Світове образотворче мистецтво

Метою вивчення дисципліни є введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про історію образотворчого мистецтва взагалі і хронологічні та стильові етап його розвитку зокрема, його елементи та їхній взаємозв’язок, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення культурно-художніх комплексів і проблем мистецького і творчого розвитку, а також аналіз основних підходів до вивчення інших курсів за даним напрямком. Важливе значення в курсі приділяється навичкам аналізу художнього тексту, орієнтуванню у різноманітті художніх шкіл і напрямів, з’ясуванню основних засобів виразу, притаманних тому чи іншому різновиду мистецтва.
Практичне значення та використання отриманих знань:
− формування теоретико-методологічних уявлень здобувачів про образотворче мистецтво як про величезну за своїм обсягом семіотичну систему, що опосередковує уявлення людських спільнот про Всесвіт, себе та майбутнє;
− дослідження феномену образотворчого мистецтва в аспекті його внутрішньої формально-стилістичної структури;
− вивчення естетичних парадигм побутування образотворчого мистецтва в різні епохи як проявів ментальних настанов повсякденної культури;
− надбання навичок аналізу художнього тексту (картина, гравюра, мініатюра тощо), виділенню його структурних та семіотичних елементів;
− встановлення головних етапів формування й розвитку видів і жанрів образотворчого мистецтва як певного інституту культури;
− дослідження етапів історії образотворчого мистецтва та побудови його професіональних норм, проблем художньо-культурної ідентифікації артефакту як наративів культури.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Образотворче мистецтво в системі культури».
Лекція 2. «Категоріальний апарат і підходи до дослідження образотворчого мистецтва».
Лекція 3. «Від «реалізму» до «символізму»«.
Лекція 4. «Неолітична революція в мистецтві».
Лекція 5. «Образна система мистецтва Давнього Єгипту».
Лекція 6. «Мистецтво Месопотамії».
Лекція 7. «Мистецтво Давнього Сходу переделліністичної доби».
Лекція 8. «Егейське мистецтво».
Лекція 9. «Мистецтво Давньої Греції».
Лекція 10. «Мистецтво Давнього Риму».
Лекція 11. «Римське мистецтво пізньої Імперії».
Лекція 12. «Візантійський художній стиль. Мистецтво Криту, італійських регіонів, Київської Русі».
Лекція 13. «Романське мистецтво».
Лекція 14. «Художня система готики».
Лекція 15. «Італійський Ренесанс».
Лекція 16. «Художні особливості Північного Відродження».
Лекція 17. «Художні системи XVII століття».
Лекція 18. «Європейське мистецтво XVIII - поч. ХІХ століття».
Лекція 19. «Боротьба стилів та концепцій в мистецтві ІІ половини ХІХ сторіччя».
Лекція 20. «Течії в образотворчому мистецтві І половини ХХ століття».
Лекція 21. «Масова культура і мистецтво ІІ половини ХХ сторіччя».
Лекція 22. «Постмодернізм: основні категорії, місце в історії мистецтва».
Лекція 23. «Актуальне мистецтво як трансестетика».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Підходи до вивчення і структура образотворчого мистецтва».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру: освоєння специфіки та термінології образотворчого мистецтва; засвоєння головних підходів до його вивчення.
Практичне заняття №2. «Особливості первісного мистецтва».
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва: освоєння специфіки та періодизації раннього (первісного, ритуально-міфологічного) мистецтва; основних його форм та регіональних особливостей.
Практичне заняття №3. «Особливості мистецтва неоліту та раннього металу».
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики: освоєння специфіки, реалій та бінарного контексту ранньої культури через художні класифікатори.
Практичне заняття №4. «Мистецтво Давнього Єгипту».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту: освоєння здобувачами навичок аналізу художнього твору; розуміння його особливостей; формування уявлень про канон в образотворчого мистецтва.
Практичне заняття №5. «Мистецтво Месопотамії».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту: освоєння специфіки та періодизації мистецтва Давнього Сходу; основних його форм та регіональних особливостей.
Практичне заняття №6. «Егейське мистецтво».
Мета заняття: Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій: освоєння специфіки та художньої образності Егейського мистецтва.
Практичне заняття №7. «Мистецтво античного світу».
Мета заняття: Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій: освоєння специфіки та художньої образності античного мистецтва.
Практичне заняття №8. «Мистецтво Візантії».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру: освоєння навичок аналізу образотворчого художнього тексту; порівняння культурологічних, семіотичних та безпосередньо мистецтвознавчих підходів до витвору мистецтва.
Практичне заняття №9. «Мистецтво середньовічної Європи».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру: освоєння навичок аналізу образотворчого художнього тексту; порівняння культурологічних, семіотичних та безпосередньо мистецтвознавчих підходів до витвору мистецтва.
Практичне заняття №10. «Мистецтво європейського Відродження».
Мета заняття: Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію: освоєння естетичних, гуманістичних та художніх особливостей мистецтва Ренесансу.
Практичне заняття №11. «Становлення художніх систем Нового часу».
Мета заняття: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації: освоєння здобувачами навичок аналізу художнього твору; розуміння його особливостей; робота зі стилями та жанрами образотворчого мистецтва; аналізу художнього та культурного тексту.
Практичне заняття №12. «Стилі і напрямки у мистецтві ХІХ сторіччя».
Мета заняття: Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію: оволодіння навичками роботи з художнім витвором ХІХ ст.; освоєння методів вилучення з витвору історико-теоретичних характеристик художнього твору.
Практичне заняття №13. «Мистецтво І половини ХХ століття».
Мета заняття: Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію: оволодіння поняттям «художній витвір як знакова система» та особливостями мови та стилістики порубіжжя. Формування уявлень про змістові, структурні та проблемні особливості національного художнього стилю.
Практичне заняття №14. «Мистецтво ІІ половини ХХ століття».
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва: аналіз модерністських напрямків ХХ ст., освоєння навичок аналізу художнього тексту як тексту культури.
Практичне заняття №15. «Трансестетика актуального мистецтва».
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва: освоєння художніх особливостей сучасного мистецтва; аналіз персональної авторської стилістики.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Виразні засоби видів образотворчого мистецтва».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру: наочно ознайомитися з виразними засобами різних видів образотворчого мистецтва. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва: навчитися аналізувати у формально-стилістичному методі художні артефакти.
Лабораторне заняття №2. «Символіка та виразність раннього мистецтва».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту: освоєння специфіки, технік та змістовного контексту ранньої культури через особливості виразних засобів скульптури.
Лабораторне заняття №3. «Синкретичність первісного мистецтва».
Мета заняття: Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію: освоєння навичок аналізу культурного тексту; порівняння культурологічних та системно-семіотичних підходів до вивчення гендерної культури.
Лабораторне заняття №4. «Художні особливості мистецтва Давнього Єгипту».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру: освоєння головних особливостей та структурних чинників давньоєгипетського художнього канону. Аналіз художнього артефакту як культурного тексту.
Лабораторне заняття №5. «Месопотамське місто як віддзеркалення «Небесного міста богів»».
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики: освоєння головних специфічних рис та структурних конструктів міста як культово-художнього комплексу на матеріалі міст Месопотамії.
Лабораторне заняття №6. «Естетичне середовище побутування давнього елліна».
Мета заняття: Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій: оволодіння навичками структурно-типологічного аналізу культури, її головних витоків; спроба роботи з художніми та мистецькими текстами як з джерелами з художньої культури.
Практичне заняття №7. «Становлення християнського символізму в мистецтві».
Лабораторне заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту: оволодіння навичками структурно-типологічного аналізу культури, її головних витоків; спроба роботи з художніми та мистецькими текстами як з джерелами з художньої культури.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Образотворче мистецтво в системі культури».
Лекція 2. «Категоріальний апарат і підходи до дослідження образотворчого мистецтва».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Підходи до вивчення і структура образотворчого мистецтва».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру: освоєння специфіки та термінології образотворчого мистецтва; засвоєння головних підходів до його вивчення.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Виразні засоби видів образотворчого мистецтва».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру: наочно ознайомитися з виразними засобами різних видів образотворчого мистецтва. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва: навчитися аналізувати у формально-стилістичному методі художні артефакти.
Лабораторне заняття №2. «Символіка та виразність раннього мистецтва».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту: освоєння специфіки, технік та змістовного контексту ранньої культури через особливості виразних засобів скульптури.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Для денної форми здобуття освіти відсутня за планом.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 15 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 45 балів за семестр.
2) 7 лабораторних робіт. Загальна сума балів за виконання лабораторних робіт – 16 балів.
3) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких максимально оцінюється у 20 балів. Кожна з 2 Модульних контрольних робіт складається з теоретичних та теоретико-практичних питань різних рівнів складності.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 44 бали. Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 40 балів. Захист лабораторних робіт, бездоганне виконання яких оцінюється у 16 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.