Історія культури

Метою вивчення курсу «Історія культури» є формування у здобувачів – культурологів професійної культурологічної компетентності, ознайомлення з головними теоретичними засадами культури, механізмами та закономірностями історико-культурного розвитку, основними надбаннями всіх історико-культурних епох, а також, показати культуру як складний феномен, дати знання про будову і характер культури, про сутність та зміст її компонентів, виявити і дослідити особливості внутрішнього і зовнішнього буття культури.
Предметом вивчення дисципліні є загальнотеоретичні положення та розуміння культури як суспільного явища, ціннісний світ історичних епох, народів, індивідів та інших носіїв культурно-історичного процесу, аналіз розвитку світової та української культури в різних епохах.
Основними завданнями курсу є:
− ознайомити здобувачів з основними історичними періодами становлення світової культури, закономірностями її функціонування і розвитку;
− формування у здобувачів поглибленого розуміння фундаментальних понять і категорій культури;
− оволодіння сучасними методами культурологічного аналізу явищ культури в різні історичні періоди;
− розуміння тенденцій сучасних соціокультурних трансформацій у світовій культурі;
− повідомити про фундаментальні досягнення культур народів, які проживали і мешкають сьогодні;
− надати знання, необхідні для розуміння специфіки розвитку культури нашої держави в контексті світової культурної динаміки.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі повинні знати:
− суть, зміст поняття культура, структуру та функції культури;
− головні етапи розвитку, характерні особливості періодизації та репрезентанти світової культури;
− отримати уявлення про світові культурні процеси на різних етапах її історичного розвитку;
− розуміти місце та значення регіональної культури в системі світової культури;
− світоглядні тенденції, які притаманні сучасній культурі.
Уміти:
− аналізувати та зіставляти культурні явища національної культури з відповідними процесами та періодами світової культури;
− навчити їх застосуванню історико-теоретичного методу дослідження світових культурних процесів, інших культурологічних методів і підходів,
− навчити основам аналізу творчих здобутків митців, вміти «впізнавати» головні історико- культурні пам’ятки та твори мистецтва кожної епохи та надавати їм загальну характеристику;
− підготувати до практичної діяльності в сучасних закладах освіти.
− обґрунтовувати власну світоглядну позицію на основі знань світової історико-культурної спадщини.
Практичне значення та використання отриманих знань:
− цінування та повага різноманітності та мультикультурності.
− здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
− здатність критично аналізувати культурні явища та процеси з використанням загальнонаукових та спеціальних наукових методів.
− здатність обґрунтовувати рішення щодо врегулювання відносин у сфері культури на основі розуміння специфіки соціокультурних процесів.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Вступ до курсу «Історія культури». Історія культури як навчальна дисципліна. Методологічні принципи та методи вивчення історії культури. Категоріально-понятійний апарат історії культури. Періодизація історії світової культури. Джерела вивчення та історіографія історії культури.
Лекція 2. Особливості історичної типології культури: культура первісного суспільства. Періодизація первісної культури. Матеріальна і духовна культури в первісну епоху. Загальний висновок: «Загадка давнини» і «Золота гілка» людства.
Лекція 3. Первісна культура. Види первісного мистецтва. Загадка виникнення культури і мистецтва. Причина виникнення мистецтва. Культура і Природа. Первісний синкретизм. Форми релігійно-міфологічного мислення. Види і форми первісного мистецтва.
Лекція 4. Теорії походження мистецтва. Атрибутивні ознаки і властивості культури. Структура культури. Функції культури.
Лекція 5. Шумеро-Аккадська культура. Культура Вавилону та Ассирії.
Лекція 6. Культура Стародавнього Сходу (Єгипет, Месопотамія, Китай, Індія). Культури давніх цивілізацій. Загальні тенденції. Культура Давнього Єгипту. «Книга мертвих». Культура Давньої Месопотамії. Зороастризм.
Лекція 7. Культура Стародавнього Сходу (Єгипет, Месопотамія, Китай, Індія). Культура Давньої Індії. Веди. Брахманізм та буддизм. Культура Давнього Китаю. Конфуціанство та Даосизм.
Лекція 8. Вивчення загальної характеристики культури Стародавнього Сходу. Схід-Захід.
Лекція 9. Антична культура (Давня Греція та Рим). Крито – мікенський, Егейський, Мінойський періоди (III - II тис. до н.е.). Гомерівський період (XI-VIII ст. до н.е.). Архаїчна епоха (VII - VI ст. до н.е.).
Лекція 10. Антична культура (Давня Греція та Рим). Класичний період (V - IV ст. до н.е.). Рання класика (I половина V ст.). Пізня класика (IV ст. до н.е.). Епоха еллінізму (III - I ст. до н.е.). Давньоримська культура (VIII ст. до н.е. - V ст. н.е.).
Лекція 11. Культура Іудеїв та культура Персії.
Лекція 12. Морфологія культури.
Лекція 13. Розуміння стилю. Принципи класифікації видів культури та мистецтва. Методи аналізу культурних артефактів.
Лекція 14. Візантія та середні віки.
Лекція 15. Простір і час у свідомості середньовічної людини. Створення університетів. Стереотипи Середньовіччя. Дихотомічні категорії культури «простір-час».
Лекція 16. Просторово-часові межі та історична характеристика Середньовічної епохи. Періодизація. Середньовічна культура Західної Європи. Середньовічна культура Східної Європи - Візантія.
Лекція 17. Культура епохи Просвітництва. Просвітницький реалізм, класицизм, сентименталізм та бароко як провідні стилі літератури Просвітництва. Бароко як провідний творчий метод культури XVII ст. Рококо: між бароко та класицизмом. Європейський класицизм. Культура епохи Просвітництва – XVIII ст. Сентименталізм.
Лекція 18. Культура Західної Європи доби Відродження. Зміни у сфері культури в епоху Відродження. Періодизація.
Лекція 19. Ренесанс. Ренесанс і нове розуміння культури. Гуманістичний світогляд епохи Відродження. Північний та Південний тип епохи Відродження.
Лекція 20. Культура Нового часу Західної Європи. Еволюція світогляду та культури. Характеристика художніх стилів.
Лекція 21. Новітня європейська культура ХХ – ХХІ ст. Загальна характеристика культури ХІХ століття. Романтизм. Реалізм. Натуралізм. Епоха художніх революцій на зламі століть.
Лекція 22. Історія та культура України. Козацька доба в історії України. Українське бароко.
Лекція 23. Особливості розвитку світової культури у модерний та постмодерний період. Модерн. Постмодернізм.
Практичні заняття
Практичне заняття №1. Мистецтво та культура первинних доцивілізацій. Печери, гроти, наскельний живопис, лабіринти, Мачу-Пікчу, Стоунгендж як прообрази первинних зразків архітектури.
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при засвоєнні розвитку первинних доцивілізацій.
Практичне заняття №2. «Епос про Гільгамеша» – аналіз культурного тексту. День культури Месопотамії (готування саску, вирізання адорантів, розробка печаток).
Мета заняття: Заглибитись у культурний та історичний контекст Месопотамії, аналізуючи «Епос про Гільгамеша» як ключовий культурний текст.
Практичне заняття №3. «Книга приповістей Соломонових», «Авеста». Стародавні культури та їх інтерпретації на прикладі опери «Набукко».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту при дослідженні стародавніх культур.
Практичне заняття №4. Аналіз культури Візантії на прикладі дослідження М. Псьола «Хронографія».
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стародавніх культурах при аналізі культурного тексту.
Практичне заняття №5. Культурні коди Середньовічної епохи. Куртуазність як особливий тип культури. Тексти Тертулліана та Августіна.
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при засвоєнні культури Середньовіччя.
Практичне заняття №6. Видатні постаті Нового часу. Наукові та технічні відкриття епохи. Про мореплавців.
Мета заняття: Ознайомитися з ключовими постатями, науковими та технічними досягненнями епохи Нового часу, які стали рушійною силою для культурних, економічних і соціальних змін.
Практичне заняття №7. Культурні коди та практики «пост-сучасності». Постмодерн та метамодерн.
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва при вивченні сучасності.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Вступ до курсу «Історія культури». Історія культури як навчальна дисципліна. Методологічні принципи та методи вивчення історії культури. Категоріально-понятійний апарат історії культури. Періодизація історії світової культури. Джерела вивчення та історіографія історії культури.
Лекція 2. Особливості історичної типології культури: культура первісного суспільства. Періодизація первісної культури. Матеріальна і духовна культури в первісну епоху. Загальний висновок: «Загадка давнини» і «Золота гілка» людства.
Практичні заняття
Практичне заняття №1. Мистецтво та культура первинних доцивілізацій. Печери, гроти, наскельний живопис, лабіринти, Мачу-Пікчу, Стоунгендж як прообрази первинних зразків архітектури.
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при засвоєнні початкового етапу розвитку кіномистецтва.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Реферативна робота (РР)
Виконання реферативної роботи складається з таких етапів:
1-3 тиждень - етап 1 – Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
5-7 тиждень – етап 2 – Обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка 1-ї частини чорнового варіанту РР.
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування реферату, підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13-15 тиждень – етап 4 – публічний захист.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 2 теоретичних питання та 2 теоретично-практичних завдання. Обсяг відповіді на кожне питання: не менше 2 сторінок машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.
Практичне завдання №1. Підготувати матеріали для дискусії на тему: «Культурні коди та практики “пост-сучасності”».
Практичне завдання №2. Скласти тест до розділу «Постмодерн та метамодерн».
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
За активну роботу на практичних заняттях можна максимально отримати 25 балів. Бездоганне виконання реферативної роботи оцінюється в 15 балів. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин. Бездоганне виконання кожної Модульної контрольної роботи оцінюється в 30 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання не менше 2 сторінок машинописного тексту. Текст відповіді виконується самостійно, з посиланнями на джерела. Практична частина полягає в створенні презентації з теми дослідження. За захист контрольної роботи здобувач може отримати до 5 балів. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів. При її захисті студент може отримати до 5 балів. Бездоганне виконання реферативної роботи оцінюється в 15 балів. При її захисті студент може отримати до 5 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.