Культурна антропологія

Мета викладання навчальної дисципліни: формування у здобувачів вищої освіти цілісного уявлення про людину як культурну істоту, про взаємозв’язок біологічного, соціального та культурного в її природі; розвиток здатності аналізувати культурні процеси та явища в їхньому антропологічному вимірі, усвідомлювати роль культурної різноманітності та цінність мультикультуралізму у сучасному світі.
Практичне значення та використання отриманих знань:
 формування навичок критичного осмислення соціокультурних явищ;
 уміння виявляти, узагальнювати та систематизувати інформацію з різних джерел (писемних, візуальних, усних);
 здатність аналізувати ефективність культурних політик, інституційних практик та технологій реалізації культурних ідей;
 оволодіння методами проведення польових і теоретичних антропологічних досліджень;
 здатність до розробки аналітичних та творчих проєктів у сфері культури й міжкультурної комунікації.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Предмет, методи та становлення культурної антропології.
Лекція 2. Культура як об’єкт антропологічного аналізу.
Лекція 3. Класичні теоретичні школи антропології.
Лекція 4. Людина як біосоціокультурна істота.
Лекція 5. Мова, символи і комунікація у культурній антропології.
Лекція 6. Міф, ритуал та обряд у культурній антропології.
Лекція 7. Релігія і сакральне як культурні феномени.
Лекція 8. Економічні й політичні системи в культурному контексті.
Лекція 9. Сім’я, спорідненість і гендер у культурній антропології.
Лекція 10. Людина і простір: антропологія місця та тіла.
Лекція 11. Урбаністична та медіаантропологія.
Лекція 12. Міграція, глобалізація і транснаціональні культури.
Лекція 13. Культурна ідентичність і мультикультуралізм.
Лекція 14. Сучасні напрями культурної антропології.
Лекція 15. Антропологічні перспективи майбутнього.
Практичні заняття
Практичне заняття №1. Вступ до культурної антропології.
Мета: розуміти предмет і завдання антропології, окреслити відмінності між культурною, соціальною та фізичною антропологією.
Практичне заняття №2. Аналіз моделей культури.
Мета: формувати навички порівняльного аналізу основних теорій культури (еволюціонізм, функціоналізм, структуралізм).
Практичне заняття №3. Міф, ритуал, символ: антропологічний підхід.
Мета: інтерпретувати ритуали та міфи різних культур як способи структурування соціальної реальності.
Практичне заняття №4. Соціальні інститути і спорідненість.
Мета: аналізувати типи родинних структур, виявляти їхній культурний зміст.
Практичне заняття №5. Культура повсякденності: тіло, простір, комунікація.
Мета: виявляти взаємозв’язки між тілесними практиками, соціальними ролями і культурними контекстами.
Практичне заняття №6. Глобалізація та культурна різноманітність.
Мета: оцінювати вплив глобалізаційних процесів на локальні культурні традиції, формувати толерантне ставлення до мультикультурності.
Практичне заняття №7. Антропологічне дослідження сучасності.
Мета: застосовувати методи спостереження, інтерв’ю та аналізу культурних практик у дослідженні актуальних соціокультурних явищ.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Предмет, методи та становлення культурної антропології.
Лекція 2. Людина і культура: взаємозв’язок біологічного, соціального та культурного.
Практичне заняття
Практичне заняття №1. Основні концепції культурної антропології.
Мета заняття: Сформувати у здобувачів освіти цілісне уявлення про предмет, методи та основні етапи становлення культурної антропології; навчити розрізняти культурну, соціальну та фізичну антропологію; розвинути навички аналізу культурних явищ крізь призму антропологічних підходів; сформувати здатність застосовувати отримані знання для самостійного осмислення процесів інкультурації, соціалізації та міжкультурної взаємодії.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує під час установчої лекції. Контрольна робота має творчий характер і передбачає самостійне опрацювання обраної теми з подальшим оформленням результатів у вигляді аналітичної презентації. Текст роботи повинен бути виконаний особисто здобувачем, без запозичень із навчальних посібників, конспектів лекцій чи використання технологій штучного інтелекту. Термін подання готової контрольної роботи для перевірки – не пізніше ніж за один місяць до початку екзаменаційної сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
 Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини, що оцінюється в 15 балів, та практичної частини, що оцінюється в 15 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
 Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 20 балів.
 Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.