Прикладна культурологія

Мета вивчення дисципліни: Прикладна культурологія, будучи областю практичного застосування знань про закономірності культури і культурної діяльності, спирається на теоретичні основи фундаментальної культурології: класифікацію функцій культури та похідних від них напрямках соціально-культурної діяльності; на ідеї різноманіття і забезпечення діалогу і взаємодії культур на концепції еволюціонізму, діфузіонізму, на принципи соціодинаміки культури, на теорії культурно-історичних типів і локальних цивілізацій. Прикладна культурологія знаходиться на стику фундаментальної культурології та історії, соціології, психології, етики, політології, юриспруденції, теорії управління, педагогіки, що дозволяє їй використовувати арсенал методів суміжних наук для реалізації завдання залучення людини в процес освоєння, збереження, відтворення і поширення культурних цінностей. Даний курс носить інтегративний характер, оскільки на його основі актуалізуються відомі здобувачам відомості про розвиток культури. Метою вивчення дисципліни є одержання знань, які полягають в уявлені напрямків практичної діяльності в сфері культури, пов'язаних з обґрунтуванням і безпосередньою розробкою способів, підходів і технологій, які сприяють організації і регуляції культурних процесів у суспільстві.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– вміти виділяти теоретичні, прикладні, ціннісні аспекти культурологічного знання, застосовувати їх для обґрунтування практичних рішень, що стосуються як повсякденного життя, так і професійної діяльності;
– навчитися працювати з гуманітарними текстами;
– оволодіти навиками формувати і обґрунтовувати особисту позицію;
– оволодіти основами етапів розвитку прикладної культурології;
– отримати навик правильно оцінювати стан культури й культурного розвитку, бачити і розуміти постійні зміни в різноманітних сферах соціокультурного процесу;
– сформувати вміння визначати проблеми розвитку культури українського народу в контексті світової культури, а також аналізувати культури народів в їхньому взаємозв’язку;
– реалізувати одержані знання з прикладної культурології для формування особистості в умовах розмаїття культур.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Сучасна соціокультурна ситуація в осмисленні культурологічної науки».
Лекція 2. «Теоретичні основи прикладної культурології».
Лекція 3. «Культурна політика: теорія і практика».
Лекція 4. «Суб'єкти культурного життя. Реалізація культурної політики».
Лекція 5. «ХХ століття: мистецтво і політика. Поняття «Культурної революції». Принципи і механізми роботи виконавчих органів у сфері культури».
Лекція 6. «Сфера культури і менеджмент: особливості механізмів взаємодії. Зарубіжний і вітчизняний досвід у визначенні пріоритетів підтримки і розвитку культури».
Лекція 7. «Охорона культурно-історичної спадщини, музейне, бібліотечне, архівне діло в контексті проблем екології культури».
Лекція 8. «Охорона пам'яток в сучасній Україні».
Лекція 9. «Формування особистості в культурі».
Лекція 10. «Педагогічна діяльність як один із напрямів прикладної культурології».
Лекція 11. «Поняття “інформаційне суспільство” в культурології. Типи комунікацій в культурі».
Лекція 12. «Засоби масової інформації та культура».
Лекція 13. «Аксіологія дозвілля і формування культури особистості».
Лекція 14. «Святково-обрядова сторона культури в сучасному світі».
Лекція 15. «Кореляція культурної та освітньої діяльності в суспільстві».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Прикладна культурологія як галузь наукового знання і соціальної практики».
Мета заняття: вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури при аналізі етапів становлення прикладної культурології, як галузі наукового знання.
Практичне заняття №2. «Культурна політика: теорія і практика».
Мета заняття: аналізувати ефективність культурних політик, технологій реалізації культурних ідей у контексті конкретних параметрів їх впровадження при дослідженні та засвоєнні теоретичних та практичних засад культурної політики.
Практичне заняття №3. «Менеджмент в сфері культури».
Мета заняття: інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту при аналізі особливостей механізмів взаємодії сфери культури і менеджменту.
Практичне заняття №4. «Екологія культури».
Мета заняття: вести публічну дискусію та підтримувати діалог з питань української та світової культури з фахівцями та нефахівцями при аналізі питань охорони культурно-історичної спадщини, музейного, бібліотечного, архівного діла в контексті проблем екології культури.
Практичне заняття №5. «Проблема розвитку культуротворчого потенціалу особистості».
Мета заняття: аналізувати ефективність культурних політик, технологій реалізації культурних ідей у контексті конкретних параметрів їх впровадження при засвоєнні понять хомінізації, соціалізації, інкультурації, індивідуалізації та аналізу проблем формування особистості в культурі.
Практичне заняття №6. «Інформаційне суспільство і проблеми».
Мета заняття: вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури при аналізі поняття «інформаційне суспільство» в культурології, та дослідження типів комунікацій в культурі.
Практичне заняття №7. «Культура дозвілля».
Мета заняття: аналізувати ефективність культурних політик, технологій реалізації культурних ідей у контексті конкретних параметрів їх впровадження при засвоєнні видів дозвільної діяльності.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Сучасна соціокультурна ситуація в осмисленні культурологічної науки».
Лекція 2. «Теоретичні основи прикладної культурології».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Прикладна культурологія як галузь наукового знання і соціальної практики».
Мета заняття: оволодіти навичками аналізу культурного тексту; порівняння культурологічних та системно-семіотичних підходів до вивчення культури повсякденності.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота (РГР)
Мета розрахунково-графічної роботи − проведення самодіагностування та надати інтерпретацію отриманих результатів за відповідною зоною вияву професійної надійності.
Перелік тем РГР щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засідання кафедри культурології та філософії культури.
Виконання РГР складається з таких етапів:
1-3 тиждень - етап 1 – Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
5-7 тиждень – етап 2 – Обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка 1-ї частини чорнового варіанту РГР.
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування розрахунково-графічної роботи, підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13-15 тиждень – етап 4 – публічний захист РГР.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій.
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 20 балів за семестр.
2) Розрахунково-графічної роботи, яка оцінюється в 20 балів.
3) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини, що оцінюється в 10 балів, та практичної частини, що оцінюється в 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Білет до екзамену складається з 2 теоретичних питань, кожне з яких оцінюється в 30 балів, та 1 практично-теоретичного питання, яке оцінюється в 40 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 100 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів.