Кіберкультура

Мета вивчення дисципліни: опанування майбутніми бакалаврами поняття «цифровізація» та «цифрова культура», як головного тренду розвитку соціокультурного процесу, який визначає розвиток культури у суспільстві, заснований на переході до цифрового формату подання інформації. У процесі вивчення курсу увага зосереджується на засвоєнні знань з таких питань: розуміння людини в інформаційно-культурному середовищі та методологічні підходи до дослідження цифрової культури; вивчення категорійного апарату кіберкультури та поєднання технічного розуміння цифрових систем з культурологічними методами дослідження; аналіз ролі та місця кіберкультури в інформаційному суспільстві, осмислення кіберпростору як нового соціокультурного середовища існування людини; вивчення впливу кіберпростору на трансформацію людини та культурологічні концепції віртуальної реальності; дослідження соціокультурних аспектів формування ідентичності у відеоіграх та образу «кіборга» в сучасній культурі; аналіз культурної взаємодії з кіберпростором і кіберреальністю у процесі інформаційно-комунікаційних технологій; осмислення сучасних технологій та їхнього впливу на збереження культурної спадщини та формування цінностей цифрового суспільства. А також:
1. Уміння виявити основні концепції та ідеології в кіберкультурі, а також зрушення, викликані технологіями.
2. Формування у здобувачів вищої освіти сучасного рівня інформаційної та комп'ютерної культури.
3. Дослідження цифрової гуманітаристики, використовуючи комп’ютерні інструменти.
4. Формування нових можливостей для накопичення та візуалізації соціокультурної інформації, інтерактивного аналізу даних. Такі дослідження та методи допомагають зберегти культурний спадок за допомогою цифрових технологій.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– формування критичного мислення у здобувачів щодо цифрових технологій та кіберпростору;
– розкрити багатоаспектність феномену «кіберкультура»;
– визначити поняття «кіборг», «кіборгизація», «кіберкультура»;
– представити основні теоретичні дослідження кіберкультури та дослідити найважливіші особливості сучасного етапу розвитку, де відбувається бурхливий процес в інфокомунікаціях та когнітивних технологіях;
– сформувати у здобувачів вищої освіти поглиблені знання, уміння і навички культурної взаємодії з кіберпростором та кіберреальністю в процесі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);
– розглянути соціокультурні феномени сучасного інформаційного простору, предметами яких виступають суспільні новоутворення в мережі Інтернет;
– проаналізувати концепцію «постлюдини» крізь наратив кіберкультури, окреслити особливості створення ідентичності в кіберпросторі;
– критично осмислювати межі між людьми та машинами і поняття «кіборг», «кіберорганізм», «гуманізм» та реконфігурацією тіла щодо машини.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет та завдання курсу «Кіберкультура». Людина в інформаційно-культурному середовищі. Цифрова культура як область міждисциплінарних досліджень: методологічні підходи та тенденції розвитку».
Лекція 2. «Категорійний апарат «кіберкультури», поєднання технічного розуміння цифрових систем з культурологічними методами дослідження».
Лекція 3. «Цифрова гуманітаристика: роль та місце кіберкультури в інформаційному суспільстві. Кіберпростір як нове соціокультурне середовище існування людини».
Лекція 4. «Кіберкультура в контексті розвитку сучасного суспільства. Трансформація людини під впливом кіберпростору. Культурологічні концепції поглядів на віртуальну реальність».
Лекція 5. «Вплив кіберреальності як альтернативного простору в сфері «людина-комп′ютер-людина» (Netspeak)».
Лекція 6. «Антропологія відеогри: соціокультурний аспект формування ідентичності. Самоідентифікація особистості у віртуальному просторі гри».
Лекція 7. «Образ «кіборга» в сучасній культурі: функції та значення».
Лекція 8. «Людина і машина в системі кіберантропології: технологічна реконструкція людини-кіборгу».
Лекція 9. «Осмислення концепцій постлюдини та кіберкультури. Людина як цифрово-аналоговий приймач інформації: тіло і дух людини в техногенному світі».
Лекція 10. «Digital-технології як головний фактор в кіберкультурі. Накопичення та візуалізація культурно важливої інформації, інтерактивний аналіз даних».
Лекція 11. «Культурна взаємодія з кіберпростором та кіберреальністю в процесі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)».
Лекція 12. «Соціокультурний феномен сучасного інформаційного простору. Кіберпростір та кіберчас: культурологічне підґрунтя кіберпростору».
Лекція 13. «Штучний інтелект в культурі повсякденності. Взаємовплив емоційного інтелекту та кіберсоціалізації особистості».
Лекція 14. «Формування цінностей цифрової людини і цифрового суспільства в умовах Четвертої промислової революції. Збереження культурного спадку за допомогою цифрових технологій».
Лекція 15. «Поява нової техніки як відчуження людської діяльності. Комп'ютери і мобільні пристрої, як головні чинники в інформаційному перетворенні людського буття. Цифрова людина як чинник розвитку діджиталізованого суспільства».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Цифрові технології та сучасний культурний процес: виникнення цифрової культури, цифровізація. Формування кіберкультури: від клинопису до мережі Інтернет».
Мета заняття: Проаналізувати процеси виникнення цифрової культури та цифровізації, а також дослідити етапи формування кіберкультури від клинопису до мережі Інтернет.
Практичне заняття №2. «Різноманіття явищ кіберкультури, філософії техніки, кіборгизації суспільства. Кіберзалежність і агресія особистості як наслідок взаємодії з віртуальним середовищем. Особливості самореалізації особистості в кіберпросторі (А. Маслоу)».
Мета заняття: Дослідити різноманітні явища кіберкультури, філософії техніки та кіборгизації суспільства, а також визначити вплив кіберзалежності та агресії особистості на самореалізацію у віртуальному середовищі.
Практичне заняття №3. «Сеттінг. Кіберчас та його характеристики в комп′ютерних іграх. Гра: технологія та культура».
Мета заняття: Дослідити характеристики кіберчасу та його відображення у комп'ютерних іграх, а також проаналізувати гру як культурний феномен і технологічний продукт.
Практичне заняття №4. «Маніпуляції з особливостями тіла із застосуванням протезування, імплантації та генної інженерії. Проблема тілесності в цифровому світі. Тіло як феномен сучасної культури».
Мета заняття: Визначити вплив протезування, імплантації та генної інженерії на концепцію тілесності в цифровому світі та проаналізувати тіло як культурний феномен.
Практичне заняття №5. «Візуальне представлення тіла під управлінням віртуальних технологій та оцифровки інформацією».
Мета заняття: Дослідити візуальне представлення тіла за допомогою віртуальних технологій та оцифровки інформації.
Практичне заняття №6. «Вплив субкультур на розвиток та популяризацію феномену кіберпростору».
Мета заняття: Проаналізувати вплив субкультур на розвиток кіберпростору та його популяризацію.
Практичне заняття №7. «Сучасні технології та мистецтво в кіберкультурі. Штучний інтелект виробляє твори мистецтва».
Мета заняття: Дослідити взаємодію сучасних технологій та мистецтва в контексті кіберкультури, а також проаналізувати можливості штучного інтелекту у створенні творів мистецтва.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Культура як основа цифрової епохи: від писемності до цифрової комунікації».
Мета заняття: Ознайомитися з поняттям культури як базової категорії культурології, дослідити еволюцію письма та алфавіту як засобу комунікації, а також розкрити особливості етики ділового листування як складника сучасної цифрової культури.
Лабораторне заняття №2. «Цифрові гуманітарні науки: нові технології у вивченні культури та збереженні культурної спадщини».
Мета заняття: Ознайомитися з поняттям цифрових гуманітарних наук (Digital Humanities), дослідити можливості використання віртуальної та доповненої реальності у туризмі, проаналізувати ініціативи застосування штучного інтелекту для збереження культурної спадщини та розкрити практичні приклади впровадження Digital Humanities у дослідницьку діяльність. З’ясувати як за допомогою нових технологій VR можна покращити враження відвідувачів та забезпечити реалістичний, захопливий досвід. Описати еволюцію від друкарського верстата до друкарської машинки як вплинула на довгу історію адаптації вчених до нових технологій де найважливішим прогресом стало оцифрування книг.
Лабораторне заняття №3. «Ігри як культурний феномен: від шахів до відеоігор».
Мета заняття: Ознайомитися з історією розвитку ігор як важливої складової культури, простежити трансформацію від традиційних настільних ігор до комп’ютерних відеоігор, усвідомити культурне значення ігор у контексті взаємодії людини та комп’ютера. Визначити як проста гра в теніс стала першою у світі грою, яка використовувала візуальне відображення для інтерактивної гри.
Лабораторне заняття №4. «Кіборгізація та цифрова антропологія: біонічні протези та мікрочіпи у сучасному суспільстві».
Мета заняття: Ознайомитися з сучасними прикладами кіборгізації людини, проаналізувати біонічні технології та імплантацію мікрочіпів як феномени цифрової антропології, усвідомити культурні, соціальні та етичні аспекти впровадження таких технологій у повсякденне життя.
Лабораторне заняття №5. «Кіберпростір та безпека: культура взаємодії у цифровому середовищі».
Мета заняття: Ознайомитися з поняттям кіберпростору та його складових, дослідити основні види загроз та небезпек у кіберпросторі, сформувати уявлення про культуру безпечної поведінки у цифровому середовищі.
Лабораторне заняття №6. «Емодзі та субкультури: ІКТ як матриця формування кіберкультурних практик».
Мета заняття: Ознайомитися з історією розвитку емотиконів та емодзі як форм невербальної цифрової комунікації, дослідити феномен виникнення цифрових субкультур та їхнього впливу на формування кіберкультури.
Лабораторне заняття №7. «Оцифрування культурної спадщини та штучний інтелект: сучасні технології збереження та інтерпретації культури».
Мета заняття: Ознайомитися з процесами оцифрування культурної спадщини, дослідити застосування штучного інтелекту для збереження та інтерпретації культурних об’єктів, проаналізувати приклади новітніх технологій у цій сфері та усвідомити їхнє значення для сучасної культури. Визначити, як сидячи вдома за комп'ютером або тримаючи в руках смартфон можна завітати у бібліотеку чи музей. Описати новаторську платформу, яка поєднує доповнену реальність та штучний інтелект за допомогою передових окулярів та гарнітур.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет та завдання курсу «Кіберкультура». Людина в інформаційно-культурному середовищі. Цифрова культура як область міждисциплінарних досліджень: методологічні підходи та тенденції розвитку».
Лекція 2. «Осмислення концепцій постлюдини та кіберкультури. Людина як цифрово-аналоговий приймач інформації: тіло і дух людини в техногенному світі».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Різноманіття явищ кіберкультури, філософії техніки, кіборгизації суспільства. Особливості самореалізації особистості в кіберпросторі. Маніпуляції з особливостями тіла із застосуванням протезування, імплантації та генної інженерії. Проблема тілесності в цифровому світі».
Мета заняття: Дослідити явища кіберкультури, філософію техніки та кіборгизацію суспільства, а також проаналізувати вплив цифрових технологій на самореалізацію особистості і проблематику тілесності в контексті протезування, імплантації та генної інженерії.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Культура як основа цифрової епохи: від писемності до цифрової комунікації. Цифрові гуманітарні науки: нові технології у вивченні культури та збереженні культурної спадщини».
Мета заняття: Ознайомитися з поняттям культури як базової категорії культурології, дослідити еволюцію письма та алфавіту як засобу комунікації сучасної цифрової культури. Ознайомитися з поняттям цифрових гуманітарних наук (Digital Humanities), дослідити можливості використання віртуальної та доповненої реальності у туризмі, проаналізувати ініціативи застосування штучного інтелекту для збереження культурної спадщини та розкрити практичні приклади впровадження Digital Humanities у дослідницьку діяльність.
Лабораторне заняття №2. «Кіборгізація та цифрова антропологія: біонічні протези та мікрочіпи у сучасному суспільстві».
Мета заняття: Ознайомитися з сучасними прикладами кіборгізації людини, проаналізувати біонічні технології та імплантацію мікрочіпів як феномени цифрової антропології, усвідомити культурні, соціальні та етичні аспекти впровадження таких технологій у повсякденне життя.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Відсутня за навчальним планом.
Для заочної форми здобуття освіти
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 2 теоретичних завдання та 2 практично-теоретичних завдання.
Теоретична частина передбачає: Однієї творчої роботи у вигляді доповіді, обсягом до 20 сторінок, та презентації до неї; та однієї творчої роботи, що розкриває основні ідеї провідних дослідників у сфері ІТ, кіберкультури у вигляді короткої презентації. Текст роботи повинен бути виконаний самостійно, та притримуватися норм академічної доброчесності, без використання методів штучного інтелекту.
Практично-теоретичне завдання передбачають надання відповідей на теоретичні та теоретико-практичні завдання різного рівня складності.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних, лабораторних завдань, оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів; мінімальна сума – 60 балів). Отримані здобувачем бали за окремі практичні заняття та лабораторні заняття враховуються в процесі накопичення підсумкових балів з даної навчальної дисципліни:
1. Семи практичних робіт. Кожна практична робота виконуються в електронному вигляді та полягає в наданні відповідей на теоретичні та теоретико-практичні завдання різного рівня складності. Бездоганне виконання практичної роботи №1 - 7 оцінюється у 5 балів. Загальна сума балів – 35 балів.
2. Семи лабораторних робіт. Кожна лабораторна робота виконуються в електронному вигляді та полягає в аналізі інтерактивного матеріалу з різних аспектів цифрової культури: цифрові гуманітарні науки, комп’ютерні ігри, кіборгізація, кібербезпека, ІКТ і субкультури, а також штучний інтелект і культурна спадщина. Бездоганне виконання лабораторної роботи №1 - 7 оцінюється у 2 бали. Загальна сума балів – 14 балів.
3. Однієї творчої роботи у вигляді доповіді та презентації до неї. Виконується в електронному вигляді та полягає в самостійному аналізі теоретичних концепцій кіберкультури, узагальненні актуальних тенденцій розвитку цифрового суспільства, а також графічному моделюванні (презентації в графічному редакторі) обраного аспекту взаємодії людини з цифровими технологіями. Здобувач має не лише продемонструвати розуміння навчального матеріалу, а й творчо інтерпретувати його за допомогою цифрових інструментів, що відображає міждисциплінарний характер теми та вміння застосовувати набуті знання на практиці. Оцінюється у 10 балів, з яких 5 балів за текстову роботу та 5 балів за інтерактивну презентацію та захист.
4. Однієї творчої роботи, що розкриває основні ідеї провідних дослідників у сфері ІТ, кіберкультури, цифрової ідентичності, віртуальної реальності, штучного інтелекту, цифрових технологій, цифрової семіотики, цифрового мистецтва, міфології кіберпростору тощо у вигляді короткої презентації. Бездоганне виконання оцінюється в 5 балів.
5. Двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної та теоретично-практичної частин та проводяться з використанням засобів інформаційних дистанційних технологій – Google Forms. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить по 18 балів кожна. Модульна контрольні роботи є обов’язковою формою поточного контролю, що виконується у відповідності до графіка освітнього процесу.
Підсумковий контроль – екзамен. Мінімальна оцінка, яку може отримати студент – 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 41 бал. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 30 балів. При її захисті студент може отримати до 5 балів.
Захист лабораторної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 10 балів. При її захисті студент може отримати до 4 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Мінімальна оцінка, яку може отримати студент – 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.