Теорія культури

Курс «Теорія культури» є загальною основою підготовки здобувачів вищої освіти до наукової та практичної діяльності у царині культури. Стрімкі зміни в науковій парадигмі останніх років призвели до різкого розширення кола явищ, розглядаються фундаментальні проблеми теорії культури та культурних процесів у контексті міжкультурних взаємодій. Саме це робить предмет нашого розгляду досить своєчасним, гострим і практично орієнтованим в системі підготовки сучасних гуманітаріїв.
Метою вивчення дисципліни є одержання знань, які полягають в уявлені напрямків практичної діяльності в сфері культури, пов’язаних з опануванням здобувачами «інструментарієм» культурології – знанням базових категорій; застосування категорій для культурологічного аналізу різних типів культури. Для досягнення мети вивчення дисципліни здобувачі повинні сформувати здібність до «культурологічного» погляду на навколишній світ; навчитися аналізувати окремі факти культури у широкому контексті; сформувати уявлення про «типи культур»; ознайомитися з «транзитивними» культурами; навчитися застосовувати культурологічні категорії для аналізу окремих культурних феноменів. Серйозним завданням, що розв’язується в процесі розробки найважливіших проблем курсу, є розвиток у здобувачів умінь користуватися науковою термінологією, а також умінь зіставляти різні наукові погляди та гіпотези, що пов’язано з прищепленням навичок самостійної роботи з науковою літературою., завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення культурно-історичних комплексів і проблем культурного розвитку, а також аналіз основних підходів до вивчення інших курсів за даним напрямком.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– систематизувати знання в галузі культурних універсалій;
– систематизувати мотивуючі механізми культури;
– охарактеризувати типи культур;
– аналізувати окремі факти теорії культури в широкому контексті;
– навчитися застосовувати культурологічні категорії для аналізу окремих культурних феноменів;
– систематизувати знання фундаментальної культурології та показати їх застосування з метою прогнозування, проектування, регулювання та організаційно-методичного забезпечення культурних процесів;
– розглянути технології формування сприятливого культурного середовища;
– дати уявлення про культурну політику як систем направлених дій на збереження, трансляцію і відтворення цінностей культури;
– розкрити напрямки культурозберігаючої діяльності; розглянути механізми формування культури особистості;
– дати уявлення про методологію та методику культурологічного освіти;
– формувати ціннісне ставлення до культурної спадщини;
– розвивати навички самостійного аналізу теорії культури;
– сприяти становленню здобувача як активного суб’єкта культуротворчої діяльності.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ до тематики курсу. Формування культурології як науки».
Лекція 2. «Універсалії культури. Герой культури (частина перша)».
Лекція 3. «Універсалії культури. Герой культури (частина друга)».
Лекція 4. «Категоріальний апарат культурології».
Лекція 5. «Діяльність як категорія культури».
Лекція 6. «Культура як динамічна система».
Лекція 7. «“Інструменти” пам’яті та форми існування».
Лекція 8. «Колективний аспект культури. Культурологічний аналіз».
Лекція 9. «Культура доби архаїки. Культура Давнього світу».
Лекція 10. «Елінізм як транзитивна доба».
Лекція 11. «Християнська культура у “римському” та “візантійському” варіантах. Середньовічна концепція світу та її криза».
Лекція 12. «Відродження як транзитивна доба. Можливі підходи до Відродження».
Лекція 13. «Культура ранньої новітньої доби (ХVІІ ст.)».
Лекція 14. «Класична наука як підґрунтя “раціональності” Новітньої доби».
Лекція 15. «Культура доби Просвітництва. Культура романтизму».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Вступ до проблематики курсу. Культура та культурологія».
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування при ознайомленні здобувачів з предметним полем теорії культури.
Практичне заняття №2. «Мотивуючі механізми культури».
Мета заняття: Презентувати знання про культуру відповідно до спеціалізації представників різних професійних груп та здобувачів освіти при повторенні матеріалу, засвоєний у попередніх курсах.
Практичне заняття №3. «Парні категорії культурології».
Мета заняття: Визначати, формулювати та аргументувати власну громадянську та професійну позицію щодо актуальних суспільних питань при ознайомленні здобувачів з різними підходами до категорій «культура», «цивілізація», «картина світу», «образ світу».
Практичне заняття №4. «Категорії культури в сучасному гуманітарному просторі».
Мета заняття: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації при ознайомленні здобувачів з різними підходами до культурологічних категорій.
Практичне заняття №5. «Парні категорії культурології: сенс/значення».
Мета заняття: Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій при розгляді на конкретних прикладах культурологічні категорії «сенс» та «значення».
Практичне заняття №6. «Виокремлення культурології».
Мета заняття: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації при розумінні здобувачами основних положень концепції культури Леслі Уайта.
Практичне заняття №7. «Культура та історія. Проблема перехідності в культурології».
Мета заняття: Визначати, формулювати та аргументувати власну громадянську та професійну позицію щодо актуальних суспільних питань при розгляді на конкретних прикладах існування «транзитивних» епох.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ до тематики курсу. Формування культурології як науки».
Лекція 2. «Універсалії культури. Герой культури (частина перша)».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Вступ до проблематики курсу. Культура та культурологія».
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування при ознайомленні здобувачів з предметним полем теорії культури.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Курсова робота
Мета курсової роботи: демонстрація знань та навичок здобувача вищої освіти з використання сучасної гуманітарної методології, основних філософських підходів до аналізу проблем, а також вміння створити власний інформаційно-культурний продукт (текст) аналітичного або дослідницького характеру з відповідної тематики. Виконання курсової роботи складається з 4 етапів:
1 етап (2-3 тиждень) − вибір та затвердження теми, попередній огляд наукових джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень) − визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки КР;
3 етап (8-12 тиждень) − отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту та підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень) − публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.
Перелік тем курсових робіт щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засіданні кафедри культурології та філософії культури.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Курсової роботи, яка максимально оцінюється в 100 балів. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
3) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Білет до модульної контрольної роботи №1 та №2 складається з теоретичних питань та практичного завдання. Кількість теоретичних питань − 2, яке оцінюється в 10 б. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач: повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів; проаналізував, навів приклади та охарактеризував сучасні особливості теорії культури. Правильне виконання практичної частини оцінюється в 10 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, виконано повний аналіз, наведені пояснення.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично- теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 80 балів.
Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів.
Виконання курсової роботи, яка максимально оцінюється в 100 балів. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично- теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.