Естетичні основи культурології

Мета вивчення дисципліни: Полягає у формуванні у здобувачів філософської культури мислення; здатності аналізувати світоглядні проблеми на підставі аргументації щодо тих чи інших естетичних концепцій; вміння творчо аналізувати явища і процеси культури; співставляти філософсько-світоглядні ідеї з практикою культурного життя; у структуризації свідомості студентів на засадах сучасних гуманістичних ідеалів, демократичних цінностей, національно-патріотичних пріоритетів.
Практичне значення та використання отриманих знань: Розуміти основні естетичні моделі філософування; структуру культурологічного знання; методологічні проблеми естетики; взаємозв’язок естетики як філософської дисципліни та культури; герменевтичний аналіз культурологічних текстів з метою визначення їх світоглядно-естетичного аспекту та впливу на формування духовної культури.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Проблема багатомірності естетики як навчальної дисципліни».
Лекція 2. «Естетика як наука про чуттєве пізнання».
Лекція 3. «Культура» та «мистецтво» як естетичні категорії».
Лекція 4. «Співвідношення понять “ars”, “disciplina” в античності.
Лекція 5. «Співвідношення понять “творчість” та “мистецтво” у теоцентричній парадигмі середньовіччя».
Лекція 6. «Поняття “мистецтва” та “краси” за доби Модерну. Філософія мистецтва в німецькій класичній філософії».
Лекція 7. «Мистецький твір як об’єкт культури».
Лекція 8. «Поняття “мистецтва” та “культури” у діалозі минулого та майбутнього культури».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Предмет та завдання естетики».
Мета заняття: дослідити багатомірність естетики як філософської дисципліни.
Практичне заняття №2. «Естетичні категорії».
Мета заняття: визначити основні категорії естетики крізь призму розуміння філософсько-культурних концепцій.
Практичне заняття №3. «Формування парадигм естетичного знання в історії культури (аналіз на основі герменевтичного трактування філософських текстів)».
Мета заняття: набуття практичного досвіду герменевтичного аналізу на основі трактування культурологічних текстів.
Практичне заняття №4. «Естетика як філософія мистецтва».
Мета заняття: вміння аналізувати та інтерпретувати соціокультурні явища в контексті змін естетичних парадигм.
Практичне заняття №5. «Умберто Еко про мистецтво та красу у середньовічній естетиці».
Мета заняття: вміння аналізувати та інтерпретувати філософський текст.
Практичне заняття №6. «Гегель. Лекції з естетики. Поняття мистецької краси».
Мета заняття: набуття практичного досвіду з уміння аналізувати та інтерпретувати філософський текст.
Практичне заняття №7. «Х. Ортега-і-Гасет. Дегуманізація мистецтва».
Мета заняття: вміння аналізувати та інтерпретувати соціокультурні явища в контексті змін естетичних парадигм.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Проблема багатомірності естетики як навчальної дисципліни».
Лекція 2. «Мистецький твір як об’єкт культури».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Естетичні категорії».
Мета заняття: визначити основні категорії естетики крізь призму розуміння філософсько-культурних концепцій.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Не передбачено за планом.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 3 теоретичних запитання та 1 практичне завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій.
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) Завдань на практичних: у семестрі передбачено 7 практичних занять, за роботу на яких здобувач може отримати максимально 40 балів.
2) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких оцінюється в 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичних та теоретико-практичних питань. Максимальна кількість балів за правильне виконання теоретичного рівня  20 балів, теоретико-практичного  10 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
1) Практична робота. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи – 25 балів.
2) Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 75 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка – 100 балів.