Історія моди

Метою вивчення дисципліни є синтезування на прикладі культурного феномену моди системи теоретичних понять з культурології, аналіз як історичних, також і сучасних явищ і процесів у цій галузі, завдяки чому виникає можливість подальшого теоретико-аналітичного та історико-практичного вивчення історичних і сучасних культурних феноменів.
В процесі освоєння курсу здобувачами повинні отримати уявлення про основні концепції в розумінні феномену моди, історичні варіації моди на протязі існування світової культури, тенденції розвитку моди у сучасній культурі. Важливе значення в курсі приділяється ставленню вміння визначати головні особливості тих чи інших напрямків моди в їхніх внутрішніх структурних і змістовних закономірностях і співвідношеннях до культурних контекстів, виробленню навичок аналізу явищ у моді як своєрідних текстів культури.
Практичне значення та використання отриманих знань: формування знань про сутність феномену моди, різноманітність засобів його аналізу, усвідомлення зміну моді як віддзеркалення, а інколи і підґрунтя різноманітних культурно-історичних процесів, формування уявлень про самосвідомість культури, яка відтворюється у моді.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет «Історія моди». Мета і завдання курсу».
Лекція 2. «Складові поняття моди».
Лекція 3. «Концептуальні підстави вивчення феномена моди».
Лекція 4. «Мода як стиль життя».
Лекція 5. «Поява одягу у первісній культурі».
Лекція 6. «Мода в культурі Давнього Сходу. Стародавня Месопотамія».
Лекція 7. «Мода в культурі Давнього Сходу. Стародавній Єгипет».
Лекція 8. «Античний світ моди Давньої Греції».
Лекція 9. «Античний світ моди Стародавнього Риму».
Лекція 10. «Мода Середньовіччя».
Лекція 11. «Доба Відродження. Виникнення моди як соціально-історичного явища».
Лекція 12. «Європейська мода XVII століття».
Лекція 13. «Європейська мода XVIIІ століття. Доба Рококо».
Лекція 14. «Європейська мода XІХ століття».
Лекція 15. «Модернізм».
Лекція 16. «Постмодернізм».
Лекція 17. «Мода ХХІ століття».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Мода як соціокультурний феномен ч.1».
Мета заняття: Досліджувати культурні феномени та процеси їх трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології при засвоєнні та закріпленні поняття моди.
Практичне заняття №2. «Мода як соціокультурний феномен ч.2».
Мета заняття: Досліджувати культурні феномени та процеси їх трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології при засвоєнні та закріпленні поняття моди.
Практичне заняття №3. «Темпоральний вимір моди ч.1».
Мета заняття: Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій при придбанні навички у простеженні життєвого циклу моди з точки зору сучасних теорій.
Практичне заняття №4. «Темпоральний вимір моди ч.2».
Мета заняття: Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій при придбанні навички у простеженні життєвого циклу моди з точки зору сучасних теорій.
Практичне заняття №5. «Мода як індикатор доступності ідей культури».
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при оволодінні методами визначення та порівняння понять «моди» та «модності», простеження їх ролі в суспільстві.
Практичне заняття №6. «Функції моди».
Мета заняття: Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту при придбанні навички у розгляданні та закріпленні уявлення про функції моди в культурі.
Практичне заняття №7. «Емпіричне вивчення моди».
Мета заняття: Досліджувати культурні феномени та процеси їх трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології при визначенні особливості емпіричного дослідження моди, познайомитись з тенденціями модного споживання.
Практичне заняття №8. «Fashion-індустрія ч.1».
Мета заняття: Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій при розгляданні факторів становлення і розвитку індустрії моди.
Практичне заняття №9. «Fashion-індустрія ч.2».
Мета заняття: Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій при розгляданні факторів становлення і розвитку індустрії моди.
Практичне заняття №10. «Менеджмент моди в умовах глобалізму ч.1».
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при визначенні і розглянути поняття глобалізації стосовно моди в культурі.
Практичне заняття №11. «Менеджмент моди в умовах глобалізму ч.2».
Мета заняття: Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики при визначенні і розглянути поняття глобалізації стосовно моди в культурі.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет «Історія моди». Мета і завдання курсу».
Лекція 2. «Складові поняття моди».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Мода як соціокультурний феномен».
Мета заняття: Досліджувати культурні феномени та процеси їх трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології при засвоєнні та закріпленні поняття моди.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Для денної форми здобуття освіти відсутня за планом.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота полягає у виконанні творчої роботи. Текст роботи повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій, без використання штучного інтелекту. Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 11 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт, кожна з яких максимально оцінюється у 30 балів. Кожна з 2 Модульних контрольних робіт складається з теоретичних та теоретико-практичних питань, яка оцінюється в 10 балів та практично-теоретичної частини, яка оцінюється в 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 80 балів. Захист практичної роботи. Бездоганне виконання практичної роботи оцінюється у 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу допуск до екзамену – 60 балів. Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично- теоретичної. Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання.