Виробнича практика

Виробнича практика здобувачів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки бакалаврів в вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики.
Програма виробничої практики здобувачів за спеціальністю В12 «Культурологія та музеєзнавство» (першого рівню вищої освіти – бакалавр) є основним навчально-методичним документом, який визначає усі аспекти проведення практик. Вона забезпечує єдиний комплексний підхід до організації практик, їх системність, неперервність і послідовність навчання здобувачів.
Виробнича практика передбачає закріплення знань, умінь та навичок, отриманих під час навчання в університеті, проводиться як у межах університету, так і на базах практики.
Програма виробничої практики є основним навчально-методичним документом для здобувачів та керівників практики від навчального закладу та баз практики. Програма повинна давати рекомендації про види, форми та методи контролю рівня компетенцій, знань, вмінь та навичок, які отримують здобувачі під час проходження переддипломної практики.
Програма виробничої практики повинна відповідати:
1. Положенню про проведення практики здобувачів в вищих навчальних закладах України.
2. Навчальному плану підготовки бакалаврів.
3. Освітньо-професійній програмі.
4. Особливостям баз практики.
5. Наказам та рішенням МОН України щодо практики здобувачів.
6. Особливостям галузі, в якій буде працювати фахівець після закінчення навчання.
7. Національній рамці кваліфікацій.
Керівником виробничої практики від випускової кафедри призначається гарант освітньо-наукової програми або науковий керівник (консультант) здобувачів вищої освіти. Основною базою для проходження базою виробничої практики слід розуміти усі підприємства, організації та установи різних галузей культури та мистецтва (музеї, галереї, туристичні агентства, канали телебачення та радіо, івент агентства, бібліотеки, дитячі позашкільні установи, клуби та інше), на базі яких здобувачі можуть проходити виробничу практику. Місце проходження виробничої практики узгоджується з гарантом освітньої програми, випусковою кафедрою та навчально-науковим інститутом підготовки кадрів вищої кваліфікації та затверджується наказом ректора.
Метою виробничої практики є отримання здобувачами професійних навичок зі спеціальності, закріплення та поглиблення знань зі спеціальних дисциплін гуманітарного та культурологічного блоків, набуття практичних навичок організації соціокультурної діяльності.
Завдання виробничої практики:
− Виробити навички вирішення практичних завдань;
− Засвоїти засади професійної етики, культури та стилю поведінки;
− Сприяти адаптації молодих фахівців у новому колективі і спонукати для самовдосконалення та саморозвитку;
− Формування естетичної культури та розвиток естетичного смаку;
− Оволодіти сучасними формами, методами, засобами організації праці в обраної професійної галузі;
− Придбати навички професійної роботи культуролога і ознайомити з основними видами культурологічної діяльності.
− Отримати практичний досвід самоорганізації, систематичного набуття й поповнення знань, вмінь і навичок роботи за обраним фахом.
Основне завдання програми виробничої практики полягає в тому, щоб чітко спланувати та регламентувати усю діяльність здобувачів і викладачів в цей період навчального процесу. Ця програма повинна давати рекомендації про види, форми та методи контролю; рівень компетенцій; знання, вміння та навички, які повинні отримати здобувачі під час проходження виробничої практики.
Керівники практики від кафедр забезпечують організацію і проведення практик відповідно до навчального плану, наскрізної і робочих програм практик, проводять інструктажі здобувачів та контролюють дотримання ними правил техніки безпеки, контролюють проходження практики, оцінюють її результати відповідно до поданих ними звітів.
Методологічна мета виробничої практики − формування у здобувачів базових практичних навичок та досвіду зі спеціальності В12 Культурологія та музеєзнавство, введення здобувача у виробничий процес реальної професійної діяльності, що сприяє поглибленню інтересу до професії та наукової роботи, формування професійного мислення та дисципліни і відповідальності за обрану справу. Під час практики здобувачі-практиканти під керівництвом спеціалістів базового закладу проводять культурно-дозвіллєві заходи, приймають участь у підготовках театральних вистав чи проведенні виставок художників, проведенні флешмобів чи розробці туристичних маршрутів, таким чином перевіряючи себе на профпригодність та компетентність.
Виробнича практика також передбачає послідовність та безперервність її проведення при одержані необхідного обсягу практичних фахових знань і умінь. З метою адаптації здобувачів, практика може проводитися у тому ж самому колективі, де в майбутньому передбачається їх працевлаштування.
Обов’язки керівника виробничої практики:
− перед початком практики: здійснює інструктаж про порядок проходження практики та техніки безпеки; надає здобувачам необхідні документи (програму практики, календарний план, індивідуальне завдання тощо);
− повідомляє про систему звітності з практики;
− забезпечує контроль за її проходженням;
− контролює дотримання здобувачами правил внутрішнього трудового розпорядку;
− проводить підсумковий контроль з практики;
− звітує на засіданні випускової кафедри про результати проходження практики здобувачами вищої освіти.
Обов’язки здобувача вищої освіти під час проходження виробничої практики:
− перед початком практики: одержати від керівника практики всі необхідні документи (програму практики, календарний план, індивідуальне завдання тощо);
− своєчасно прибути на місце проведення практики;
− розпочати і завершити практику у визначені терміни;
− дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;
− якісно виконувати роботу, передбачену програмою педагогічної практики за професійним спрямуванням;
− у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівки її керівника;
− нести відповідальність за виконану роботу;
− підготувати всі необхідні звітні документи згідно вимог і відзвітуватись за виконану роботу;
− своєчасно підготувати та захистити звіт з практики;
− проводити свою діяльність згідно з вимогами Статуту ВНЗ, правилам внутрішнього розпорядку, виконувати розпорядження адміністрації навчального закладу, настанови керівників виробничої практики.
− повинні дотримуватися встановлених правил техніки безпеки.
Практичне значення та використання отриманих знань:
− формування у практикантів уявлень про діяльність сучасних закладів культури та мистецтва;
− вивчення інноваційних методів та нових технологій діяльності закладів;
− застосування сучасних досягнень науки управління під час підготовки та проведення заходів;
− закріплення спеціальних навичок, вдосконалення знань, необхідних для роботи у закладах культури та мистецтва;
− виховання у здобувачів творчого підходу до наукової діяльності, формуванні потреби у самовдосконаленні, підвищенні своєї кваліфікації;
− вдосконалення навичок організації наукових, виховних, методичних заходів різного рівня для здобувачів вищої освіти різних спеціальностей та рівнів вищої освіти;
− поглиблення та застосування фахових знань у розв’язуванні конкретних задач практики;
− вивчення заходів щодо безпеки життєдіяльності і охорони праці.
По закінченню практики здобувач повинен уміти: самостійно вивчати, аналізувати, оцінювати мистецько-культурні процеси та окремі твори мистецтва; розвинути навички творчого підходу в оволодінні культурно-мистецькою спадщиною; брати участь в установчій конференції з культурологічних питань практики; навчитись самостійно розв’язувати виробничі, наукові та організаційні завдання та швидко приймати рішення. Матеріали, отримані здобувачем під час виконання індивідуального завдання, можуть в подальшому бути використані в його курсовому та дипломному проектуванні.
Виробнича культурологічна практика спрямована на вивчення та оволодіння надбаннями української культури і мистецтва та формування у здобувача-практиканта відповідної системи знань, умінь і навичок. є формування світоглядних основ молодого спеціаліста, розвиток творчого потенціалу та підвищення рівня загальної культури через ознайомлення з мистецько-культурними пам’ятками міста, музеями, театрами та діяльністю видатних постатей в українській культурі, що сприятиме формуванню єдності культури і освіти, вихованню патріотизму та національної гідності.