Сучасна українська культура

Курс «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА» призначений для викладання здобувачам ІІІ курсу гуманітарного факультету, напрямку 034 - «Культурологія».
Цей курс являє собою одну з фундаментальних професійно––орієнтованих навчальних дисциплін для здобувачів–гуманітарієв.
Метою викладання курсу «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА» є введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять про сучасну національну культуру, її елементи та їхній взаємозв’язок, завдяки якому можливе подальше теоретико––аналітичне вивчення культурних процесів, а також аналіз основних підходів до вивчення інших курсів за цим напрямком. Беручи до уваги фахову специфіку, пов’язану з природою культурології як синтетичного гуманітарного знання, вдається доцільним викладати сучасну українську культуру, як перш за все, складову частку світового культурного процесу. Курс «Сучасна української культури» має на меті формування не тільки глибокого розуміння сучасної культури як такої і використання набутих компетентностей і навичок в професійній діяльності і повсякденному житті, але й цілісного особистісного ставлення до сучасної культури і її феноменів і швидкоплинних змін, а також розуміння шляхів розвитку і сучасних проблем фундаментальної та прикладної культурології в контексті культури. Курс спрямований на розвиток аналітичного і художнього мислення здобувачів, усвідомлення складних процесів сучасного культурно-мистецького життя України та світу; на засвоєння знань з історії основних видів мистецтва, опанування ними магістральних напрямків розвитку художньої культури світу, формування знань щодо взаємозв’язку культури з економічними, політичними й іншими суспільними процесами, спiввiдношення загальнолюдських та нацiональних культурних цiнностей, традицiй та новацiй у культурі.
Головним об’єктом вивчення курсу «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА» є художньо–культурні, національні, соціальні процеси, які проходять в Україні. Курс репрезентує функціонально–історичний огляд основних методологічних засад та категоріального апарату історії та теорії культури, розглядає їхні взаємозв’язки, зокрема можливості знакового втілення через структурні елементи та механізми культури.
Головним завданням вивчення дисципліни є формування теоретико-методологічних уявлень здобувачів про сучасну вітчизняну культуру як про семіотичну систему, що опосередковує уявлення наших попередників та сучасників про культурний всесвіт, та своє місце в ньому.
Під час семінарських занять, здобувачі повинні знати: новітні події в різних галузях українського мистецтва (театральне, музичне, хореографічне, архітектура та скульптура, кіномистецтво, декоративно–прикладне) та вміти аналізувати культурні феномени та конкретні тексти сучасної української культури.
Програма навчальної дисципліни «Сучасна українська культура» є нормативним документом національного університету «Одеська політехніка», що розроблена кафедрою культурології та філософії культури на основі освітньої-професійної програми відповідно до навчального плану першого (бакалаврського) рівня вищої освіти для здобувачів спеціальності 034 – культурологія денної та заочної форм навчання. Дисципліна викладається для здобувачів ІІІ курсу першого (бакалаврського) рівню вищої освіти, з 1 по 15 тиждень і складається з лекційних та практичних занять і самостійної роботи здобувачів. Згідно навчального плану має закінчуватися заліком, та передбачає написання курсової роботи.
Завдання вивчення дисципліни:
- дати уявлення про світові культурні процеси на різних етапах її історичного розвитку;
- повідомити про фундаментальні досягнення культур народів, які проживали і мешкають сьогодні;
- поінформувати здобувачів про кожну з історичних епох у розвитку культури, їх спадкоємні зв’язки та взаємовплив;
- надати знання, необхідні для розуміння специфіки розвитку культури нашої держави в контексті світової культурної динаміки;
- створити проблемну ситуацію для вирішення важливих питань сучасної культури;
- використовувати проекту діяльність для створення прогнозування щодо розвитку культурних процесів в сучасності.
-ознайомити здобувачів з основними історичними періодами становлення культури, закономірностями її функціонування і розвитку,
-формування у здобувачів поглибленого розуміння фундаментальних понять і категорій сучасної української культури,
-оволодіння сучасними методами культурологічного аналізу,
-розуміння тенденцій сучасних соціокультурних трансформацій у світовій культурі.
В результаті вивчення дисципліни здобувач має знати:
-місце та значення регіональної сучасної української культури в системі світової культури;
-зіставлення культурних явищ національної культури з відповідними процесами та періодами світової культури;
-світоглядні тенденції, які притаманні сучасній культурі.
В результаті вивчення дисципліни здобувач має вміти:
-визначати роль і місце окремої культурної спільноти в світовій цивілізації, пояснити історичну специфіку ;
-аналізувати тенденції новітніх соціокультурних трансформацій та сучасних культурологічних процесів, які стосуються як історії світової культури;
-обґрунтовувати власні світоглядні позиції на основі знань світової історико-культурної спадщини.
ТЕМАТИКА ТА ВИДИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття.
Лекція № 1. Поняття «сучасна культура», «українська культура», «культура України». Обсяг та зміст курсу як проблема термінологізації та диференціації. Поняття «полікультурності» та «монокультурності». Основні методики аналізу сучасної української культури: герменевтика та семіотика. Поняття «ментальність» та «менталітет». Їх спільне та відмінне. Проблеми дослідження національного характеру. Архетипи української культури.
Лекція № 2. Поняття «діаспори» та умовна статистика перебування українців за кордоном. Основні передумови початку переселення Українців. Основні хвилі міграції. Хронологічний огляд. Наслідки міграційних процесів для загальної культури України. Головні форми збереження української культури за кордоном. Головні осередки розвитку української культури та видатні українські постаті.
Лекція № 3. Світові релігії на теренах України. Поняття «сакралізації» та «секуляризації». Основні риси, тенденції та проблеми релігійної культури. Православні та нетрадиційні релігійні конфесії в Україні. Релігійно–територіальна локалізація релігійного життя в Україні.
Лекція № 4. Характеристика головних напрямків та стилів мистецтва України.
Лекція № 5. Історія розвитку театру в Україні. Етапи становлення українського театру. Класифікація жанрів і тем в українському театрі. Стилі, напрямки і форми українського театру. Феномен театру в сучасній Україні.
Лекція № 6. Етапи становлення мистецтва архітектури та скульптури в Україні. Архітектура «українського бароко», козацької доби. Оборона архітектура України. Розвиток мистецтва архітектури та скульптури в сучасній Україні. Класифікація форм та стилів сучасного архітектурного мистецтва.
Лекція № 7. Образотворче мистецтво сучасної України. Образотворче мистецтво української діаспори. Основні українські періодичні видання з питань розвитку візуальних мистецтв. Основні форми культурного процесу в царині візуальних мистецтв (київський Арт–майдан, всеукраїнські фестивалі, бієнналє, пленери тощо).
Лекція № 8. Спонсорство, благодійність і меценатство в Україні. Альтернативні культурні структури. Недержавні структури –– суб’єкти художнього процесу. Державна система управління культурним процесом. Державні заклади культури і принципи їхнього функціонування. Основні творчі спілки України, їх діяльність.
Лекція № 9. Історія розвитку кіномистецтва в Україні. Етапи становлення українського кіно. Класифікація жанрів і тем в українському кіно. Стилі, напрямки і форми українського кіно. Традиції діяльності кіностудії в Україні. Феномен кіномистецтва в сучасній Україні.
Лекція № 10. Історія розвитку музичного мистецтва в Україні. Етапи становлення української музики. Класифікація жанрів і тем в українському театрі. Стилі, напрямки і форми українського театру. Шоу–бізнес в Україні. Шоу–бізнес як феномен культури. Основні економічні проблеми шоу––бізнесу в Україні.
Лекція № 11. Історія розвиту хореографічного мистецтва в Україні. Етапи становлення українського танцю. Класифікація жанрів і шкіл в українському танцювальному мистецтві. Стилі, напрямки і форми українського танцю.
Лекція № 12. Історія виникнення та зародження садово–паркового мистецтва. Поняття «сади» та «парки». Характерні риси та ознаки. Класифікація парків та садів. Етапи зародження садово–паркового мистецтва в Україні. Сучасний стан розвитку інфраструктури садово–паркового мистецтва. Закони та державна підтримка галузі. Функції садово–паркового мистецтва.
Лекція № 13. Історія виникнення та зародження ДПМ. Класифікація видів ДПМ в Україні. Стан сучасного розвитку ДПМ. Нові імена, нові галузі ДПМ. Регіональна культура: особливості декоративно–прикладного мистецтва. Прикладні види мистецтва. Символ і знак в сучасній культурі. Семіотика сьогоднішнього культурного простору.
Лекція № 14. Музеї сучасної України. Класифікація музеїв. Тематика і напрямок роботи сучасних музеїв. Діяльність музеїв України як форма збереження генетичної пам’яті українців.
Лекція № 15. Інфраструктура бібліотечного діла в Україні. Роль та місце бібліотек серед нових інформаційних носіїв. Відомі бібліотеки на Україні. Видавнича справа в Україні: витоки та етапи становлення. Перші друкарі. Відомі постаті минулого та сучасні майстри. Книжкові фестивалі та ярмарки.
Практичні заняття для денної форми здобуття освіти
Практичне заняття 1. Поняття «сучасна культура», «українська культура», «культура України». Хронологічні рамки поняття «сучасна українська культура». Поняття «полі культурності» та «монокультурності».
Мета заняття: Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію.Засвоїти основні поняття курсу в різних аспектах. Опанувати основні методики аналізу сучасної української культури: герменевтика та семіотика. Проаналізувати полікультурну ситуацію українського духовного простору. Розглянути напрямки діяльності національних меншин в Україні.
Практичне заняття 2. Стилі сучасного українського мистецтва. Соцреалізм та постмодернізм. Українська нова драма. Конформізм і нонконформізм як явище культури 60–х років. Ігровий характер мистецтва постмодернізму.
Мета заняття: Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Охарактеризувати стилі сучасної української культури, навчитися розпізнавати та аналізувати різні стилі.
Практичне заняття 3. Сучасний український театр. Історія розвитку театру в Україні. Етапи становлення українського театру. Класифікація жанрів і тем в українському театрі. Стилі, напрямки і форми українського театру. Українські театральні фестивалі. Пошук і експеримент у сучасному українському театрі. Театральний процес в сучасній Україні. Творчість сучасних українських режисерів.
Мета заняття: Уміти враховувати знання процесів соціально-політичної історії України, правових засад та етичних норм у професійній діяльності. Проаналізувати місце та роль українського театру в формуванні національного простору. Феномен театру в сучасній Україні.
Практичне заняття 4. Благодійність та меценатство в сучасній Україні. Державна система управління культурним процесом. Державні заклади культури і принципи їхнього функціонування. Основні творчі спілки України, їх діяльність. Альтернативні культурні структури. Недержавні структури –– суб’єкти художнього процесу. Феномен спонсорства, благодійність і меценатство в Україні.
Мета заняття: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Проаналізувати місце та роль благодійних організацій в Україні.
Практичне заняття 5. Розвиток музики та хореографії в Україні. Основні творчі спілки України, їх діяльність.
Мета заняття: Навчитися критичного осмислювати, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію, аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Вміти визначати ступінь цінності та унікальності об’єктів культури у українському та міжнародному контекстах, розуміти та інтерпретувати джерела культури (писемні, речові, візуальні) з урахуванням різних контекстів (історичного, соціального, антропологічного, політичного, релігійного, екологічного тощо).
Практичне заняття 6. Розвиток та становлення українського кіномистецтва. Етапи становлення українського кіно. Класифікація жанрів і тем в українському кіно. Стилі, напрямки і форми українського кіно. Традиції діяльності кіностудії в Україні. Творчість сучасних українських режисерів. Українські кіно фестивалі.
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Розкрити специфіку і феномен кіномистецтва в сучасній Україні.
Практичне заняття 7. Садово–паркове мистецтво України. Поняття «сади» та «парки». Характерні риси та ознаки. Класифікація парків та садів. Структура діяльності в сучасному садово–парковому мистецтві. Етапи зародження садово–паркового мистецтва в Україні. Закони та державна підтримка галузі. Форми та засоби збереження культури садово–паркового мистецтва. Функції садово–паркового мистецтва. Ландшафтний дизайн як ланка садово–паркового мистецтва
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Розглянути основні етапи виникнення садово–паркового мистецтва в Україні, охарактеризувати основні напрямки роботи, види діяльності садово–паркового мистецтва.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття.
Лекція № 1. Поняття «сучасна культура», «українська культура», «культура України». Обсяг та зміст курсу як проблема термінологізації та диференціації. Поняття «полікультурності» та «монокультурності». Основні методики аналізу сучасної української культури: герменевтика та семіотика. Поняття «ментальність» та «менталітет». Їх спільне та відмінне. Проблеми дослідження національного характеру. Архетипи української культури. Поняття «діаспори» та умовна статистика перебування українців за кордоном.
Лекція № 2. Світові релігії на теренах України. Поняття «сакралізації» та «секуляризації». Основні риси, тенденції та проблеми релігійної культури. Православні та нетрадиційні релігійні конфесії в Україні. Релігійно–територіальна локалізація релігійного життя в Україні. Характеристика головних напрямків та стилів мистецтва України
Практичні заняття для заочної форми здобуття освіти
Практичне заняття 1. Садово–паркове мистецтво України. Поняття «сади» та «парки». Характерні риси та ознаки. Класифікація парків та садів. Структура діяльності в сучасному садово–парковому мистецтві. Етапи зародження садово–паркового мистецтва в Україні. Закони та державна підтримка галузі. Форми та засоби збереження культури садово–паркового мистецтва. Функції садово–паркового мистецтва. Ландшафтний дизайн як ланка садово–паркового мистецтва
Мета заняття: Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Розглянути основні етапи виникнення садово–паркового мистецтва в Україні, охарактеризувати основні напрямки роботи, види діяльності садово–паркового мистецтва.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА ЗДОБУВАЧІВ
Індивідуальна робота для денної форми навчання – виконання курсової роботи.
Тему курсової роботи здобувач обирає самостійно, але обговорює її з викладачем. Текст курсової здається викладачу не пізніше, ніж за тиждень до захисту.
Вимоги до підготовки та оформлення курсового проекту
Метою виконання курсового проекту є набуття знань з «Сучасної Українськой культури», вмінь і навичок самостійного наукового дослідження на певну тему, творчо перероблені на основі знайомства з науковою та методичною літературою, оригінальними текстами, аналізу та узагальнення матеріалу, формулювання власних висновків і пропозицій.
Етапи виконання КП: 7 тиждень – здобівачи зобов’язані показати Вступ, Список літератури, 1 розділ. 13–14 тиждень – захист КП. Захист проекту здійснюється відповідно до графіка навчального процесу.
При виконанні курсової роботи здобувач не тільки глибше вивчає найбільш складні проблеми навчальної дисципліни, але й вчиться доповідати про результати своєї праці, набуває навички в оформленні документації.
Підготовка реферату містить такі етапи:
• Вибір теми.
• Підбір і вивчення спеціальної літератури.
• Складання плану курсової робот.
• Викладення змісту (основної частини ) курсового проекту.
• Оформлення курсового проекту.
• Усний виклад курсового проекту.
«Підбір і вивчення спеціальної літератури» починається зі складання загального уявлення про обрану тему за допомогою конспекту лекцій, навчального посібника, відповідного розділу підручника. Після цього слід серйозну увагу приділити підбору і вивченню літератури за запропонованим списком, що наведений після кожної теми, а також самостійно підібраної внаслідок вивчення бібліографії за обраною тематикою.
«План курсового проекту» відображає такі його складові:
o Вступ – містить сформульовані у стислій формі актуальність, наукову і практичну значимість обраної теми, її місце в структурі курсу, головні питання змісту, відображення досліджуваного питання в літературі та мету дослідження.
o Зміст (основна частина) курсової роботи – складається з розділів та підрозділів, в яких послідовно розкриваються всі питання теми. Назви теми, розділів та підрозділів не повинні повторюватися.
o Висновки – наводиться підсумок дослідження, перераховуються ключові питання, надаються оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної тематики, наукове та практичне значення проведеної роботи. Результати дослідження повинні бути сформульовані чітко і лаконічно.
o Список використаної літератури містить джерела, які використовувались при написанні реферату, і не входить у загальну кількість сторінок, хоча і підлягає нумерації.
«Викладення змісту курсового проекту» передбачає відповідність між змістом та її планом, узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу, аналітичне викладення різних концепцій, власне розуміння даного питання, тощо. Слід звернути увагу студента на необхідність творчої переробки використаної літератури та аргументованого, конкретного викладу основних теоретичних положень. Цитати з літературних та наукових джерел в автентичному формулюванні наводяться з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора, вони обов’язково супроводжуються посиланнями на ці джерела.
«Оформлення курсового проекту» містить вимоги і приклади оформлення титульного листу і сторінок тексту, його складових частин, списку використаної літератури.
«Усний виклад курсового проекту» містить рекомендації відносно складання доповіді в стислій тезовій форми.
ФОРМИ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-ти індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються як письмово, так і в усній формі. Полягають вони в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань 40 б.
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування чи письмово. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів, а загалом 60 б (для очної форми навчання).
3) Написання та захист курсової роботи – загальна оцінка 100 б.
4)Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. Максимальна оцінка, яка може вважатися «зараховано» - 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти – бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 б. Робота містить 4 питань теоретичних (кожне питання по 5 бали, загалом 20 б), та 2 практичних завдання (кожне питання по 15 б, загалом – 30 б).
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання не менше, ніж 1 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді виконується самостійно, з посиланнями на джерела.
Практична частина полягає в створенні презентації з теми дослідження та вирішення проблемних та творчих ситуацій.
Термін подання виконаної КР на перевірку не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Написання та захист курсової роботи – загальна оцінка 100 б.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач - 100 б. Максимальна оцінка, яка може вважатися «зараховано» - 60 балів.