Історія філософії

Курс «Історія філософії» вводить здобувачів в базову проблематику історії філософії, демонструє її принципову плюралістичність, тим самим презентує теоретичні засади побутування в сучасній філософії культури світоглядних конструктів і, відповідно, є підґрунтям філософської освіти в цілому
Метою вивчення дисципліни полягає у формуванні світоглядної основи та категорійного рівня мислення та філософської культури світорозуміння та тлумаченні філософських пошуків як культуростворюючого та людиноформуючого фактору в конкретно історичних умовах минулого та сучасності ознайомлення здобувачів вищої освіти з основним змістом історії філософії з акцентуванням значення отриманих знань для українського суспільства, зокрема в царині розуміння духовної культури та світоглядних аспектів життя минулого та сучасності, демократизації української держави в умовах світоглядного плюралізму, розвитку української культури, розв'язанні глобальних проблем сучасного світу на засадах проактивної толерантності.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– ознайомити здобувачів вищої освіти з загальною проблематикою історії філософії;
– проаналізувати взаємозв’язок між культурою та філософією;
– оволодіти ключовими поняттями, що складають основу предмету історії філософії як наукової дисципліни;
– вивчити особливості філософської проблематики у Східній та Західній цивілізаціях в контексті співвідношення культури та філософії;
– освоїти теоретичні основи та прикладні виміри новітніх філософських вчень класичної та некласичної традиції, софійного та епістемного стилю філософування;
– зрозуміти становлення української філософської думки в контексті світової культури;
– проаналізувати сучасні світоглядні моделі.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Історія філософії як навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу».
Лекція 2. «Філософія та світогляд в контексті історично-культурного поступу».
Лекція 3. «Міфологічні системи Стародавнього Сходу та походження філософії».
Лекція 4. «Філософська спадщина Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю».
Лекція 5. «Натурфілософія як початок античної філософії».
Лекція 6. «Антропологічний поворот античної філософії».
Лекція 7. «Класична доба античної філософії».
Лекція 8. «Філософські вчення доби Еллінізму».
Лекція 9. «Християнство і початок Середньовічної філософії».
Лекція 10. «Патристика як етап Середньовічної філософії».
Лекція 11. «Схоластичний період у філософії Середньовіччя».
Лекція 12. «Входження мусульманської філософської думки до філософських здобутків людства».
Лекція 13. «Особливості філософії Відродження та початок доби Модерну».
Лекція 14. «“Новий час” та його філософія».
Лекція 15. «Колонізація Північної Америки та новий осередок інституціоналізації філософії».
Лекція 16. «Філософія Просвітництва».
Лекція 17. «Класична німецька філософія».
Лекція 18. «Марксизм: історія та сучасність».
Лекція 19. «Некласична філософія другої половини ХІХ ст.».
Лекція 20. «Основні напрямки філософських досліджень початку ХХ ст.».
Лекція 21. «Постмодерністська філософія як соціокультурне явище».
Лекція 22. «Українська філософія: історія та сучасність».
Лекція 23. «Історія філософії в Одесі».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Культурно-історичні умови формування філософського знання».
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування, розуміти філософію як частину культуру та їх взаємовплив.
Практичне заняття №2. «Культурне значення епосів Стародавнього Сходу».
Мета заняття: Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію при аналізі текстів епосів Стародавнього Сходу.
Практичне заняття №3. «Культурне значення духовних здобутків конфуціанства та даосизму».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру, зокрема тих, що належать до духовної спадщині Стародавнього Сходу.
Практичне заняття №4. «Становлення давньогрецької філософії за описом у книзі Діогена Лаертського “Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів”».
Мета заняття: Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію при ознайомленні зі змістом твору Діогена Лаертського «Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів».
Практичне заняття №5. «Софісти, Сократ, майєвтика та культура думки і промови».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру що характеризують народження античного стилю мислення, оформлення логіки, риторики.
Практичне заняття №6. «Стоїцизм, гедонізм, кінізм та їх вплив на духовну культуру сучасності».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів доби еллінізму, їх залученість до сучасного світу.
Практичне заняття №7. «Філософський зміст твору Августина Аврелія “Град Божий”».
Мета заняття: Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження при аналізі філософських праць доби Середньовіччя.
Практичне заняття №8. «Томізм в духовній культурі людства».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту та сучасному значенні у культурі.
Практичне заняття №9. «Основні осередки формування передмодерної філософії».
Мета заняття: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до культурологічної спеціалізації при характеристиці культури, що створює особливий тип людини − авантюрний.
Практичне заняття №10. «Спінозізм та картезіанство як філософія доби Модерну».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту та сучасному значенні у культурі засвоєння ідей спінозізму та картезіанства.
Практичне заняття №11. «Т. Гоббс та Ж. Руссо як опоненти в тлумаченні природи людини, соціуму, держави».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту та сучасному значенні у культурі розуміння природи людини за доби Модерну.
Практичне заняття №12. «Філософський спадок Г. Гегеля».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів доби Модерну(а саме німецької класичної філософії), їх залученість до сучасного світу.
Практичне заняття №13. «Філософська спадщина А. Шопенгауера та Ф. Ніцше».
Мета заняття: Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження при аналізі філософських праць періоду становлення некласичного типу філософування.
Практичне заняття №14. «Філософська спадщина Ж. Бодріяра».
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування через вплив філософії постмодернізму (Ж. Бодріяр).
Практичне заняття №15. «Філософія свідомості як провідна тема сучасних філософських пошуків».
Мета заняття: Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію при демонстрації культури розуміння найсучасніших філософських досягнень.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Історія філософії як навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу».
Лекція 2. «Філософія та світогляд в контексті історично-культурного поступу».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Культурно-історичні умови формування філософського знання».
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування, розуміти філософію як частину культуру та їх взаємовплив.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Курсова робота
Мета курсової роботи: демонстрація знань та навичок здобувача вищої освіти з використання сучасної гуманітарної методології, основних філософських підходів до аналізу проблем, а також вміння створити власний інформаційно-культурний продукт (текст) аналітичного або дослідницького характеру з відповідної тематики. Виконання курсової роботи складається з 4 етапів:
1 етап (2-3 тиждень) − вибір та затвердження теми, попередній огляд наукових джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень) − визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки КР;
3 етап (8-12 тиждень) − отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту та підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень) − публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.
Перелік тем курсових робіт щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засіданні кафедри культурології та філософії культури.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 15 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 60 балів за семестр.
2) Курсової роботи, яка максимально оцінюється в 100 балів. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
3) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких оцінюється у 20 балів. Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Кожна з 2 Модульних контрольних робіт складається з теоретичних та теоретико-практичних питань двох рівнів складності. Максимальна оцінка за правильне виконання кожного з рівнів становить 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично- теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практична. Теоретична частина містить 2 питання, практична – 1 завдання.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 80 балів. Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів. Виконання курсової роботи, яка максимально оцінюється в 100 балів. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично- теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практична. Теоретична частина містить 2 питання, практична – 1 завдання.