Світова література 1

Курс «Світова література» є загальною основою підготовки здобувачів вищої освіти до наукової та практичної діяльності у царині культури. Стрімкі зміни в науковій парадигмі останніх років призвели до поглиблення у осмисленні явищ, що розглядаються в світовій літературі.
Метою вивчення дисципліни є введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять з літературознавства як у теоретичному, так і у історико-культурному аспекті; формування уявлень здобувачів про літературу як метатекст культури; ознайомлення з актуальними стратегіями аналізу літературного твору. Все ц е має дати змогу дослідити феномени сучасної світової та української літератури і культури. Ґрунтуючись на знаннях, що їх засвоєно в цьому курсі, здобувачі мають використовувати надбанні знання та практичні навички у власній практиці, зокрема в написанні кваліфікаційної роботи.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– набуття знань про генезис світової літератури,
– отримання уявлення про основи теорії літератури,
– опанування основними методологічними засадами та категоріальними апаратом сучасного літературознавства,
– ознайомлення з головними напрямками в розвитку світової літератури, які представлені на тлі загальнокультурних процесів,
– отримання уявлення про основні школи, напрямки української літератури як складової частини літератури світової,
– усвідомлення теоретичних моделей і літературознавчих концепцій як підґрунтя різноманітних літературних феноменів,
– формування уявлень про історичні і сучасні проблеми розвитку літератури,
– набуття навичок аналізу літературних текстів,
– розвиток професійно-наукової ідентичності, розвиток тих якостей особистості, що мають для майбутнього фахівця-культуролога особистісне професійне значення в контексті інтеграції у європейський культурний простір.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Література як вид мистецтва. Літературознавство: предмет, методологія, історія науки».
Лекція 2. «Категоріальний апарат літературознавства».
Лекція 3. «Проблеми вивчення прадавньої літератури. Література близькосхідного регіону».
Лекція 4. «Література Давньої Азії та Єгипту».
Лекція 5. «Література Давньої Греції. Епос і лірика».
Лекція 6. «Давньогрецька література періоду класики. Драматургія».
Лекція 7. «Література Давнього Риму».
Лекція 8. «Література Давнього Риму класичної доби».
Лекція 9. «Типологія середньовічної літератури. Героїчний епос».
Лекція 10. «Куртуазна література».
Лекція 11. «Література пізнього середньовіччя».
Лекція 12. «Література європейського Відродження».
Лекція 13. «Європейська література XVII століття».
Лекція 14. «Європейська література XVIII століття».
Лекція 15. «Романтизм у світовій літературі XIX століття».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Література як вид мистецтва. Особливості художньо-зображальних засобів літератури. Предмет, методологія, категоріальний апарат літературознавства».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів при визначенні ролі курсу в формуванні особистості професіонала. Виробити теоретичні орієнтири, підстави підходу до аналізу явищ літератури. Визначити специфіку літератури як виду мистецтва та поняття літературного витвору; розпізнавати та класифікувати різні типи культурних продуктів, визначати їх якісні характеристики на основі комплексного аналізу при визначенні предмету і методології сучасного літературознавства, ознайомитися з основами категоріального апарату літературознавства та засвоїти навики літературознавчого аналізу тексту.
Практичне заняття №2. «Література Давнього Сходу. Література Давньої Греції. Давньогрецька трагедія. Література Давнього Риму».
Мета заняття: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації при визначенні культурно-історичні контексти формування літератури. Визначити типологічні особливості давньосхідної літератури та її художні особливості. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва при визначенні культурно-історичні контексти формування літератури. Визначити специфіку драматургії Давньої Греції, простежити розвиток давньогрецької трагедії в творчості Есхіла, Софокла та Еврипіда. Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при визначенні культурно-історичні контексти формування літератури. Визначити особливості давньоримської літератури в порівнянні з літературою Давньої Греції на прикладі розвитку епічної традиції.
Практичне заняття №3. «Середньовічна література. Героїчний епос. Куртуазна література».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту при визначенні культурно-історичних контекстів формування літератури. Визначити особливості куртуазної літератури середньовіччя на прикладі поезії трубадурів і рицарського роману.
Практичне заняття №4. «Література доби Відродження. Жанри ренесансної прози. Драматургія».
Мета заняття: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації при визначенні культурно-історичних контекстів формування літератури. Проаналізувати особливості проблематики та жанровості ренесансної літератури на прикладі творів Дж. Боккаччо та Ф. Рабле. Визначити особливості ренесансної драматургії на прикладі творчості У. Шекспіра.
Практичне заняття №5. «Література XVII століття. Бароко. Класицизм. Порівняльна характеристика художніх систем класицизму і Просвітництва».
Мета заняття: Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію при визначити культурно-історичних контекстів формування літератури. Визначити головні риси барокового світогляду та естетики на прикладі барокової драматургії. Визначити особливості драматургії доби класицизму та простежити її розвиток на прикладі драматургії П. Корнеля і Ж. Расіна. Визначити східні та відмінні риси художніх систем класицизму і Просвітництва на прикладі розвитку французької комедії від Ж. Б. Мольєра до П. О. Бомарше.
Практичне заняття №6. «Сентименталізм в літературі XVIII століття».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів при визначенні культурно-історичних контекстів формування літератури. Визначити особливості сентименталізму як різновиду Просвітництва на прикладі ранньої творчості І. В. Гете, драматургії І. Котляревського.
Практичне заняття №7. «Романтизм в літературі XIX століття. Романтична поема. Історичний роман».
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва при визначенні культурно-історичних контекстів формування літератури. Визначити особливості романтизму як художньої системи на прикладі розвитку жанру романтичної поеми в творчості Т. Г. Шевченка. Простежити головні особливості романтичного історизму та художні особливості жанру історичного роману на прикладі творчості В. Скотта.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Література як вид мистецтва. Літературознавство: предмет, методологія, історія науки».
Лекція 2. «Категоріальний апарат літературознавства».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Література як вид мистецтва. Особливості художньо-зображальних засобів літератури. Предмет, методологія, категоріальний апарат літературознавства».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів при визначенні ролі курсу в формуванні особистості професіонала. Виробити теоретичні орієнтири, підстави підходу до аналізу явищ літератури. Визначити специфіку літератури як виду мистецтва та поняття літературного витвору; розпізнавати та класифікувати різні типи культурних продуктів, визначати їх якісні характеристики на основі комплексного аналізу при визначенні предмету і методології сучасного літературознавства, ознайомитися з основами категоріального апарату літературознавства та засвоїти навики літературознавчого аналізу тексту. Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу. Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Не передбачено за планом.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких оцінюється у 30 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 80 балів. Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.