, MS Excel, MS Power Point а також інших пакетів; архівування інформації, а саме графічний інтерфейс програми WinRar; структура та складові персонального комп’ютера, їх призначення та основні характеристики; на прикладі операційної системи Windows ознайомлення з елементами графічного інтерфейсу та функціями системного ПЗ; типи та класифікація комп’ютерних мереж і робота, зокрема, в мережі Internet, а також створення Web-сторінок на мові розмітки гіпертексту (HTML); взаємодія людини і цифрових технологій, культурологічні аспекти цифрових технологій, як Інтернет змінює суспільство; культурне розуміння існування людини в умовах діджиталізації тощо.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– визначати поняття «інформатика», «комп’ютерна техніка», «інформація», «інформаційне суспільство» тощо;
– робота із структурою та архітектурою ПК, особливості реалізації спеціалізованих комп'ютерів, а також засоби, методи та прийоми ефективного оброблення текстової та числової інформації за допомогою додатків MS Word, MS Excel, MS PowerPoint, Canva;
– вивчення структури та основних технічних характеристик сучасних ПК;
– технології автоматизації формування та форматування складних документів із застосуванням текстового процесора MS Word;
– методики застосування засобів табличного процесора MS Excel для розв'язання прикладних задач, обчислень, аналізу даних;
– основних властивостей списків та прийомів їх оброблення;
– використання ділової графіки;
– створювати та обробляти різноманітні документи за допомогою офісних програм;
– використовувати відповідні формати даних;
– аналізувати та робити обґрунтований вибір програмного забезпечення для вирішення практичних задач, оцінювати ефективність документообігу з використанням різноманітних форматів;
– обробляти дані в електронних таблицях;
– використовувати отримані відомості для аналізу задач фахової діяльності, самостійного вибору й освоєння нових програмних продуктів;
– володіти навичками зберігання, оброблення і обміну комп'ютерною інформацією і комп'ютерними документами (файлами) із застосуванням відповідних прикладних програм;
– знати технічні та програмні основи для створення віртуальної реальності (VR) та доповненої реальності (AR) у сфері культури;
– виокремлювати епоху «великих даних» (Big Data) як новий етап розвитку медіа;
– описувати віртуальну реальність як симулятивний ефект сучасної масової культури;
– використовувати сучасні інформаційні технології при розробці нових культурних продуктів;
– засобів удосконалення обробки культурологічної інформації за допомогою клієнт-серверних систем управління базами даних та сховищ даних;
– основ побудови, головних параметрів, інформаційних систем управління діяльністю підприємств;
– сучасних проблемно-орієнтованих програмних пакетів, призначених для фахівця культуролога;
– сучасних підходів до розроблення і впровадження, а також перспективних напрямів розвитку інформаційних систем.
– засади та принципи функціонування інтернет-комунікацій;
– ключові характеристики мультимедіа та гіпертексту у віртуальному просторі;
– знати особливості роботи з інтернет-ресурсами;
– методикою роботи в середовищі Windows: текстовим процесором Microsoft Word, табличним процесором Microsoft Excel, програмою для створення презентацій Microsoft PowerPoint, програмою для оптичного розпізнавання тексту ABBYY FineReader та Adobe Acrobat, робота з комп’ютерною графікою, а саме робота з редактором растрової графіки Adobe Photoshop, а також побудова інтерактивних вікторин в графічному онлайн-редакторі Kahoot тощо;
– використовувати архівування інформації, а саме знати графічний інтерфейс програми WinRar та встановлювати параметри роботи програми WinRar;
– основними мережними технологіями, а саме робота в глобальній мережі Internet та Web-технології;
– комплексним підходом до вивчення явищ інформатизації суспільства;
– новими технологіями в цифровій культурі.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет та задачі курсу «Інформаційні технології у культурному просторі»».
Лекція 2. «Комп’ютер – основний технічний засіб обробки інформації. Важливі поєднання «гарячих» клавіш клавіатури комп'ютеру».
Лекція 3. Створення засобів подання навчальних матеріалів за допомогою текстового процесора Microsoft Office Word».
Лекція 4. «Автоматизація оброблення текстових документів за допомогою текстового процесора Microsoft Office Word».
Лекція 5. «Технологія опрацювання матеріалів засобами Microsoft Office Excel».
Лекція 6. «Автоматизація оброблення текстових документів за допомогою текстового процесора Microsoft Excel».
Лекція 7. «Мультимедійні технології навчання засобами графічних редакторів та програми Microsoft Office PowerPoint».
Лекція 8. «Автоматизація оброблення графічних об’єктів допомогою текстового та графічного процесора Power Point. Графічний онлайн-редактор Canva».
Лекція 9. «Медіаграмотність та інформаційне суспільство сьогодення».
Лекція 10. «Цифрове суспільство: його роль та особливості в культурному просторі. Технології віртуальної реальності. Культурологічні аспекти створення віртуальних турів».
Лекція 11. «Від сигналів до даних, інформації та знань: перетворення сигналів та основні операції з даними. Онлайн-платформа Kahoot та її можливості».
Лекція 12. «Цифрове життя суспільства: основні поняття та різновиди мультимедійних технологій на прикладі комп’ютерних ігор. Комп’ютери і мобільні пристрої як головні чинники в інформаційному перетворенні людського буття на прикладі Google glass».
Лекція 13. «Створення навчального проєкту засобами інформаційних технологій».
Лекція 14. «Web-дизайн та digital-технології в інформаційній сфері».
Лекція 15. «Хмарні сервіси Google та їх властивості. Правила надання доступу третьому користувачу. Академічна доброчесність в інформаційній сфері. Права авторів в епоху, коли штучний інтелект виробляє твори мистецтва. Захист проєктів від присвоєння та експлуатації».
Практичні заняття
Відсутні за навчальним планом.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Цифрова культура та інформаційні технології».
Мета заняття: визначити предмет курсу, специфіку вивчення, методологічні та дискурсивні підходи до вивчення цифрової культури в дисципліні «Інформаційні технології у культурному просторі». Визначити види та властивості інформації, поняття, структуру та класифікацію інформаційних систем. Оволодіти програмно-технологічним комплексом на основі SMART Board. Знати правила техніки безпеки при роботі з ЕОМ.
Лабораторне заняття №2. «Технологія опрацювання матеріалів засобами текстового процесора MS Word».
Мета заняття: вивчити та закріпити знання щодо технологій опрацювання друкованих матеріалів засобами текстового процесора Microsoft Office Word. Знати основні режими роботи текстового процесора Word. Створювати таблиці та опрацьовувати табличні дані. Оволодіти навичками набору математичних формул та графічних зображень.
Лабораторне заняття №3. «Технологія опрацювання матеріалів засобами числового процесора MS Excel».
Мета заняття: застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій. Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію при роботі з документами в табличному процесорі Excel. Вміти опрацьовувати та редагувати графічний та числовий матеріали засобами Excel.
Лабораторне заняття №4. «Створення інтерактивної презентації в графічному редакторі MS PowerPoint / Canva».
Мета заняття: презентувати знання про культуру відповідно до спеціалізації представників різних професійних груп та здобувачів освіти при роботі в текстовому та графічному редакторі Microsoft Office PowerPoint та Canva. Та при створенні графічного матеріалу у растровому редакторі Microsoft Office Paint. Вміти створювати й налаштовувати презентації враховуючи професійну діяльність культуролога.
Лабораторне заняття №5. «Людина як цифрово-аналоговий приймач інформації: автоматизовані бібліотечні інформаційні системи та програмні основи для створення віртуальної реальності. Медіаграмотність та інформаційне суспільство сьогодення. Цифрова трансформація державних послуг: єдиний портал державних послуг «Дія».».
Мета заняття: сформувати уявлення про сучасні цифрові інструменти в інформаційному суспільстві, розвинути навички ефективної роботи з автоматизованими інформаційними системами та критичного оцінювання цифрових сервісів на прикладі віртуальних технологій і державного порталу «Дія».
Лабораторне заняття №6. «Мультимедійні технології та мультимедійні продукти».
Мета заняття: виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій. Дослідити в яких формах виявляється комп’ютерна гра як феномен сучасної культури. Описати історію розвитку мультимедійних систем. Навчитись створювати інтерактивні тестові завдання у форматі Kahoot на основі навчального матеріалу з обраної дисципліни.
Лабораторне заняття №7. «Web-технології в сучасному соціокультурному просторі».
Мета заняття: сформувати навички роботи з web-технологіями у сучасному соціокультурному просторі. Ознайомитися з методикою створення навчального проєкту засобами інформаційних технологій. Навчитися здійснювати автоматизований пошук інформації в мережі Інтернет з урахуванням правил електронної комунікації та принципів академічної доброчесності. Освоїти практичне використання хмарних сервісів Google (Google Drive, Google Forms) для ділового спілкування та організації спільної роботи. Розвивати розуміння цифрової гуманітаристики як міждисциплінарної галузі, що поєднує гуманітарні знання з ІТ.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет та задачі курсу «Інформаційні технології у культурному просторі». Комп’ютер – основний технічний засіб обробки інформації. Важливі поєднання «гарячих» клавіш клавіатури комп'ютеру. Створення засобів подання навчальних матеріалів за допомогою текстового процесора Microsoft Office Word. Технологія опрацювання матеріалів засобами Microsoft Office Excel. Автоматизація оброблення графічних об’єктів допомогою текстового та графічного процесора Power Point. Графічний онлайн-редактор Canva».
Лекція 2. «Медіаграмотність та інформаційне суспільство сьогодення. Культурологічні аспекти створення віртуальних турів. Онлайн-платформа Kahoot та її можливості. Цифрове життя суспільства: основні поняття та різновиди мультимедійних технологій на прикладі комп’ютерних ігор. Створення навчального проєкту засобами інформаційних технологій. Хмарні сервіси Google та їх властивості».
Практичні заняття
Відсутні за навчальним планом.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Цифрова культура та інформаційні технології. Створення інтерактивної презентації в графічному редакторі MS PowerPoint / Canva».
Мета заняття: визначити предмет курсу, специфіку вивчення, методологічні та дискурсивні підходи до вивчення цифрової культури в дисципліні «Інформаційні технології у культурному просторі». Оволодіти програмно-технологічним комплексом на основі SMART Board. Знати правила техніки безпеки при роботі з ЕОМ. Презентувати знання про культуру відповідно до спеціалізації представників різних професійних груп та здобувачів освіти при роботі в текстовому та графічному редакторі Microsoft Office PowerPoint та Canva. Та при створенні графічного матеріалу у растровому редакторі Microsoft Office Paint. Вміти створювати й налаштовувати презентації враховуючи професійну діяльність культуролога.
Лабораторне заняття №2. «Людина як цифрово-аналоговий приймач інформації. Цифрова трансформація державних послуг: єдиний портал державних послуг «Дія». Мультимедійні технології та мультимедійні продукти».
Мета заняття: сформувати уявлення про сучасні цифрові інструменти в інформаційному суспільстві, розвинути навички ефективної роботи з автоматизованими інформаційними системами та критичного оцінювання цифрових сервісів на прикладі віртуальних технологій і державного порталу «Дія». Дослідити в яких формах виявляється комп’ютерна гра як феномен сучасної культури. Навчитись створювати інтерактивні тестові завдання у форматі Kahoot на основі навчального матеріалу з обраної дисципліни.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Мета розрахунково-графічної роботи: дослідити та проаналізувати вплив цифрових технологій на різні аспекти культури, інформаційної безпеки, освіти та комунікації в умовах цифрової трансформації. Робота передбачає комплексне вивчення сучасних тенденцій розвитку цифрової культури, методів захисту інформації, використання мультимедійних технологій, VR/AR, штучного інтелекту та електронного документообігу. Особлива увага приділяється питанням кібербезпеки, медіаграмотності, цифрової ідентичності та ролі технологій у збереженні культурної спадщини. А також: формування чіткого уявлення про інтернет-речі в сучасному інформаційному суспільстві; формування у здобувачів вищої освіти знань про суть нових інформаційних технологій, основні тенденцій процесу інформатизації, умінь та навичок використання інформаційних технологій у соціокультурній сфері; засвоєння основних понять про сучасні iнформацiйнi технології, апаратні та програмні засоби ПК; вироблення та закріплення уміння працювати з прикладним програмним забезпеченням. Здобувачі вищої освіти здійснюють дослідницьку роботу та представляють її результати засобами мультимедійних презентацій та в інтернет-просторі; збирають, формалізують, систематизують, опрацьовують інформацію для вирішення задач у професійній сфері.
Здобувач отримує завдання на першому лабораторному занятті. Тематика:
1. Формування цифрової культури: від клинопису до мережі Інтернет.
2. Віртуальні технології та оцифровка інформації як метод збереження культурної спадщини.
3. Цифрове життя суспільства: різновиди мультимедійних технологій.
4. VR та AR технології у сфері культури та креативних індустріях.
5. Криптографія: забезпечення безпеки інформаційних технологій.
6. Медіаграмотність та її роль і значення в умовах війни.
7. Штучний інтелект, IoT, Smart-технології в культурі повсякденності. Взаємовплив емоційного інтелекту та кіберсоціалізації особистості.
8. Основи електронного документообігу: загальні правила оформлення документів; оформлення бібліографічних списків; стиль ділового листування. Електронний цифровий підпис; особистий та відкритий ключі; ДІЯ та сертифікат відкритого ключа.
9. Проблеми інформаційної безпеки: загрози при роботі в Інтернеті та їх уникнення.
10. Інтернет-маркетинг та інтернет-банкінг. Системи електронного урядування.
11. Навчання в мережі Інтернет: роль інформаційних технологій в роботі сучасного працівника.
12. Основні ненавмисні і навмисні штучні загрози. Технічні засоби добування інформації. Програмні засоби добування інформації. Операційні системи.
13. Антивірусні засоби захисту. Загальні правила застосування антивірусних засобів в автоматизованих системах. Технології виявлення вірусів. Комп’ютерне піратство та методи боротьби з ним.
14. Тема на власний вибір враховуючи тематику дисципліни.
Для заочної форми здобуття освіти
Завдання для виконання розрахунково-графічної роботи, контрольної роботи та лабораторної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Завдання контрольної роботи: написання контрольної роботи обсягом до 20 сторінок та підготовка презентації до неї у графічному редакторі.
Завдання кожної лабораторної роботи полягає у виконанні комплексної роботи, яка відповідає темі заняття.
Термін надання виконаної контрольної роботи, розрахунково-графічної роботи та лабораторної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, лабораторних завдань, оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів; мінімальна сума, що дозволяється здобувачу складати іспит – 60 балів). Отримані здобувачем бали за окремі лабораторні заняття та виконання РГР враховуються в процесі накопичення підсумкових балів з даної навчальної дисципліни:
1. Семи лабораторних робіт. Кожна лабораторна робота виконуються в електронному вигляді та полягає в наданні відповідей на теоретико-практичні завдання, а також виконання практичних завдань різного рівня складності. Бездоганне виконання лабораторної роботи №1 - 7 оцінюється по 8 балів. Загальна кількість балів 56 балів.
2. Розрахунково-графічна робота. Виконується в електронному вигляді та передбачає розкриття обраної теми, а також графічному моделюванні (презентації в графічному редакторі) обраного аспекту взаємодії людини з інформаційними технологіями. Здобувач має не лише продемонструвати розуміння навчального матеріалу, а й творчо інтерпретувати його за допомогою цифрових інструментів, що відображає міждисциплінарний характер теми та вміння застосовувати набуті знання на практиці. Оцінюється у 10 балів, з яких 5 балів за текстову роботу та 5 балів за інтерактивну презентацію та захист.
3. Двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретично-практичної та практичної частин та проводяться з використанням засобів інформаційних дистанційних технологій – Google Forms. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 17 балів. Загальна сума балів 34 бали. Модульна контрольні роботи є обов’язковою формою поточного контролю, що виконується у відповідності до графіка освітнього процесу.
Підсумковий контроль – екзамен. Мінімальна оцінка, яку може отримати студент – 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 20 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Захист розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання розрахунково-графічної роботи оцінюється у 15 балів. При її захисті студент може отримати до 5 балів.
Захист лабораторної роботи. Бездоганне виконання лабораторної роботи оцінюється у 40 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Мінімальна оцінка, яку може отримати студент – 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.