Історія зарубіжної журналістики

Мета вивчення дисципліни: формування в здобувачів розуміння процесів зародження й розвитку журналістики в різних соціально-економічних умовах на різних етапах розвитку людства, а також уявлення про обставини застосування, функціонування та ролі періодичних видань і технологій нових засобів інформування від найдавніших часів до сьогодення.
Практичне значення та використання отриманих знань: розуміння специфіки масової інформації через її історичне становлення, розвиток; знання етапів розвитку пражурналістики (усна публіцистика, історичні твори, прообрази газет у стародавньому Римі, риторика ранньохристиянських проповідей, роль І. Ґутенберга у розвитку друкарської справи тощо), національної своєрідності журналістики європейських, східних та країн американського континенту; розуміння особливостей розвитку газетної та журнальної справи протягом XVII–XX ст., передумов виникнення нових ЗМІ (телебачення, радіомовлення, інтернету) тощо; вміння визначати історико-культурні витоки масово-інформаційних явищ давніх часів; співвідносити конкретне видання чи прізвище журналіста з тією чи іншою епохою розвитку зарубіжної журналістики; розуміти головні тенденції історичного розвитку журналістики різних країн; аналізувати публіцистичні праці найвідоміших видавців, редакторів й журналістів в історії світової журналістики; зіставляти та характеризувати факти журналістики з точки зору їхньої внутрішньої еволюції та спадкоємності; застосовувати історичні знання для створення сучасного журналістського тексту.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1. «Концептуальні аспекти курсу. Актуальні дослідження історії зарубіжної журналістики».

Лекція 2. «Пражурналістика періоду Античності».

Лекція 3. «Рання християнська публіцистика. Журналістика Середньовіччя».

Лекція 4. «Винайдення книгодрукування. Публіцистика Західної Європи ХV–ХVІ ст.».

Лекція 5. «Європейська журналістика XVIІ – початку XIX ст.».

Лекція 6. «Журналістика Америки та Канади: від зародження до XVIІІ ст.».

Лекція 7. «Становлення журналістики в країнах Азії, Африки і Латинської Америки».

Лекція 8. «Поява і розвиток цензури».

Лекція 9. «Ключові тенденції розвитку світової журналістики ХІХ – ХХ ст.».

Лекція 10. «Журналістика Західної Європи ХІХ – ХХ ст.».

Лекція 11. «Журналістика Північної та Центральної Європи ХІХ – ХХ ст.».

Лекція 12. «Журналістика Південної Європи ХІХ – ХХ ст.».

Лекція 13. «Журналістика американського континенту».

Лекція 14. «Журналістика країн Азії».

Лекція 15 «Теорії сучасної журналістики. Світові школи журналістики».

Практичні заняття

Практичне заняття №1. «Проблема зародження журналістики. Наукові підходи до її періодизації».
Мета заняття: ознайомити здобувачів з основними теоріями та підходами до періодизації журналістики, а також проаналізувати різні етапи її становлення як соціального інституту.

Практичне заняття №2. «Пражурналістські явища греко-римської античності».
Мета заняття: розглянути перші прояви журналістських явищ у греко-римській античності та дослідити їхні особливості як комунікаційних засобів.

Практичне заняття №3. «Журналістика доби Раннього та Високого Середньовіччя».
Мета заняття: дослідити основні форми й засоби передачі інформації в журналістиці періоду Раннього та Високого Середньовіччя та їхній вплив на розвиток комунікацій.

Практичне заняття №4. «Журналістика періоду Відродження та Реформації».
Мета заняття: вивчити особливості журналістики періоду Відродження та Реформації, зокрема вплив гуманістичних і релігійних змін на формування медіа та громадської думки.

Практичне заняття №5. «Розвиток світової журналістики у XVIІ – XIX ст.: ключові особливості».
Мета заняття: ознайомити здобувачів із ключовими тенденціями розвитку світової журналістики в XVIІ–XIX ст., розглядаючи основні жанри, технічні інновації та зміни в суспільному статусі журналістики.

Практичне заняття №6. «Розвиток журналістики на північноамериканському континенті у XVIІ – XVIІІ ст.».
Мета заняття: розглянути процеси становлення та розвитку журналістики на північноамериканському континенті в XVIІ–XVIII ст., аналізуючи вплив політичних і соціальних умов на формування медіа.

Практичне заняття №7. «Розвиток журналістики в країнах Азії, Африки і Латинської Америки в XVIІ – XVIІІ ст.».
Мета заняття: ознайомити здобувачів із особливостями розвитку журналістики в країнах Азії, Африки та Латинської Америки в XVIІ–XVIII ст., досліджуючи специфіку культурного і соціального впливу на медіа.

Практичне заняття №8. «Вплив цензури на розвиток журналістики».
Мета заняття: вивчити форми та методи цензури на різних етапах розвитку журналістики, а також її вплив на свободу слова і зміст журналістських матеріалів.

Практичне заняття №9. «Журналістика ХІХ – ХХ століть: провідні школи та основні напрямки розвитку».
Мета заняття: ознайомити здобувачів з провідними школами журналістики ХІХ–ХХ століть, дослідити їхні основні особливості, принципи та методи, а також визначити ключові напрями розвитку світової журналістики того часу.

Практичне заняття №10. «Особливості розвитку журналістики Західної Європи ХІХ – ХХ ст.».
Мета заняття: ознайомити здобувачів з основними тенденціями та особливостями розвитку журналістики Західної Європи в ХІХ–ХХ ст., розглядаючи вплив суспільно-політичних змін на зміст і форми журналістики.

Практичне заняття №11. «Особливості розвитку журналістики Північної та Центральної Європи ХІХ – ХХ ст.».
Мета заняття: дослідити основні тенденції розвитку журналістики в Північній та Центральній Європі в ХІХ–ХХ ст., враховуючи вплив національних і культурних особливостей.

Практичне заняття №12. «Особливості розвитку журналістики Південної Європи ХІХ – ХХ ст.».
Мета заняття: ознайомити здобувачів з процесом розвитку журналістики в країнах Південної Європи в ХІХ–ХХ ст., розглядаючи її особливості та роль у формуванні суспільної думки.

Практичне заняття №13. «Особливості розвитку журналістики американського континенту ХІХ – ХХ ст.».
Мета заняття: вивчити ключові етапи розвитку журналістики на американському континенті в ХІХ-ХХ ст., досліджуючи її значення в суспільно-політичному житті та культурних трансформаціях.

Практичне заняття №14. «Особливості розвитку журналістики країн Азії ХІХ – ХХ ст.».
Мета заняття: ознайомити здобувачів з особливостями розвитку журналістики в країнах Азії в ХІХ–ХХ ст., розглядаючи вплив національних і культурних факторів на формування місцевих медіа.

Практичне заняття 15. «Теорії сучасної журналістики. Світові школи журналістики»
Мета заняття: сформувати цілісне уявлення про провідні теоретичні підходи сучасної журналістики та особливості розвитку світових шкіл журналістики; навчити аналізувати їхні концепції, порівнювати професійні стандарти різних країн, визначати вплив культурних, соціальних та політичних чинників на формування журналістських традицій.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1 «Концептуальні аспекти курсу. Актуальні дослідження історії зарубіжної журналістики».

Лекція 2 «Ключові тенденції розвитку світової журналістики ХІХ – ХХ ст. Світові школи журналістики».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Особливості становлення і розвитку журналістики у світі: аналіз основних періодів та підходів щодо її періодизації».
Мета заняття: ознайомити здобувачів з основними теоріями та підходами до періодизації журналістики, а також проаналізувати різні етапи її становлення як соціального інституту.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Реферативна робота
Мета реферативної роботи – розвиток самостійності здобувачів вищої освіти в доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки.
Здобувач отримує завдання першому в семестрі практичному занятті.
Написання реферату передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури і з обов'язковим включенням елементів самостійного осмислення його суті.
Реферати виконують виключно українською мовою обсягом не менше 12 і не більше 20 сторінок друкованого комп’ютерного тексту на форматі А4. Кількість розділів – 2.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. Вибір теми, добір наукових джерел, складання плану дослідження
2. Визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3. Написання першого теоретичного розділу.
4. Написання другого (аналітичного, практичного) розділу.
5. Підготовка остаточного варіанту роботи, отримання відгуку наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
Захист курсової роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.

Для заочної форми здобуття освіти

Реферативна робота
Мета реферативної роботи – розвиток самостійності здобувачів вищої освіти в доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки.
Здобувач отримує завдання першому в семестрі практичному занятті.
Написання реферату передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури і з обов'язковим включенням елементів самостійного осмислення його суті.
Реферати виконують виключно українською мовою обсягом не менше 12 і не більше 20 сторінок друкованого комп’ютерного тексту на форматі А4. Кількість розділів – 2.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. Вибір теми, добір наукових джерел, складання плану дослідження
2. Визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3. Написання першого теоретичного розділу.
4. Написання другого (аналітичного, практичного) розділу.
5. Підготовка остаточного варіанту роботи, отримання відгуку наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Захист курсової роботи відбувається у день складання заліку з дисципліни.

Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 3 теоретичних питання та 2 практичних завдання творчого характеру.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібники створений з допомогою штучного інтелекту.
Практичне завдання №1. «Створення короткої наукової статті, присвяченій історії зарубіжної журналістики».
Практичне завдання №2. «Порівняльний аналіз двох світових шкіл журналістики (за вибором здобувача)».
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні
1) 15-ти індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово/усно (відповідно до мети і характеру завдання). Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань №1 - №7 оцінюється у 3 бали кожне; індивідуальних поточних завдань №8 - №13 – 3 бали кожне; індивідуальних поточних завдань №14 і №15 – 2 бали кожне;
2) реферативної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 8 балів, з яких виконання оцінюється в 5 балів і захист роботи – 3 бали.
3) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів.
Підсумковий контроль з дисципліни – залік. Залік з дисципліни отримують здобувачі, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни та накопичили протягом семестру не менш, ніж 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Захист реферативної роботи. Бездоганне виконання реферативної роботи оцінюється у 50 балів, з яких 30 балів здобувач отримує за написання й оформлення роботи, а 20 залів за її захист.
Підсумковий контроль з дисципліни – залік. Залік з дисципліни отримують здобувачі, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни та накопичили протягом семестру не менш, ніж 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.