Методологія гуманітарного пізнання

Мета викладання навчальної дисципліни: Формування у здобувачів вищої освіти цілісного уявлення про специфіку, принципи та методи гуманітарного пізнання як особливого типу наукової діяльності. Дисципліна спрямована на розвиток критичного мислення, аналітичних і комунікативних навичок, необхідних для здійснення культурологічного аналізу, інтерпретації культурних явищ і створення наукових текстів гуманітарного змісту. Навчальна мета полягає у тому, щоб підготувати висококваліфікованих фахівців, здатних орієнтуватися у різних методологічних парадигмах гуманітарного знання, інтегрувати їх у дослідницьку та освітню практику.
Практичне значення та використання отриманих знань:
 формування навичок критичного мислення, уміння аргументовано висловлювати власні погляди та логічно структурувати судження;
 здатність аналізувати, коментувати та узагальнювати наукові й аналітичні тексти культурологічного спрямування;
 оволодіння вмінням створювати логічно і структурно організовані тексти гуманітарного характеру відповідно до обраної спеціалізації;
 розвиток компетентності у методологічній інтерпретації культурних джерел  речових, текстових, візуальних, художніх  із застосуванням сучасних дослідницьких методів;
 набуття здатності презентувати гуманітарні знання про культуру у міждисциплінарному та професійному контексті, враховуючи особливості різних аудиторій.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет, структура і специфіка гуманітарного пізнання: методологічний вимір культури»
Лекція 2. «Історичні парадигми гуманітарного мислення: від класичної до постнекласичної науки»
Лекція 3. «Герменевтика як методологія гуманітарного пізнання»
Лекція 4. «Феноменологія та екзистенційна методологія в гуманітарному знанні»
Лекція 5. «Структуралізм і семіотичні підходи до аналізу культури»
Лекція 6. «Постструктуралізм і деконструкція: нові горизонти гуманітарного аналізу»
Лекція 7. «Методологія культурних студій: міждисциплінарний підхід до культури»
Лекція 8. «Критичні теорії та гуманітарне пізнання: соціокультурні виміри знання»
Лекція 9. «Методи інтерпретації культурних джерел: текст, образ, артефакт»
Лекція 10. «Письмові практики в гуманітаристиці: як створювати наукові тексти з культурології»
Лекція 11. «Комунікація, презентація та популяризація гуманітарних знань»
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Предмет і структура гуманітарного пізнання: особливості гуманітарного мислення»
Мета заняття: Усвідомити відмінність між природничим та гуманітарним типами пізнання, навчитися критично аналізувати приклади гуманітарного підходу в дослідженні культури, формувати здатність логічно аргументувати власну позицію.
Практичне заняття №2. «Історичні парадигми гуманітарного знання: класична, некласична, постнекласична»
Мета заняття: Визначити основні етапи розвитку гуманітарного мислення, навчитися виявляти методологічні особливості кожної парадигми через аналіз культурних текстів та ідейних контекстів.
Практичне заняття №3. «Герменевтика: практика інтерпретації тексту»
Мета заняття: Опанувати базові прийоми герменевтичного аналізу, навчитися інтерпретувати смисли філософських і культурних текстів, формулювати власні тлумачення на основі аргументованого осмислення.
Практичне заняття №4. «Феноменологічний метод у гуманітарному пізнанні: опис досвіду культури»
Мета заняття: Засвоїти принципи феноменологічного підходу, навчитися аналізувати феномени культури через опис досвіду сприйняття, рефлексію та смислове структурування.
Практичне заняття №5. «Структуралізм і семіотика культури: аналіз знакових систем»
Мета заняття: Розвинути вміння застосовувати методи семіотичного аналізу для вивчення культурних текстів і явищ, навчитися виявляти структури значень і комунікативні механізми культури.
Практичне заняття №6. «Постструктуралізм і деконструкція: критика стабільного смислу»
Мета заняття: Навчитися деконструктивному читанню текстів, аналізувати множинність інтерпретацій і смислових зсувів у культурних практиках, формувати навички критичного мислення.
Практичне заняття №7. «Методологія культурних студій: ідентичність, масова культура, влада»
Мета заняття: Засвоїти міждисциплінарний підхід культурних студій, навчитися аналізувати культурні феномени в контексті ідентичності, влади та ідеології, аргументовано викладати висновки.
Практичне заняття №8. «Критична теорія суспільства: культура як простір емансипації»
Мета заняття: Осмислити соціально-критичний потенціал гуманітарного пізнання, навчитися застосовувати ідеї Франкфуртської школи для аналізу сучасних культурних процесів, формувати здатність до самостійних висновків.
Практичне заняття №9. «Інтерпретація культурних джерел: текст, візуальний образ, артефакт»
Мета заняття: Навчитися аналізувати різні типи культурних джерел із використанням спеціальної літератури та методик; формувати вміння аргументовано представити результати інтерпретації.
Практичне заняття №10. «Створення наукового тексту з гуманітаристики: структура, аргументація, стиль»
Мета заняття: Опанувати правила побудови академічного тексту, формулювання теми, проблеми та аргументації; розвинути навички створення логічно організованих культурологічних робіт.
Практичне заняття №11. «Публічна презентація гуманітарного знання: дискусія, виступ, комунікація»
Мета заняття: Розвинути навички комунікації та презентації культурологічних ідей у професійному та освітньому середовищі, навчитися адаптувати подачу матеріалу до різних аудиторій.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Сутність і специфіка гуманітарного пізнання: основні методологічні підходи»
Лекція 2. «Інтерпретація культурних смислів і сучасні методологічні стратегії гуманітарного аналізу»
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Методологічні підходи до гуманітарного аналізу культури»
Мета: Визначити ключові методологічні підходи до вивчення культури (герменевтика, феноменологія, структуралізм, культурні студії); навчитися застосовувати їх для аналізу конкретних культурних явищ; розвивати критичне мислення та здатність аргументовано презентувати власні висновки.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Курсова робота
Мета курсової роботи: демонстрація знань та навичок здобувача вищої освіти з використання сучасної гуманітарної методології, основних філософських підходів до аналізу проблем, а також вміння створити власний інформаційно-культурний продукт (текст) аналітичного або дослідницького характеру з відповідної тематики.
Виконання курсової роботи складається з 4 етапів:
1 етап (2-3 тиждень)  вибір та затвердження теми, попередній огляд наукових джерел, складання плану дослідження;
2 етап (4-7 тиждень)  визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки КР;
3 етап (8-12 тиждень)  отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту та підготовка до захисту;
4 етап (13-15 тиждень)  публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.
Перелік тем курсових робіт щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засіданні кафедри культурології та філософії культури.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи, яка передбачає оформлення напрацьованих матеріалів у вигляді презентації. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання методів штучного інтелекту.
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 11 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з завдань трьох ступенів складності, кожен з яких оцінюється в 10 балів.
3) Курсової роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 20 балів.
Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Захист курсової роботи. Бездоганне виконання курсової роботи оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати «зараховано» – 60 балів.