Історія кіно

Дисципліну «Історія кіно» призначено для викладання здобувачам вищої освіти ІІІ курсу ГФ та ІДЗО, спеціальності 034 «Культурологія», першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
Метою викладання навчальної дисципліни «Історія кіно» є введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять про історію кіно та його місто серед інших мистецтв, вивчення здобувачами вищої освіти історії та сучасної теорії та практики кіно. У процесі вивчення курсу зосереджується увага на засвоєнні знань з таких питань: місце кінематографа серед інших видів мистецтв, основні етапи розвитку світового кінематографа, творчість найбільш відомих режисерів, характер і зміст ідейно-естетичних напрямів мистецтва кіно; основні стилістичні риси авторського кінематографа, поетика екранних образів смислові особливості.
Завданнями дисципліни є:
– художньо-критичний розбір й аналіз твору кіноместецтва;
– вивчення історії та теорії кінематографа, кінокритики;
– поглиблення знань про кіно як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в області кіномистецтва, ознайомлення з наукою і працями українських та інших культурологів, політологів, соціологів, формування умінь використовувати набуті знання при роботі з матеріалом;
– шляхом поглиблення знань про систему формування кіномистецтва, засвоєння норм організації в різних сферах і ситуаціях культурного спілкування держав та вдосконалення умінь і навичок спілкування в соціально-культурній сфері, оволодіння різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації, генерування вартісних зразків власної міжкультурної комунікації, виховання потреби самоосвіти і самооцінки для постійного вдосконалення особистісно-культурної діяльності;
– формування дослідницької компетенції шляхом удосконалення умінь і навичок самостійної роботи з науково-навчальними текстами, використання систематичних історико-культурних коментарів, довідок і спостережень над кіномистецтвом, різноманітних джерел наукової, довідкової інформації.
В результаті вивчення дисципліни здобувач має знати:
-інфраструктуру кіноіндустрії України та світову:
-культурні процеси в області кіномистецтва, як багатоаспектну знаково – символічну систему:
-ознайомитися із новинками кіно України:
-ознайомитися із можливостями кіно мистецтва як засобу масової інформації.
В результаті вивчення дисципліни здобувач має вміти:
-вміти пояснювати та інтерпретувати культурні події через призму державної кіноіндустрії:
- вміти інтерпретувати, аналізувати та коментувати екранний текст, як художній твір
ТЕМАТИКА ТА ВИДИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Сімейство видовищних мистецтв (кіно, телебачення, театр). Генеалогія кіномистецтва: кліше та суперечки. Формування поняття «кіно як мистецтва» в різних царинах культури. Основні тези осмислення кіно як мистецтва.
Лекція 2. Еволюція кіномови. Семіотика кіно і проблеми кіноестетики. Простір та час як механізми кіномови.
Лекція 3. Комунікативно-композиційна організація кінематографічних текстів. Проблема інтертекстуальності в кінематографії. Художнє моделювання хронотопу як засіб кінематографічної репрезентації світу.
Лекція 4. Що таке аналіз фільму? Інструменти аналізу фільму (частина перша). Фільм як художнє ціле. Критичні методи аналізу фільму і теорії кіно. Культурологічний аналіз фільму.
Лекція 5. Що таке аналіз фільму? Інструменти аналізу фільму (частина друга) . Феноменологічний аналіз фільму. Критичні питання в сучасній кінотеорії. Фільм і історія: проблема історичної рецепції кіно
Лекція 6. Кіно і культурна ідентичність. Культурна ідентичність глядача. Ідентичність автора крізь твори. Процес ідентичності суспільства в галузі кінематографу
Лекція 7. Кіно як культурна практика. Відмова від концепції мімесісу та бінарних категорій класичної естетики. Зняття опозиції між елітарним та масовим мистецтвом. Нове розуміння статусу та функцій мистецтва. Мистецтво як комунікативна практика.
Лекція 8. Засадничі настанови пост класичної естетики. Художній текст як конструкція. Концепція інтертекстуальності. Відношення до традиції. Мистецтво як культурний архів. Пастиш та іронія як найпоширені модуси постмодерного мистецтва.
Лекція 9. Історія кінематографу та його направлень. Виникнення кіномистецтва. Розвиток кінематографа після першої світової війни (1918-1928). Сучасне європейське та американське кіно.
Лекція 10. Кінематограф країн СНД. «Поетичне» кіно України. Особливості художньої творчості.
Лекція 11. Кіномистецтво на початку ХХІ ст. Особливості кіномови на межі віків. Проблема розмежування тексту та реальності у сучасному кіномистецтві. Інтертекстуальність та кінематограф.
Лекція12. Основні напрямки в розвитку предметного поля естетики кіно. Специфіка простору, часу і зображення в кіно. Сучасне суспільство як суспільство тотальної видовищності. Сучасна кінокультура як культура гіперреальності.
Лекція 13. Естетичне розуміння кіномистецтва. Питання про реалізм і художньої правди в кіно. Художні проблеми кінодокументалістики. Естетичні особливості сучасного кіномистецтва
Лекція 14. Естетичні тенденції в сучасних екранних медіа. Медіа як засіб симуляції. Екранні Медіа як код мутації реальності у гіперреальність. Постмодернізм та новітні Медіа.
Лекція 15. Теоретичні основи наукового вивчення стереотипів. Художній фільм як засіб формування і відображення національних стереотипів. Переакцентування з національних стереотипів на комунікативну реальність в тексті кіно. Кіномистецтво як спосіб освоєння соціокультурної реальності.
Практичні заняття для денної форми здобуття освіти
Практичне заняття 1. Виникнення кінематографа. Експерименти щодо відтворення рушійного зображення. Розвиток кіномистецтва у Франції. Місце Одеси у світовому кіно.
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при засвоєнні початковий етап розвитку кіномистецтва.
Практичне заняття 2. Перші кроки кінематографа. Початковий етап розвитку кінематографа у Великобританії. «Німе кіно» Німеччини. Розвиток кінематографа в Італії.
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при визаченні еволюції від німого до звукового кіно.
Практичне заняття 3. Американське кіно першої половини ХХ ст. Становлення жанрів в американському кіно. Виникнення Голівуда. Режисери «німого кіно». Творчість Ч. Чапліна.
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва при засвоєнні специфіки становлення американського кінематографу.
Практичне заняття 4. Інфраструктура кіновиробництва. Виникнення кінофабрик. «Зірки» німого кінематографа. Феномен Віри Холодної. Тематика перших кінострічок.
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва при розвитку кінематографа в Росії першої половини ХХ століття.
Практичне заняття 5. Социалістичний реалізм в кіно. Творчість Л. Кулешова. «Монтаж атракціонів» у фільмах С. Ейзенштейна. Український кінематограф: жанри, поетика, персоналії
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при засвоєнні особливості розвитку радянського кінематографа.
Практичне заняття 6. Сучасний європейськиій кінематограф. Сучасне англійське кіно. Італійське та іспанське кіно другої половини ХХ століття. Кінематограф Німеччини та Франції: школи і напрямки.
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту при засвоєнні напрямків сучасного європейського кінематографа.
Практичне заняття 7. Американське кіно. Феномен Голівуда. Основні студії. Прокатна конкуренція американського й європейського кіно. Продюсери кіно США. Експерименти в кінематографії.
Мета заняття: Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва при вивченні специфіки американського кінематографу.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Сімейство видовищних мистецтв (кіно, телебачення, театр). Генеалогія кіномистецтва: кліше та суперечки. Формування поняття «кіно як мистецтва» в різних царинах культури. Основні тези осмислення кіно як мистецтва.
Лекція 2. Кіно і культурна ідентичність. Культурна ідентичність глядача. Ідентичність автора крізь твори. Процес ідентичності суспільства в галузі кінематографу
Практичні заняття
Практичне заняття 1. Виникнення кінематографа. Експерименти щодо відтворення рушійного зображення. Розвиток кіномистецтва у Франції. Місце Одеси у світовому кіно.
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при засвоєнні початковий етап розвитку кіномистецтва.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
РОЗПОДІЛ ГОДИН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ ЗА ВИДАМИ НАВЧАЛЬНИХ РОБІТ ТА ФОРМАМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ
Самостійна робота є основним способом засвоєння здобувачем навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи здобувачів визначається навчальним планом підготовки першого бакалаврського рівню вищої освіти з урахуванням специфіки та змісту дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги практичних занять в навчальному процесі.
В організації навчального процесу при вивченні дисципліни застосовується поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється у таких формах:
- двох модульних контрольних робіт (МКР);
- есеї, відповіді, виступи, дискусії на практичних заняттях, презентація творчих робіт, що здійснюється протягом семестру здобувачами вищої освіти відповідно до тематики практичних заняття.
Підсумковий контроль – екзамен
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА ЗДОБУВАЧІВ
Індивідуальна робота не передбачена для денної форми навчання.
Контрольна робота (КР) для здобувачів заочної форми. Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 3 теоретичних питань та 2 практичних завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.
Практичне завдання №1. Переглянути відеоматеріал українського кінематографу. Підготувати матеріали для дискусії на тему: «Кінематограф в Україні».
Практичне завдання №2. Скласти тест до розділу “Український кінематограф”
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
ФОРМИ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-ти індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються як письмово, так і в усній формі. Полягають вони в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань 40 б.
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування чи письмово. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів, а загалом 60 б (для очної форми навчання).
3)Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти – бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 б. Робота містить 4 питань теоретичних (кожне питання по 5 бали, загалом 20 б), та 2 практичних завдання (кожне питання по 15 б, загалом – 30 б).
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання не менше, ніж 1 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді виконується самостійно, з посиланнями на джерела.
Практична частина полягає в створенні презентації з теми дослідження та вирішення проблемних та творчих ситуацій.
Термін подання виконаної КР на перевірку не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач - 100 б.