Історія музейної справи і колекціонування

Метою вивчення дисципліни є введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про музейну справу, її елементи та їхній взаємозв'язок, завдяки якому можливе теоретико-аналітичне та практичне вивчення музейних комплексів, а також ознайомлення з особливостями музейної справи, характером функціонування музеїв й процесами активного залучення музейної мережі у сучасний туристичний бізнес. Велике значення в курсі приділяється аналізу музею як історико-культурного феномена та його місця в сучасному світі, що є дуже важливим для фахівця – культуролога.
Практичне значення та використання отриманих знань:
− аналізувати музей як явище культури, знати історію музеїв світу та України, а також відрізняти комунікаційний, семантичний, аксіологічний та ін. значення музейної діяльності.
− вміти аналізувати музейну експозицію;
− дослідити феномен художнього музею, найбільші художні музеї світу та України;
− аналізувати сучасний стан музеїв України, основі напрямки їх розвитку, специфіку музейного менеджменту; визначити їх місця у вітчизняній культурній політиці сьогодення;
− виявити місце і роль музею у сучасному туристичному бізнесі.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Культурна форма «музей»».
Лекція 2. «Колекціонування як соціально-культурний феномен».
Лекція 3. «Типи і профілі музеїв».
Лекція 4. «Протомузейні збірки».
Лекція 5. «Збірки Європейського Середньовіччя».
Лекція 6. «Відродження: Історичні передумови виникнення музеїв».
Лекція 7. «Художнє колекціонування ХVII століття».
Лекція 8. «Західноєвропейські музеї ХVIIІ століття».
Лекція 9. «Розвиток Європейських музеїв в XIX столітті ч.1».
Лекція 10. «Розвиток Європейських музеїв в XIX столітті ч.2».
Лекція 11. «Музейне будівництво в ХХ столітті».
Лекція 12. «Музей в тоталітарному суспільстві».
Лекція 13. «Нові тенденції у розвитку музейної сфери у другій половині ХХ століття».
Лекція 14. «Музейна справа як інформаційний процес».
Лекція 15. «Музеї та екскурсійно-туристичний рух».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Науково-дослідницька діяльність музеїв».
Мета заняття: Розглянути поняття «Музейна атрибуція», проаналізувати її складові: ідентифікацію, іконографію, стилістичну експертизу тощо; визначити і розглянути поняття «музейна експозиція», «музейні фонди», з’ясувати основні напрями науково-дослідницької діяльності музею.
Практичне заняття №2. «Художні збірки античного світу».
Мета заняття: Закріпити отримані на лекції знання, скласти уявлення про колекціонування доби Давньої Греції, Давнього Риму.
Практичне заняття №3. «Середньовічні збірки творів мистецтва».
Мета заняття: Отримати навички стилістичного аналізу пам’яток мистецтва романського стилю і готики європейського Середньовіччя
Практичне заняття №4. «Приватне колекціонування доби Ренесанса».
Мета заняття: Засвоїти основні категорії художнього мислення Ренесанса та оволодіти навичками аналізу специфіки їхнього втілення в музейної справі
Практичне заняття №5. «Європейське колекціонування Нового часу».
Мета заняття: Осягнути проблематику художнього мислення епохи на матеріалі аналізу художнього колекціонування ХVII-ХVIII століття.
Практичне заняття №6. «Розвиток Європейських музеїв в ХІХ столітті».
Мета заняття: Скласти уявлення про розвиток європейських музеїв у ХІХ столітті та визначити особливості музейної справи та колекціонування цього часу.
Практичне заняття №7. «Роль колекціонування в історії національної культури. Музей в культурі ХХ століття».
Мета заняття: Розглянути та проаналізувати специфіку формування музейних і приватних збірок в Україні у XIX-XX столітті. Закріпити отримані на лекції знання щодо розвитку музейної справи та колекціонування у ХХІ ст.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Культурна форма «музей»».
Лекція 2. «Колекціонування як соціально-культурний феномен».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Науково-дослідницька діяльність музеїв».
Мета заняття: Розглянути поняття «Музейна атрибуція», проаналізувати її складові: ідентифікацію, іконографію, стилістичну експертизу тощо; визначити і розглянути поняття «музейна експозиція», «музейні фонди», з’ясувати основні напрями науково-дослідницької діяльності музею.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота (РГР)
Мета розрахунково-графічної роботи − проведення самодіагностування та надати інтерпретацію отриманих результатів за відповідною зоною вияву професійної надійності.
Перелік тем РГР щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засідання кафедри культурології та філософії культури.
Виконання РГР складається з таких етапів:
1-2 тиждень - етап 1 – вибір теми дослідження, обговорення та затвердження науковим керівником, знайомство з літературою.
3-5 тиждень – етап 2 – складання плану роботи, опрацювання джерел, визначення об’єкту, предмету дослідження, відповідних дослідницьких стратегій та емпіричної бази;
6-9 тиждень – етап 3 – написання тексту розрахунково-графічної роботи, обґрунтування висновків, підготовка презентації.
10 тиждень – етап 4 – захист розрахунково-графічної роботи.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких максимально оцінюється у 30 балів. Кожна з 2 Модульних контрольних робіт складається з теоретичних та теоретико-практичних питань, яка оцінюється в 10 балів та практично-теоретичної частини, яка оцінюється в 20 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 80 балів. Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.