Соціальна філософія

Мета вивчення дисципліни: Полягає у формуванні у здобувачів філософської культури мислення; здатності аналізувати світоглядні проблеми на підставі аргументації щодо тих чи інших філософських концепцій; вміння творчо аналізувати явища і процеси буття; співставляти філософсько-світоглядні ідеї з практикою суспільного життя; у структуризації свідомості студентів на засадах сучасних гуманістичних ідеалів, демократичних цінностей, національно-патріотичних пріоритетів.
Практичне значення та використання отриманих знань: Розуміти основні моделі філософування; структуру історико-філософського знання; методологічні проблеми соціальної філософії; взаємозв’язок філософії та культури; герменевтичний аналіз філософських текстів з метою визначення їх світоглядного аспекту та впливу на формування духовної культури.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Філософське розуміння суспільства. Парадигмальнi підстави соціальної філософії».
Лекція 2. «Суспільство як соціальний спосіб людського буття, продукт взаємодії та результат
творчості людини».
Лекція 3. «Суспільство як система соціальних відносин. Матеріальне буття людини й суспільства».
Лекція 4. «Поняття суспільного виробництва: сутність і структура. Людина як головна продуктивна сила».
Лекція 5. «Поняття соціальної спільноти. Роль спільної діяльності, потреб та інтересів у структурі соціальної спільноти».
Лекція 6. «Духовне буття людини та суспільства. Поняття духовної культури суспільства».
Лекція 7. «Аксіологія у системі соціальної філософії. Цінності як визначальні характеристики людського буття».
Лекція 8. «Науково-технічний прогрес. Сутність науково-технічної революції. Сутність глобальних проблем сучасності та сенс людського буття».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Соціальне буття людини як реальний життєвий процес».
Мета заняття: формування навичок критичного мислення для оцінки соціальної онтології та вимірів буття суспільства.
Практичне заняття №2. «Проблема побудови теоретичних моделей суспільства. Основні сфери життєдіяльності людей у суспільстві».
Мета заняття: дослідити основні сфери життєдіяльності людей у суспільстві через призму філософських концепцій.
Практичне заняття №3. «Парадигми соціально-філософського знання ХХ-ХХІ століття (аналіз на основі герменевтичного трактування філософських текстів)».
Мета заняття: набуття практичного досвіду герменевтичного аналізу на основі трактування філософських текстів.
Практичне заняття №4. «Місце людини в системі «людина-наука-техніка». Нові технології та проблема гуманізації людської праці. Концепція трансгуманізму».
Мета заняття: напрацювання вміння аналізувати та інтерпретувати соціокультурні явища в контексті змін парадигм сучасності.
Практичне заняття №5. «Соціальне буття людини та суспільства. Правова держава та громадянське суспільство».
Мета заняття: дослідити філософські підходи до аналізу буття людини у соціумі, розглянути основні концепції правової держави та громадянського суспільства.
Практичне заняття №6. «Суспільна свідомість та суспільне буття. Суспільна свідомість та світогляд».
Мета заняття: набуття практичного досвіду з оцінки впливу суспільної свідомості на соціальне буття.
Практичне заняття №7. «Проблема втілення ідеалу. Загальнолюдська природа цінностей».
Мета заняття: формування теоретико-методологічних світоглядних знань з аксіології.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Філософське розуміння суспільства. Парадигмальнi підстави соціальної філософії».
Лекція 2. «Суспільство як система соціальних відносин. Матеріальне буття людини й суспільства».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Парадигми філософсько-антропологічного знання ХХ-ХХІ століття (аналіз на основі герменевтичного трактування філософських текстів)».
Мета заняття: набуття практичного досвіду герменевтичного аналізу на основі трактування філософських текстів.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форм здобуття освіти
Мета реферативної роботи  закріплення, поглиблення й узагальнення знань здобувача вищої освіти з навчальної дисципліни та набуття практичного досвіду застосування цих знань при створенні власного тексту з дослідження конкретної проблематики, пов’язаної з філософським осмисленням проблем соціальної філософії
Перелік тем РР щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засідання кафедри.
Змістовна послідовність виконання роботи:
1 етап (2-3 тиждень)  вибір та затвердження теми, попередній огляд літературних, наукових та інших джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень)  визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки;
3 етап (8-12 тиждень)  отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту, перевірка на плагіат, підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень)  публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 3 теоретичних запитання та 1 практичне завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій.
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) Завдань на практичних: у семестрі передбачено 7 практичних занять, за роботу на яких здобувач може отримати максимально 25 балів.
2) Реферативної роботи, яка максимально оцінюється в 15 балів.
3) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких оцінюється в 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичних та теоретико-практичних питань. Максимальна кількість балів за правильне виконання теоретичного рівня  20 балів, теоретико-практичного  10 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
1) Реферативної роботи, яка максимально оцінюється в 15 балів.
2) Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 75 балів.
3) Практична робота. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи – 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів.