Метрологія 2
Мета викладання дисципліни: надбання студентами компетенції володіння теоретич-ними основами і основними прийомами проведення вимірювань різного призначення і точ-ності, з різними метрологічними характеристиками засобів вимірювальної техніки, а також ознайомлення з цілями та задачами метрологічного забезпечення різноманітних процесів які потребують здійснення вимірювань.
Практичне значення та використання отриманих знань: підвищити загальноосвітній рівень студентів та їх практичну підготовку з метрологічного забезпечення якості продукції, надбати знання з теоретичних основ метрології і основних прийомів проведення вимірю-вань різного призначення і точності та обробки отриманих результатів.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Завдання і значення повірки. Види повірки».
Лекція 2. «Порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки. Оформлення результатів повірки».
Лекція 3. «Методи передачі розмірів одиниць фізичних величин. Нормативно-технічні документи повірки засобів вимірювальної техніки».
Лекція 4. «Методи повірки засобів вимірювальної техніки».
Лекція 5. «Методи калібрування засобів вимірювальної техніки».
Лекція 6. «Періодичність повірки і міжповірочні інтервали».
Лекція 7. «Калібрування засобів вимірювальної техніки».
Лекція 8. «Порядок складання графіка калібрування засобів вимірювальної техніки».
Лекція 9. «Порядок ведення журналу повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки».
Лекція 10. «Державна атестація засобів вимірювальної техніки».
Лекція 11. «Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки».
Лекція 12. «Основні види метрологічної діяльності».
Лекція 13. «Загальні вимоги до аудиторів та порядок їх атестації».
Лекція 14. «Метрологічна служба України».
Лекція 15. «Міжнародні та регіональні метрологічні організації».
Практичні заняття
Практичне заняття № 1. « Аналіз складального кресленика з метою метрологічного забезпечення його точності».
Мета заняття: Оволодіння методикою використання стандартів при постановці допу-сків на розміри деталей.
Практичне заняття № 2. «Розрахунок лінійних розмірних ланцюгів.».
Мета заняття: Придбання навичок розрахунку розмірних ланцюгів з допомогою ЕОМ.
Практичне заняття № 3. «Розрахунок виконавчих розмірів калібрів».
Мета заняття: Придбання навичок розрахунку виконавчих розмірів калібрів на крес-леннях з допомогою ЕОМ.
Практичне заняття № 4. «Розрахунок різьбового з’єднання».
Мета заняття: Придбання навичок вибору параметрів різьби та позначення їх на кре-сленнях.
Практичне заняття № 5. «Розрахунок та вибір посадок підшипників кочення».
Мета заняття: Придбання навичок розрахунку підшипників кочення з допомогою ЕОМ.
Практичне заняття № 6. «Визначення допусків зубчастих коліс».
Мета заняття: Придбання навичок оформлення робочого креслення зубчастого коле-са.
Практичне заняття № 7. Складання гістограми розподілу випадкових помилок
Мета заняття: Оволодіння методикою побудови гістограм та виявлення закону розпо-ділу випадкових помилок.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекційні заняття
Лекція 1. «Завдання і значення повірки. Види повірки».
Лекція 2. «Калібрування засобів вимірювальної техніки».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Визначення відхилень розмірів деталей машин на креслен-нях».
Мета заняття: Придбання навичок користування нормативно-технічною документа-цією.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти
Курсова робота
Мета курсовий роботи - практичне закріплення знань здобувачів вищої освіти під час вивчення дисципліни та опанування методики забезпечення точності різних типів з’єднань деталей машин. Навчитися проводити основні метрологічні розрахунки та будувати гістограму розподілу випадкових помилок ЗВТ.
Тематика КР періодично зазнає уточнення і коригування. На першому практичному занятті студент отримує індивідуальне завдання у викладача який проводить ці заняття.
На виконання КР передбачено 30 годин самостійної роботи студента. Пояснювальна записка містить 20-25 сторінок. Графічна частина містить два аркуша креслень формату А1.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її ви-вчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених програмних результатів навчання і оцінювання рівня цих досягнень. Форма підсумкового контролю ек-замен.
Формою проведення поточного контролю є дві модульні контрольні роботи за кожну з яких здобувач вищої освіти отримує 50 балів. Для допуску до екзамену треба отримати не менш них 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її ви-вчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених програмних результатів навчання і оцінювання рівня цих досягнень. Форма підсумкового контролю ек-замен.
Формою проведення поточного контролю є виконання контрольної роботи за вико-нання якої здобувач вищої освіти отримує 60 балів, за виконання практичного заняття – 40 балів. Для допуску до екзамену треба отримати не менш них 60 балів.
ПРН3. Розуміти широкий міждисциплінарний контекст спеціальності, її місце в тео-рії пізнання і оцінювання об’єктів і явищ.
ПРН4. Вміти вибирати, виходячи з технічної задачі, стандартизований метод оціню-вання та вимірювального контролю характерних властивостей продукції та параметрів тех-нологічних процесів.
ПРН5. Вміти використовувати принципи і методи відтворення еталонних величин при побудові еталонних засобів вимірювальної техніки (стандартних зразків, еталонних пе-ретворювачів, еталонних засобів вимірювання.
ПРН10. Вміти встановлювати раціональну номенклатуру метрологічних характерис-тик засобів вимірювання для отримання результатів вимірювання з заданою точністю.
ПРН12. Знати та розуміти сучасні теоретичні та експериментальні методи дослі-джень з оцінюванням точності отриманих результатів.
ПРН14. Вміти організувати процедуру вимірювання, калібрування, випробувань при роботі в групі або окремо.
ПРН15. Знати та розуміти предметну область, її історію та місце в сталому розвитку техніки і технологій, у загальній системі знань про природу і суспільство.