Історія української журналістики

Мета вивчення дисципліни: формування у здобувачів розуміння шляхів розвитку журналістики в Україні; систематизація знань про історичні закономірності становлення української журналістики, про обставини функціонування та ролі періодичних видань і технологій нових засобів інформування від першої їхньої появи до сьогодення; формування навичок обробки та аналізу інформації, вміння створювати інформаційний контент за заданою темою.
Практичне значення та використання отриманих знань. Усвідомлення специфіки журналістики через її історичне становлення та розвиток. Знання етапів розвитку журналістики в Україні. Розуміння особливостей розвитку видавничої діяльності протягом XVII–XX ст., передумов виникнення нових ЗМІ (радіомовлення, телебачення, Інтернет як швидкісний телекомунікаційний канал) тощо. Вміння співвідносити конкретні видання та імена з тим чи іншим періодом розвитку журналістики; розуміння основних тенденцій історичного розвитку журналістики в Україні; вміння застосовувати знання з історії української журналістики для створення сучасного журналістського контенту.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Історія журналістики як наука та предмет наукового зацікавлення».
Лекція 2. «Передумови виникнення і становлення журналістики».
Лекція 3. «Історіографія письма».
Лекція 4. «Зародження української журналістики: перші періодичні видання Наддніпрянської України».
Лекція 5. «Східноукраїнська журналістика 1820-1850-х років».
Лекція 6. «Центральна та південна журналістика 1820-1850-х років».
Лекція 7. «Західноукраїнська журналістика XVIII ст.–1850-х років».
Лекція 8. «Журналістика Наддніпрянщини 1860-1890-х років».
Лекція 9. «Журналістика в умовах репресій українського друкованого слова».
Лекція 10. «Західноукраїнська преса другої половини ХІХ ст.».
Лекція 11. «Західноукраїнська преса другої половини ХІХ ст. (частина ІІ)».
Лекція 12. «Українська журналістика 1900-1917 рр.».
Лекція 13. «Преса України в роки Другої Світової війни (1939-1945) та у повоєнний час».
Лекція 14. «Історія партійно-радянської преси України».
Лекція 15. «Сучасна масово-інформаційна ситуація».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Проблема зародження журналістики. Наукові підходи до її періодизації».
Мета заняття: розширити знання здобувачів про передумови виникнення журналістської діяльності; поглибити знання про усні та письмові пражурналістські явища; виробити навички опрацьовувати наукову літературу.
Практичне заняття №2. «Перші періодичні видання у наддніпрянській Україні».
Мета заняття: розширити і поглибити знання про умови розвитку української журналістики; ознайомити з проблемами періодизації; виробити вміння характеризувати тематику та рубрики перших газет.
Практичне заняття №3. «Розвиток української преси на підросійській та підавстрійській частинах України ХІХ ст.»
Мета заняття: розширити і поглибити знання про умови розвитку української журналістики ХІХ століття в межах обох імперій; ознайомити з проблемами періодизації; виробити вміння аналізувати і порівнювати політичні та історичні передумови розвитку української преси на підросійській та підавстрійській частинах України.
Практичне заняття №4. «Цензурні обмеження на українське слово і періодику».
Мета заняття: розширити і поглибити знання здобувачів про цензурні обмеження в журналістиці і видавничій̆ справі; ознайомити із статутами, указами, постановами про цензуру в першої половині ХІХ ст.; виробити вміння проводити паралелі між цензурними заборонами української̈ преси на підросійській та підавстрійській частинах України.
Практичне заняття №5. «Видавничий рух доби визвольних змагань».
Мета заняття: розширити і поглибити знання про розвиток журналістики напередодні Лютневої̈ революції̈ 1917 року; ознайомити з Законом «Про статут попередньої цензури друкованих видань» (1918 р.); виявити здатність аналізувати політику українських урядів щодо журналістики.
Практичне заняття №6. «Українська преса періоду Другої Світової війни».
Мета заняття: розширити і поглибити знання про українську періодичну пресу періоду Другої Світової війни; придбати навички характеризувати ЗМІ в Україні і за кордоном.
Практичне заняття №7. «Українська преса під окупацією СРСР та в роки незалежності».
Мета заняття: розширити і поглибити знання про газети, журнали і радіо в радянську добу; виробити вміння аналізувати особливості журналістики Української РСР. Поглибити знання про посткомуністичну журналістику; виявити здатність аналізувати українські медіа в добу незалежності України та причини кризових явищ перших пострадянських років.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1 «Зародження журналістики. Наукові підходи до її періодизації».
Лекція 2 «Тенденції розвитку української журналістики XVIII – XX ст. Сучасна журналістика».

Практичні заняття
Практичне заняття №1 «Періоди розвитку української журналістики. Історичний підхід».
Мета заняття: ознайомити здобувачів з основними теоріями та підходами до періодизації української журналістики та проаналізувати різні етапи її становлення від виникнення до сьогодення.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Реферативна робота
Мета реферативної роботи – розвиток самостійності здобувачів вищої освіти в доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки.
Здобувач отримує завдання на першому в семестрі практичному занятті.
Написання реферату передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури і з обов'язковим включенням елементів самостійного осмислення його суті.
Реферати виконують виключно українською мовою обсягом не менше 12 і не більше 20 сторінок друкованого комп’ютерного тексту на форматі А4. Кількість розділів – 2.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. Вибір теми, добір наукових джерел, складання плану дослідження
2. Визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3. Написання першого теоретичного розділу.
4. Написання другого (аналітичного, практичного) розділу.
5. Підготовка остаточного варіанту РР, отримання відгуку наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
Захист реферативної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.

Для заочної форми здобуття освіти

Реферативна робота
Мета реферативної роботи – розвиток самостійності здобувачів вищої освіти в доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки.
Здобувач отримує завдання першому в семестрі лекційному занятті.
Написання реферату передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури і з обов'язковим включенням елементів самостійного осмислення його суті.
Реферати виконують виключно українською мовою обсягом не менше 12 і не більше 20 сторінок друкованого комп’ютерного тексту на форматі А4. Кількість розділів – 2.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. Вибір теми, добір наукових джерел, складання плану дослідження
2. Визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3. Написання першого теоретичного розділу.
4. Написання другого (аналітичного, практичного) розділу.
5. Підготовка остаточного варіанту РР, отримання відгуку наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Захист реферативної роботи відбувається на практичному занятті у день складання екзамену з дисципліни.

Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 3 теоретичних питання та 2 практичних завдання творчого характеру.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібники створений з допомогою штучного інтелекту.
Практичне завдання №1. «Періоди розвитку української журналістики. Історичний підхід».
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7-ми індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово/усно (відповідно до мети і характеру завдання). Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань №1 - №7 оцінюється у 6 балів кожне.
2) реферативної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 8 балів, з яких виконання оцінюється в 5 балів і захист роботи – 3 бали.
3) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Виконання контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів.
Захист реферативної роботи. Бездоганне виконання реферативної роботи оцінюється у 50 балів, з яких 30 балів здобувач отримує за написання й оформлення роботи, а 20 балів за її захист.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.