Теорія соціальних комунікацій 2

Мета вивчення дисципліни: забезпечити здобувачів освіти теоретичними знаннями та практичними навичками у сфері соціальних комунікацій, що включає знання і розуміння закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про журналістику, необхідних для досягнення результатів навчання за освітньою програмою, а також формування здатності застосовувати засвоєне у професійних практиках.

Практичне значення та використання отриманих знань: здобувачі вищої освіти зможуть визначати види, рівні та форми соціальної комунікації та пояснювати їх; упроваджувати логічні, філософські, психологічні, лінгвістичні правила для ефективної комунікації у професійній діяльності; розрізняти канали передачі інформації, у тому числі масової – пресу, радіо, телебачення, Інтернет та оцінювати їх ефективність; розуміти, аналізувати й критично оцінювати смисли соціальних комунікацій та зберігати їх у часі; розрізняти правдиву і неправдиву інформацію; визначати бар’єри на шляху проходження інформації, попереджати та долати їх; застосовувати доречні мовні коди – вербальні і невербальні.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Мова як засіб комунікації.
Лекція 2. Невербальна комунікація.
Лекція 3. Міжкультурна комунікація.
Лекція 4.Форми міжкультурної взаємодії.
Лекція 5. Комунікаційні потреби.
Лекція 6. Міжособистісні комунікації.
Лекція 7. Ефективність міжособистісних комунікацій.
Лекція 8. Комунікації в корпоративній діяльності.
Лекція 9. Професійно орієнтована публічна комунікація.
Лекція 10. Масова комунікація.
Лекція 11. Реклама як масова комунікація.
Лекція 12. Політична комунікація
Лекція 13. Еволюція соціальних комунікацій (І ч.).
Лекція 14. Еволюція соціальних комунікацій (ІІч.).
Лекція 15. Ретроспектива і перспектива теорій про соціальні комунікації.

Практичні заняття
Практичне заняття 1. Міжкультурна комунікація.
Мета заняття: Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних і культурних цінностей і досягнень, розуміння спільного і відмінного між міжкультурною та крос-культурною комунікацією.
Практичне заняття 2. Форми міжкультурної взаємодії.
Мета заняття: Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних культурних цінностей і досягнень, способів сприйняття міжкультурних відмінностей.
Практичне заняття 3. Комунікаційні потреби.
Мета заняття: Передбачати реакцію аудиторії на інформаційний продукт або на інформаційні акції, зважаючи на комунікаційні потреби людей.
Практичне заняття 4. Масова комунікація.
Мета заняття: Передбачати реакцію аудиторії на інформаційний продукт або на інформаційну акцію, зважаючи на положення й методи соціально-комунікаційних наук, системне уявлення про масову комунікацію як соціальну інституцію.
Практичне заняття 5. Різновиди журналістики.
Мета заняття: Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань про основні види журналістики.
Практичне заняття 6. Еволюція соціальних комунікацій.
Мета заняття: Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань про еволюцію соціальних комунікацій, їх хронологію.
Практичне заняття 7. Ретроспектива і перспектива теорій про соціальні комунікації.
Мета заняття: Виокремлювати у виробничих ситуаціях факти, події, відомості, процеси, про які бракує знань, і розкривати способи та джерела отримання цих знань,зокрема про
основні теорії соціальних комунікацій та виклики в сучасних комунікаційних процесах.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Міжкультурні і міжособистісні комунікації та їх засоби».
Лекція 2. «Публічна і масова комунікація. Періодизація комунікацій».

Практичні заняття
Практичне заняття 1. «Різновиди журналістики».
Мета заняття: Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань про основні види журналістики.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для заочної форми здобуття освіти

Практичне завдання 2. Різновиди журналістики.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7-ми поточних завдань. Поточні індивідуальні завдання виконуються письмово відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання практичних індивідуальних завдань оцінюються таким чином: №1, 2 і 3 оцінюється у 30 балів (по 10 балів кожне); №4 і 5 – 14 балів (по 7 балів кожне), №6 і 7 – 16 балів (по вісім балів кожне);
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.