Теорія масових комунікацій 2

Мета вивчення дисципліни: забезпечити здобувачів освіти теоретичними знаннями та практичними навичками у сфері масових комунікацій, що включає знання і розуміння закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про журналістику, необхідних для досягнення результатів навчання за освітньою програмою, а також формування здатності застосовувати засвоєне у професійних практиках.
Практичне значення та використання отриманих знань: здобувачі вищої освіти зможуть аналізувати масмедійний комунікаційний процес у різних його виявах та аспектах; виділяти складники комунікаційного процесу й визначати їхні функції; розумітися на тенденціях розвитку систем масової комунікації й обирати найбільш ефективні технології та канали для передачі інформації; здійснювати кількісний та якісний аналіз повідомлень ЗМІ; розпізнавати різні масовокомунікаційні впливи, зокрема пропагандистські та маніпуляційні; адаптувати заплановане для оприлюднення повідомлення до відповідних масмедійних потоків, інформаційного простору держави та потреб аудиторії.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Ефективність та ефекти впливу ЗМК
Лекція 2. Специфіка нового інформаційного середовища
Лекція 3. Нові медіа
Лекція 4. Глобалізація та медіа.
Лекція 5. Ознаки масової інформації та чинники її відбору.
Лекція 6. Мова як основний засіб кодування інформації
Лекція 7. Мовна ситуація і мовна політика.
Лекція 8. Трансформація інформаційних потоків.

Практичні заняття
Практичне заняття 1. Ефективність та ефекти впливу ЗМК.
Мета заняття: Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань про роль ефективності впливу масових комунікацій, про різні види ефектів та їх типологічні ознаки.
Практичне заняття 2. Специфіка нового інформаційного середовища.
Мета заняття: Передбачати реакцію аудиторії на інформаційний продукт або на інформаційні акції, зважаючи на положення й методи соціально-комунікаційних наук з урахуванням специфіки нового інформаційного середовища і задіяних у ньому процесів.
Практичне заняття 3. Нові медіа.
Мета заняття: Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних і культурних цінностей і досягнень на основі знань про прикметні риси нових медіа, їхні переваги і недоліки, а також вплив на журналістику.
Практичне заняття 4. Ознаки масової інформації та чинники її відбору.
Мета заняття: Оцінювати діяльність колег як носіїв прав і обов’язків членів суспільства, представників громадянського суспільства, з використанням знань про характерні риси масової інформації, її типологічні риси.
Практичне заняття 5. Мова як основний засіб кодування інформації.
Мета заняття: Оцінювати свій або чужий інформаційний продукт, інформаційну акцію, що організована й проведена самостійно або з колегами, зокрема з погляду використання мови як основного засобу кодування інформації, її усної і писемної форм.
Практичне заняття 6. Мовна ситуація і мовна політика.
Мета заняття: Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань про мовну ситуацію і мовну політику, білінгвізм і диглосію.
Практичне заняття 7. Трансформація інформаційних потоків.
Мета заняття: Планувати свою роботу та роботу колег, спрямовану як на генерування інформаційного контенту, так і створення медіапродукту, а також його промоцію у зв’язку з особливостями циркулювання масової інформації в суспільстві та причинами трансформації інформаційних потоків.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Ефективність та ефекти впливу ЗМК».
Лекція 2. «Нові медіа».

Практичні заняття
Практичне заняття 1. «Ознаки масової інформації та чинники її відбору».
Мета заняття: Оцінювати свій або чужий інформаційний продукт, інформаційну акцію, що організована й проведена самостійно або з колегами з використанням знань про характерні риси масової інформації, її типологічні риси.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Реферативна робота
Мета реферативної роботи – закріплення знань з основних положень теорії соціальних комунікацій: розуміння природи і структури масових комунікацій, тенденцій розвитку, сучасного стану, здобуття навичок оперативно добувати інформацію, аналізувати комунікаційні процеси на основі загальнонаукових та конкретно наукових методів, змістовно інтерпретувати отримані результати й робити висновки.
Здобувач отримує завдання у четвертому семестрі на першому практичному занятті.
Текст реферату містить 15-20 сторінок. Кількість розділів – 2.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1.Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
2.Обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи.
3.Отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь)
4.Захист реферативної роботи.
Захист реферативної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.

Для заочної форми здобуття освіти
Реферативна робота
Мета реферативної роботи – закріплення знань з основних положень теорії соціальних комунікацій: розуміння природи і структури масових комунікацій, тенденцій розвитку, сучасного стану, здобуття навичок оперативно добувати інформацію, аналізувати комунікаційні процеси на основі загальнонаукових та конкретно наукових методів, змістовно інтерпретувати отримані результати й робити висновки.
Здобувач отримує завдання у п’ятому семестрі на першому практичному занятті.
Текст реферату містить 15-20 сторінок. Кількість розділів – 2.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1.Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
2.Обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи.
3.Отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь)
4.Захист реферативної роботи.
Захист реферативної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.

Контрольна робота для здобувачів заочної форми

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.
Семестр 3
Практичне завдання1. Журналістика у світлі сучасних медіакомунікацій інформації.
Семестр 4
Практичне завдання 2. Нові медіа.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7-ми поточних завдань. Поточні індивідуальні завдання виконуються письмово відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання практичних індивідуальних завдань оцінюються таким чином: №1, 2 і 3 оцінюється у 30 балів (по 10 балів кожне); №4 і 5 – 14 балів (по 7 балів кожне), №6 і 7 – 16 балів (по вісім балів кожне);
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.