Сучасні культурологічні теорії

Курс «Сучасні культурологічні теорії» є однією з фундаментальних теоретичних дисциплін і в той же час частиною циклу курсів з історії та теорії культури, що утворюють загальну основу підготовки студентів-гуманітаріїв до наукової та практичної діяльності у царині культури.
Метою вивчення дисципліни є введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять з культурології, аналіз сучасних теоретичних моделей, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення сучасних культурних феноменів. В процесі освоєння курсу студенти повинні отримати уявлення про основи теорії культури ХХ ст., а також про основні школи, напрямки, концепції сучасної культурології. Важливе значення в курсі приділяється удосконаленню навичок аналізу текстів з теорії культури та вмінню орієнтуватися в основних напрямках сучасної культурологічної думки.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– формування знань студента про сучасні культурологічні концепції;
– усвідомлення теоретичних моделей культури як підґрунтя різноманітних культурно-історичних феноменів;
– формування уявлень про форми самосвідомості сучасної європейської культури;
– наробіток навичок аналізу текстів з теорії культури.
Унаслідок вивчення курсу студент повинен: розуміти теоретичні характеристики розвитку культури ХХ ст., орієнтуватись в основних сучасних концепціях культури, усвідомлювати їх логіку, володіти основними поняттями та термінами сучасної культурології, вміти аналізувати тексти з теорії культури та з теоретичних позицій осмислювати сучасні культурні феномени.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Ствердження теорії культури як самостійної науки. Перший етап формування філософської культурології».
Лекція 2. «Методологія досліджень культури в “філософії життя” В. Дільтея і Г. Зіммеля».
Лекція 3. «Проблема локальності та взаємодії культур в дослідженнях О. Шпенглера і А. Тойнбі».
Лекція 4. «Теоретико-пізнавальні проблеми культурології у працях філософів баденської школи неокантіанства (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт)».
Лекція 5. «Світ культурі у філософії М. Вебера і Е. Кассірера».
Лекція 6. «Формування поняття “культура” у соціальній та культурній антропології».
Лекція 7. «Погляд на культуру у психоаналітичній теорії З. Фройда».
Лекція 8. «Теорія колективного несвідомого К. Г. Юнга».
Лекція 9. «Уявлення про культуру в екзистенціалізмі (К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю)».
Лекція 10. «Концепції культури як гри (Й. Хейзінга, Е. Фінк)».
Лекція 11. «Діалогічні теорії культури (М. Бубер, Ю. Хабермас)».
Лекція 12. «Герменевтичні теорії культури (В. Дільтей, Г. Г. Гадамер, П. Рікер)».
Лекція 13. «Культурологічна проблематика у феноменології (Е. Гуссерль, М. Гайдеггер)».
Лекція 14. «Структуралістські теорії культури (К. Леві-Строс, Ж. Лакан, Р. Барт)».
Лекція 15. «Пост структуралістські дослідження у сфері культури (Ж. Дерріда, Ж. Бодріяр, Ж.-Ф. Ліотар)».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Культурологічні проблеми у «філософії життя» Ф. Ніцше».
Мета заняття: Одержання навичок з аналізу творчості Ніцше, посткласичної культурної парадигми, обміркуванні ідеї філософа, що вийшли у контекст сучасної західної культури.
Практичне заняття №2. «Філософія культури у працях О. Шпенглера та А. Тойнбі».
Мета заняття: Одержання навичок з аналізу культурологічних проектів О. Шпенглера та А. Тойнбі, аналізу проблем взаємодії культур, взаємовідношення понять «культура» та «цивілізація».
Практичне заняття №3. «Методологія досліджень культури в філософії В. Дільтея».
Мета заняття: Одержання вмінь в аналізі базових настанов герменевтичної методології дослідження культури.
Практичне заняття №4. «Проблеми культури у філософії неокантіанства».
Мета заняття: Оволодіти методами неокантіанської стратегії гуманітарного знання.
Практичне заняття №5. «Аналіз культури в роботах М. Вебера та Е. Касірера».
Мета заняття: Отримання навичок аналізу концепції культури як системи символічних форм; у простеженні методологічних принципів аналізу культури в соціології М. Вебера.
Практичне заняття №6. «Антропологічна традиція у дослідженні культури».
Мета заняття: Придбання навичок у аналізі антропологічних концепцій та використанні методик вивчення феноменів культури.
Практичне заняття №7. «Психоаналітична традиція дослідження культури».
Мета заняття: Придбання навичок аналізу специфіки психоаналітичних поглядів на культуру; аналізу фрейдистської та юнгіанської концепцій культури.
Практичне заняття №8. «Екзистенціалістський поворот в культурі».
Мета заняття: Отримання вмінь аналізу формування в екзистенціалізмі сучасних культурних моделей.
Практичне заняття №9. «Концепції культури як гри (Й. Хейзінга, Е. Фінк)».
Мета заняття: Формування знань з засадами ігрових теорій культури.
Практичне заняття №10. «Діалогічні теорії культури ( М. Бубер, Ю. Хабермас)».
Мета заняття: Одержання вмінь використання засадничих ідей школи «діалога культур» в міжкультурному співробітництві.
Практичне заняття №11. «Герменевтика як стратегія гуманітарного знання».
Мета заняття: Сформувати вміння щодо аналізу герменевтики як теорії інтерпретації культурних текстів.
Практичне заняття №12. «Феноменологія як стратегія культурологічного аналізу».
Мета заняття: Сформувати навички з виявлення особливості феноменологічного методу та його застосування в аналізі культури.
Практичне заняття №13. «Аналіз походження та функціонування системних об’єктів культури в структуралізмі».
Мета заняття: Придбати навички у поясненні методологічних засад структуралізму, аналізі їх ефективності та обмеженості щодо аналізу культурних текстів.
Практичне заняття №14. «Р. Барт: поширення структуралістських методів на аналіз культури».
Мета заняття: Оволодіти дослідженням функціонування та трансформації структуралістської стратегії.
Практичне заняття №15. «Постструктуралістські концепції культури».
Мета заняття: Отримання знань щодо спектру постструктуралістських досліджень культури та базовими настановами постмодерну.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Ствердження теорії культури як самостійної науки. Перший етап формування філософської культурології».
Лекція 2. «Методологія досліджень культури в “філософії життя” В. Дільтея і Г. Зіммеля».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Культурологічні проблеми у «філософії життя» Ф. Ніцше».
Мета заняття: Одержання навичок з аналізу творчості Ф. Ніцше, посткласичної культурної парадигми, обміркуванні ідеї філософа, що вийшли у контекст сучасної західної культури.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Курсова робота
Мета курсової роботи: демонстрація знань та навичок здобувача вищої освіти з використання сучасної гуманітарної методології, основних філософських підходів до аналізу проблем, а також вміння створити власний інформаційно-культурний продукт (текст) аналітичного або дослідницького характеру з відповідної тематики. Виконання курсової роботи складається з 4 етапів:
1 етап (2-3 тиждень) − вибір та затвердження теми, попередній огляд наукових джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень) − визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки КР;
3 етап (8-12 тиждень) − отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту та підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень) − публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.
Перелік тем курсових робіт щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засіданні кафедри культурології та філософії культури.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 15 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Курсової роботи, яка максимально оцінюється в 100 балів. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
3) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких оцінюється у 30 балів. Модульні контрольні роботи проводяться письмово. Білет до модульної контрольної роботи №1 та №2 з теоретичної та практично-теоретичної частини. Теоретична частина містить одне тестове завдання, яке оцінюється в 10 б. Практично-теоретична частина містить одне завдання, яке оцінюється в 20 б.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично- теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 80 балів.
Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів.
Виконання курсової роботи, яка максимально оцінюється в 100 балів. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично- теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.