Культура в умовах цифрової глобалізації

Дисципліну «Культура в умовах цифрової глобалізації», призначено для викладання здобувачам вищої освіти ІІІ курсу, 6 семестру ІГН Національного університету «Одеська політехніка», що навчаються за спеціальністю 034 – Культурологія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.
Мета вивчення дисципліни «Культура в умовах цифрової глобалізації» сприяти формуванню у здобувачів вищої освіти цифрових компетентностей і запровадження інноваційних стратегій необхідних для ефективного і якісного здійснення як професійної діяльності, так і життєдіяльності в цілому для інтеграції в актуальні світові та глобалізаційні процеси.
Завданнями дисципліни є:
– виробити комплекс знань у сфері цифрових технологій, необхідних для майбутньої професійної діяльності у обраній сфері;
– сформувати у здобувачів знання про ціннісне підґрунтя розвитку сучасних інформаційних технологій;
– показати найважливіші моральні проблеми, пов’язані з настанням епохи цифрових технологій;
– виявити різні тенденції впливу сучасних засобів масової комунікації на моральну свідомість особистості;
– познайомити здобувачів із моральними обмеженнями та моральними нормами, що існують на даний момент у сфері поширення інформаційних технологій.
В результаті вивчення дисципліни здобувач вищої освіти повинен знати:
– знати етичні аспекти впровадження цифрових технологій;
–– знати теоретичні основи цифрової культури;
– дослідити «цифрову культуру» як характеристику особистості;
– визначити основні складові цифрової компетентності та шляхи їх формування;
– розглянути сучасний стан цифрової трансформації в Україні (проблеми та перспективи) – проаналізувати підходи до створення «цифрової держави», «цифрової громади», «Smart city» тощо;
– розглянути та практично відпрацювати використання цифрових застосунків, зокрема тих, що можуть використовуватися в інформаційній, бібліотечній і архівній справах
– знати та використовувати основні норми, концепції та підходи при вирішенні етичних проблем у повсякденному житті так і у професійній діяльності.
В результаті вивчення дисципліни здобувач вищої освіти повинен вміти
-вміти збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо цифрового суспільства;
-вміти визначати та рефлексувати на професійно-етичну проблематику сучасного цифрового середовища;
- досліджувати та аналізувати механізми взаємозв’язку та взаємовпливу цифрової людини і цифрового суспільства;
-критично оцінювати можливості використання цифрових застосунків в сучасному професійному житті та навчанні;
-вміти використовувати понятійно-категоріальний апарат і культурологічні методи при дослідженні різних соціокультурній процесів, артефактів та текстів культури.
В результаті вивчення дисципліни здобувач вищої освіти повинен володіти:
– володіти та використовувати навички етичного аналізу професійного медіадискурсу;
- навичками розв’язання складних задачі й практичних проблем у галузі професійної діяльності культуролога або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій і методів культурології;
-комплексним підходом до вивчення явищ цифрової культури суспільства;
- принципами організації та проведення наукових досліджень;
-методами наукового дослідження та способами визначення його стратегії;
-методологічними знаннями та їх функціями впродовж дослідження;
-новими технологіями в цифровій антропології
З метою реалізації цих завдань шляхом аналізу стану цифрової культури сучасного суспільства, посилюється увага на інтегруванні теоретичних і прагматично-орієнтованих розділів курсу, ширшому використанні нових освітніх технологій, у т.ч. інформаційно-комунікаційних, науково- і навчально-популярних посібників, довідниково-енциклопедичних, комп'ютерних засобів.
Для рішення поставлених задач в чинній дисципліні інтегровано практично весь матеріал тих дисциплін, які було прочитано під час попереднього семестру бакалаврської підготовки та тих, що викладаються паралельно з даною дисципліною: «Візуальність в епоху цифрових технологій», «Кіберреальність як культурне середовище», «Антропологія міста», «Культурні та креативні індустрії міста», «Світоглядні парадигми в культурі», «Сучасна українська культура», «Теорія та практика арт-медіа». Курс має націлити майбутніх фахівців на осмислене і творче застосування отриманих знань в їх практичній діяльності.
Лекційні заняття
СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 1
Змістовий модуль 1. «Цифрова культура» як навчальна дисципліна. Базові категорії, феномени та артефакти цифрової культури [ 6.1. – 2,5,7, 10,15. 6.2 – 6-9 ]
Лекція 1. Визначення базових категорій цифрової культури
1.1.Значення термінології для наукових досліджень і представлення знань.
1.2. Основні категорії, що утворюють понятійне поле «цифрової культури».
1.3. Визначення ключових термінів «Цифрової культури» відповідно до підходів щодо її розгляду. «Конвергенція», «інтерактивність», «транспарентність».
1.4. Розгляд історії виникнення та еволюції понять «цифровізація суспільства», «цифрова культура», «цифрова економіка»
1.5. Глобалізація та постмодернізм як стратегія розвитку сучасного суспільства.
1.6.Характеристика культурологічного, філософського, економічного, педагогічного й інформатичного підходів до розгляду «цифрової культури».
Лекція 2. Основні поняття «Цифрової культури». Феномени та артефакти цифрової культури
2.1.Поняття «цифрових артефактів».
2.2. Аналіз останніх публікацій щодо феномену цифрової культури
2.3. Визначення сутності поняття «цифрова культура», взаємозв’язку між «цифровою культурою» та «цифровими технологіями», «інформаційна культура» та «електронна культура», «цифрова культура», «кіберкультура», «мережева культура інформаційного простору» тощо.
2.4. Цифрові компетентності. Цифрова грамотність.
Змістовний модуль 2.
Сучасні цифрові тренди у світі та в Україні. Цифрова гуманітаристика [ 6.1. – 7-13; 6.2 – 4,7,10,12,14]
Лекція 3. Цифрова гуманітаристика. Історію розвитку Digital Humanities
3.1.Цінності, методи та інструменти цифрових гуманітарних наук, відкритими інструментами цифрової гуманітаристики Voyant Tools, Omeka тощо
3.2.Основні рівні дослідницької інфраструктури для гуманітарних наук:
3.3.Основні цінностями цифрової гуманітаристики

Лекція 4. Сучасні цифрові тренди у світі та в Україні
4.1.Глобальні причини та сучасні тенденції розвитку цифрових інновацій в Україні та світі.
4.2.Цифрова трансформація суспільства та людини. Нові виклики
Змістовий модуль 3.
Синергетична парадигма взаємодії цифрової людини і цифрового суспільства. Етичні аспекти цифрової культури [ 6.1. – 1-13; 6.2 – 3-13]
Лекція 5. Інформатізація і цифровізація суспільства. Формування етичних норми спілкування.
5.1.Норми та правила поведінки у цифровому просторі
5.2.Етико-правові проблеми у кіберпросторі
5.3.Цифровий етикет Поняття етикету, його класифікація.
5.4.Принципи цифрового етикету.
5.5.Правила цифрового етикету при використанні гаджетів, листуванні електронною поштою, використанні месседжерів, позиціонуванні в соцмережах.
5.6. Інформаційна культура та академічна доброчесність

Лекція 6. Філософія «існування сучасної людини» в цифрових мережах
6.1.Інстраграм,Google і Facebook як образ життя мільйонів людей у цифровому місті
6.2.Відео у YouTube, Instagram, TikTok специфіка та інструменти створення
6.3. Філософія селфі
Змістовий модуль 4.
Масмедіа і медіакультура [ 6.1. – 2,5,7, 10,15. 6.2 – 6-9 ]
Лекція 7. Масова культура. «Віртуальна культура», «медіакультура».
7.1.Цифрова культура та штучний інтелект.
7.2.функції цифрової медіакультури: інформативну, комунікативну, нормативну, розважальну (релаксаційна), гносеологічну, інтеграційну
7.3.Культурологічний аспект візуальної медіакультури
7.4.Медіатехнології Інформаційно-психологічний вплив у ЗМК
7.5.Основні прийоми та технології створення медіатекстів
7.6.Медіатворчість і медіакомунікація в галузі медіатехнологій
СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 2
Змістовний модуль 5.
Комунікація в інтернет просторі та в цифровому суспільстві[ 6.1. – 1-13; 6.2 – 3-13]
Лекція 8. Поняття комунікації в цифровому суспільстві.
8.1. Етичні аспекти блогосфери
8.2.Цифровий сторітелінг інтерактивна часова вісь; інтерактивна мультимедійна стаття, інтерактивна просторова оповідь, сторімапа;
8.3.Історія-гра з розгалуженим сюжетом, цифровий комікс

Лекція 9. Цифрова культура та якісне споживання інформації
9.1.Інформаційна гігієна, інформаційна дієта, медіаграмотність і критичне мислення.
9.2.Цифрова культура та креативність.
9.3.Алгоримічне мислення та культура як основа цифрової культури особистості.
9.4..Креативність як soft skill особи в цифрову епоху
Змістовний мод уль 6.
Цифрова культурна спадщина[ 6.1. – 7-13; 6.2 – 4,7,10,12,14]
Лекція 10. Мистецтво та культура в «цифровому полі сучасності»
10.1Театральне мистецтво вплив розвитку інформації та цифровізації
10.2. Література. вплив розвитку інформації та цифровізації
10.3.Людиноцентризм цифровізації: «інформаційне тіло», «цифровий двійник», «цифровий слід», «цифрова спадщина»
Лекція 11. Цифрова культура та діджиталізація туристичної діяльності
11.1. Віртуальний туризм
11.2.Цифрові та електроні застосунки, відео тури
11.3. Діджиталізація туристичного продукту
11.4. можливості просування та реклами туристичного продукту
Змістовний модуль 7.
Розумні технології «умного» міста [ 6.1. – 1-13; 6.2 – 3-13]
Лекція 12.Smart Сity: розумні технології сучасного міста
12.1.Концепції розумної інтеграції інформаційних і комунікаційних технологій.
12.2.Інфраструктура Smart City (Smart Energy, Smart Water, Smart Buildings, Smart Transportation, Smart Government)
12.3.Іноземний і вітчизняний досвід Smart City
Змістовний модуль 8.
Сучасна цифрова освіта та самоосвіта. Цифрові сервіси та застосунки[ 6.1. – 2,5,7, 10,15. 6.2 – 6-9 ]
Лекція 13. Цифрові інструменти викладача
13.1. Розгляд цифрових застосунків і програми для презентацій навчального матеріалу та створення інфографіки (Piktochart, Venngage, Creately, Canva).
13.2. Застосунки для спільної роботи під час навчання.
13.3. Онлайн тренажери для навчання.
13.4. «Мої улюблені застосунки для самоосвіти та розвитку»
Лекція 14. Характеристика та тестування додатків для створення тестів, завдань, вікторин (Google Форми, Loop, Online Test Pad, Quizizz).
14.1.Основні інтернет-сервіси та їх значення у цифровому середовищі.
14.2. Сервіси веб 2.0.
14.3. «Застосунки»: типи, види, особливості використання.
14.4.Деякі аспекти університетського навчання
Лекція 15. Характеристика та тестування онлайн-інструментів для створення ігрових вправ (Learning Apps, Kahoot!).
15.1.Додаткові цифрові інструменти (інструменти для створення скрайбінгу та ментальних карт).
15.2. Цифрові інструменти для освіти (Сервіси Google).
15.3. Застосунки для спільної роботи під час навчання.
15.4. Онлайн тренажери для навчання.
Змістовні модулі, які виносяться на установчі лекції для здобувачів заочної форми навчання. Оскільки за планом ІДЗО курс «Культура в умовах цифрової глобалізації» викладається протягом семестру, на установчу сесію виносяться ЗМ 8.
Практичні заняття
Мета практичних занять полягає у:
− вміти самостійно аналізувати світоглядні процеси;
− формуванні та розвитку комплексу знань, умінь та навичок, що складають відповідні професійні компетентності бакалавра культуролога, які слугуватиме підґрунтям для його практичної роботи в професійній сфері;
− оволодіти категоріальним апаратом гуманітарного знання;
− застосовувати у практичній роботі рекомендацій щодо формування ідеальної норми і повсякденної практики, традиції та інновації, конкретні стратегії досягнення цілей;
− вміти застосувати знання при вирішенні конкретного завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою;
− описувати віртуальну реальність та її смисли;
− досліджувати трансформацію систем цінностей людини під впливом цифрової глобалізації;
− визначати культурологічне та філософське підґрунтя цифрової культури
− охарактеризувати головні терміни курсу та їх характеристики
- сформувати комплексне уявлення про цифрову культуру як складний і багатоаспектний соціальний феномен, уміння cистемно аналізувати і критично оцінювати артефакти цифрової культури;
- систематизувати знання про тенденції розвитку медіа в цифровому суспільстві;
- сформувати уміння комунікувати та взаємодіяти в медіапросторі на засадах цифрового етикету;
- розвинути навички роботи з інструментами для створення і редагування цифрового медіаконтенту в різних форматах
Методологічна мета практичних занять з дисципліни «Культура в умовах цифрової глобалізації» – формування у здобувачів системного підходу до аналізу сучасних культурологічних проблем, крізь призму інформаційних технологій, антропології, комунікації тощо. Предметом дисципліни є комунікативні, соціальні, етичні та технологічні аспекти цифрової культури.
На практичних заняттях здобувачі використовують здобуті знання у професійній діяльності, навчаються критично осмислювати сучасні проблеми інформаційної культури та мистецтва, розуміти потреби суспільства та прогнозувати нові тенденції в культурі, а також вироблення навичок застосування засвоєних знань, різноманітних підходів до дослідження світоглядних проблем на практиці. Здобувачі розуміють суть цифрових трансформацій в соціумі та їхні наслідки формування «людини в цифровому форматі».
На практичних заняттях здобувачі закріплюють знання, які одержують на лекціях, при роботі з джерелознавчою базою, підручниками, посібниками та методичними матеріалами, набувають навичок розв'язання основних типів завдань, які наведені в таблиці 3.3
Поточний контроль
Поточний контроль – контрольні заходи, які здійснюються впродовж семестрових модулів з метою оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти.
Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачами та здобувачами вищої освіти; перевірка готовності сприйняття здобувачами навчального матеріалу дисципліни, оцінювання рівня досягнення ними програмних результатів навчання, управління їх навчальної мотивацією.
В процесі поточного контролю оцінюється СРЗ над досліджуваним матеріалом: повнота виконання завдань, рівень засвоєння навчальних матеріалів та окремих розділів навчальної дисципліни, робота з додатковою літературою, вміння і навички індивідуальних презентацій, оволодіння практичними навичками аналітичної, дослідницької роботи тощо.
Поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних завдань, оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів; мінімальна сума, що дозволяється здобувачу складати іспит – 60 балів). Отримані здобувачем бали за окремі практичні заняття враховуються в процесі накопичення підсумкових балів з даної навчальної дисципліни.
Семестровий модуль завершується модульною контрольною роботою (МКР). Модульна контрольні роботи є обов’язковою формою поточного контролю, що виконується у відповідності до графіка освітнього процесу. Модульна контрольна робота виконується в інтерактивній формі (з використанням засобів інформаційних дистанційних технологій – Google Forms, ZOOM). Модульний контроль передбачений у вигляді обов’язкової письмової роботи (або може проходити у вигляді тесту). Модульна контрольна складається з 2 питань (теоретичного та практичного), які відповідають 3 темам модулю. Питання для розкриття здобувач може обрати сам з переліку питань до семінарських або практичних занять і самостійної роботи.
МКР з дисципліни «Цифрова культура в умовах глобалізації» виконується на 8-му та 15-му тижнях 6-го семестру. При написанні модульної контрольної здобувач має користуватися усіма можливими каналами пошуку інформації та інформаційними матеріалами, що також буде характеризувати рівень сформованості його інформаційної культури та культури академічної доброчесності. Критеріями оцінки модульної контрольної роботи є: повнота, правильність і обґрунтованість подачі матеріалу, коректна робота з джерелом (джерелами), чітке розуміння понять, вміння робити власні висновки та узагальнення.