Основи стандартизації, взаємозамінності та метрології

Mandatory discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 3.0; • у навчальних годинах — 90.
Розподіл навчальних годин (аудиторні заняття / самостійна робота): 
• очна форма — 44 / 46; • заочна форма — 8 / 82.
Кількість аудиторних занять за видами (лекції / практичні заняття / лабораторні заняття): 
• очна форма — 15 / 0 / 7; • заочна форма — 2 / 0 / 2.
Індивідуальна робота: 
; • заочна форма — контрольна робота.
Семестровий контроль: 
Test.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Мета вивчення дисципліни – надбання студентами компетенції володіння мето-дології наукових основ стандартизації, методів розробки і впровадження стандартів, метрологічного забезпечення якості продукції, методиці призначення вимог до харак-теру та точності типових з'єднань з врахуванням їхнього експлуатаційного призначен-ня, принципів побудови та методиці застосування діючої системи допусків та посадок, технічних вимірів, методів і способів контролю розмірів деталей машин, знань з тео-ретичних основ і основних прийомів проведення вимірювань різного призначення і точності, з різними метрологічними характеристиками засобів вимірювальної техніки.
Практичне значення та використання отриманих знань – дисципліна «Основи стан-дартизації, взаємозамінності та метрології» призначена для формування компетенцій в га-лузі стандартизації та вимірювальної техніки із використанням математичних методів роз-рахунку точності виготовлення та вимірювання деталей машин. Освоєння дисципліни до-зволить майбутнім інженерам забезпечити необхідний рівень експлуатації машин та техно-логічного оснащення за рахунок використання рішень, що базуються на принципах взаємо-замінності та стандартизації.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Визначення понять взаємозамінності, метрології та стандартизації. Стисла історія взаємозамінності, метрології і стандартизації».
Лекція 2. «Основні принципи систем допусків і посадок. Міжнародна система допусків та посадок».
Лекція 3. «Контроль розмірів деталі граничними калібрами».
Лекція 4. «Методи розрахунку розмірних ланцюгів.».
Лекція 5. «Метод ймовірного розрахунку розмірних ланцюгів. Метод групової взає-мозамінності».
Лекція 6. «Основні види відхилень форми поверхонь. Позначення відхиляння форми та розміщення поверхонь на кресленнях».
Лекція 7. «Визначення хвилястості та шорсткості поверхні. Система допусків та по-садок для підшипників кочення».
Лекція 8. «Основні поняття стандартизації. Науково-технічні принципи і методи ста-ндартизації».
Лекція 9. «Параметрична стандартизація. Методи стандартизації, комплексна та ви-переджальна стандартизація. Нормативні документи зі стандартизації в Україні».
Лекція 10. «Типи стандартів. Види положень. Гармонізація стандартів. Функції та ефективність стандартизації».
Лекція 11. «Основні поняття метрології. Види метрології. Міжнародне бюро мір та ваг (BIPM)».
Лекція 12. «Міжнародна організація законодавчої метрології (OIML). Типи та методи вимірювань».
Лекція 13. «Міжнародна система одиниць вимірювання SI. Вимірювальні шкали. Еталони та еталонні міри».
Лекція 14. «Метрологічні параметри та характеристики вимірювальних засобів. Кла-сифікація похибок. Обробка результатів вимірювань».
Лекція 15. «Методи вимірювання температури».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1 «Вимірювання штангенциркулем та мікрометром».
Мета заняття: Придбати практичні навички вимірювання деталей в діапазоні від 0 до 25 мм.
Лабораторне заняття № 2 «Вимірювання деталі важільною скобою».
Мета заняття: Придбати навички в використанні важільної скоби.
Лабораторне заняття № 3. «Використання лазерного далекоміра».
Мета заняття: Ознайомлення з будовою лазерного далекоміра і придбання навичок роботи з цим приладом.
Лабораторне заняття № 4. «Налаштування регульованої калібр-скоби на заданий роз-мір за допомогою кінцевих мір».
Мета заняття: Вивчення будови регульованих калібрів скоб та оволодіння навичками налаштування регульованих калібрів скоб до заданих розмірів.
Лабораторне заняття № 5. «Використання тепловізора «Fluke Ti9».
Мета заняття: Вивчення конструкції та методики роботи з тепловізором та набуття практичних навичок вимірювання температури безконтактним методом.
Лабораторне заняття № 6. «Вимірювання коливання вимірювальної міжосьової відс-тані».
Мета заняття: Навчання методиці контролю циліндричних зубчастих, ознайомлення з будовою та роботою міжцентроміра.
Лабораторне заняття № 7. «Вимірювання коливання довжини спільної нормалі».
Мета заняття: Навчання методиці контролю циліндричних зубчастих, ознайомлення з будовою та роботою нормалеміра та методикою оцінки якості виготовлення зубчастих ко-ліс.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Методи нормування та контролю точності деталей машин».
Лекція 2. «Розрахунок розмірних ланцюгів».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1 «Вимірювання відносним методом розмірів та визначення похибок форми зовнішніх циліндричних поверхонь».
Мета заняття: Придбати навички в використанні індикаторної скоби та навчитися методиці та техніці вимірювання валів.
Лабораторне заняття № 2 «Вимірювання деталі важільною скобою».
Мета заняття: Придбати навички в використанні важільної скоби.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Контрольні заходи здійснюються у формі поточного та підсумкового контролю.

Для денної форми здобуття освіти

Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її ви-вчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених програмних результатів навчання і оцінювання рівня цих досягнень. Форма підсумкового контролю за-лік.
Формою проведення поточного контролю є дві модульні контрольні роботи за кож-ну з яких здобувач вищої освіти отримує 29 балів. За виконання кожної з 7 лабораторних робіт здобувач вищої освіти отримує 6 балів. Для допуску до заліку треба отримати не менш них 60 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її ви-вчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених програмних результатів навчання і оцінювання рівня цих досягнень. Форма підсумкового контролю за-лік.
Формою проведення поточного контролю є виконання контрольної роботи за вико-нання якої здобувач вищої освіти отримує 40 балів, за виконання двох лабораторних робіт – 60 балів. Для допуску до заліку треба отримати не менш них 60 балів.

Результати навчання: 

ПРН2. Знати фізику, електротехніку, електроніку та схемотехніку, мікропроце-сорну техніку на рівні, необхідному для розв’язання типових задач і проблем автома-тизації.
ПРН7. Вміти застосовувати знання про основні принципи та методи вимірювання фізичних величин і основних технологічних параметрів для обґрунтування вибору за-собів вимірювань та оцінювання їх метрологічних характеристик.
ПРН8. Знати принципи роботи технічних засобів автоматизації та вміти обґрун-тувати їх вибір на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характерис-тик з урахуванням вимог до системи автоматизації та експлуатаційних умов; мати на-вички налагодження технічних засобів автоматизації та систем керування.

b552519 ▪ 2025