Риторика та аргументація 1

Мета вивчення дисципліни: формування та розвиток комплексної (мовленнєвої, лінгвістичної, соціокультурної) комунікативної компетенції, що становить сукупність знань, умінь, особистості, необхідних для встановлення міжособистісного контакту в соціально-культурній, професійній (навчальній, науковій, виробничій та ін.) сферах і ситуаціях людської діяльності; набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей здобувачів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця.
Практичне значення та використання отриманих знань. Навчальна дисципліна покликана забезпечити чітке і правильне розуміння ролі риторики у професійній діяльності та побуті. Передбачає досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення, надає системні знання про сутність комунікації та її види, про основні норми літературної мови, про культуру мови та її складові, про правила створення монологу при публічному виступі та діалогу при бесіді та інших формах комунікації. Здобувачі мають опанувати виражальні засоби мовлення і їх можливості, теорії, форми та методи впливу на аудиторію, за допомогою риторичних прийомів конструювати реальність і маніпулювати масовою свідомістю, вміти аналізувати структуру конкретної комунікативної ситуації, оцінювати її з погляду ефективності; виявляти позитивні й негативні аспекти впливу, вибудовувати стратегію протидії маніпуляціям та іншим негативним впливам; критично сприймати й аналізувати інформацію, що подається; виявляти і нейтралізувати патогенну інформацію, отриману з різних джерел; ефективно комунікувати, беручи до уваги параметри комунікативної ситуації; знати як добирати інформацію для дослідження, здійснювати аналітичну роботу й інтерпретацію даних, об’єктивно оцінювати інформацію та результати роботи з нею, аргументувати, відстоювати власну позицію, толерантно висловлюватися і сприймати критику.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Основні поняття курсу. Модуси публічного виступу».
Лекція 2. «Розвиток риторики в античності».
Лекція 3. «Риторика та раннє християнство. Становлення християнської гомілетики».
Лекція 4. «Риторика в епоху середньовіччя. Риторика в системі середньовічної освіти».
Лекція 5. «Риторика в епоху Відродження та Нового часу».
Лекція 6. «Семіотичний характер неориторики».
Лекція 7. «Головні напрями неориторики».
Лекція 8. «Види риторики».
Лекція 9. «Основні роди і жанри красномовства».
Лекція 10. «Загальна характеристика розділів риторики. Інвенція».
Лекція 11. «Диспозиція».
Лекція 12. «Елокуція».
Лекція 13. «Меморія. Способи запам’ятовування».
Лекція 14. «Акція та культура сприймання промови».
Лекція 15. «Риторичний ідеал».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Риторика у Давній Греції та у Давньому Римі. Самопрезентація».
Мета заняття: розглянути риторику Стародавньої Греції і Стародавнього Риму. Вдосконалювати мовлення здобувачів на прикладі кращих світових зразків (промов видатних ораторів минулого). Навчитися мистецтву самопрезентації – для того, щоб досягти своєї мети, треба взяти до уваги, які цілі має людина, якій ми себе презентуємо.

Практичне заняття №2. «Авторське, художнє та сценічне прочитання текстів».
Мета заняття: сформувати у здобувачів сталі знання та вміння художнього читання текстів, ознайомити з особливостями принципів вибору репертуару для художнього читання (ідейно-художня цінність твору, актуальність, жанрова різноманітність, врахування інтересів і потреб аудиторії). Покращити розуміння логічної інтонації сценічної мови (інтонація і підтекст, правила читання простих та складних речень, мелодика мови), використання засобів логічної виразності (пауза, наголос, перспектива).

Практичне заняття №3. «Риторика Середньовіччя, епохи Гуманізму і Просвітництва».
Мета заняття: сформувати у здобувачів сталі знання з історії розвитку риторики епохи Середньовіччя, Відродження та Нового часу, з історії розвитку ораторського мистецтва в Україні того періоду.

Практичне заняття №4. «Загальна характеристика лінгвістичної та аргументативної риторики».
Мета заняття: Сформувати у здобувачів сталі знання про семіотичний характер неориторики. Закріпити розуміння ролі риторики та аргументації в сучасному суспільстві з погляду проблематики, аргументації, образності та впливу на читацьку аудиторію. Розвивати вміння логічно викладати думки, добирати фактичний матеріал та використовувати мовні засоби для переконливого розкриття тез.

Практичне заняття №5. «Промови з певної нагоди. Похвальні промови. Вітальна гостьова промова. Прощальна промова. Похоронна промова. Академічне красномовство. Політичне красномовство. Дипломатичне красномовство».
Мета заняття: розглянути роди, види і жанри ораторського мовлення. Покращити вміння працювати з аудиторією. Приділяти увагу грамотності мовлення й умінню застосовувати рефлексивне й нерефлексивне слухання.

Практичне заняття №6. «Способи подання матеріалу».
Мета заняття: сформувати у здобувачів розуміння і знання композиції публічної промови, методів викладу матеріалу, техніки мовлення. Покращити вміння логічно будувати виступи, орієнтуючись на правила укладання вступної, основної та заключної частини промови.

Практичне заняття №7. «Способи запам'ятовування промови. Форми мовленнєвого впливу».
Мета заняття: ознайомити здобувачів з основними видами переконання, засобами впливу на свідомість і підсвідомість співрозмовника (аудиторії) під час спілкування, їх ефективність у роботі з різними типами співрозмовників, закріпити нові вміння на практиці. Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1 «Історія риторики. Розвиток риторики в античності і становлення християнської гомілетики. Риторика в епоху Відродження і Нового Часу. Семіотичний характер неориторики».
Лекція 2 «Основні роди, види і жанри красномовства. Розділи риторики».

Практичні заняття
Практичне заняття №1 «Процес створення публічного виступу».
Мета заняття: ознайомити здобувачів із етапами і особливостями написання текстів для публічних виступів, залежно від жанру красномовства. Сприяти формуванню навичок аналізу виступів з точки зору проблематики, аргументації, образності та впливу на аудиторію. Розвивати вміння логічно викладати думки, добирати фактичний матеріал та використовувати мовні засоби для переконливого розкриття обраної теми. Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти – не передбачена

Для заочної форми здобуття освіти

Контрольна робота
Завдання для виконання контрольних робіт здобувачі отримують на установчих лекціях.
Контрольні роботи містять завдання теоретичного і практичного характеру. Теоретичні завдання реалізовані у вигляді тестів, практичні завдання – творчі роботи, написання текстів виступів, підготовка до диспуту і створення презентацій. Відповіді на завдання теоретичного характеру повинні бути виконані самостійно, а не скопійованим з навчального посібника чи опрацьовані з допомогою штучного інтелекту.
Термін надання кожної виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку відповідної сесії. Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7-ми поточних завдань. Поточні завдання виконуються письмово чи усно відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань оцінюється у 10 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульна контрольна робота №1 представлена тестовим завданням. Бездоганне виконання модульної контрольної роботи №1 становить 10 балів. Модульна контрольна робота №2 являє собою публічний виступ з презентацією. Бездоганне виконання модульної контрольної роботи №2 оцінюється у 20 балів.
Підсумковий контроль з дисципліни – залік. Залік з дисципліни отримують здобувачі, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни та накопичили протягом семестру не менш, ніж 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 80 балів. При її захисті студент може отримати до 20 балів.
Підсумковий контроль з дисципліни – залік. Залік з дисципліни отримують здобувачі, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни та накопичили не менш, ніж 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.