Історія України та української культури

Мета вивчення дисципліни: виробити вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища української історії та культури в контексті світової історії, порівнювати історичні події, орієнтуватися в науковій періодизації історії, формувати вміння знаходити й критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії та культури України, застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів; формування і розвиток гуманістичного світогляду, поваги до людини будь-якої національності, виховання національної самосвідомості та гідності, патріотизму.
Досягнення мети здійснюється проблемно-хронологічним розглядом історії України. В основі навчання лежить концепція загальнолюдських цінностей, виховання високоморальної, гуманної, соціально відповідальної та свідомої особистості.
Практичне значення та використання отриманих знань. Практичне значення вивчення дисципліни полягає не лише в тому, щоб озброїти майбутніх фахівців відповідними знаннями з курсу історії України та української культури, а й сформувати всебічно ерудованого громадянина з розвиненим світоглядом та високими громадянськими, патріотичними якостями.
Основними завданнями дисципліни є:
• показати здобувачам, що минуле України має тисячолітню традицію і є історією одного з найбільших європейських народів;
• навчити здобувачів аналізувати історичні та культурні джерела, пам’ятки минулого, що дозволяють аналітично мислити й об'єктивно сприймати події історії України;
• навчити здобувачів розуміти історичні події, що відбувалися в Україні з найдавніших часів, показати розвиток державотворчої діяльності, суспільних і культурних процесів;
• в ході викладання курсу «Історія України та української культури» формувати свідомих громадян України з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекція 1. «Вступ до курсу «Історія України та української культури». Первісне суспільство та перші державні утворення на території України».
Лекція 2. «Давньоруська держава».
Лекція 3. «Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава».
Лекція 4. «Українські землі у складі Литви та Польщі (ХІV–XVI ст.), виникнення українського козацтва».
Лекція 5. «Українська національна революція (1648–1676 рр.). Створення української козацької держави».
Лекція 6. «Українські землі під владою Російської імперії наприкінці XVII – XVIII ст. Ліквідація козацької державності».
Лекція 7. «Правобережні та західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Заселення Південної України».
Лекція 8. «Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.».
Лекція 9. «Українські землі в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.».
Лекція 10. «Боротьба за відновлення державності України (1917–1921 рр.)».
Лекція 11. «Міжвоєнний період в історії українського народу».
Лекція 12. «Україна у Другій світовій війні (1939–1945 рр.)».
Лекція 13. «Розвиток УРСР у 1945–1985 рр.».
Лекція 14. «Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985– серпень 1991 рр.)».
Лекція 15. «Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності)».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Стародавня історія України. Давньоруське (праукраїнське) суспільство».
Мета заняття: отримати розуміння необхідності зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності й досягнення суспільства на основі знання історії дослов’янських народів, що проживали на теренах України, процесів розвитку східнослов’янських племен, виникнення та формування центрів державної організації на українських землях – Київської Русі та її правонаступниці Галицько-Волинської держави, їхнього впливу на становлення сучасної цивілізації; характеризувати культурний спадок давньоруського суспільства у контексті кращих досягнень східнослов’янських народів; демонструвати здатність вільно володіти державною мовою усно та письмово.
Практичне заняття №2. «Українські землі у часи польсько-литовського панування (ХІV – перша третина ХVІІ ст.)».
Мета заняття: визначити особливості та специфіку розвитку українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої на основі аналізу інформації джерельних відомостей, новітніх наукових досліджень; розкрити феномен українського козацтва як вияв творчих рушійних сил українського народу та потенцій української ментальності; знати надбання культурної спадщини, етнокультурні традиції періоду, що розглядається; демонструвати здатність вільно володіти державною мовою усно та письмово.
Практичне заняття №3. «Українська національна революція 1648–1676 рр. Козацько-гетьманська держава».
Мета заняття: отримати розуміння та реалізувати свої права й обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності вільного демократичного суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні на основі вивчення змагань українського народу під час української національної революції 1648–1676 рр.; визначити її вплив на формування національної самоідентифікації українців; характеризувати культурний спадок та етнокультурні традиції указаного періоду; демонструвати здатність вільно володіти державною мовою усно та письмово.
Практичне заняття №4. «Україна наприкінці ХVII – XVIII ст.».
Мета заняття: отримати розуміння необхідності зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності та досягнення суспільства на основі знання історії розвитку українських земель наприкінці ХVII – XVIII ст., основних культурно-освітніх процесів і формування української етнокультурної традиції; знати надбання культурної спадщини та етнокультурні традиції вказаного періоду; демонструвати здатність ефективно формувати комунікацію під час виконання командної роботи.
Практичне заняття №5. «Україна у XIX ст. – на початку ХХ ст. Українська національна революція 1917–1921 рр.».
Мета заняття: отримати розуміння про національне відродження як основну рису української історії ХІХ – початку ХХ ст.; характеризувати змагання під час українського руху ХІХ ст., Української національної революції 1917–1921 рр., процесів національно-культурного розвитку в українських землях в межах Російської та Австрійської імперій у контексті формування національної культурно-історичної само ідентифікації; знати надбання культурної спадщини й етнокультурні традиції вказаного періоду; демонструвати здатність ефективно формувати комунікацію під час виконання командної роботи.
Практичне заняття №6. «Україна у 20 – 80-ті рр. ХХ ст.».
Мета заняття: розкрити особливості та специфіку розвитку України в умовах партійно-державного керівництва на основі аналізу джерельних відомостей та новітніх наукових досліджень; знати надбання національної культурно-мистецької спадщини, імена всесвітньовідомих культурних діячів періодів національного відродження 20 – 30-х рр. і 60-х рр. ХХ ст., їхнього впливу на формування національної самоідентифікації українців; розглянути розвиток української етнокультурної традиції у вказаний період; демонструвати здатність вільно володіти державною мовою усно та письмово.
Практичне заняття №7. «Українське державотворення в умовах незалежності».
Мета заняття: характеризувати на основі дослідження й аналізу процес творення української незалежної держави, основні тенденції українського політичного, соціально-економічного та культурного розвитку, боротьбу за національну ідентичність і державу в умовах сучасного протистояння збройній агресії, її вплив на національну самосвідомість українців; знати сучасні надбання національної та всесвітньої культурно-мистецької спадщини, українські етнокультурні традиції; демонструвати здатність ефективно формувати комунікацію під час виконання командної роботи.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985– серпень 1991 рр.)».
Лекція 2. «Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності)».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Історія України та української культури як навчальна дисципліна: предмет вивчення, методи, джерельна база».
Мета заняття: отримати розуміння про предмет дисципліни, що вивчає суспільно-економічні, політичні та культурні процеси історичного розвитку українського народу, його традиції, свята, обряди, релігії та вірування; характеризувати методи пошуку й аналізу інформації, роль історичних знань у формуванні патріотичної та історичної свідомості, що лежить в основі національної самоідентифікації.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота

Для денної та заочної форм здобуття освіти
РР (реферативна робота) – індивідуальне завдання, що передбачає розкриття конкретної теми. Мета реферативної роботи – систематизація, узагальнення, закріплення та розширення теоретичних знань з історії та культури України, її народу та державності. Здобувач повинен навчитися працювати з науковою, довідковою та історичною літературою. Ознайомившись з необхідною літературою, він повинен узагальнити отриману інформацію, засвоїти основні поняття, вміти усвідомлено визначати ключові концептуальні складові теми.
Тема реферату обирається самостійно з запропонованих тем, виходячи з уподобань, наукових інтересів тощо (здобувач може запропонувати власну тему дослідження).
Реферативна робота має бути виконана творчо, на належному науково-теоретичному рівні. Виконуючи реферативну роботу, здобувач повинен продемонструвати вміння самостійно аналізувати спеціальну літературу з відповідного питання та представляти результати свого дослідження.
Реферативна робота захищається на практичному занятті.

Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота. Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота складається з 2-х питань. Обсяг відповіді на кожне питання – 5-6 сторінок машинописного тексту. Робота повинна містити список використаної літератури. Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за 10 днів до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
1) Виконання завдань 7-и практичних занять. Питання, винесені на практичні заняття, обговорюються під час заняття. Ґрунтовна відповідь на запитання, активна участь в обговореннях, дискусіях на кожному занятті оцінюється максимально у 5 балів;
2) Виконання двох модульних контрольних робіт. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (у формі тестових запитань, 1-2 рівень) та практичної (3 рівень). Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи оцінюється в 25 балів;
3) Виконання реферативної роботи. Ґрунтовне розкриття теми, правильне оформлення РР, представлення та захист її результатів оцінюється максимально в 15 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік виставляється за результатами виконаних здобувачем завдань, визначених програмою навчальної дисципліни під час її засвоєння.
До заліку допускаються здобувачі, які набрали не менше 60 балів за всі види робіт. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів, мінімальна оцінка, що дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
1) Виконання контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 40 балів (по 20 балів за кожне запитання).
2) Виконання реферативної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 40 балів.
3) Робота на практичному занятті. Захист реферативної роботи та участь в обговорення робіт інших учасників освітнього процесу. Максимальна оцінка – 20 балів.
Підсумковий контроль – залік. До заліку допускаються здобувачі, що вчасно (за 10 днів до початку сесії) здали контрольну та реферативну роботи та отримали оцінку за кожну роботу – не менше 30 балів. Залікова оцінка складається з оцінки за контрольну роботу, реферативну роботу та практичне заняття. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів; мінімальна оцінка, що дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.