Культура та мистецтво країн Азії, Африки та Американського континенту 1

Метою викладання навчальної дисципліни «Культура та мистецтво країн Азії, Африки та Американського континенту» є введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять неєвропейських країн, вивчення здобувачами вищої освіти історії та сучасної теорії та практики в цій галузі. Програма спецкурсу розроблена для бакалаврів, чия підготовка в галузі теорії та історії взаємодії Сходу і Заходу може стати складовою частиною структури їх майбутньої професійної діяльності. Ці знання дозволять їм орієнтуватися в складній релігійної, політико-культурної та іншої обстановці, що характеризує специфіку взаємодії Сходу і Заходу в різні періоди його минулого і сьогодення, і на науковій базі прогнозувати тенденції контактів між ними в майбутньому. Даний курс тим більш актуальний, що в даний час наростають конфлікти між світами і світоглядами, з'являються і розробляються концепції «зіткнень цивілізацій і культур». Використання фактичного матеріалу історичного минулого і поточного, наукової методології, знання сучасних концепцій і теорій наукових шкіл, розуміння логіки культурного процесу - ось характерні риси курсу.
Завданнями дисципліни є:
– стимулювати формування загальнокультурних компетенцій бакалавра через: розвиток у нього культури мислення;
– вміння аналізувати теорії та історії взаємодії народів і культур Сходу і Заходу;
– оволодіння способами і технологіями взаємодії, роботою з історичною інформацією;
– сприяти формуванню загальнопрофесійних компетенцій бакалавра за допомогою розкриття взаємозв'язку економічної, політичної та культурної історії нового і новітнього періоду;
– визначення місця країн Азії та Африки в світовому історичному процесі;
– толерантного сприйняття соціальних і культурних відмінностей, шанобливого і дбайливого; ставлення до історичної спадщини і культурних традицій країн «Сходу» і «Заходу».
В результаті вивчення дисципліни здобувач має знати:
- отримати знання у галузі міжкультурного обміну та поширює їх в напрямку висновків, що базуються на сучасних моделях і методах.
- сучасні концепції і теорій наукових шкіл, розуміти логіку культурного процесу
В результаті вивчення дисципліни здобувач має вміти:
– аналізувати культуру та мистецтво неєвропейських країн
- оцінювати матеріальну та духовну цінність об’єкта культурної спадщини різних історичних періодів та географічних ареалів.
ТЕМАТИКА ТА ВИДИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
Для денної форми здобуття освіти
Лекція 1. Загальні поняття, проблемне поле та предмет вивчення сходознавства. Галузі сходознавства. Орієнталізм. Предмет, об’єкт та функції сходознавства. Актуальність курсу.
Лекція 2. Схід як культурно-історичний і географічний регіон. Діалог Схід-Захід: історичний і сучасний аспекти. Проблема взаємовпливу цивілізацій в концепціях зарубіжних і вітчизняних істориків, соціологів і філософів XIX-XX ст. Взаємодія етносів, соціумів, цивілізацій в Старожитності і в середні віки.
Лекція 3. Становлення і розвиток сходознавства. Значення великих географічних відкриттів у формуванні системи зв'язків між Сходом і Заходом в Новий час. Ранній етап колоніалізму: сфери і форми реалізації контактів між Сходом і Заходом. «Відповідь» Сходу на «виклик» Заходу в період становлення і розвитку промислової фази капіталізму. Початок модернізації східних товариств: особливості, зміст, результати.
Лекція 4. Методологічні основи дослідження країн і регіонів Сходу. Проблема «своє-чуже» в сучасній історіографії: відмінності в підходах. Механізм сприйняття «чужого»: антропологічний принцип пізнання, вплив соціокультурних та конкретно-історичних чинників. Роль етноцентризму у формуванні стереотипу «іншого».
Лекція 5. Характерні риси та особливості розвитку східних суспільств. Особливості розвитку країн Сходу. Аналіз історичних типів цивілізацій Сходу. Схід-Захід: дихотомний розвиток і соціокультурне порівняння.
Лекція 6. Культурні та цивілізаційні особливості розвитку Сходу. Культура і модернізація Сходу. Ціннісні підстави культури Сходу.
Лекція 7. Культура Стародавніх країн Сходу. Особливості культурної еволюції Стародавнього Сходу. Особливості давньосхідних цивілізацій.
Лекція 8. Культура Стародавніх країн Сходу (Месопотамія). Досягнення культури Месопотамії. Будівництво і архітектура. Міфологія та релігія. Писемність і література. Наукові знання. Лікарське мистецтво. Закони Хаммурапі. Досягнення культури Єгипту. Мова і писемність. давньоєгипетська література. Образотворче мистецтво. Релігія і міфологія. Повсякденне життя.
Лекція 9. Культура Стародавніх країн Сходу (Індія, Китай). Особливості культури Стародавньої Індії. Сучасна культура. Література. Наука. Релігія. Музика. Танець. Театр. Кіно. Живопис. Архітектура. Скульптура. Особливості китайської культури. Освіта і наука. Релігія. Національні свята. Література. Китайська белетристика 1920-30-х рр. Театр. музика . Танець. Балет. Кінематограф. Живопис . Архітектура. Декоративно-прикладне мистецтво.
Лекція 10. Основні концепції історичного розвитку культури країн Сходу в Середні століття. Два образи Сходу в середньовічній культурі. Перші сирійські просвітителі, їх суспільно-політичні погляди. Проблема відновлення традиційного суспільства в концепції мусульманських діячів Нахди (А. аль-Кавакібі). Ідейні витоки Нахди: співвідношення традиційного і західного. Особливості Арабського Відродження, роль маронітів Лівану.
Лекція 11. Основні концепції історичного розвитку культури країн Сходу в Середні століття. Культура Сходу в творчості романтиків і Г.В.Ф. Гегеля. Універсалізм і антіуніверсалізм в уявленнях про Сході. Романтичний підхід в розгляді культури Сходу, концепції синтезу культур Сходу і Заходу.
Лекція 12. Основні концепції історичного розвитку культури країн Сходу в Середні століття. Різноманіття мистецтва в період Середньовіччя у східних країнах. Особливості, умови розвитку культури східних країн.
Лекція 13. Особливості розвитку культури і мистецтва східних країн в період Середньовіччя (Китай, Японія). Династії середньовічного Китаю. Розвиток мистецтва. Японія в раннє середньовіччя (ранньофеодальна держава). Пізніше середньовіччя (розвиненою феодалізм). Релігія. Державне управління. Мистецтво і культура.
Лекція 14. Особливості розвитку культури і мистецтва східних країн в період Середньовіччя (Індія, Арабо-мусульманські регіони). Середньовічна Індія до ісламу: філософсько-религійні погляди. Танець як феномен індійської культури. Зміни в культурі: прихід ісламу. Еволюція типів середньовічної ісламської архітектури. Мистецтво Арабських країн та Ірану VII-XVII століть. Література. Живопис. Театр. Музика.
Лекція 15. Особливості розвитку культури і мистецтва східних країн в період Середньовіччя (Індія, Арабо-мусульманські регіони). Специфіка культурних традицій в сучасному Китаї. Взаємодія факторів дестабілізації підвалин і повернення до традиції в сучасному Китаї. Японська філософія культури в контексті глобалізації культури. Взаємодія факторів дестабілізації підвалин і повернення до традиції в сучасній Індії. Співвідношення глобалізації та глокалізації в арабо-мусульманській культурі.
Практичні заняття денної форми здобуття освіти
Практичне заняття 1. Аналіз історичних типів цивілізацій Сходу. Циклічна концепція розвитку цивілізації. Причини занепаду та загибелі цивілізацій.
Мета: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при придбанні навичок аналізу історичних типів цивілізацій Сходу та причини їх занепаду і загибелі.
Практичне заняття 2. Феномен колоніалізму в світовій історії XV - початку XX століття: від глобального зсуву до глобалізації. Витоки колоніалізму. Основні форми європейської колонізації країн Азії і Африки. Торговельна експансія європейців на Схід, її характер. Основні етапи колонізації. Виникнення дихотомної організації світу та її зміст. Наслідки колонізації для подальшого розвитку країн Азії та Африки. Характер трансформації країн Азії та Африки в період колоніалізму.
Мета: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при придбанні навичок аналізу феномену колоніалізму в світовій культури щодо сутності та функцій мистецтва.
Практичне заняття 3. «Схід» в історико-філософській літературі XVII - XVIII ст. Особливості розвитку філософії давнього світу Заходу та Сходу. Різниця в проблематиці.
Мета: Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури при оволодінні методами аналізу трансформації образу Схода в історико-філософській літературі XVII - XVIII ст.
Практичне заняття 4. Єгипет в роки правління Мухаммеда – Алі Мухаммед Абдо і реформація ісламу. Специфіка віровчення в ісламі. Коран як головна свята книга мусульман. Хадиси. Культ в ісламі. Іслам як основа релігійної і соціокультурної спорідненості народів
Мета: Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури при оволодінні методами аналізу і оцінки значення реформації на зміни в світової культурі.
Практичне заняття 5. Абд ар-Рахман аль-Кавакібі і рух «Ан-Нахда» на Арабському Сході
«Революція Мейдзі» в Японії. Соціально-економічні передумови і наслідки революції Мейдзі та руху Ан-Нахда, іх вплив на зміну культурної парадигми.
Мета: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при оволодінні методами аналізу і оцінки значення історичних та культурологічних змін в Арабському Сході та Японії, їх вплив на зміну культурної парадигми.
Практичне заняття 6. Затвердження буржуазних основ соціально-політичного ладу в Японії - кінець XIX - поч. ХХ ст. Завершення процесу буржуазних перетворень у провідних країнах світу, їх культурологічні результати.
Мета: Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації при оволодінні методами аналізу впливу буржуазних перетворень у провідних країнах світу та їх культурологічних результатів
Практичне заняття 7. Схід-Захід: дихотомний розвиток і соціокультурне порівняння. Ознайомлення з публікаціями європейських та східних компаративістів (статті, фрагменти із наукових монографій).
Мета: Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури при оволодіння навиками культурологічного аналізу на основі наукової та публіцистичної літературі придбати навичку порівняльного аналізу культур (Схід-Захід)
Для заочної форми здобуття освіти
Лекція 1. Загальні поняття, проблемне поле та предмет вивчення сходознавства. Галузі сходознавства. Орієнталізм. Предмет, об’єкт та функції сходознавства. Актуальність курсу. Схід як культурно-історичний і географічний регіон. Діалог Схід-Захід: історичний і сучасний аспекти. Проблема взаємовпливу цивілізацій в концепціях зарубіжних і вітчизняних істориків, соціологів і філософів XIX-XX ст. Взаємодія етносів, соціумів, цивілізацій в Старожитності і в середні віки.
Лекція 4. Методологічні основи дослідження країн і регіонів Сходу. Проблема «своє-чуже» в сучасній історіографії: відмінності в підходах. Механізм сприйняття «чужого»: антропологічний принцип пізнання, вплив соціокультурних та конкретно-історичних чинників. Роль етноцентризму у формуванні стереотипу «іншого». Характерні риси та особливості розвитку східних суспільств. Особливості розвитку країн Сходу. Аналіз історичних типів цивілізацій Сходу. Схід-Захід: дихотомний розвиток і соціокультурне порівняння.
Практичні заняття заочної форми здобуття освіти
Практичне заняття 1. Схід-Захід: дихотомний розвиток і соціокультурне порівняння. Ознайомлення з публікаціями європейських та східних компаративістів (статті, фрагменти із наукових монографій). Основні тенденції розвитку сучасного порівняння культур, зв'язок з історією й теорією культури, методологічний плюралізм досліджень.
Мета: Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури при оволодіння навиками культурологічного аналізу на основі наукової та публіцистичної літературі придбати навичку порівняльного аналізу культур (Схід-Захід) . Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розклад. ФОРМИ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
Для денної форми здобуття освіти.
Поточний контроль полягає у виконанні:
7 індивідуальних поточних завдань оцінюються у 50 б. Виконання 2 МКР – оцінюються по 25 балів кожна. Для заочної форми здобуття освіти.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.