Безпека професійної діяльності журналіста
Мета вивчення дисципліни:
Навчити використовувати нормативно-правове підґрунття забезпечення безпеки професійної діяльності журналіста у сучасному світі, зокрема цифрової та фізичної безпеки.
Практичне значення та використання отриманих знань:
Засвоєння системи знань щодо принципів інтерпретації поняття «безпека професійної діяльності журналіста», визначення його ключових характеристик у контексті цифровізації суспільства та воєнного стану держав; знання загроз професійній діяльності журналістів, їх видів, типів та класифікаційних ознак; знання законів, стандартів та норм для забезпечення безпеки професійної діяльності журналіста у сучасному світі; вироблення практичних навичок забезпечення безпеки професійної діяльності журналіста, зокрема й цифрової безпеки у контексті актуальних ризиків та загроз.
Спрямованість навчальної дисципліни:
навчальну дисципліну рекомендовано для вивчення здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за освітньою програмою «Журналістика» (2020) спеціальності С7 Журналістика. Дисципліна базується на знаннях, уміннях та навичках, які сформовані у результаті вивчення дисциплін «Етика медіадіяльності», «Новітні інформаційно-комунікаційні технології», «Професійно-ділові комунікації».
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Актуальні аспекти дослідження проблеми журналістської безпеки в Україні. Глобальні та локальні загрози для журналіста».
Лекція 2. «Нормативно-правове підґрунтя захисту прав журналістів: міжнародні стандарти та українська практика».
Лекція 3. «Сучасний стан проблеми безпеки журналістів в Україні: виклики воєнного та кризового часу».
Лекція 4. «Ґендерні аспекти журналістської безпеки: ризики, вразливості, стратегії захисту».
Лекція 5. «Планування професійної діяльності журналіста в небезпечних умовах: оцінка ризиків і безпекові алгоритми».
Лекція 6. «Проблема безпеки журналіста в умовах постправди, мізо- та дезінформації».
Лекція 7. «Безпека журналіста в цифровому середовищі: онлайн-загрози, стеження, цифрові атаки».
Лекція 8. «Цифровий інструментарій захисту журналіста: кібергігієна, шифрування, захист даних і джерел».
Лекція 9. «Журналістська безпека під час проведення розслідувань: захист журналіста, джерел та даних».
Лекція 10. «Журналістика екстремальних ситуацій: професійні ризики та етичні межі».
Лекція 11. «Безпека журналіста під час масових заворушень, протестів і стихійних лих».
Лекція 12. «Особливості роботи журналіста в гарячих точках. Захоплення, полон, заручники».
Лекція 13. «Психологічна безпека журналіста: стрес, травма, професійне вигорання».
Лекція 14. «Безпека журналістської діяльності в умовах військового конфлікту та гібридної війни».
Лекція 15. «Нові виклики журналістської безпеки: штучний інтелект, OSINT, deepfake-технології та алгоритмічні загрози».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Аналіз загроз журналістській безпеці в сучасному медіасередовищі»
Мета заняття: ідентифікувати та класифікувати актуальні загрози журналістській діяльності в Україні та світі, формувати обґрунтовані безпекові рішення для професійних кейсів.
Практичне заняття №2. «Правовий захист журналіста: моделювання професійних ситуацій»
Мета заняття: застосовувати норми національного та міжнародного права для захисту професійних прав журналіста в конфліктних і кризових ситуаціях.
Практичне заняття №3. «Ґендерно чутливі стратегії безпеки журналіста»
Мета заняття: розробляти безпекові алгоритми журналістської діяльності з урахуванням ґендерних ризиків та принципів недискримінаційної комунікації.
Практичне заняття №4. «Планування роботи журналіста в умовах підвищеного ризику»
Мета заняття: проєктувати індивідуальні та командні плани безпеки журналіста для роботи в небезпечних, кризових і нестабільних середовищах.
Практичне заняття №5. «Цифрова безпека журналіста: захист даних, джерел і комунікацій»
Мета заняття: застосовувати цифрові інструменти захисту для мінімізації онлайн-загроз, збереження конфіденційності джерел і цілісності журналістських матеріалів.
Практичне заняття №6. «Безпека журналістських розслідувань та роботи в екстремальних умовах»
Мета заняття: розробляти комплексні безпекові стратегії для журналістських розслідувань, роботи під час масових заворушень, надзвичайних ситуацій і в гарячих точках.
Практичне заняття №7. «Психологічна стійкість журналіста та профілактика професійного вигорання»
Мета заняття: застосовувати інструменти психологічної саморегуляції та підтримки для збереження професійної ефективності журналіста в умовах тривалого стресу та воєнних загроз.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Актуальні аспекти дослідження проблеми журналістської безпеки в Україні. Глобальні та локальні загрози для журналіста».
Лекція 8. «Цифровий інструментарій захисту журналіста: кібергігієна, шифрування, захист даних і джерел».
Практичні заняття
Практичне заняття №6. «Безпека журналістських розслідувань та роботи в екстремальних умовах»
Мета заняття: розробляти комплексні безпекові стратегії для журналістських розслідувань, роботи під час масових заворушень, надзвичайних ситуацій і в гарячих точках.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Не передбачено.
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.
Практичне завдання №1. Проаналізувати комплексний журналістський кейс (розслідування, робота в зоні ризику або цифровому середовищі), визначити правові, фізичні, цифрові, ґендерні та психологічні загрози й розробити цілісний план безпеки журналіста.
Практичне завдання №2. Змоделювати кризову ситуацію для журналіста (тиск, переслідування, онлайн-атака, екстремальні умови) та підготувати пакет рішень, що поєднує правовий захист, цифрову безпеку, етичну комунікацію й заходи психологічної стійкості.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 15-ти індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово (або в електронному форматі) і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання кожного індивідуального поточного завдань оцінюється в 2 бал;
2) 7-ти практичних завдань. Бездоганне виконання кожного практичного завдання оцінюється в 1,5 балів;
3) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання модульної контрольної роботи № 1 становить 30 бала; модульної контрольної роботи № 2 – 30 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна оцінка, яку може отримати студент – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна оцінка, яку може отримати студент – 60 балів.
ПРН6. Планувати свою діяльність та діяльність колективу з урахуванням цілей, обмежень та передбачуваних ризиків.
ПРН10. Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних і культурних цінностей і досягнень.
ПРН18. Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.