Світова література 2

Курс «Світова література» є загальною основою підготовки здобувачів вищої освіти до наукової та практичної діяльності у царині культури. Стрімкі зміни в науковій парадигмі останніх років призвели до поглиблення у осмисленні явищ, що розглядаються в світовій літературі.
Метою вивчення дисципліни є введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять з літературознавства як у теоретичному, так і у історико-культурному аспекті; формування уявлень здобувачів про літературу як метатекст культури; ознайомлення з актуальними стратегіями аналізу літературного твору. Все ц е має дати змогу дослідити феномени сучасної світової та української літератури і культури. Ґрунтуючись на знаннях, що їх засвоєно в цьому курсі, здобувачі мають використовувати надбанні знання та практичні навички у власній практиці, зокрема в написанні кваліфікаційної роботи.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– набуття знань про генезис світової літератури,
– отримання уявлення про основи теорії літератури,
– опанування основними методологічними засадами та категоріальними апаратом сучасного літературознавства,
– ознайомлення з головними напрямками в розвитку світової літератури, які представлені на тлі загальнокультурних процесів,
– отримання уявлення про основні школи, напрямки української літератури як складової частини літератури світової,
– усвідомлення теоретичних моделей і літературознавчих концепцій як підґрунтя різноманітних літературних феноменів,
– формування уявлень про історичні і сучасні проблеми розвитку літератури,
– набуття навичок аналізу літературних текстів,
– розвиток професійно-наукової ідентичності, розвиток тих якостей особистості, що мають для майбутнього фахівця-культуролога особистісне професійне значення в контексті інтеграції у європейський культурний простір.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Реалізм як художня система. Соціальний роман XIX ст.».
Лекція 2. «Розвиток реалізму в літературі другої половини XIX ст.».
Лекція 3. «Реалізм в українській літературі XIX ст.».
Лекція 4. «Модернізм у європейській літературі кінця XIX – початку ХХ століття».
Лекція 5. «Символізм в літературі кінця XIX – початку ХХ ст. та реакція на нього».
Лекція 6. «Проблеми літературного авангарду початку ХХ ст.».
Лекція 7. «Українська література кінця XIX – початку ХХ ст.».
Лекція 8. «Розвиток жанру роману в літературі ХХ ст.».
Лекція 9. «Драматургія ХХ століття».
Лекція 10. «Література екзистенціалізму».
Лекція 11. «“Магічний реалізм” і проблеми міфу у світовій літературі ХХ ст.».
Лекція 12. «Тенденції розвитку сучасної літератури. Ситуація постмодернізму в літературі».
Лекція 13. «Літературна традиція та її прочитання в літературі постмодернізму».
Лекція 14. «Масова література як мова-інтегратор сучасної культури».
Лекція 15. “Сучасна українська література в контексті соціальних викликів сьогодення”
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Становлення реалістичного художнього методу в літературі XIX ст. Розвиток реалізму в літературі другої половини XIX століття. Реалізм в українській літературі XIX століття».
Мета заняття: Простежити етапи становлення художнього методу реалізму у відокремленні його від романтичної літератури на прикладі творчості О. де Бальзака і Ч. Діккенса. Розглянути генезу творчого методу реалізму у його співвідношенні з загальнокультурними процесами другої половини XIX ст. на прикладі творчості Г. Флобера. Визначити особливості реалізму в українській літературі.
Практичне заняття №2. «Натуралізм в літературі кінця XIX – початку XX ст. Авангард в літературі початку XX ст. Футуризм».
Мета заняття: Визначити головні ознаки натуралізму як художнього методу на прикладі натуралістичного роману Е. Золя. Окреслити загальнолітературну ситуацію в поезії кінця XIX – початку XX ст. Визначити поняття авангарду в літературі.
Практичне заняття №3. «Напрями і течії в українській літературі кінця XIX – початку XX ст. Драматургія XX століття. Розвиток жанру роману в літературі XX ст».
Мета заняття: Простежити розмаїття художніх пошуків в українській літературі кінця XIX – початку XX ст. на прикладі творчості представників різних художніх напрямів цього часу. З’ясувати особливості і визначити напрями пошуків драматургії XX ст. Простежити розвиток романних жанрів в літературі XX ст.
Практичне заняття №4. «Література екзистенціалістської орієнтації».
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва при визначенні культурно-історичних контекстів формування літератури. Визначити втілення філософських ідей екзистенціалізма в художній образності літератури.
Практичне заняття №5. «“Магічний реалізм” у світовій літературі ХХ ст. Література соціалістичного реалізму».
Мета заняття: Розглянути проблеми міфотворчості в літературі XX ст., визначити особливості розвитку літератури «магічного реалізму» на прикладі творчості У. Фолкнера та Г. Г. Маркеса. Визначити характерні ознаки соціалістичного реалізму як художньої системи, теорію соціалістичного реалізму і різні варіанти її художнього втілення.
Практичне заняття №6. «Постмодернізм в літературі XX – початку XXI ст. Жанрова структура постмодерністської літератури».
Мета заняття: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації при визначенні культурно-історичних контекстів формування літератури. Визначити поняття постмодернізму в літературі, розглянути теорію і художню практику постмодерністської літератури на прикладі творчості У. Еко. Розглянути розмаїття жанрів і художніх прийомів сучасної постмодерністської літератури.
Практичне заняття №7. «Масова література як мова-інтегратор сучасності».
Мета заняття: Розпізнавати та класифікувати різні типи культурних продуктів, визначати їх якісні характеристики на основі комплексного аналізу при визначенні культурно-історичних контекстів формування літератури. З’ясувати феномен масової літератури, її ознаки та роль у формуванні сучасного світогляду.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Реалізм як художня система. Соціальний роман XIX ст.».
Лекція 2. «Розвиток реалізму в літературі другої половини XIX ст.».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Становлення реалістичного художнього методу в літературі XIX ст. Розвиток реалізму в літературі другої половини XIX століття. Реалізм в українській літературі XIX століття».
Мета заняття: Простежити етапи становлення художнього методу реалізму у відокремленні його від романтичної літератури на прикладі творчості О. де Бальзака і Ч. Діккенса. Розглянути генезу творчого методу реалізму у його співвідношенні з загальнокультурними процесами другої половини XIX ст. на прикладі творчості Г. Флобера. Визначити особливості реалізму в українській літературі.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Курсова робота
Мета курсової роботи: демонстрація знань та навичок здобувача вищої освіти з використання сучасної гуманітарної методології, основних філософських підходів до аналізу проблем, а також вміння створити власний інформаційно-культурний продукт (текст) аналітичного або дослідницького характеру з відповідної тематики. Виконання курсової роботи складається з 4 етапів:
1 етап (2-3 тиждень) − вибір та затвердження теми, попередній огляд наукових джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень) − визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки КР;
3 етап (8-12 тиждень) − отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту та підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень) − публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.
Перелік тем курсових робіт щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засіданні кафедри культурології та філософії культури.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Курсової роботи, яка максимально оцінюється в 100 балів. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
3) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких оцінюється у 30 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично- теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 80 балів. Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів. Виконання курсової роботи, яка максимально оцінюється в 100 балів. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично- теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.