Фольклорна і традиційна культура

Метою вивчення курсу «Фольклорна і традиційна культура» є введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять про онтологічні категорії фольклору; формування уявлення про особливості фольклорної традиції як специфічного комунікативного каналу трансляції соціального і духовного колективного досвіду етносу, що забезпечує безперервність передачі значущої (для народу в цілому або окремих його груп) інформації в часі і в різноманітності форм: усних і письмових, вербальних і невербальних; про фундаментальні концепти традиційної культури та їхнє втілення у фольклорних текстах різних жанрів; про комплекс архаїчних вірувань, знань, дійств народного життя, сучасний його етап зокрема, його елементи та їхній взаємозв’язок, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення культурно-історичних комплексів і проблем культурного розвитку, а також аналіз основних підходів до вивчення інших курсів за даним напрямком.
Практичне значення та використання отриманих знань:
Також, курс дає можливість сформувати уявлення про стадіальність розвитку фольклору, описати специфіку комунікації в умовах усної традиції, а також ії зміни з появою писемності і електронних технічних засобів; розкрити зміст поняття «традиційна культура » в світлі історичної типології культур і в співвдношенні з терміном «фольклор», дати уявлення про фундаментальні концепти традиційної культури, їх втілення у фольклорних текстах різних жанрів. Здобувачі набувають вміння аналізувати комплексну, синкретичну природу фольклорного тектсу, його семантику і прагматику, своєрідність комунікації в умовах різних типів ритуалів.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Поняття, специфіка та властивості фольклору».
Лекція 2. «Міфологія та фольклор».
Лекція 3. «Традиційна культура в межах наук про культуру».
Лекція 4. «Традиція та імпровізація в народній художній творчості».
Лекція 5. «Жанрово-видовий склад фольклору».
Лекція 6. «Фольклорний текст як мова ритуалу і як спосіб опису ритуалу».
Лекція 7. «Фольклор календарної обрядності».
Лекція 8. «Фольклор сімейної обрядності».
Лекція 9. «Фольклор магічних дій».
Лекція 10. «Художні особливості усної прози. Казкова проза».
Лекція 11. «Художні особливості усної прози. Казкова проза».
Лекція 12. «Художні особливості казкової прози. Поетика чародійної казки».
Лекція 13. «Художні особливості казкової прози. Міфопоетичні маркери казок про тварин».
Лекція 14. «Усний фольклор. Усна неказкова проза».
Лекція 15. «Фольклор та сучасність. Фольклор та масова культура».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Фольклор як форма культури. Специфіка та властивості фольклору».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів при опануванні термінології фольклористики як наукової дисципліни, визначення та усвідомлення головних специфічних рис фольклору, критеріїв його вивчення та аналізу.
Практичне заняття №2. «Традиція та імпровізація в народній художній творчості».
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при придбанні навичок аналізу фольклорного тексту, встановлення його інваріантної структури, пошук варіативних елементів; систематизація компонентів, що можуть варіюватись.
Практичне заняття №3. «Фольклор ритуалізованих форм. Фольклор магічних дій».
Мета заняття: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації при ознайомленні із рівнями слов'янської міфологічної ієрархії; аналіз динаміки міфологічного і художнього початків у напрямку: демонологічні персонажі і їх еволюція від міфу до фольклору. Придбання навичок аналізу структури та семантики тексту замовлянь.
Практичне заняття №4. «Фольклор ритуалізованих форм. Реконструкція міфологічного сюжету весільного обряду».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру при відновленні "міфологічного сюжету" обряду на основі виявлення глибинної міфологічної семантики традиційних формул. Виділення основних компонентів ритуального сценарію та їх магічного та обрядового наповнення. Визначення функцій обрядових дій; виявлення їх міфологічної і соціальної семантики.
Практичне заняття №5. «Усна проза в народній культурі. Сюжетна логіка чарівної казки. «Картина світу» в чарівній казці».
Мета заняття: Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій при придбанні навичок аналізу фольклорного тексту: здійснення морфологічного аналізу чарівної казки.
Практичне заняття №6. «Усна проза в народній культурі. Казки про тварин: генезис, поетика, стиль».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів при придбанні навичок аналізу фольклорного тексту; встановлення наявності міфологічних мотивів в українських народних казках про тварин; висвітлення основних структурних компонентів сюжету казки про тварин.
Практичне заняття №7. «Усна неказкова проза».
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при придбанні навичок аналізу фольклорного тексту; з’ясування специфіки побудови текстів пам'ятів.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Поняття, специфіка та властивості фольклору».
Лекція 2. «Традиційна культура в межах наук про культуру».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Фольклор як форма культури.».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів при опануванні термінології фольклористики як наукової дисципліни, визначення та усвідомлення головних специфічних рис фольклору, критеріїв його вивчення та аналізу.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Реферативно-графічна робота
Виконання РГР складається з 4 етапів:
1 етап (2-3 тиждень) − вибір та затвердження теми, попередній огляд наукових джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень) − визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки РГР;
3 етап (8-12 тиждень) − отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту та підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень) − публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 3 теоретичних запитання та 1 практичне завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій.
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 25 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини, що оцінюється в 15 балів, та практичної частини, що оцінюється в 15 балів.
3) Виконання РГР – 15 балів
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів, захист – 15 балів
Виконання 1 практичного заняття – 20 балів
Виконання РГР – 15 балів
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів.