Теорія і методика журналістської творчості 2

Mandatory discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 4.5; • у навчальних годинах — 135.
Розподіл навчальних годин (аудиторні заняття / самостійна робота): 
• очна форма — 44 / 91; • заочна форма — 6 / 129.
Кількість аудиторних занять за видами (лекції / практичні заняття / лабораторні заняття): 
• очна форма — 15 / 7 / 0; • заочна форма — 2 / 1 / 0.
Індивідуальна робота: 
• очна форма — реферативна робота; • заочна форма — реферативна робота, контрольна робота.
Семестровий контроль: 
Exam.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Мета вивчення дисципліни: дати уявлення про журналістську діяльність як творчість, її основні етапи, закони і методи; окреслити засади та професійні норми праці в медіасфері; сформувати практичні навички щодо пошуку і перевірки джерел інформації, формування мети та ідеї журналістського твору, написання текстів у різних жанрах та різної складності; домогтися засвоєння методологічних основ інформаційного, аналітичного і художньо-публіцистичного мислення; забезпечити розуміння професіоналізму в медіадіяльності та стандартів якісної журналістики; виробити у здобувачів теоретично-практичні орієнтації і критерії журналістської творчості; навчити застосовувати набуті знання на практиці.
Практичне значення та використання отриманих знань: оволодіння навиками застосовування отриманих теоретичних знань в конкретній журналістській діяльності; вільне оперування поняттями, термінами, головними категоріями з курсу «Теорія і методика журналістської творчості»; вироблення уміння складати систему потенційних джерел інформації для журналістського матеріалу, обґрунтування вибору пріоритетних методів збору суспільно-значущої інформації; закріплення практичних навиків щодо розрізнення окремих медіажанрів та аналізу окремих частин журналістського тексту; експериментування з різними формами та технологіями створення журналістського матеріалу задля дослідження того, як вони можуть бути використані для подачі тієї чи іншої інформації; закріплення умінь використовувати отримані знання і навики у власній журналістській практиці.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1 «Методи і прийоми журналістської творчості: загальний огляд».

Лекція 2 «Спостереження як метод збору інформації у журналістиці».

Лекція 3 «Інтерв’ю (спілкування) як метод збору інформації: основні прийоми та інструменти».

Лекція 4 «Робота з документами як метод збору інформації в медіасфері».

Лекція 5 «Загальна жанрологія і журналістика в контексті теорії і методики журналістської творчості».

Лекція 6 «Природа інформаційного відображення в журналістиці та система інформаційних жанрів».

Лекція 7 «Специфіка журналістського аналізу та система аналітичних жанрів у журналістиці».

Лекція 8 «Художньо-публіцистичне відображення дійсності та особливості сучасної публіцистики».

Лекція 9 «Жанрові модифікації та методика роботи над ними».

Лекція 10 «Процес написання журналістського твору».

Лекція 11 «Специфіка аргументації в журналістському матеріалі».

Лекція 12 «Полеміка в журналістиці: мистецтво та етика полеміста. Дозволені та заборонені прийоми».

Лекція 13 «Особливості журналістської мови. Стиль як інструментарій сучасного журналістського тексту».

Лекція 14 «Мультимедіатизація: створення інтерактивного медіаконтенту».

Лекція 15 «Індивідуальна і колективна журналістська творчість. Творче портфоліо журналіста».

Практичні заняття
Практичне заняття 1 «Методи і прийоми журналістської творчості. Спостереження».
Отримання завдання на реферативну роботу. Підбір бібліографії, проведення аналізу.
Мета заняття: ознайомити з методами та прийомами журналістської творчості, зокрема з технікою спостереження як одного із ключових інструментів збору інформації в журналістиці; дати базове розуміння різновидів спостережень і сформувати уміння ефективно застосовувати їх різні види залежно від ситуацій, мети і завдань журналістського матеріалу; навчити аналізувати результати спостереження та розвивати у здобувачів навички практичного використання цього методу отримання інформації задля створення якісного журналістського контенту, аналізу та інтерпретації даних.

Практичне заняття 2 «Інтерв’ю та робота з документами як методи збору інформації в журналістиці».
Виконання реферативної роботи: частина 1.
Мета заняття: розкрити мету і завдання інтерв’ю як методу збору інформації в журналістиці, його основних типів, особливостей і функціонального навантаження; закріпити знання з базових технік підготовки до інтерв’ю, формулювання запитань і спілкування з респондетами; навчити здобувачів практичним прийомам організації та проведення інтерв’ю, а також ефективного їх аналізу та використання як документальних джерел у медіаматеріалах; актуалізувати вміння працювати з документами як джерелом інформації в журналістиці: аналізувати, перевіряти достовірність інформації та інтегрувати отриману інформацію в журналістський текст.

Практичне заняття 3 «Загальна жанрологія та журналістика. Особливості підготовки основних медіажанрів».
Модульна контрольна робота № 1.
Мета заняття: закріпити отримані здобувачами теоретичні знання щодо критеріїв жанрового поділу в журналістиці та окреслити особливості трьох жанрових груп: інформаційної, аналітичної та художньо-публіцистичної; зробити загальну характеристику провідних медіажанрів та пригадати їх стилетворчі особливості; навчити створювати медіаматеріали у таких журналістських жанрах, як замітка, інтерв’ю, репортаж, аналітична кореспонденція, стаття та рецензія.

Практичне заняття 4 «Особливості підготовки художньо-публіцистичних і сатиричних жанрів у журналістиці».
Виконання реферативної роботи: частина 2.

Мета заняття: систематизувати й упорядкувати знання здобувачів про функції, стилетворчі ознаки та лінгвістичні особливості провідних художньо-публіцистичних жанрів: нарис, замальовка, етюд, есе; закріпити базові знання про сатиричні медіажанри: памфлет, фейлетон, епіграма, пародія, епіграма, «колючі рядки»; сформувати уявлення про гумористично-сатиричні прийоми в журналістиці: гумор, іронію та сатиру – та їх особливості; навчити застосовувати у власній медіапрактиці прийоми наочно-образного узагальнення та наголосити на їх відмінностях у журналістській та літературній практиці.

Практичне заняття 5 «Етапи підготовки журналістського матеріалу».
Виконання реферативної роботи: частина 3.
Мета заняття: упорядкувати інформацію про головні етапи роботи над журналістським твором: виникнення журналістського задуму, збір і обробка інформації, підготовка матеріалу у певному жанрі, остаточне доопрацювання твору (робота над формальними елементами), етап редагування; розвивати практичні навички у зборі, аналізі та структуризації інформації, а також удосконалити вміння оформляти матеріал відповідно до журналістських стандартів; навчити чітко визначати тему та мету журналістського матеріалу, збирати, перевіряти та обробляти інформацію з різних джерел, створювати план та структуру матеріалу, враховуючи його жанрові особливості, оформляти текст, дотримуючись стандартів журналістики щодо стилю, мови, логіки, визначати рівень ефективності і дієвості кожного медіаматеріалу; ознайомити здобувачів з особливостями аргументації в журналістському матеріалі, її ролі у створенні переконливого і логічного медіатексту; розвивати навики використання доказових засобів для підтримки думок та висновків, різних типів аргументів (факти, статистика, цитати експертів, приклади з реального життя) для підкріплення тверджень; формувати уміння визначати найбільш ефективні стратегії аргументації залежно від жанру матеріалу (новина, репортаж, інтерв’ю, аналітика, сатира), оцінювати силу та достовірність джерел аргументації, уникати маніпуляцій, що можуть спотворити інформацію або викликати етичні питання.

Практичне заняття 6 «Стиль як інструментарій сучасного журналістського тексту. Полеміка в журналістиці».
Виконання реферативної роботи. Оформлення вступу, висновків та бібліографії. Підготовка до захисту реферату.
Мета заняття: актуалізувати інформацію про стиль журналістського матеріалу та розвивати навички використання стилістичних засобів для створення ефективних, чітких і привабливих медіаматеріалів; навчити визначати основні стилістичні особливості журналістських текстів різних жанрів (новина, репортаж, інтерв'ю, аналітика); закріпити вміння застосовувати правила та прийоми стилістики, що сприяють ясності, точності та емоційності викладу, щоб зробити текст зрозумілим і переконливим для аудиторії; сформувати вміння вибудовувати структуру медіатексту таким чином, щоб стиль підкреслював його жанрову специфіку і забезпечував логічну послідовність; навчити враховувати етичні та культурні аспекти стилю, зокрема щоб уникати стереотипів, надмірної емоційності або маніпуляцій у власних медіаматеріалах; дати базові знання про принципи та особливості полеміки в журналістиці; розвивати навички конструктивного ведення дискусій та аргументації в умовах публічної журналістської діяльності; навчити працювати з різними типами полемічних матеріалів (коментарі, репортажі, аналітичні статті) і створювати власні тексти, що містять полемічний елемент, а також оцінювати етичні та професійні принципи ведення полеміки в медіа, зокрема уникати маніпуляцій і дотримуватися стандартів чесності та достовірності у власній журналістській практиці.

Практичне заняття 7 «Мультимедіатизація. Індивідуальна і колективна журналістська творчість. Творче портфоліо журналіста».
Модульна контрольна робота № 2. Захист реферативної роботи.
Мета заняття: ознайомити студентів з основами мультимедіатизації та інтерактивного медіаконтенту; забезпечити розуміння принципів мультимедіатизації в сучасній журналістиці та окреслити роль інтерактивних елементів у медіаконтенті; розвивати навички створення інтерактивних матеріалів, які поєднують текст, зображення, аудіо та відео для залучення аудиторії; навчити доречно вибирати та використовувати відповідні цифрові інструменти і платформи для створення мультимедійного контенту, розробляти стратегії інтерактивної подачі інформації для підвищення взаємодії з аудиторією, створювати інтерактивні журналістські матеріали, використовуючи різноманітні формати (інфографіка, інтерактивні карти, відео з можливістю взаємодії, подкасти, квізи тощо); закріпити вміння з оцінювання ефективності інтерактивних медіа з точки зору зручності, доступності та емоційного впливу на користувачів; опанувати практичні навички у створенні мультимедійного контенту, що відповідає вимогам сучасного медіапростору і забезпечує інтерактивну взаємодію з аудиторією; дати розуміння особливостей індивідуальної та колективної роботи в журналістській творчості, розвивати навички ефективної співпраці в команді при створенні журналістських матеріалів та розуміння ролі особистого внеску в загальний творчий процес; закріпити вміння координувати свої дії з діями інших журналістів, редакторів, дизайнерів та інших учасників медіапроцесу, щоб ефективно працювати над спільними проектами, дотримуючись спільної концепції та забезпечуючи цілісність матеріалу.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1. «Методи і прийоми журналістської творчості: спілкування, спостереження, робота з документами».

Лекція 2. «Процес створення журналістських матеріалів інформаційної, аналітичної та художньо-публіцистичної груп».

Практичні заняття

Практичне заняття №1. «Загальна жанрологія і журналістика. Інструментарій підготовки журналістського матеріалу інформаційної, аналітичної та художньо-публіцистичної груп».
Мета заняття: закріпити отримані здобувачами теоретичні знання щодо критеріїв жанрового поділу в журналістиці та окреслити особливості трьох жанрових груп: інформаційної, аналітичної та художньо-публіцистичної; навчити створювати медіаматеріали за принципом «перевернутої піраміди»; зробити загальну характеристику провідних медіажанрів та пояснити їх стилетворчі особливості; схарактеризувати прийоми наочно-образного узагальнення у групі художньо-публіцистичних жанрів; навчити створювати медіаматеріали у таких журналістських жанрах, як замітка, інтерв’ю, репортаж, аналітична кореспонденція, стаття, рецензія, нарис; систематизувати й упорядкувати знання щодо основних засобів організації журналістського матеріалу; навчити у своїй практичній медіадіяльності використовувати різні типи заголовків, лідів, вставок та виносів; дослідити питання синхронії та діахронії журналістського тексту; сформувати уявлення про інтертекстуальність як сферу метатекстуальних зав’язків; навчити використовувати прояви інтертекстуальності у своїй журналістській практиці з метою посилення ефективності журналістських матеріалів.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота: реферат

Мета реферату – закріпити знання з теорії і методики журналістської творчості. Здобувач отримує завдання на першому практичному занятті та подає реферат на перевірку згідно графіку роботи над ним, затвердженого викладачем. Виконання реферату складається з затвердження теми, збору та опрацювання інформації, оформлення виконаної в повному обсязі роботи та її захисту.

Теми рефератів

1. Поняття творчості в журналістиці: сутність, структура, особливості.
2. Журналіст як творча особистість: психологічні передумови творчої діяльності.
3. Специфіка журналістської творчості порівняно з літературною та науковою.
4. Творчий процес у журналістиці: етапи, методи, технології.
5. Інтуїція та логіка в журналістській творчості.
6. Роль натхнення і дисципліни в роботі журналіста.
7. Мотивація творчості журналіста: внутрішні та зовнішні чинники.
8. Творча свобода і професійна відповідальність журналіста.
9. Етика журналістської творчості: баланс між правдою та ефектом.
10. Творчість як критерій професіоналізму журналіста.
11. Методи збору інформації як складова творчого процесу.
12. Репортерська майстерність: пошук теми і формування творчого задуму.
13. Роль спостереження і дослідження в журналістській роботі.
14. Методи аналітичного осмислення фактів у журналістській творчості.
15. Використання художніх прийомів у публіцистиці.
16. Планування творчої роботи журналіста.
17. Журналістське інтерв’ю як творча форма комунікації.
18. Особливості роботи журналіста над авторською програмою.
19. Творчі методи підготовки телевізійних сюжетів.
20. Вплив редакційної політики на індивідуальну творчість журналіста.
21. Особливості творчості в друкованій журналістиці.
22. Творчі підходи в тележурналістиці.
23. Радіожурналістика як мистецтво слова і звуку.
24. Інтернет-журналістика: нові форми творчості у цифрову добу.
25. Фоторепортаж як засіб творчого самовираження журналіста.
26. Документальний жанр у журналістиці: від факту до художнього образу.
27. Творчість у спортивній журналістиці: емоції, аналітика, стиль.
28. Екологічна журналістика: креативність і соціальна відповідальність.
29. Творчі підходи у культурній журналістиці.
31. Творчість у жанрі репортажу.
32. Публіцистичне есе як форма авторського самовираження.
33. Нарис: поєднання документальності й художності.
34. Аналітична стаття як результат глибокої творчої роботи.
35. Інтерв’ю як синтез фактів і творчого бачення.
36. Художньо-публіцистичний стиль у сучасній журналістиці.
37. Мова і стиль як інструменти творчості журналіста.
38. Креативні стратегії заголовків у журналістиці.
39. Використання метафори і символу у публіцистичних текстах.
40. Сучасні тенденції в розвитку журналістських жанрів.
41. Штучний інтелект і журналістська творчість: співпраця чи конкуренція?
42. Кросмедійність і трансмедійність у сучасній журналістиці.
43. Творчі стратегії в соціальній журналістиці.
44. Психологічне вигорання журналіста: як зберегти творчу енергію.
45. Освітні технології формування творчого мислення журналіста.
46. Креативність як ключова компетентність журналіста XXI століття.
47. Творчий підхід у розслідувальній журналістиці.
48. Використання візуального сторітелінгу в мультимедійних проектах.
49. Роль журналістських конкурсів у стимулюванні творчості.
50. Майбутнє журналістської творчості в умовах цифрової революції.

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних завдань та реферату, підготовки до іспиту.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Для денної форми здобуття освіти

Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Модуль 1
Активна робота на практичному занятті – максимально 5 балів (загалом 15 балів за 3 заняття).
Виконання домашніх завдань – максимально 5 балів (загалом 15 балів за 3 заняття).
Модульна контрольна робота № 1 – 20 балів.
Модуль 2
Активна робота на практичному занятті – максимально 4 бали (загалом 16 балів за 4 заняття).
Виконання домашніх завдань – максимально 4 бали (загалом 16 балів за 4 заняття).
Модульна контрольна робота № 2 – 10 балів.
Реферат – 8 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Робота на заняттях – максимально 30 балів (загалом 30 балів за одне заняття).
Виконання домашніх завдань – 7 балів (загалом 35 балів за 5 завдань).
Контрольна робота – 15 балів.
Реферат – 20 балів.
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 3 теоретичних запитання та 2 практичних завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійований з навчального посібника чи згенерований за допомогою ШІ.
Практичне завдання №1. «Проаналізувати специфіку та функції редакційних і позаредакційних інформаційних ресурсів для журналіста. Визначити ступінь ефективності кожного з методів отримання інформації у журналістиці. Зорганізувати реальне інтерв’ю з цікавою особистістю, проаналізувати його хід, позитивні та негативні аспекти. Знайти матеріал або пост в мережі, які вказують на сумнівну або недостовірну інформацію, провести його фактчекінг. Ознайомитися з можливостями відкритих державних реєстрів та процедурою отримання інформації через офіційні канали, скласти запит на доступ до публічної суспільно-значимої інформації, отримати відповідь та на основі проведеної роботи підготувати журналістський матеріал».
Практичне завдання №2. «Визначити жанр запропонованих викладачем текстів. Відповідь обґрунтувати. Проаналізувати всі наявні у текстах формальні елементи. На основі однієї події чи ситуації підготувати журналістські матеріали у різних жанрах (наприклад, замітка, репортаж, кореспонденція, інтерв’ю, нарис) та проаналізувати їх з точки зору етапів підготовки та використаного інструментарію».
Термін надання виконаної контрольної роботи та реферату на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Результати навчання: 

РН02. Застосовувати знання зі сфери предметної спеціалізації для створення інформаційного продукту чи для проведення інформаційної акції.
РН04. Виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел.
РН11. Вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію українською мовою.
РН13. Передбачати реакцію аудиторії на інформаційний продукт або на інформаційні акції, зважаючи на положення й методи соціально-комунікаційних наук.
РН14. Генерувати інформаційний контент за заданою темою з використанням доступних, а також обов’язкових джерел інформації.
РН17. Розміщувати оперативно інформацію про свій медіапродукт на доступних інтернет-платформах.

b092517 ▪ 2025