Жанри медіатекстів

Мета вивчення дисципліни: розглянути базову термінологію, об’єкти та суб’єкти інформаційної, аналітичної та публіцистичної журналістики, її роль і головні засади; ознайомити з джерелами та методами збору інформації для матеріалів у різних медійних жанрах та критеріями жанрового поділу; виробити уміння визначати завдання інформаційної, аналітичної та публіцистичної журналістики та розробляти етапи роботи над матеріалами у різних жанрах; ознайомити з жанровою парадигмою й типологічними особливостями основних медійних жанрів; сприяти виробленню умінь та навичок створення професійного медіапродукту в різних жанрах та формах.
Практичне значення та використання отриманих знань: виробити уміння правильно й ефективно визначати медійні жанри, розуміти спільне та відмінне між ними; закріпити уміння не тільки повідомляти новини, але й аналізувати їх, досліджувати, витлумачувати події, процеси, ситуації; сформувати уміння створювати традиційні й сучасні медіажанри; забезпечити розуміння взаємозв’язків професії журналіста у сфері глобальних інформаційних потоків і особливе бачення свого журналістського професіоналізму та написання професійних журналістських матеріалів; розвивати навички використання інформаційних і комунікаційних технологій в медіадіяльності.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1 «Медіажанр як змістово-формальна єдність. Критерії жанрового поділу».
Лекція 2 «Інформаційні медіажанри: загальна характеристика».
Лекція 3 «Репортаж як інформаційний жанр. Особливості роботи над репортажем».
Лекція 4 «Аналітичні жанри та їх різновиди: загальна характеристика».
Лекція 5 «Рецензія як аналітичний медіажанр: об’єкт і предмет рецензії, структурно-необхідні елементи рецензії, функції, особливості підготовки».
Лекція 6 «Публіцистичні жанри та їх різновиди: загальна характеристика».
Лекція 7 «Нарис як публіцистичний медіажанр: стильові ознаки нарису, форми побудови, структурно-необхідні елементи нарису».
Лекція 8 «Квазіжанри та жанрова дифузія в сучасних медіа».
Практичні заняття
Практичне заняття 1 «Медіажанри: дефініція, типологія, основні категорії».
Мета заняття: ознайомити з поняттям медіажанру, його основними характеристиками; окреслити різновиди медіажанрів та упорядкувати інформацію щодо їх класифікації за різними критеріями (наприклад, за формою подачі інформації, аудиторією, стилістичними особливостями); проаналізувати особливості жанрів в рамках інформаційної, аналітичної та художньо-публіцистичної груп; розвивати навички аналізу конкретних медіапродуктів з точки зору їх жанрової приналежності, а також вміння застосовувати отримані знання на практиці для створення власного медіаконтенту; формувати у здобувачів основи критичного мислення щодо жанрових особливостей сучасних медіа та вміння адаптувати жанрові підходи до різних комунікаційних завдань.
Практичне заняття 2 «Інформаційні медіажанри та їх різновиди».
Мета заняття: закріпити знання здобувачів про такі основні інформаційні медіажанри, як новина, хроніка, анонс, замітка, репортаж, інтерв’ю, звіт, огляд; дослідили особливості їх функціонального навантаження, масштабу охоплення дійсності та узагальнень, стилістичних особливостей, структури тощо; розвивати навички аналізу реальних медіапродуктів, визначення їхнього жанру та розуміння контексту їх використання в різних медіаформатах (преса, радіо, телебачення, інтернет); формувати практичні уміння у створенні інформаційних матеріалів, враховуючи специфіку жанрів та журналістських стандартів (вимоги до достовірності, об'єктивності, доступності подачі інформації тощо); визначити роль інформаційних медіажанрів у формуванні громадської думки та їх вплив на аудиторію; розвивати у здобувачів вміння ефективно працювати з інформаційними жанрами, а також забезпечити їх уміння правильно використовувати різні жанрові форми для досягнення поставлених комунікаційних завдань.
Практичне заняття 3 «Інтерв’ю як інформаційний жанр: жанрові різновиди інтерв’ю, особливості підготовки, роль недіалогічних елементів в інтерв’ю».
Модульна контрольна робота № 1.
Мета заняття: систематизувати й упорядкувати інформацію про інтерв’ю як метод збору інформації в журналістиці та медіажанр; ознайомити з різновидами інтерв’ю як інформаційного жанру (наприклад, ексклюзивне, конструктивне, інтерв’ю-репортаж, інтерв’ю з коментарем тощо) та їх особливостями; окреслити ключові аспекти підготовки до інтерв’ю (формулювання запитань, підбір тем та респондентів, планування структури інтерв’ю); розглянути роль недіалогічних елементів в інтерв’ю (невербальна комунікація, фонові, вставні та вставлені елементи), їх вплив на сприйняття інформації та стиль подачі; розвивати навички проведення інтерв’ю, зокрема техніки активного слухання, побудови діалогу та коректної взаємодії з респондентом; дослідити зразки інтерв’ю в різних медіаформатах (друковані, телевізійні, онлайн) та навчити визначати, як різновиди інтерв’ю адаптуються до різних платформ та аудиторій; сформувати у здобувачів практичні уміння і навички для створення та проведення інтерв’ю, а також розвивати критичне сприйняття медіа-матеріалів у жанрі інтерв’ю з точки зору досягнення комунікаційних цілей.
Практичне заняття 4 «Стаття як основний аналітичний медіажанр».
Мета заняття: упорядкувати інформацію про з основні характеристики статті як основного аналітичного медіажанру, її структурні особливості та функції; дослідити різні типи аналітичних статей (оглядові, критичні, дослідницькі, публіцистичні) та їх специфіку відповідно до теми, аудиторії та мети; розглянути основні методи аналізу та побудови аргументації в аналітичних статтях, а також прийоми обробки та подачі фактичного матеріалу; розвивати навички написання аналітичних статей, застосовуючи отримані знання про структуру, логіку викладу та ефективне використання інформаційних джерел; дослідити принципи формування висновків та рекомендацій на основі аналізу фактичного матеріалу та відображення об'єктивної точки зору в медіаматеріалі; розвивати у здобувачів здібності створювати змістовні, логічно побудовані аналітичні статті, а також критично оцінювати медіаматеріали для досягнення глибокого розуміння подій і явищ крізь призму аналітики.
Практичне заняття 5 «Журналістське розслідування як жанр і аналітичний метод дослідження реальних явищ».
Мета заняття: знайомити з основними характеристиками журналістського розслідування як методу отримання інформації та медіажанру, його функціями та структурними особливостями; дослідити ключові етапи та прийоми проведення журналістського розслідування, включаючи збір інформації, аналіз фактів, роботу з джерелами та перевірку даних; проаналізувати роль журналістського розслідування як інструменту аналітичного дослідження реальних соціальних, політичних, економічних явищ; розвивати практичні навички написання журналістських розслідувань, застосовуючи методи глибокого аналізу, критичного мислення та етичні стандарти журналістики; забезпечити розуміння важливості журналістських розслідувань для суспільства, їх впливу на формування громадської думки та забезпечення прозорості й підзвітності в різних сферах життя; дати здобувачам базові знання та вміння з підготовки та оцінки журналістських розслідувань, а також розвивати аналітичні і дослідницькі навички для ефективної роботи з журналістською аналітикою.
Практичне заняття 6 «Художньо-публіцистичні жанри в медіа. Прийоми наочно-образного узагальнення в публіцистичних жанрах».
Мета заняття: систематизувати знання про основні художньо-публіцистичні жанри в медіа, їх характеристики, функціональне навантаження та специфіку (замальовка, нарис, есе, фейлетон, памфлет та інші); дослідити прийоми наочно-образного узагальнення, що використовуються в публіцистичних жанрах для створення яскравих і переконливих образів (метафора, порівняння, алегорія, символ); розглянути роль художніх прийомів у створенні емоційного та естетичного впливу на аудиторію через публіцистичні жанри; розвивати практичні навички використання наочно-образних прийомів у створенні публіцистичних матеріалів, спрямованих на поглиблене розуміння соціальних та культурних проблем; проаналізувати приклади публіцистичних текстів, звертаючи увагу на ефективність використання художніх прийомів для підвищення виразності та аргументованості матеріалу; розвивати у здобувачів здатність креативно підходити до створення публіцистичних медіатекстів, а також формувати уміння використовувати художні засоби для досягнення глибшого впливу на аудиторію і посилення комунікаційного ефекту.
Практичне заняття 7 «Есе як художньо-публіцистичний жанр: стилетворчі ознаки та лінгвістичні особливості».
Модульна контрольна робота № 2.
Мета заняття: упорядкувати й систематизувати знання про основні характеристики есе як художньо-публіцистичного жанру, його структуру, особливості жанрової специфіки та місце серед інших художньо-публіцистичних жанрів; окреслити стилетворчі ознаки есе, зокрема індивідуальний стиль автора, емоційно-оцінну забарвленість, суб'єктивність, використання метафор та інших художніх засобів для створення унікального авторського матеріалу; дослідили лінгвістичні особливості есе (типи мовлення, синтаксичні конструкції, стильові фігури, а також роль діалогу та риторичних запитань у структурі тексту); розвивати навички написання есе, використовуючи на практиці стилетворчі прийоми та лінгвістичні засоби для створення емоційно насиченого і виразного медіаматеріалу; дослідити приклади есе в різних медіаформатах; проаналізувати, як лінгвістичні та стилістичні особливості есе як медіажанру забезпечують ефективну комунікацію з аудиторією; формувати у здобувачів уміння застосовувати стильові та лінгвістичні особливості есе для створення оригінальних, виразних текстів, а також розвивати основи критичного підходу до аналізу публіцистичних медіаматеріалів.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1 «Медіажанр як змістово-формальна єдність. Критерії жанрового поділу. Інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні медіажанри».
Лекція 2 «Основні медіажанри: поглиблена характеристика (замітка, репортаж, інтерв’ю, кореспонденція, стаття, нарис».
Практичні заняття
Практичне заняття №1 «Загальна жанрологія і журналістика. Особливості підготовки матеріалів в основних медіажанрах».
Мета заняття: закріпити отримані здобувачами теоретичні знання щодо критеріїв жанрового поділу в журналістиці та окреслити особливості трьох жанрових груп: інформаційної, аналітичної та художньо-публіцистичної; навчити створювати медіаматеріали за принципом «перевернутої піраміди»; зробити загальну характеристику провідних медіажанрів та пояснити їх стилетворчі особливості; схарактеризувати прийоми наочно-образного узагальнення у групі художньо-публіцистичних жанрів; навчити створювати медіаматеріали у таких журналістських жанрах, як замітка, інтерв’ю, аналітична кореспонденція, рецензія, нарис; систематизувати й упорядкувати знання щодо основних засобів організації журналістського матеріалу; дати здобувачам базові знання та вміння з підготовки та оцінки журналістських матеріалів у різних жанрах залежно від поставлених завдань, а також розвивати аналітичні й дослідницькі навички для ефективної роботи з інформаційною, аналітичною та художньо-публіцистичною журналістикою.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота: не передбачена
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Модуль 1
Активна робота на практичному занятті – максимально 5 балів (загалом 15 балів за 3 заняття).
Виконання домашніх завдань – максимально 5 балів (загалом 15 балів за 3 заняття).
Модульна контрольна робота № 1 – 20 балів.
Модуль 2
Активна робота на практичному занятті – максимально 4 бали (загалом 16 балів за 4 заняття).
Виконання домашніх завдань – максимально 4 бали (загалом 16 балів за 4 заняття).
Модульна контрольна робота № 2 – 18 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Робота на заняттях – максимально 30 балів (загалом 30 балів за одне заняття).
Виконання домашніх завдань – 7 балів (загалом 35 балів за 5 завдань).
Контрольна робота – 35 балів.
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 5 теоретичних запитань та 2 практичних завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійований з навчального посібника чи згенерований за допомогою ШІ.
Практичне завдання №1. «Обґрунтувати роль подієвої інформації для інформаційних жанрів у журналістиці. На основі реальної події та реальних її учасників створити розширену замітку, інтерв’ю, репортаж та інформаційну кореспонденцію. Проаналізувати жанрові особливості цих медіаматеріалів. Зробити порівняльний аналіз подачі однієї інформації у різних жанрах. Пояснити, як змінюється її сприйняття».
Практичне завдання №2. «Проаналізувати специфіку аналітичних та художньо-публіцистичних медіажанрів. На основі актуальної події, проблеми чи ситуації створити статтю, коментар та нарис чи есе, використовуючи аналітичні методи та прийоми опрацювання суспільно-значимої інформації. Обґрунтувати вибір інформаційних джерел та охарактеризувати особливості роботи з ними з точки зору створення аналітичних та художньо-публіцистичних медіаматеріалів, зробити висновки».
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
До підсумкового контролю допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом.