Вступ до фаху

Мета вивчення дисципліни: дати уявлення про журналістику як масово-інформаційну діяльність, соціальний інститут, різновид неофіційної влади, форму пропаганди та комунікації; розкрити соціальні та соціально-психологічні функції журналістики; окреслити соціальний та професійний портрети журналіста; дати поняття професіоналізму у журналістиці; розкрити сутність поняття «масова інформація» як базової категорії журналістики, її головних ознак, рівнів та форм; розглянути джерела та методи збору суспільно-значущої інформації, їх класифікації; забезпечити розуміння преси, радіо, телебачення та електронних медіа як взаємопов'язаних елементів системи ЗМІ; дати уявлення про жанр як аспект журналістського текстотворення; домогтися розуміння сучасних інформаційних процесів.

Практичне значення та використання отриманих знань: оволодіння навиками застосовування отриманих теоретичних знань в конкретній журналістській діяльності; вільне оперування поняттями, термінами, головними категоріями з курсу «Вступ до фаху»; вироблення уміння складати систему потенційних джерел інформації для журналістського матеріалу, обґрунтування вибору пріоритетних методів збору суспільно-значущої інформації; закріплення практичних навиків щодо розрізнення окремих медіажанрів та аналізу окремих частин журналістського тексту; експериментування з різними формами та технологіями створення журналістського матеріалу задля дослідження того, як вони можуть бути використані для подачі тієї чи іншої інформації; закріплення розуміння, яким є сучасне інформаційне суспільство та інформаційний простір (питання інформаційного глобалізму, медіаекології, медіаміфології, медіаграмотності), та аналіз загальних тенденцій сучасних засобів масової інформації.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1 «Загальне уявлення про журналістику. Журналістика як соціальний інститут, різновид неофіційної влади, бізнесу, комунікації та пропаганди».

Лекція 2 «Журналіст як суб’єкт масово-інформаційної діяльності. Професійна підготовка журналістів в Україні та світі: компаративний аналіз».

Лекція 3 «Поняття про інформацію в журналістиці. Різновиди інформації та режими доступу до неї».

Лекція 4 «Джерела та методи збору суспільно-значимої інформації в журналістиці: спостереження, спілкування та робота з документами як провідні методи отримання інформації».

Лекція 5 «Журналістика як медіасистема: преса, радіо, телебачення, електронні медіа, інфраструктура журналістики».

Лекція 6 «Жанри журналістики: інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні жанри (загальний огляд)».

Лекція 7 «Публіцистика як серцевина журналістики: головні елементи публіцистичного твору»

Лекція 8 «Загальні тенденції сучасних засобів масової інформації. «Галактика Гутенберга» та ідея «глобального села» М. Маклюена».

Практичні заняття

Практичне заняття 1 «Журналістика як соціальний інститут. Загальні та спеціальні функції журналістики».
Мета заняття: окреслити основні підходи до журналістики як соціального інституту із забезпечення суспільної діяльності зі збирання, обробки та періодичного розповсюдження масової інформації через канали масової комунікації на масову аудиторію; проаналізувати журналістику як сукупність професій, необхідних для забезпечення цієї діяльності;, сформувати уявлення про журналістику як різновид комунікації, бізнесу та неофіційної влади; забезпечити розуміння загальних та спеціальних функцій журналістики в сучасному інформаційному просторі.

Практичне заняття 2 «Історія журналістики як наука про процес розвитку масово-інформаційної діяльності».
Мета заняття: закріпити знання здобувачів про історію журналістики як науку про процес розвитку масово-інформаційної діяльності від зародження до наших днів; окреслити теоретичні, методологічні, організаційні засади історії журналістики; упорядкувати отриману інформацію щодо основних етапів становлення та розвитку журналістики як соціального інституту (система пражурналістських явищ, умови виникнення власне журналістики, перші періодичні видання, інформаційні агенції, поява радіо, телебачення та інтернет-медіа).

Практичне заняття 3 «Масова інформація як різновид суспільно-значущої інформації в медіасфері. Джерела та методи збору СЗІ».
Мета заняття: систематизувати й упорядкувати знання здобувачів щодо інформації як «глобальної проблеми сучасності»; закріпити розуміння журналістики як галузі масово-інформаційної діяльності, спрямованої на збір, переробку та поширення масової інформації на масову аудиторію; окреслити різні види інформації та сформувати вміння працювати з ними, залежно від режимів доступу до відкритої інформації та інформації з обмеженим доступом; дати уявлення про поняття дифамації та відповідальності за неї; проаналізувати специфіку редакційних та позаредакційних інформаційних ресурсів для журналіста; навчити формувати відповідну систему джерел та методів отримання інформації для кожного конкретного медіаматеріалу.
Модульна контрольна робота № 1.

Практичне заняття 4 « Журналістика як система ЗМІ. Дієвість і ефективність журналістики. Поняття впливу. Чинники впливовості журналістських матеріалів».
Мета заняття: упорядкувати отриману інформацію щодо журналістики як медіасистеми; охарактеризувати конститутивні ознаки преси, радіо, телебачення та електронних медіа; дослідити роль інфраструктури журналістики та її окремих елементів; розглянути типологію впливу (сильний і слабкий, глибокий і поверховий, прямий і непрямий, безпосередній і опосередкований, конструктивний і деструктивний тощо) та його диференціацію ( за авторством, за сферою, за вектором дії, за змістом, характером тощо); навчити виявляти пропозитивні та прескриптивні механізми впливу в журналістиці, бачити найпоширеніші прийоми маніпулювання та виробити вміння протистояти цим прийомам; сформувати розуміння чинників впливовості журналістських матеріалів (суспільна актуальність, ситуативність, оригінальність, новизна повідомлення, доступність, оперативність тощо) та виробити вміння аналізувати дієвість і результативність журналістики в контексті розв’язання соціальних, економічних чи інших суспільно-значимих завдань.

Практичне заняття 5 «Засоби організації журналістського тексту: сюжет, конфлікт, композиція. Формальні елементи: заголовок, лід, форми вступної, основної та заключної частики. Діахронія та синхронія медіатексту».
Мета заняття: систематизувати й упорядкувати знання щодо основних засобів організації журналістського матеріалу; сформувати розуміння поняття сюжету як системи відтворених подій, покладених в основу журналістського матеріалу; навчити працювати з різними типами сюжетів: подієвим, проблемним та змішаним; дати розуміння конфлікту та композиції журналістського матеріалу та окреслити особливості формальних елементів організації газетного тексту (заголовок, лід, зачин та закінчення, вріз, втсавка, винос), їх функціонального навантаження та різновидів; навчити у своїй практичній медіадіяльності використовувати різні типи заголовків, лідів, вставок та виносів; дослідити питання синхронії та діахронії журналістського тексту; сформувати уявлення про інтертекстуальність як сферу метатекстуальних зав’язків; навчити використовувати прояви інтертекстуальності у своїй журналістській практиці з метою посилення ефективності журналістських матеріалів.

Практичне заняття 6 «Загальна жанрологія та журналістика. Особливості підготовки основних медіажанрів: замітка, інтерв’ю, аналітична кореспонденція, рецензія, нарис».
Мета заняття: закріпити отримані здобувачами теоретичні знання щодо критеріїв жанрового поділу в журналістиці та окреслити особливості трьох жанрових груп: інформаційної, аналітичної та художньо-публіцистичної; навчити створювати медіаматеріали за принципом «перевернутої піраміди»; зробити загальну характеристику провідних медіажанрів та пояснити їх стилетворчі особливості; схарактеризувати прийоми наочно-образного узагальнення у групі художньо-публіцистичних жанрів; навчити створювати медіаматеріали у таких журналістських жанрах, як замітка, інтерв’ю, аналітична кореспонденція, рецензія, нарис.

Практичне заняття 7 «Сучасне інформаційне суспільство та інформаційний простір: інформаційний глобалізм, медіаекологія, медіаміфологія, медіаграмотність».
Мета заняття: упорядкувати інформацію щодо основних теорій інформаційного суспільства та його головних ознак; сформувати розуміння таких понять, як інформаційний глобалізм, медіаекологія, медіаміфологія, медіаграмотність; дослідити позитивні та негативні тенденції процесу глобалізації щодо тих чи інших ЗМК; обґрунтувати значення поглядів М. Маклюена («галактика Гутенберга», ідея «глобального села»), А. Моля (теорія «мозаїчної культури») та інших мислителів (К. Роджерса, У. Ліппмана, Ф. Сіберта, Т. Петерсона, У. Шрамма) щодо цивілізаційного розвитку під впливом технологій; схарактеризувати сучасну масово-інформаційну ситуацію в Україні та окреслити основні тенденції розвитку сучасної журналістики; сформувати підґрунтя для становлення сучасних журналістів в контексті соціально-відповідальних медіа.
Модульна контрольна робота № 2.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1 «Загальне уявлення про журналістику. Професійна підготовка журналістів. Різновиди інформації в журналістиці: масова інформація. Джерела та методи збору СЗІ».

Лекція 2 «Журналістика як система. «Жанри журналістики: інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні. Загальні тенденції сучасних засобів масової інформації».

Практичні заняття

Практичне заняття №1 «Загальна жанрологія і журналістика. Засоби організації журналістського матеріалу».
Мета заняття: закріпити отримані здобувачами теоретичні знання щодо критеріїв жанрового поділу в журналістиці та окреслити особливості трьох жанрових груп: інформаційної, аналітичної та художньо-публіцистичної; навчити створювати медіаматеріали за принципом «перевернутої піраміди»; зробити загальну характеристику провідних медіажанрів та пояснити їх стилетворчі особливості; схарактеризувати прийоми наочно-образного узагальнення у групі художньо-публіцистичних жанрів; навчити створювати медіаматеріали у таких журналістських жанрах, як замітка, інтерв’ю, аналітична кореспонденція, рецензія, нарис; систематизувати й упорядкувати знання щодо основних засобів організації журналістського матеріалу; сформувати розуміння поняття сюжету як системи відтворених подій, покладених в основу журналістського матеріалу; навчити працювати з різними типами сюжетів: подієвим, проблемним та змішаним; дати розуміння конфлікту та композиції журналістського матеріалу та окреслити особливості формальних елементів організації газетного тексту (заголовок, лід, зачин та закінчення, вріз, втсавка, винос), їх функціонального навантаження та різновидів; навчити у своїй практичній медіадіяльності використовувати різні типи заголовків, лідів, вставок та виносів; дослідити питання синхронії та діахронії журналістського тексту; сформувати уявлення про інтертекстуальність як сферу метатекстуальних зав’язків; навчити використовувати прояви інтертекстуальності у своїй журналістській практиці з метою посилення ефективності журналістських матеріалів.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота: не передбачена

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Модуль 1
Активна робота на практичному занятті – максимально 5 балів (загалом 15 балів за 3 заняття).
Виконання домашніх завдань – максимально 5 балів (загалом 15 балів за 3 заняття).
Модульна контрольна робота № 1 – 20 балів.
Модуль 2
Активна робота на практичному занятті – максимально 4 бали (загалом 16 балів за 4 заняття).
Виконання домашніх завдань – максимально 4 бали (загалом 16 балів за 4 заняття).
Модульна контрольна робота № 2 – 18 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Робота на заняттях – максимально 30 балів (загалом 30 балів за одне заняття).
Виконання домашніх завдань – 7 балів (загалом 35 балів за 5 завдань).
Контрольна робота – 35 балів.
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 5 теоретичних запитань та 2 практичних завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійований з навчального посібника чи згенерований за допомогою ШІ.
Практичне завдання №1. «Проаналізувати специфіку та функції редакційних і позаредакційних інформаційних ресурсів для журналіста. Визначити ступінь ефективності кожного з методів отримання інформації у журналістиці. Подати своє розуміння тези, що «журналіст повинен бачити все, але відбирати найнеобхідніше». Охарактеризувати різні типи методу інтерв'ю у журналістиці. Провести інтерв'ю та проаналізувати його хід. Звернути увагу та дотримання чи недотримання принципів толерантного ставлення до співрозмовника».
Практичне завдання №2. «Обґрунтувати роль подієвої інформації для інформаційних жанрів у журналістиці. На основі реальної подієвої інформації за принципом перевернутої піраміди створити розширену замітку, репортаж та кореспонденцію. Проаналізувати стилетворчі особливості цих жанрів. Зробити порівняльний аналіз подачі однієї інформації у різних жанрах. Пояснити, як змінюється її сприйняття».
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.