Порівняльна міфологія

Курс «Порівняльна міфологія» є загальною основою підготовки здобувачів вищої освіти до наукової та практичної діяльності у царині культури, є пропедевтичним, вводить в базову проблематику щодо міфомислення, вивчення міфологічних систем світу.
Метою вивчення дисципліни є введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять про аналіз і розуміння причин, умов і наслідків формування міфологічного світогляду та формування різноманітних міфологічних систем.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– дослідження історії та теорії формування знань з порівняльної міфології;
– вивчення базових процедур, засобів, методів та наукового інструментарію вивчення людського світогляду на ранніх етапах його становлення ті у сьогоденні;
– опанування базовими знаннями про міфології різних народів, що мають безумовну історичну, культурну та духовну цінність;
– формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів вищої освіти вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу;
– вміння аналізувати прочитані першоджерела, застосовувати культурологічну, науково- філософську методологію компаративістських досліджень для вирішення практичних завдань;
– володіння навичками організації процесу самостійної роботи з освітньою та науковою літературою;
– формування уміння аналізувати особливості розвитку світоглядних систем східної та західної культури;
– вміння критично осмислювати основні світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет, структура і завдання курсу «Порівняльна міфологія»».
Лекція 2. «Історія формування порівняльної міфології як науки».
Лекція 3. «Загальні закономірності міфогенезу. Структури та закономірності первісного мислення».
Лекція 4. «Перехід від міфу до логосу. Міф. Міфологія. Філософія».
Лекція 5. «Міфологічні системи Стародавнього Сходу».
Лекція 6. «Індійська міфологія та особливості ведичної культури».
Лекція 7. «Китайська та японська міфології: загальне та особливе».
Лекція 8. «Греко-римська міфологія».
Лекція 9. «Скандинавська міфологія».
Лекція 10. «Міфологія східнослов’янських племен».
Лекція 11. «Українська міфологія».
Лекція 12. «Міф і релігія».
Лекція 13. «Міф і наука».
Лекція 14. «Міф та мистецтво».
Лекція 15. «Міф та світогляд сучасної людини».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Історія формування порівняльної міфології як науки».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів при аналізі становлення порівняльної міфології.
Практичне заняття №2. «Перехід від міфу до логосу. Міф. Міфологія. Філософія».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту для розуміння взаємозв’язку філософії та міфу.
Практичне заняття №3. «Міфологічні системи Стародавнього Сходу».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру при інтерпретації текстів епосів Стародавнього Сходу.
Практичне заняття №4. «Індійська міфологія та особливості ведичної культури»
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів у становленні ведичної культури.
Практичне заняття №5. «Греко-римська міфологія».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту задля розуміння міфологічної складової античної культури.
Практичне заняття №6. «Українська міфологія».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру для розуміння специфіку української духовної культури.
Практичне заняття №7. «Сучасна міфотворчість».
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру при засвоєнні специфіки становлення американського кінематографу.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет, структура і завдання курсу».
Лекція 2. «Історія формування порівняльної міфології як науки».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Історія формування порівняльної міфології як науки».
Мета заняття: Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів при аналізі становлення порівняльної міфології.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Для денної форми здобуття освіти відсутня за планом.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких максимально оцінюється у 30 балів. Кожна з 2 Модульних контрольних робіт складається з теоретичних та теоретико-практичних питань, яка оцінюється в 10 балів та практично-теоретичної частини, яка оцінюється в 20 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 80 балів. Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.