Мистецтвознавство

Мета вивчення дисципліни: формування комплексу знань про сутність мистецтва, його функції в культурі суспільства, методологію його наукового вивчення; розвиток художнього смаку та досвіду спілкування з мистецтвом; освоєння здобувачами комплексу практичних умінь, в першу чергу умінь критично сприймати, описувати, оцінювати та інтерпретувати твори мистецтва, орієнтуватися в широченному, строкатому й мінливому світі сучасного мистецтва, формування умінь залучати художньо-творчі артефакти до виконання різних завдань культурно-організаційної та культурно-креативної роботи. Серйозним завданням, що розв'язується в процесі розробки найважливіших проблем курсу, є розвиток у здобувачів умінь користуватися науковою термінологією, а також умінь зіставляти різні наукові погляди та гіпотези, що пов'язано з прищепленням навичок самостійної роботи з науковою літературою, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення культурно-історичних комплексів і проблем культурного розвитку, а також аналіз основних підходів до вивчення інших курсів за даним напрямком.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– ознайомлення з основами мистецтвознавства як наукової дисципліни;
– поглиблений аналіз мистецтва як явища культури, привертання уваги здобувачів к особливостям художньої мови різних видів мистецтва;
– вивчення феномена мистецтвознавства, знайомство с базовими поняттями з мистецтвознавства;
– аналіз основних напрямків розвитку мистецтвознавства;
– оволодіння основними методами аналізу і термінологією в області мистецтвознавства;
– виявлення місця і ролі мистецтвознавства у сучасній культурі.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Естетичне відношення до світу та естетична діяльність людини».
Лекція 2. «Художня діяльність людини».
Лекція 3. «Функції мистецтва в культурі суспільства і особистості: ч.1».
Лекція 4. «Функції мистецтва в культурі суспільства і особистості: ч.2».
Лекція 5. «Функції мистецтва в культурі суспільства і особистості: ч.3».
Лекція 6. «Емпіричний та теоретичний підходи до вивчення мистецтва».
Лекція 7. «Теорія мистецтва як галузь мистецтвознавства».
Лекція 8. «Історія мистецтва як галузь мистецтвознавства».
Лекція 9. «Художня критика як галузь мистецтвознавства».
Лекція 10. «Головні категорії мистецтвознавства».
Лекція 11. «Художній стиль як категорія теорії мистецтва».
Лекція 12. «Персональні художні стилі (манери)».
Лекція 13. «Національні художні стилі».
Лекція 14. «Історичні художні стилі. Напрямки та течії».
Лекція 15. «Мистецтвознавство як морфологія мистецтва».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Мистецтво як культурний феномен».
Мета заняття: аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру при уясненні поняття «Естетичний артефакт » та «естетична дія», проаналізувати; визначити і роз-глянути поняття «художній артефакт», «митецька артеакція», з`ясувати основні функції та інститути мистецтва в культурі суспільства.
Практичне заняття №2. «Мистецтво як галузь гуманітарних знань».
Мета заняття: виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій при закріпленні отримані на лекції знань, скласти уявлення про мистецтво як галузь гуманітарних знань.
Практичне заняття №3. «Головні категорії та структура мистецтвознавства: ч.1».
Мета заняття: розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при отримані навичок стилістичного аналізу пам`яток мистецтва.
Практичне заняття №4. «Головні категорії та структура мистецтвознавства: ч.2».
Мета заняття: здійснювати експертну оцінку культурних об’єктів за заданими критеріями та надавати рекомендації щодо їх соціальної актуалізації при засвоєнні основних категорій та структури мистецтвознавства, оволодіти навичками аналізу специфіки їхнього втілення.
Практичне заняття №5. «Головні категорії та структура мистецтвознавства: ч.3».
Мета заняття: розпізнавати та класифікувати різні типи культурних продуктів, визначати їх якісні характеристики на основі комплексного аналізу при осягненні проблематики структури мистецтвознавства та художнього мислення.
Практичне заняття №6. «Методологічна функція наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві: ч.1».
Мета заняття: аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру при складанні уявлення про методологічну функцію наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві та визначити особливості.
Практичне заняття №7. «Методологічна функція наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві: ч.2».
Мета заняття: інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту при складанні уявлення про методологічну функцію наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві та визначити особливості.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Естетичне відношення до світу та естетична діяльність людини».
Лекція 2. «Художня діяльність людини».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Мистецтво як культурний феномен».
Мета заняття: аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру при уясненні поняття «Естетичний артефакт » та «естетична дія», проаналізувати; визначити і роз-глянути поняття «художній артефакт», «митецька артеакція», з`ясувати основні функції та інститути мистецтва в культурі суспільства.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота (РГР)
Мета розрахунково-графічної роботи − проведення самодіагностування та надати інтерпретацію отриманих результатів за відповідною зоною вияву професійної надійності.
Перелік тем РГР щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засідання кафедри культурології та філософії культури.
Виконання РГР складається з таких етапів:
1-3 тиждень - етап 1 – Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
5-7 тиждень – етап 2 – Обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка 1-ї частини чорнового варіанту РГР.
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування розрахунково-графічної роботи, підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13-15 тиждень – етап 4 – публічний захист РГР.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій.
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 20 балів за семестр.
2) Розрахунково-графічної роботи, яка оцінюється в 20 балів.
3) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини, що оцінюється в 10 балів, та практичної частини, що оцінюється в 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Білет до екзамену складається з 2 теоретичних питань, кожне з яких оцінюється в 30 балів, та 1 практично-теоретичного питання, яке оцінюється в 40 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 100 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів.